ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/26843/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 №1058-ІV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 01.08.2023; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 01.08.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) з 05.11.2004.
01.08.2023 позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-IV). На підставі вказаної заяви ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. Листом ГУ ПФУ у Волинській області від 25.08.2023 №0300-0304-8/50460 позивача повідомлено про те, що для розрахунку пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки немає підстав, оскільки пенсія, призначена згідно із Законом №1058-IV, обчислена відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства.
Позивач не погоджується з діями відповідача та зазначає, що у даному випадку має місце призначення пенсії за іншим Законом, а тому для визначення розміру пенсії мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше відповідно до Закону №1058-IV, тобто виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що згідно з п.4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Крім того, звертає увагу, що при перерахунку пенсії позивача з 01.08.2023 показник середньої ЗП за 2014-2016 роки був збільшений на коефіцієнт показника ЗП. Так, згідно пункту 7 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі - Постанова №124), збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується під час проведення наступних перерахунків пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший. Таким чином, при перерахунку пенсії показник середньої заробітної плати не залишається незмінним, а застосовується, передбачений чинним законодавством, збільшений показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, а тому для проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки, немає підстав. Таким чином, на думку представника відповідача, позовна заява ОСОБА_1 є безпідставною та необґрунтованою у зв'язку із відсутністю підстав для його задоволення.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 05.11.2004 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ.
Позивач звернулася із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області, в якій просила про заявою про переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Відповідно до рішення Луцького ОУ ПФУ ГУ ПФУ у Волинській області від 03.08.2023 №907640194893 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком.
На адвокатський запит щодо надання інформації про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 відповідач листом від 25.08.2023 повідомив, що при переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно Закону №1058-IV із застосуванням при обчисленні розміру пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки, який становить 12236,71 грн, немає підстав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною другої вказаної статті Закону №1058-ІV визначено, що за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.
Відповідно до вимог статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
З матеріалів справи слідує, що при переведенні позивача з пенсії за вислугу років, призначеної за Законом №1788-ХІІ, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, відповідач застосував середній показник заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки. При цьому за позицією відповідача застосовувати середню заробітну плату за 2020, 2021, 2022 роки немає підстав, оскільки при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Разом з тим, у відзиві відповідач зазначає, що при обчисленні розміру пенсійної виплати позивача враховано дані про заробіток із застосуванням збільшеного показника середньої заробітної плати по Україні.
Проте суд не погоджується з такими діями відповідача, оскільки Закон №1788-ХІІ передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
З огляду на те, що 01.08.2023 позивач вперше звернулася за призначенням пенсії відповідно до вимог Закону №1058-ІV, тому в даному випадку відбувається не переведення з одного виду пенсії на інший в межах дії Закону №1058-ІV, а фактичне її призначення відповідно до вказаного Закону.
За таких обставин, суд дійшов висновку, про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020-2022 роки.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 22.02.2018 у справі №310/3774/17, від 22.01.2019 у справі №577/2457/17, від 19.01.2022 у справі №528/639/17.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що при обчисленні розміру пенсійної виплати позивача враховано дані про заробіток із застосуванням збільшеного показника середньої заробітної плати по Україні, оскільки вказані твердження не спростовують висновків суду щодо застосування показника середньої заробітної плати України за 2020-2022 роки.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій щодо застосування при призначенні пенсії за віком відповідно до вимог Закону №1058-ІV показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, вищенаведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, беручи до уваги повноваження суду, визначені у статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення перерахунку та виплату пенсії за віком відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки, починаючи з 01.08.2023; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 01.08.2023 пенсії, відповідно до статті 40 Законом №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1073,60 грн, сплачений згідно з квитанцією.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо здійснення ОСОБА_1 з 01.08.2023 перерахунку та виплату пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01.08.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 коп.).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій