154/3633/23
2/154/977/23
27 листопада 2023 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Лутая А.М.
за участю секретаря судового засідання - Жолоб К.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_1 в серпні 2023 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, який обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина за законом на належне йому спадкове майно, яке складається з індивідуального житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 . Заповіту спадкодавець не залишив.
Вказує, що на момент смерті батька вона проживала разом з ним, а тому вважається такою, що прийняла спадщину. Крім неї спадкоємцем є дочка спадкодавця ОСОБА_2 - відповідач по справі, однак остання відмовилась від прийняття спадщини. Звернувшись до нотаріуса для оформлення спадщини, вона отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з ненаданням правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на індивідуальний житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 25.10.2023 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Позивач у підготовче засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач у підготовче засідання також не з'явилась, подавши суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.
Враховуючи те, що учасники справи в підготовче засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Зважаючи на те, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити за результатами підготовчого провадження.
Суд, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1218, ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається спадщина, до складу якої входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Частиною 1 ст.1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1,3,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.
Отже, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року).
Верховний Суд України у постанові Пленуму № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» в п.23 роз'яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін - ОСОБА_3 . Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №103, копією свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_2 , копією свідоцтва про одруження позивачки серії НОМЕР_3 , копією свідоцтва про народження відповідачки серії НОМЕР_4 , та копією паспорта відповідачки, в якому мається відмітка про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_4 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається з права власності на індивідуальний житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .
Наявність у спадкодавця права власності на вказане нерухоме майно підтверджується витягом з погосподарської книги №2 за 2016-2023 роки виданого 01.08.2023 року № 240 Зимнівською сільською радою Володимирського району Волинської області.
Згідно довідки виданої Зимнівською сільською радою Володимирського району Волинської області від 01.08.2023 року №239 ОСОБА_3 проживав і був зареєстрований по АДРЕСА_1 , разом з ним проживала і була зареєстрована дочка ОСОБА_1 , заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 відповідно до положень ст. ст.1261,1268 ЦК України, є спадкоємцем за законом першої черги та вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті її батька ОСОБА_3 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідач ОСОБА_2 , яка також є спадкоємцем за законом першої черги, звернулася до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини.
Наявність інших спадкоємців за законом першої черги чи за заповітом, судом не встановлена.
28.07.2023 року позивач звернулася до нотаріуса щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька.
Проте, згідно постанови приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Іларіонової Н.Р. від 28.07.2023 №51/02-31 позивачці у відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що вона не надала правовстановлюючих документів на зазначене вище спадкове майно, та запропоновано звернутися до суду.
На підставі викладеного, суд вважає, що право позивача на успадкування всіх прав та обов'язківпомерлого ОСОБА_3 , підлягає захисту в судовому порядку, оскільки через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, вона не може оформити спадкові права в нотаріальному порядку, тож вимоги про визнання за нею у порядку спадкування за законом після смерті батька права на спадкове майно є цілком обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 200, 206, 265 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1216-1218,1297 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на індивідуальний житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інформація про учасників
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_5 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя А.М. ЛУТАЙ