Справа № 286/2617/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Вачко В. І.
з секретарем Деменчук О. Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», від імені якого діє представник за довіреністю Шовкун Наталія Іванівна, звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1994504929 від 28.01.2020 року в розмірі 18910,49 грн. та судові витрати в сумі 2684 грн., мотивуючи тим, що позичальник не виконує взятих на себе зобов'язань по сплаті платежів за кредитним договором, що є підставою для задоволення вимоги про повернення суми кредиту та сплати нарахованих процентів.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, хоча судова кореспонденція була йому надіслана за зареєстрованим місцем його постійного проживання, звідки повернулася з відміткою пошти „адресат відсутній за вказаною адресою”, про розгляд справи він також додатково повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.
28.01.2020 року між ОСОБА_1 , відповідачем у справі, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових Рішень» було укладено кредитний договір № 1994504929. Цей договір, Паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ „ФК „ЦФР”, які розміщені на сайті товариства www.kreditmarket.ua , складають єдиний кредитний договір, до якого позичальник приєднався шляхом підписання заяви-анкети на тримання кредиту та інших послуг в ТОВ „ФК „ЦФР”, кредитного договору 1994504929 від 28.01.2020 року та Паспорту кредиту від ТОВ „ФК „ЦФР” № 4504929.
На підставі Договору відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016, укладеного між ТОВ „ФК „ЦФР” та Акціонерним товариством «Таскомбанк», до АТ «Таскомбанк» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення згідно з підписаними реєстрами прав вимоги до боржників із зазначенням договору та розміру заборгованості позичальників.
02.12.2022 року між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ»), позивачем у справі, укладено Договір факторингу № НІ/11/7-Ф, у відповідності до умов якого АТ «Таскомбанк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактору) за плату, а фактор приймає належні банку права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відповідно до реєстру прав вимог за договором факторингу № НІ/11/7-Ф від 02.12.2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 18910,49 грн., з яких: 10311,01 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2168,23 грн. - сума заборгованості за відсотками, 6431,25 грн. - сума заборгованості за щомісячними процентами (комісією).
На виконання умов договору факторингу, згідно з ст.ст.512-514, 516 ЦК України, на адресу відповідача було надіслано повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором. Після відступлення вимоги відповідач заборгованості не сплатив.
Таким чином, загальна заборгованість по кредитному договору за невиконання умов договору складає 18910,49 грн., з яких: 10311,01 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2168,23 грн. - сума заборгованості за відсотками, 6431,25 грн. - сума заборгованості за щомісячними процентами.
У відповідності до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Виходячи з вимог частини першої статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з статтею 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з частиною другою статті 1050, частиною другою статті 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім основної суми боргу по кредитах, яку фактично отримав в борг відповідач, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками та комісією. При цьому, з моменту отримання права вимоги до відповідача позивач не здійснював нарахування жодних штрафних санкцій.
Тому, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення кредитних коштів, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту, відсотків, комісії, а відтак, про задоволення позову в повному обсязі.
Позивачем понесено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн., які у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України у випадку задоволення позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 4, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що знаходиться в м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, рахунок № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк», заборгованість за кредитним договором № 1994504929 від 28.01.2020 року в розмірі 18910,49 грн., а також судові витрати в сумі 2684 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Овруцький районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду або якщо суд визнає причини пропуску строку поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 27.11.2023 року.
Суддя: В. І. Вачко