Справа № 367/9003/19
Провадження №2/367/657/2023
РІШЕННЯ
Іменем України
27 листопада 2023 Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
за участі секретаря судових засідань Мартинюка Н.Р.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Акціонерний Банк «Укргазбанк», про поділ майна подружжя,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Акціонерний Банк «Укргазбанк», про поділ майна подружжя, мотивуючи позов по тим підставам, що ОСОБА_3 з ОСОБА_4 уклали шлюбі 19 вересня 2015 року. 17 березня 2018 року шлюб між сторонами було розірвано. Під час перебування у шлюбі з відповідачем за спільні кошти було придбано майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , тобто сторони інвестували в будівництво квартири. 17 червня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав №П5/349. Відповідно до даного договору ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було отримано майнові права на квартиру АДРЕСА_2 . Відповідно до довідки від 23 червня 2017 року та квитанції про оплату позивачем було сплачено 318 901, 00 грн., згідно з договором купівлі-продажу майнових прав № П5/349 від 17 червня 2017 року. 23 грудня 2017 року було укладено додатковий договір № 1 про внесення змін до договору купівлі-продажу майнових прав № П5/349 від 17 червня 2017 року, відповідно до договору ОСОБА_3 передав свої майнові права своїй дружині, оскільки на той момент сторони перебували у шлюбі, а тому майнові права є спільним майном подружжя. Таким чином, позивач вказує про те, що незважаючи на даний договір позивач залишився співвласником майнових прав як один з подружжя. Зазначає про те, що відповідачка обіцяла позивачу сплатити половину вартості спільного майна, а саме майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 . Однак, в останній телефонній розмові відповідач відмовилась повернути кошти, вкладені в спільне майно. Оскільки, мирно вирішити питання поділу майна подружжя не вдалось, позивач змушений звернутись до суду.
Крім того, вказує про те, що на даний момент будинок, в якому знаходиться спірна квартира, на скільки відомо позивачу, добудовано та введено в експлуатацію. Власником спірного майна є третя особа - ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 13.12.2018 року, а іпотекодержателем та обтяжувачем є АБ «Укргазбанк», на підставі кредитного договору від 13.12.2018 року. ОСОБА_5 придбав спірну квартиру у ОСОБА_6 , яка у свою чергу, викупила майнові права у ОСОБА_4 .
У зв?язку з даними обставинами, а саме наявність добросовісного набувача майна, оскільки спірну квартиру було перепродано двічі, позивач уточнював позовні вимоги, так як відповідачка отримала грошову суму за продаж майнових прав на квартиру третій особі, а дані кошти є спільним майном подружжя, тому позивач просив стягнути грошову компенсацію від вартості частини даної квартири.
Вказує також про те, що відповідачка у своїх відзивах не вказує суму, за яку вона переуступила майнові права ОСОБА_6 . Треті особи - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також не надали жодних пояснень чи витребуваних судом договорів, а тому, враховуючи дані обставини, позивач замовив проведення грошової оцінки спірної квартири, відповідно до якої вартість однокімнатної квартири, загальною площею 28,39 кв. м. житловою площею 19,14 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , становить 765 419, 00 грн.
Враховуючи викладене, просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за частину спільного майна подружжя у розмірі 382 709,00 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача просила позовні вимоги задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
В судове засідання третя особа ОСОБА_5 не з'явився, до суду від представника ОСОБА_5 надходили пояснення, згідно яких в задоволенні позову просить відмовити, розгляд справи проводити за відсутності третьої особи.
В судове засідання треті особи ОСОБА_6 , представник Акціонерного Банку «Укргазбанк» не з'явились, про розгляд справи повідомлені.
Ухвалою суду від 11.03.2021 справу прийнято до провадження судді Мерзлого Л.В.
Ухвалою суду від 27.09.2023 по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
До суду від представника відповідача надходив відзив на позовну заяву, згідно якого проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі. Вказує про те, що 17 червня 2017 позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу майнових прав №5П/349, відповідно до якого позивач та відповідач придбали майнові права, а саме - право на отримання у майбутньому прав володіння, користування і розпорядження квартирою АДРЕСА_4 .Договором визначені частки у праві спільної власності, а саме - 50% ( частка) належить позивачу та 50% ( частка) належить відповідачу.23 грудня 2017 року був укладений Додатковий договір №1, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у повному обсязі всі свої права та обов'язки за Договором№5П/349. Даний факт підтверджується позивачем у позовній заяві.У п. 1 Додаткового договору №1 міститься посилання на ст. 512 ЦК України, як на підставу його укладення. Таким чином, позивач на підставі п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України відступив право за Договором №5П/349 на користь відповідача. Таким чином, вказує про те, що підписавши Додатковий договір №1, позивач здійснив відчуження (відступлення права вимоги) на користь відповідача своєї частки майнових прав за Договором №5П/349, після чого майнові права за Договором №5П/349 перейшли у особисту приватну власність відповідача. Позивач, зазначаючи у позовній заяві, що він передав свої майнові права своїй (на той час) дружині, визнає той факт, що він відчужив майнові права у особисту приватну власність відповідача. В подальшому, відповідач здійснила відчуження майнових прав за Договором №5П/349 на користь ОСОБА_6 , якій передала всі оригінали документів, що стосуються придбання майнових прав, зокрема Договір №5П/349, Додатковий договір №1 тощо. Відповідно до Договору купівлі-продажу майнових прав, спірні майнові права були придбані за 318 901 грн. Зазначає також про те, що право власності на спірну квартиру за відповідачем ніколи не реєструвалось та предметом розгляду справи є компенсація вартості спільного, на погляд позивача, майна, а саме майнових прав на квартиру, тобто на об?єкт, який є недобудованим та не введеним в експлуатацію.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вислухавши думку сторін по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень частини першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 19.09.2015 року, що стверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 .
Шлюб між сторонами розірвано 17.03.2018 року, що стверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2 . ОСОБА_7 змінила прізвище на Бігма.
17.06.2017 року між ОСОБА_8 проектно-будівельною фірмою «Атлант» та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав №П5/349. Відповідно до довідки від 23 червня 2017 рок, виданоїОСОБА_3 та ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу майнових прав № П5/349 від 17.05.2017 виконанна100% оплата у розмірі 318 901 грн. за квартиру АДРЕСА_5 .
23.12.2017 року між Виробничою проектно-будівельною фірмою «Атлант» та ОСОБА_7 укладено Додатковий договір № 1 про внесення змін до Договору купівлі-продажу майнових прав № П5/349 від 17.06.2017, згідно якого сторони домовились про зміну сторони у зобов'язанні та набуття всіх прав та обов'язків за Договором купівлі-продажу майнових прав новою стороною. ОСОБА_3 передає новій стороні ОСОБА_7 всі права та обов'язки за вказаним договором у повному обсязі.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.03.2020, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , 13.12.2018 зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу від 13.12.2018 за ОСОБА_5 . Крім того, згідно вказаної довідки, на зазначений об'єкт нерухомості накладено обтяження у вигляді заборони відчуження за договором іпотеки від 13.12.2018.
Відповідно до цінової довідки від 08.10.2021 №01/08 орієнтована ринкова вартість однокімнатної квартири, загальною площею 28,39 кв. м. житловою площею 19,14 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , становить 765 419, 00 грн.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Суд звертає увагу на Додатковий договір, укладений між сторонами щодо передачі майнових прав на квартиру відповідачу позивачем, проте, оскільки доказів на підтвердження того, що майнові права були придбані відповідачем по справі надано не було, а тому таке майно - майнові права були об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Отже, в конкретних правовідносинах, суд вважає доведеним, що майнові права на квартиру АДРЕСА_5 , є спільною сумісною власністю подружжя, протилежного суду доведено не було.
Згідно ч. 3 ст.60 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна , що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не передбачено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Цей підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18) зазначено, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні. При цьому вартість майна, що підлягає поділу, у разі недосягнення згоди між подружжям, визначається на час розгляду справи, а не на час продажу майна одним з подружжя проти волі іншого. Така правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.10.2020 року у справі № 483/812/19 ( провадження № 61-20774св19 ); аналогічна позиція відображена у ВП ВС, справа № 125/2157/19 від 31.08.2022.
Отже, виходячи з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого майна, суд приходить до висновку, що позивач має право на відповідну компенсацію вартості спірного майна.
Таким чином, враховуючи, що майнові права були придбані сторонами під час перебування в зареєстрованому шлюбі, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми компенсації, виходячи з його ринкової вартості 382 709,00 грн.
Крім того, відповідно до статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.
Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статті 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (частина четверта статті 65 СК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням вище наведеного, встановивши, що спірне майно було об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд приходить до висновку, що в порядку поділу вказаного майна між сторонами по справі з відповідача підлягає стягненню грошова компенсація 1/2 ринкової вартості майнових прав на квартиру АДРЕСА_5 , в розмірі 382 709,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, із врахуванням задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в повному розмірі.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 69, 70, 71 СК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Акціонерний Банк «Укргазбанк», про поділ майна подружжя, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , грошову компенсацію за частину спільного майна подружжя у розмірі 382 709,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір в розмірі 3827,10 грн.
Повний текст судового рішення складено 28.11.2023.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Л.В. Мерзлий