ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9133/23
провадження № 2/753/5125/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Осіпенко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Дубінкіної М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Дарницького районного суду в міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , відповідно до якого позивачка просить суд:
розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 22.09.2012 відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Києві районного управління юстиції у м. Києві, про що складено актовий запис №1163;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку з моменту звернення до суду і до досягнення дитини повноліття.
В обґрунтування позову позивачка зазначає, що спільне життя не склалося через відсутність порозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, ігнорування налагодження сімейних відносин, що призвело до втрати почуття поваги та любові один до одного. Подальше збереження шлюбу буде суперечити її інтересам, у зв'язку з чим просить шлюб розірвати. Спір про поділ майна подружжя відсутній. Вважає що подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам у зв'язку з чим, просить строк на примирення не надавати та розірвати шлюб.
Також в позові зазначено, що від спільного подружнього життя сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Діти зареєстровані разом із позивачкою та перебувають на утриманні останньої. Син проживає разом з матір'ю та на даний час перебуває на її утриманні. У зв'язку з викладеним, позивач просить суд стягувати на її користь аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подачі позову до досягнення дитиною повноліття.
Позивач в судовому засідання присутня не була, через канцелярію суду надала заяву в якій просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, справу розглянути у її відсутність (а.с.39).
Відповідач в судовому засіданні присутній не був, через канцелярію суду надав заяву в якій уточнені позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив справу розглянути у його відсутність (а.с.40).
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, вивчивши доводи позивача, викладені у письмових заявах, врахувавши думку відповідача та його письмову заяву щодо позовних вимог, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 22 вересня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис № 1163, що засвідчується свідоцтвом про шлюб, яке видано повторно 21 червня 2023 Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), серія НОМЕР_1 . (а.с.21).
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом № 2462, що засвідчується свідоцтвом про народження виданого 09.07.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, серія НОМЕР_2 (а.с. 31)
Як вказала у позовній заяві позивач, подружнє життя не склалося через відсутність порозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, ігнорування налагодження сімейних відносин, що призвело до втрати почуття поваги та любові один до одного. Подальше збереження шлюбу буде суперечити її інтересам, у зв'язку з чим просить шлюб розірвати. Спору про поділ майна подружжя відсутній. Строк на примирення просила не надавати.
Також із тексту позовної заяви вбачається, що відповідач не є інвалідом, є фізично здоровим чоловіком, аліменти нікому не платить, стягнення по документам з нього не проводиться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб відповідач не має, а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей.
Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Статтею 105 СК України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 СК України.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб існує формально, суд приходить до висновку, що шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ч.2 ст. 115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Позивачка не просить змінювати прізвище на дошлюбне, а тому суд вважає за необхідне залишити їй прізвище набуте після укладення шлюбу.
З огляду на викладене суд вважає, що позовна заява в частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Згідно із п.2 ч.3 ст.115 Сімейного Кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Щодо вимог про стягнення аліментів, суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у зареєстрованому шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився син - ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Докази того, що на утриманні відповідача знаходяться інші діти та непрацездатні члени сім'ї, а також докази щодо неспроможності сплачувати кошти на утримання дітей, відповідачем, суду не представлено.
Докази, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов'язку утримувати дітей в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, враховуючи зазначені вище докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частки всіх його видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 червня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, суд відповідно до положень статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивачки судовий збір, сплачений при поданні позову у розмірі 1073,60 грн.
На підставі ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112, 115 Сімейного Кодексу України, та керуючись ст.ст.12, 80, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 22 вересня 2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Києві районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1163.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви, а саме з 01 червня 2023 року і до досягненню дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір за позовні вимоги про розірвання шлюбу 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Осіпенко Л.М.