УХВАЛА
Справа № 569/775/19
1-кс/569/8840/23
21 листопада 2023 року
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на постанову прокурора від 29.08.2023 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні №12018180010004239,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з скаргою на постанову прокурора від 29.08.2023 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні №12018180010004239.
У поданій до суду скарзі ОСОБА_2 просив скасувати постанову прокурора від 29.08.2023 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні №12018180010004239.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до висновку, що у відкритті провадження за скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК України), завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Ст. 26 КПК України визначає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а саме:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Так, визначені у ч. 1 ст. 303 КПК України положення щодо можливості оскарження конкретних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора, не дають жодних підстав для різного (неоднозначного) їх тлумачення.
З аналізу вищевказаної статті вбачається, що в даній статті є чітке визначення кола рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені під час провадження досудового розслідування. Перелік видів рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора є вичерпним.
Відповідно до правил ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_2 , потерпілий просить скасувати постанову прокурора від 29.08.2023 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні №12018180010004239.
Отже, враховуючи вищевикладене, потерпілий ОСОБА_2 оскаржує постанову прокурора, що не входить до переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, тобто скарга подана на рішення прокурора, що не підлягає оскарженню в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України.
Так, ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України, гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Частиною 3 ст. 21 КПК України визначено, що кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Таким чином, потерпілий ОСОБА_2 звертається до слідчого судді зі скаргою про скасування постанови прокурора про визначення підслідності кримінального провадження, яка не підлягає вирішенню слідчим суддею в порядку ст. 303 КПК України, а тому слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за даною скаргою.
Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку, що відмова у відкритті провадження за скаргою потерпілого ОСОБА_2 на постанову прокурора про визначення підслідності не може вважатися обмеженням доступу особи до правосуддя, оскільки можливість подання такої скарги та її розгляд відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, передбачений під час проведення судом підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 21, 24, 26, 303, 304, 309 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на постанову прокурора Рівненської окружної прокуратури від 29.08.2023 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні №12018180010004239.
Скаргу з доданими до неї документами повернути ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_3