Справа № 369/8070/23
Провадження №2/367/4952/2023
Іменем України
27 листопада 2023 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
за участі секретаря судових засідань Мартинюк Н.Р.,
представника позивача Більчук О.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні в місті Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.02.2023 року на перехресті вул. С. Скляренка та Куренівська в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля Nissan д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобілю Skoda д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортний засіб позивача було пошкоджено.
Зазначає, що на момент ДТП, цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу Nissan д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP210320945 ПРаТ "СК "Прем?єр Альянс".
На замовлення позивача, 21.02.2023 ОСОБА_3 , складено звіт №067/02/23 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, згідно якого, завданого власнику колісного транспортного засобу Skoda НОМЕР_3: ринкова вартість ТЗ до пошкодження становить: 917 450,59 грн.; вартість відновлювального ремонту визначена за витратним підходом складає 155 524,97 грн.; вартість матеріального збитку (з урахуванням фізичного зносу) становить: 185 031,80 грн; втрата товарної вартості становить: 29 506, 83 грн. Розмір завданої шкоди для позивача складає 185031,80 грн., згідно автотоварознавчого дослідження від 21.02.2023 №0617/02/23.
Вказує, що ПРАТ «СК «Прем'єр Альянс», за договором страхування №ЕР210320945, було виплачено позивачу 129732,63 грн. Таким чином, просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром заподіяної шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням у розмірі 26232,64 грн., судові витрати та витрати на правову допомогу в розмірі - 12073,60 грн.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вислухавши думку сторін, приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Так, судом встановлено, що 01 лютого 2023 року, близько 09 год. 00 хв., водій ОСОБА_1 на перехресті вул. С. Скляренка та Куренівська в м. Києві, керуючи транспортним засобом «Nissan» д.н.з. НОМЕР_1 , на регульованому перехресті при повороті ліворуч не надала перевагу в русі транспортному засобу «Skoda» НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 , порушила п. п. 16.6 Правил Дорожнього руху України., за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 24 лютого 2023 року по справі №756/2184/23 ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно звіту №0617/02/23 від 21.02.2023 про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ Skoda НОМЕР_3: ринкова вартість ТЗ до пошкодження становить: 917 450,59 грн.; вартість відновлювального ремонту визначена за витратним підходом складає 155 524,97 грн.; вартість матеріального збитку (з урахуванням фізичного зносу) становить: 185 031,80 грн; втрата товарної вартості становить: 29 506, 83 грн.
На підставі виконаних досліджень встановлено, що вартість матеріального збитку завдана власнику КТЗ складає 185031,80 грн.
Цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу Nissan д.н.з. НОМЕР_1 застрахована на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP210320945 в ПРаТ "СК "Прем?єр Альянс".
Також судом встановлено, що 09.02.2023 ПРАТ «СК «Прем'єр Альянс» виплатило Позивачу страхове відшкодування в розмірі 129732,63 грн за договором страхування.
Таким чином, «СК «Прем'єр Альянс» було відшкодовано позивачу 129732,63 грн. у рахунок страхового відшкодування застрахованої цивільно-правової відповідальності Відповідача.
Різниця між фактично понесеними матеріальними збитками у зв'язку зі здійсненням ремонту автомобіля (185031,80 грн.) та сумою страхового відшкодування (129732,63 грн.) становить 26232,64 грн.
Відповідно до п.3 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством.
У відповідності до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Крім того, вищезазначені обставини визнаються сторонами у справі, а відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у пункті 2 роз'яснив, що при розгляді таких справ, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі або майну громадянина відшкодовується у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Згідно до ст. 1191 ЦК України та ст.38 п.2 ч.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як роз'яснено у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Враховуючи вказані норми права, встановлені обставини, а також визнання відповідачем заявлених позовних вимог, судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо відшкодування шкоди, яка перевищує ліміт відповідальності страховика, у зв'язку із цим суд, дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та визнаними відповідачем, а отже, такими, що підлягають до задоволення.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано договір про надання правничої (правової) допомоги № 331 від 08.05.2023, меморільний ордер від 17.05.2023 на суму 7000 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 4000,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового ордеру №617 від 08.02.2023.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (п. 268).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі -Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 цього Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
З огляду на викладене суд відзначає, що ЦПК передбачено наступні критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) пов'язаність витрат з розглядом справи; 2) їх дійсність; 3) необхідність; 4) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
До таких висновків в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 19.02.2020 року (справа № 755/9215/15-ц провадження № 14-382цс19).
Згідно з п.п. 3-6 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно рахунку №INV-000160, до переліку робіт входить: підготовка позовної заяви в сумі 7000,00 грн.
Таким чином, оцінюючи обґрунтованість вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що обсяг наданих послуг адвокатом в суді відповідає критерію реальності таких витрат, а тому заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
Також, з відповідача на користь позивача в порядку ст. 22 ЦК України підлягають стягненню понесені позивачем матеріальні збитки в розмірі вартості проведеної автотоварознавчого дослідження в розмірі 4000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №617 від 08.02.2023.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 22, 1166, 1187, 1188, 1194, ЦК України, керуючись ст. ст. 4,12,81, 133, 141, 263-268 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) майнову шкоду в розмірі 26232,64 грн., судові витрати в розмірі 5073,60 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Л.В. Мерзлий