РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
24 листопада 2023 р. Справа № 120/5080/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з 2003 року отримує пенсію по інвалідності, у зв'язку із досягненням пенсійного віку він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по досягненню пенсійного віку згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Сп. №2) та надав уточнюючі довідки про шкідливі умови праці.
Відповідач, за наслідками розгляду заяви позивача, рішенням від 13.01.2023 №9905290165819 відмовив останньому у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що перерахунок пенсії призведе до зменшення розміру пенсії.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 26.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду суддею Богоносом М.Б. та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, вказаною ухвалою витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
22.05.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подало відзив, у якому позовну заяву вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування відзиву, відповідач вказує, що розмір пенсії по інвалідності позивача становить 2300,00 грн, стаж 41 р. 0 міс. 23 дн., у тому числі додатковий стаж - 10 о. 4 міс 9 дн. Провівши розрахунок пенсії по віку (за Сп. №2) встановлено, що розмір пенсії буде становити - 2093,00 грн, при загальному стажі - 30 р. 02 міс 23 дн., тобто перерахунок веде до зменшення розміру пенсії.
Крім того, у довідках про пільговий характер роботи №28 ід 23.04.2001 та №20 від 05.04.2022, наявних в електронній пенсійній справі відсутні посилання на Списки, що чинні на період роботи заявника.
Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 13.06.2023 справу прийнято до провадження суддею Віятик Н.В.
Ухвалою від 19.06.2023 залучено до участі у справі другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та встановлено строк для подачі відзиву позовну заяву.
Ухвалою від 10.10.2023 витребувано: у Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області належним чином засвідчену копію макету розрахунків пенсії по віку (за Сп. №2) ОСОБА_1 , на які посилається пенсійний орган у рішенні від 13.01.2023 №9905290165819; у Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протокол розрахунку пенсії станом на 13.01.2023 із зазначенням виду пенсію, яку отримує ОСОБА_1 .
20.10.2023 на виконання ухвали суду Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надало протокол розрахунку пенсії станом на 13.01.2023, зазначивши, що ОСОБА_1 станом на 13.01.2023 отримував пенсію по інвалідності, з 01.05.2022 по теперішній час йому виплачується пенсія відповідно до п.п.14-6.1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
30.10.2023 Головну управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надало копії проєкту розрахунку пенсії за віком (перехід на інший вид пенсії - робота за Сп. №2)
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 знаходиться на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності 3 групи внаслідок загального захворювання відповідно до виписки із акту огляду МСЕК серії 12ААВ №248309 (термін інвалідності до 30.04.2022).
ОСОБА_1 з 01.05.2022 по теперішній час виплачується пенсія відповідно до п. 14.-6.1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
04.01.2023 у зв'язку з досягненням пенсійного віку, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення йому пенсії за віком в порядку, передбаченому ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказана заява, відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005, за принципом екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Закарпатській області.
ГУ ПФУ в Закарпатській області за наслідками розгляду заяви позивача, рішенням №905290165819 від 13.01.2023 відмовило позивачеві у перерахунку пенсії. Відмова мотивована тим, що розмір пенсії по інвалідності позивача становить 2300,00 грн, стаж - 41 р. 0 міс. 23 дн., в тому числі додатковий стаж - 10 р. 4 міс. 9 дн. Провівши розрахунок пенсії по віку (за Сп. №2) встановлено, що розмір пенсії буде становити - 2093,00 грн, при загальному стажі - 30 р. 02 міс. 23 дн., тобто перерахунок веде до зменшення розміру пенсії, у зв'язку з чим відповідав прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії.
30.10.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області долучило до матеріалів справи додаткове рішення про відмову у перерахунку пенсії №905290165819 від 15.03.2023, у якому пенсійний орган додатково зазначив, що відповідно до пункту 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р №383 (зі змінами), передбачено, що для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 p №637. Пунктом 3 вказаного Порядку, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. В довідках про пільговий характер роботи №28 від 23.04.2001 та №20 від 05.04.2022 наявних в електронній пенсійній справі відсутні посилання на Списки, що чинні на період роботи заявника. Враховуючи зазначене, відповідачем прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у проведенні перерахунку пенсії.
Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
У ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі -Закон) на пільгових умовах пенсій за віком призначають працівникам , зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць , - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 06 місяців на зазначених роботах.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» України встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що на даний час позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності відповідно до п.п.14-6.1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, досягнувши 55-річного віку, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак відповідач відмовив позивачеві у призначенні пенсії за віком, мотивувавши це тим, що перерахунок призведе до зменшення розміру пенсії.
У цьому контексті суд звертає увагу на те, що суб'єкт владних повноважень не може на власний розсуд втручатись у реалізацію особою свого права на пенсійне забезпечення та впливати на його волевиявлення з мотивів доцільності або недоцільності вчинення певних дій.
У разі подання особою, яка має на це право, заяви з клопотанням або вимогою про вчинення на її користь перерахунку або інших дій, які пенсійний орган повинен розглянути/вирішити/вчинити (по суті), орган влади не має права відмовляти, керуючись при цьому мотивами доцільності або недоцільності.
Якщо суб'єкт владних повноважень вважає вимоги особи такими, що задоволенню не підлягають, він повинен навести чіткі, визначені законодавством підстави для відмови у задоволенні вимог та прийняти рішення про відмову, а не посилатись на будь-які оціночні судження або розрахунки, викладаючи свої висновки у формі роз'яснення чи рекомендацій.
Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову у призначенні пенсії за віком у зв'язку з тим, що перерахунок пенсії призведе до її зменшення.
За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення відповідача від 13.01.2023 №9905290165819щодо відмови позивачеві у призначенні пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягають задоволенню.
Щодо додаткового рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №905290165819 від 15.03.2023, у якому відповідач посилається на відсутність підстав для призначення позивачу пільгової пенсії за Списком №2 у зв'язку з відсутністю посилання на Списки, що чинні на період роботи заявника, то суд зазначає наступне.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій було доповнено Закон № 1058-ІV розділом XIV-І Пенсійне забезпечення окремих категорія громадян, зокрема, статтею 114 визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Вказані зміни набрали чинності 11.10.2017.
Так, згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі -Закон) на пільгових умовах пенсій за віком призначають працівникам , зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць , - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 06 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Так, судом встановлено, що позивач на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії досяг віку понад 55 років та його страховий стаж становить 41 рік 0 місяців 23 дні, в тому числі додатковий стаж - 10 років 4 місяці 9 днів.
Приписами статті 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. При цьому, надання уточнюючих довідок підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 по справі № 235/805/17, від 06.12.2019 по справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 по справі № 242/2536/16-а, від 12.09.2022 по справі №569/16691/16-а, від 01.01.2022 по справі № 620/1178/19 та інших.
Так, записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 підтверджується трудова діяльність позивача на Державному підприємстві «Вінницький авіаційний завод» зі шкідливими умовами праці, що також не заперечується відповідачами.
Такі записи в трудовій книжці містять посилання на відповідні документи, на основі яких вони вчинені (накази), засвідчені чітким відтиском печатки вказаного підприємства та не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості.
Позивачем також додано довідку Вінницького авіаційного заводу від 23.04.2001 №28, згідно якою ОСОБА_1 з 15.12.87 по 02.01.2001, з 01.02.2001 по 23.04.2001 працював повний робочий день в цеху №1 «Авіатехсервіс» на Вінницькому авіаційному заводі, трудовий стаж складає 13 років 03 місяців 09 днів та довідку від 05.04.2022 №17, згідно якої в.о. директора ДП «ВіАЗ» підтвердив, що ОСОБА_1 працював на ДП «Вінницький авіаційний завод» на посаді складальник-клепальник, прийнято на роботу - 15.09.1987 згідно наказу №36/л 18.09.1987, звільнено з роботи - 23.04.2001 згідно наказу №17/л від 23.04.2001.
Крім цього, матеріали справи містять акт зустрічної перевірки достовірності видачі довідок про пільговий стаж роботи для призначення пенсії відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та довідок про заробітну плату для призначення пенсії по Списку №2 від 05.04.2003, згідно якого провідний спеціаліст відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду у Староміському району м. Вінниці підтвердив атестацію робочих місць та право ОСОБА_1 на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2, №228 від 23.11.1994.
Враховуючи наведене, суд вважає, що наданими до матеріалів справи документами підтверджується право позивача на призначення пільгової пенсії за списком №2, а тому суд дійшов висновку, що для ефективного способу захисту права позивача та остаточного вирішення спору слід визнати протиправним та скасувати також додаткове рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №905290165819 від 15.03.2023.
Окремо суд також звертає увагу на те, що відповідачі не надали жодного доказу в обґрунтування того, що відмовляючи у призначенні пенсії вони діяли обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, тобто з забезпеченням усіх прав особи. Рішення не є пропорційним з огляду на те що воно порушує баланс між несприятливими наслідками для реалізації конституційного права позивача на соціальний захист (ст. 46 Конституції України) і цілями на які, врешті, спрямоване це рішення.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень не обґрунтували обставини, на яких ґрунтуються їхні заперечення, а позивач довела ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень і дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у визначений судом спосіб, а саме визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №9905290165819 від 13.01.2023 та додаткового рішення від 15.03.2023, та як наслідок, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити позивачу пенсію за віком за Списком №2 з 04.01.2023 (з дати звернення до органів пенсійного фонду).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю, на його користь належить стягнути понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №9905290165819 від 13.01.2023 та додаткове рішення від 15.03.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (за Списком №2).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (за Списком №2) з 04.01.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403; вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100);
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063; пл. Народна, 4, м. Ужгород, 88008).
Суддя Віятик Наталія Володимирівна