Справа № 157/1046/20
Провадження №2/157/9/23
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю секретаря судового засідання Данилюк Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з власної ініціативи питання про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, що було спільно нажито сторонами під час шлюбу.
Позов обґрунтовано тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 22 лютого 1992 року, який був розірваний на підставі рішення Камінь-Каширського районного суду від 27 жовтня 2010 року. У шлюбі народилося троє дітей, які після розірвання шлюбу проживають з позивачкою, з якою також проживає дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час проживання у шлюбі 19 листопада 1992 року відповідачу виділено земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , на якій вони за час спільного проживання побудували житловий будинок, надвірні будівлі і споруди.
Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 18 жовтня 2017 року за позивачкою визнано право власності на 1/2 частину вищевказаного будинковолодіння вартістю 133 871 грн 50 к., яка зареєстрована за нею 14 серпня 2018 року.
З метою утворення двох ізольованих квартир у житловому будинку виникла необхідність виділу частки позивачки з будинковолодіння в натурі. Відповідач відмовляється укласти договір про виділ у натурі частки нерухомого майна.
Посилаючись на викладене, позивачка просить виділити їй у власність такі приміщення у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: коридор 1 площею 8,6 кв. м, кладову 2 площею 5,7 кв. м, кімнату 3 площею 15,1 кв. м, кімнату 4 площею 27,8 кв. м, коридор 7 площею 7,9 кв. м. Відповідачу виділити кладову 8 площею 3,99 кв. м, кухню 6 площею 14,2 кв. м, кімнату 5 площею 18,1 кв. м. З підсобних приміщень виділити у її власність прибудову а, літню кухню б-1, сарай г-1, погріб п-1. Вбиральню та колодязь залишити у спільне користування. Також просить виділити їй власність половину земельної ділянки та стягнути з відповідача судові витрати у справі.
Позивачка ОСОБА_1 у ході розгляду справи двічі уточнювала позовні вимоги та врешті просить суд виділити в натурі та визнати за нею право власності на такі приміщення у житловому будинку, а саме: коридор 1 площею 8,6 кв. м, кладову 2 площею 5,7 кв. м, кімнату 3 площею 15,1 кв. м, кімнату 4 площею 27,8 кв. м, коридор 7 площею 7,9 кв. м, а також господарські будівлі і споруди: літню кухню Б-1, сарай б, вбиральню У. За відповідачем просить визнати право власності на такі приміщення житлового будинку: кладову 8 площею 9,7 кв. м, кухню 6 площею 14,2 кв. м, кімнату 5 площею 18,1 кв. м, та на господарські будівлі і споруди: сарай В-1, сарай Г-1, навіс г, погріб П-1, колодязь К. Також просить збільшити її частку у спірному будинку, оскільки з нею проживають троє дітей. Крім цього, просить виділити в натурі та визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 0721485001:01:001:0154 для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами площею 0,1347 га, а відповідачу виділити та визнати право власності на решту вказаної земельної ділянки площею 0,1153 га. Також позивачка просить визнати за нею та відповідачем право власності на 1/2 частину за кожним земельної ділянки з кадастровим номером 0721485001:01:001:0155 для ведення особистого селянського господарства. Судові витрати позивачка покладає на себе.
Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 16 листопада 2023 року позов задоволено частково. Поділено в натурі житловий будинок АДРЕСА_1 та виділено ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зі складу спільної часткової власності по 1/2 його частині. Вирішено питання про стягнення судових витрат.
Проте, при ухваленні рішення суду не вирішено питання про поділ земельних ділянок, про що позивачка просила у своєму позові.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Судом з власної ініціативи винесено на розгляд питання про необхідність ухвалення додаткового рішення, оскільки щодо вимог позивачки ОСОБА_1 про поділ земельних ділянок рішення не ухвалено.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги про поділ спірних земельних ділянок підлягають до задоволення частково.
Відповідно до статей 60, 61 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі з 22 лютого 1992 року по 27 жовтня 2010 року, що підтверджується рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області про розірвання шлюбу від 27 жовтня 2010 року.
У позовній заяві та заявах про уточнення позовних вимог позивачка зазначає, що за час шлюбу з ОСОБА_2 19 листопада 1992 року їм виділено земельну ділянку розміром 0,25 га з кадастровим номером 0721485001:01:001:0154 для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . На цій земельній ділянці сторони збудували житловий будинок та господарські споруди. Крім того, відповідачу передано у власність земельну ділянку площею 0,40 га з кадастровим номером 0721485001:01:001:0155 для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року роз'яснено, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Таким чином, предметом доказування у справі про поділ майна подружжя є безпосередньо обсяг спільно нажитого подружжям майна та джерело й час його придбання.
Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 травня 2019 року в справі № 522/19610/15-ц (провадження №61-35779св18), а саме, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: час набуття майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття). Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам. У зв'язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
З матеріалів справи, зокрема з рішень Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 27 жовтня 2010 року (а.с. 12), від 18 жовтня 2017 року (а.с. 13-14), витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 134200937 від 14 серпня 2018 року (а.с. 15), витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07 вересня 2015 року № НВ-0701614782015 (а.с. 28-30), № НВ-0701614582015 (а.с. 31-33), архівного витягу з рішення Личинівської сільської ради народних депутатів № 13/1 від 19 листопада 1992 року «Про розгляд заяв громадян», виданого архівним відділом Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області 14 липня 2011 року за № 47/01-14 (а.с. 53), витягу з погосподарської книги №3 за 2016-2020 роки Личинівської сільської ради Камінь-Каширського району, виданого Личинівською сільською радою Камінь-Каширського району 24 березня 2017 року за № 259 (а.с. 74), довідки Личинівської сільської ради Камінь-Каширського району № 260 від 24 березня 2017 року (а.с. 75), повідомлення Сошичненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області від 11 грудня 2020 року № 598 (а.с. 76), витягу з погосподарської книги №3 за 2016-2020 роки Личинівської сільської ради Камінь-Каширського району, виданого Сошичненською сільською радою Камінь-Каширського району 11 грудня 2020 року за № 59 (а.с. 77), витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18 лютого 2021 року № 245005013 (а.с. 90), № 245008370 (а.с. 91) об'єктивно підтвердженим вбачається факт належності подружжю на праві спільної сумісної власності земельної ділянки з кадастровим номером 0721485001:01:001:0154 площею 0,25 га для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Цими ж документами підтверджується, що ОСОБА_2 безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,40 га з кадастровим номером 0721485001:01:001:0155.
Згідно зі статтями 70, 71 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Зі змісту заяв по суті справи та наданих у судовому засіданні пояснень встановлено, що кожна зі сторін бажає виділу в натурі належної їй частини нерухомого майна, однак дійти згоди щодо добровільного поділу цього майна сторони не можуть, у зв'язку з чим виник даний спір.
У відповідності до ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно зі ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Під час розгляду цього спору з метою визначення можливих варіантів поділу спірних земельних ділянок ухвалою суду від 30 березня 2021 року була призначена судова земельно-технічна експертиза. На виконання цієї ухвали суду судовий експерт Омельчук С.А. надала висновок №13/2023 від 06 квітня 2023 року по результатам проведення судової земельно-технічної експертизи.
Згідно з висновком експертом пропонуються два варіанти реального поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0721485001:01:001:0154, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , та один варіант реального поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0721485001:01:001:0155 між двома співвласниками.
Згідно з другим варіантом реального поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0721485001:01:001:0154, площею 0,25 га, який обрали сторони, для обслуговування існуючого житлового будинку, господарських будівель і споруд, пропонується із цієї земельної ділянки виділити ділянку 1 площею 0,1347 га та ділянку 2 площею 0,1153 га з поворотними точками згідно з планом розподілу земельної ділянки (додаток 2 до експертизи). Ринкова вартість новостворених земельних ділянок становитиме відповідно 51200 грн та 43900 грн.
Суд з урахуванням думки сторін, які у поданій заяві про уточнення позовних вимог та в судовому засіданні дійшли згоди щодо розподілу земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, вважає за необхідне виділити позивачці зі спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0721485001:01:001:0154 запроектовану ділянку АДРЕСА_2 , яка пропонується по другому варіанту поділу згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи, при цьому, стягує з неї на користь відповідача грошову компенсацію в сумі 3650 грн за відхилення від вартості ділянок, яка приходиться на ідеальні частки земельної ділянки ((51200 грн + 43900 грн) : 2 - 43900 грн). У свою чергу відповідачу суд із вищевказаної земельної ділянки виділяє запроектовану ділянку АДРЕСА_3 , яка пропонується по другому варіанту поділу згідно з висновком судової експертизи.
Суд вважає безпідставною позовну вимогу та відмовляє в її задоволенні про поділ земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,40 з кадастровим номером 0721485001:01:001:0155, з огляду на те, що ця земельна ділянка є особистою власністю відповідача, оскільки набута ним у власність внаслідок реалізації свого права, передбаченого ст. 121 Земельного кодексу України, на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею не більше 2 гектара.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 263-265, 270 ЦПК України, статями 367, 372 ЦК України, статтями 60, 61, 70, 71 СК України, суд
ухвалив:
Поділити земельну ділянку з кадастровим номером 0721485001:01:001:0154, площею 0,25 га, по АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі складу спільної сумісної власності по 1/2 частині цієї земельної ділянки.
Виділити ОСОБА_1 в натурі 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 0721485001:01:001:0154 для обслуговування виділеної їй 1/2 частини житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 , площею 0,1347 га, яка згідно з другим варіантом поділу, запропонованим у висновку судової земельно-технічної експертизи №13/2023 від 06 квітня 2023 року, є ділянкою № НОМЕР_1 з поворотними точками згідно з планом розподілу земельної ділянки (додаток 2 висновку вказаної експертизи): 1-2 - 50,87 м, 2-5 - 9,06 м, 5-6 - 11,44 м, 6-7 - 8,38 м, 7-8 - 13,52 м, 8-9 - 19,76 м, 9-10 - 2,93 м, 10-11 - 12,06 м, 11-12 - 13,09 м, 12-1 - 37,38 м, та визнати за ОСОБА_1 право власності на цю земельну ділянку як на окремий об'єкт нерухомого майна.
Виділити ОСОБА_2 в натурі 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 0721485001:01:001:0154 для обслуговування виділеної йому 1/2 частини житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 , площею 0,1153 га, яка згідно з другим варіантом поділу, запропонованим у висновку судової земельно-технічної експертизи №13/2023 від 06 квітня 2023 року є ділянкою №2 з поворотними точками згідно з планом розподілу земельної ділянки (додаток 2 висновку вказаної експертизи): 12-11 - 13,09 м, 11-10 - 12,06 м, 10-9 - 2,93 м, 9-8 - 19,76 м, 8-7 - 13,52 м, 7-6 - 8,38 м, 6-5 - 11,44 м, 5-3 - 39,96 м, 3-4 - 51,83 м, 4-12 - 11,11 м, та визнати за ОСОБА_2 право власності на цю земельну ділянку як на окремий об'єкт нерухомого майна.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3650 (три тисячі шістсот п'ятдесят) гривень грошової компенсації за відхилення від вартості часток, яку мають ідеальні частки земельної ділянки з кадастровим номером 0721485001:01:001:0154.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне ім'я, місце проживання, номер і серія паспорта сторін: позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 ; відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , НОМЕР_2 .
Головуючий: Б. С. Гамула