ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/13947/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/13947/23 за позовом Приватного підприємства "Арсенал 2009" до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті , Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
12.09.2023 позивач, Приватне підприємство "Арсенал 2009" (надалі - ПП "Арсенал 2009"), направив до Полтавського окружного адміністративного суду позов, що заявлений до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - Відділ), Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - відповідач, Укртрансбезпека), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу від 29.08.2023 №022242 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
В якості підстави для звернення до суду позивач вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, що полягає у порушенні службовими особами відповідача порядку проведення перевірки додержання вимог законодавства про транспорт, що призвело до хибного висновку про порушення позивачем ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", покладеного в основу спірної постанови, в частині твердження про внутрішнє перевезення пасажирів за відсутності відповідного дозволу, тоді як позивач здійснював міжнародне перевезення пасажирів за маршрутом Полтава-Катовіце за наявності відповідного дозволу.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду 25.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
16.11.2023 від Укртрансбезпеки надійшов відзив на позов, в якому представник висловив свої заперечення проти позову. Вказує на те, що положеннями чинного законодавства на перевізника покладено обов'язок із забезпечення, а на водія - пред'явлення для перевірки відповідних документів. Пояснює, що підставою для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт та застосування адміністративно-господарського штрафу слугували обставини відсутності на момент проведення перевірки витягу з дозволу на маршрут "Черкаси-Полтава", схеми маршруту, розкладу руху, роздруківки даних роботи цифрового тахографа (а.с. 28-37).
Правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористався.
Розгляд справи, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
28.07.2023 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №012963 від 10.08.2023, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області за адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 166а, АС Черкаси "Черкаси-Полтава" було проведено перевірку додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт автомобільного транспорту марки Mersedes-Benz, д.н.з НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу зареєстрований за ПП "Арсенал 2009".
За результатами перевірки встановлено факт порушення перевізником, ПП "Арсенал 2009", вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено відповідний Акт проведення перевірки №030552 від 14.08.2023 (а.с. 44).
За змістом цього Акту посадовою особою виявлено факт порушення ПП "Арсенал 2009" вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", постанови КМУ №176 від 18.02.1997, наказу МТЗУ №385 від 24.06.2020 (водій не використовує особисту картку до цифрового тахографа), у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", абз. 3 ч. 1 ст. 60 - перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 цього Закону, а саме: без витягу з дозволу на маршрут "Черкаси-Полтава", схеми маршруту, розкладу руху, роздруківки даних роботи цифрового тахографа за 14.08.2023.
Водій транспортного засобу ( ОСОБА_1 ) зі змістом вказаного акту та виявлених порушень ознайомлений, від надання пояснення та підпису акту відмовився.
Повідомлення про розгляд справи, призначеної на 29.08.2023, вручено керівнику ПП "Арсенал 2009" ОСОБА_2 16.08.2023 під підпис (а.с. 48).
29.08.2023 за результатами розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, в.о. начальника Відділу В.Звагольський прийняв постанову №022242 про застосування адміністративно-господарського штрафу, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом застосування на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн (а.с. 43).
Не погоджуючись із правомірністю мотивів, покладених в основу постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (надалі - Порядок № 1567).
Згідно із пунктом 14 Порядку №1567, рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:
наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);
відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
оснащення таксі справним таксометром;
відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;
виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);
виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (п.20 Порядку №1567).
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку №1567.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (надалі - Закон №2344-ІІІ).
В силу вимог статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно до статті 39 Закону №2344-III, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Таким чином, перелік документів, необхідний для перевезення вантажів, зазначений у статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" не є вичерпним.
Згідно із абзацом 2 частини другої статті 40 Закону №2344-III, водій автобуса зобов'язаний мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.
Відсутність у перевізника або незабезпечення водія автобуса переліченими документами, є підставою для застосування до перевізника штрафних санкцій відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176 затверджено Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, відповідно до пункту 30 яких перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.05.2010 № 279 "Про затвердження форми дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, порядку його видачі та анулювання" (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 14.09.2016 №316), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.06.2010 за № 409/17704, затверджено Порядок видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (надалі - Порядок № 279).
Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №279, дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - дозвіл на перевезення) видається автомобільному перевізнику, який: а) за результатами конкурсу визнаний переможцем; б) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі якщо перевізник-претендент, який став переможцем конкурсу, надав письмову відмову від одержання дозволу на перевезення; в) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі дострокового анулювання дозволу суб'єкта господарювання, який був визнаний переможцем конкурсу; г) є тимчасовим, у разі анулювання дозволу на перевезення за відсутності суб'єкта господарювання, який за результатами конкурсу посів друге місце, або при його письмовій відмові від отримання дозволу на перевезення; ґ) є тимчасовим, у разі відкриття нового автобусного маршруту або нового рейсу для вивчення доцільності його функціонування; д) є тимчасовим, у разі визнання недійсним чи скасування судом рішення конкурсного комітету; е) є тимчасовим, у разі зупинення судом рішення конкурсного комітету.
До кожного дозволу на перевезення оформлюються витяги з нього у кількості, необхідній для виконання перевезень, обумовлених об'єктом конкурсу (пункт 3.3 розділу ІІІ Порядку № 279).
З системного аналізу приведених вище норм чинного законодавства слідує, що дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування повинен перебувати у перевізника, тоді як витяг з дозволу має перебувати в автобусі в оригіналі, а не у вигляді копії, оскільки до кожного дозволу на перевезення оформлюються витяги з нього у кількості, необхідній для виконання перевезень, обумовлених об'єктом конкурсу.
Таким чином, витяг з дозволу є "іншим документом, передбаченим законодавством", оскільки його наявність в автобусі передбачена нормативно-правовим актом - постановою Кабінету Міністрів України №176, і лише в оригіналі.
Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.05.2010 №278 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 за №408/17703 (надалі - Порядок №278), встановлює вимоги до паспортів автобусних маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень, процедуру розроблення, погодження та затвердження таких паспортів.
Відповідно до пункту 1.2 Порядку №278, схема автобусного маршруту - нанесена на карту автомобільних доріг відповідної місцевості або на її фрагмент чи на план міста або на його фрагмент лінія шляху проходження маршруту.
Згідно з пунктом 1.3 Порядку №278, автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку №278, паспорт маршруту, окрім іншого, включає: схему маршруту; графік режиму праці та відпочинку водіїв; таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень) та копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів.
Схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред'являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та працівникам уповноважених підрозділів Національної поліції України (пункт 1.4 Порядку №278).
Як слідує із матеріалів справи, за наслідками проведеної 14.08.2023 перевірки транспортного засобу ПП Арсенал 2009", посадовими особами Укртрансбезпеки було встановлено факт відсутності у водія ( ОСОБА_1 ) на момент проведення перевірки витягу з дозволу на маршрут "Черкаси-Полтава", схеми маршруту, розкладу руху.
Позивач зазначав про неправомірність застосування до нього адміністративно-господарського штрафу за порушення порядку здійснення внутрішніх перевезень пасажирів, оскільки на момент проведення перевірки позивачем здійснювалися міжнародні перевезення за маршрутом Полтава-Катовіце відповідно до дозволу АІ №008728.
Однак, як з'ясував суд, відповідно до матеріалів про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, на момент проведення перевірки транспортний засіб Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебував на платформі А/С-1 м. Черкаси із встановленим трафаретом маршруту "Черкаси-Полтава ч/з Чигирин, Світловодськ, Кременчук".
У свою чергу, відповідно до пункту 27 Правил №176, залежно від виду сполучення на автобусах розміщується така інформація: у разі здійснення міжміських та міжнародних перевезень на передньому і боковому трафаретах - найменування початкового та кінцевого пунктів маршруту (у разі здійснення міжнародних перевезень інформація подається двома мовами у два рядки: верхній - українською, нижній - мовою держави, до якої здійснюється перевезення).
Водночас, виявлення факту порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та наявності підстав для притягнення перевізника до відповідальності здійснюється саме на момент проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) на основі пред'явлених водієм транспортного засобу документів.
Крім того на момент перевірки 14.08.2023 встановлено факт відсутності у водія ОСОБА_1 роздруківки даних роботи цифрового тахографа.
Відповідно до Закону України "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)", Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Згідно з пунктом 1.4 Інструкції №385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Відповідно до пункту 3.1 Інструкції №385, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.
Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів (п. 3.3 Інструкції №385).
У свою чергу перевізники, відповідно до пункту 3.5 Інструкції №385, забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Відповідно до пункту 3.6 Інструкції №385, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
Таким чином, використання тахокарт до аналогового тахографа чи особистої картки водія до цифрового тахографа є щоденним обов'язком водія під час керування транспортним засобом, тоді як на перевізника покладено обов'язок забезпечити водія необхідною кількістю тахокарт чи чинною особистою карткою.
При цьому посадовими особами Укртрансбезпеки під час проведення рейдових перевірок здійснюється перевірка наявності документів на встановлений тахограф (зокрема, роздруківки даних роботи цифрового тахографа чи наявності чинної картки водія до такого тахографа та її належного використання), обов'язкова наявність яких визначається відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ.
Порушення порядку експлуатації встановленого тахографа в частині невикористання водієм особистої картки до такого тахографа має наслідком відсутність обов'язкового для здійснення перевезень документу, яким є роздруківка даних цифрового тахографа (ст. 39 Закону №2344-ІІІ «інші документи, визначені законодавством»).
Щодо наявності у водія на момент проведення рейдової перевірки чинної особистої картки до цифрового тахографа суд зазначає, що відповідна особиста картка, всупереч вимогам чинного законодавства, зокрема, пункту 3.3 Інструкції №385, не використовувалася водієм у встановленому на транспортному засобі цифровому тахографі (не була вставлена у відповідний слот такого тахографа) та, відповідна інформація з її використанням не фіксувалася. Відповідно водій не зміг надати посадовим особам відповідну роздруківку даних роботи цифрового тахографа за 14.08.2023.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого позову, у зв'язку з чим відмовляє у його задоволенні в повному обсязі.
За таких обставин підстави для розподілу судових витрат, які складаються лише із сум сплаченого судового збору у розмірі 2 684,00 грн, відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Приватного підприємства "Арсенал 2009" до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.
Позивач: Приватне підприємство "Арсенал 2009" (код ЄДРПОУ 36613282; вул. Пушкіна. буд. 4, с. Копили, Полтавський район, Полтавська область, 38761).
Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Європейська, буд. 155, м. Полтава, 36008).
Відповідач: Державна служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, проспект Перемоги, 14, м. Київ, 03135).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун