РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
27 листопада 2023 р. Справа № 120/8689/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав на допущення з боку Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" протиправної бездіяльності яка виразилась у неповідомленні засудженого про наявність в нього права на призначення соціальної допомоги, як особі з інвалідністю ІІІ групи, а також протиправних дій щодо несвоєчасного оформлення відповідної соціальної допомоги.
Ухвалою від 26.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що соціальні виплати особам з інвалідністю призначаються виключно на підставі їх письмових звернень. Вказав, що лише 21.06.2022 засуджений звернувся до адміністрації установи із заявою про призначення йому соціальної допомоги, як особі з інвалідністю третьої групи. Наголосив на тому, що відповідне звернення від засудженого було отримано вперше, про що свідчить зміст самої заяви.
Також, представник відповідача повідомив, що після отримання від позивача відповідної заяви, адміністрацією установи було вжито всіх необхідних дій для призначення ОСОБА_1 соціальної допомоги.
Крім того, заперечив, що внесення до заяви від 21.06.2023 запису про те, що ОСОБА_1 в попередні роки з відповідною заявою не звертався було здійснено під примусом посадової особи установи виконання покарань, адже починаючи з 21.06.2022 по 20.06.2023 позивач не звертався до правоохоронних органів та органів прокуратури із заявами на вчинення працівниками установи зазначених в позовній заяві незаконні дії.
06.09.20223 від представника позивача надійшло клопотання про витребування в відповідача додаткових доказів, а саме: копію заяви від 15.04.2015 за №8/2713, яка знаходиться в 6 томі особової справи засудженого ОСОБА_1 .
Разом з тим, 15.09.2023 представник позивача самостійно надав копію заяви від 15.04.2015 за №8/2713, про витребування якої попередньо клопотав в суду.
Також, 19.07.2023 від позивача за допомогою засобів електронного зв'язку отримано відповідь на відзив в якому останній, з мотивів наведених у позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою від 24.10.2023 та повторно ухвалою від 13.11.2023 в Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" витребувано документально підтверджені відомості про вжиті на виконання ст. 36 Порядку №261 заходи щодо належного реагування на подану засудженим ОСОБА_1 заяву від 21.06.2022 про призначення соціальної допомоги.
23.11.2023 від ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)", на виконання вимог ухвал суду від 24.10.2023 та від 13.11.2023 надійшли додаткові документально підтверджені пояснення.
Дослідивши наявні у справі докази та аргументи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 засуджений до довічного позбавлення волі та з 13.09.2004 відбуває покарання в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)».
Відповідно до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №037292 від 27.02.2015 позивачу встановлено безстроково третю групу інвалідності.
21.06.2022 позивач звернувся до Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)» з заявою щодо призначення йому соціальної допомоги по інвалідності, як особі з інвалідністю третьої групи.
Як повідомив представник відповідача, після отримання від засудженого відповідної заяви, адміністрацією установи було вжито всіх необхідних дій для призначення позивачу такої соціальної допомоги.
Зокрема, представник відповідача повідомив, що для оформлення соціальної допомоги ОСОБА_1 , за вказівкою начальника установи, було закріплено працівника установи ОСОБА_2 .
21.06.2022 ОСОБА_1 звернувся із заявою на керівника установи для посвідчення довіреності на ОСОБА_2 , яка була посвідчена в той же день.
Представник відповідача зауважив, що 04.07.2022 необхідний пакет документів було передано особисто ОСОБА_2 в орган соціального захисту - Управління соціального захисту населення (Лівобережне) ВМР за адресою вул. Брацлавська, 85 в м. Вінниці.
Однак, в липні 2022 року, після отримання та опрацювання документів ОСОБА_1 , його представника - ОСОБА_2 було проінформовано, що паспорт ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 втратив чинність, та документи було повернуто представнику ОСОБА_1 - Стецю О.С.
10.08.2022 було зібрано пакет документів та відправлено в 3-й міський відділ у м. Вінниці УДМС України у Вінницькій області, для виготовлення нового паспорту ОСОБА_1 , що підтверджується супровідним листом від 10.08.2022 за вих. №8/6818.
04.10.2022 було виготовлено паспорт у формі ID картки № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1
03.11.2022 ID паспорт № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 було отримано ОСОБА_2 та невідкладно передано до органу соціального захисту для оформлення соціальної допомоги.
В лютому 2023 року на особовий рахунок ОСОБА_1 було зараховано кошти в сумі 10780,00 грн - соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію за листопад, грудень 2022 року та січень, лютий 2023 року, що підтверджується виданою ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» Довідкою.
Разом з тим, позивач вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у неповідомленні засудженого ОСОБА_1 про наявність в нього права на соціальну допомогу, а також несвоєчасному оформленні соціальної допомоги, як інваліду, який не має права на пенсію, що зумовило його звернення до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із таких мотивів.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 48 Конституції України кожному гарантується право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» у редакції, чинній на час призначення позивачеві соціальної допомоги, державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю - щомісячна державна допомога, що надається відповідно до норм цього Закону у грошовій формі особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю
Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» громадяни України, які є дітьми померлого годувальника або досягли віку, встановленого статтею 1 цього Закону, і не мають права на пенсію, або є особами з інвалідністю і не мають права на пенсію по інвалідності або державну допомогу у зв'язку з інвалідністю та постійно проживають на території України, мають право на державну соціальну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
П. 2 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» державна соціальна допомога згідно із цим Законом призначається особі, яка: не одержує пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд призначаються з дня звернення за допомогою. Якщо звернення за допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення віку, встановленого статтею 1 цього Закону або встановлення інвалідності, допомога призначається з дня досягнення віку, встановленого статтею 1 цього Закону або визнання осіб особами з інвалідністю органами медико-соціальної експертизи.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» призначення і виплата державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 4 і 7 ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд» (далі - Порядок № 261).
П. 1 Порядку № 261 визначено, що цей Порядок визначає умови призначення, надання і виплати: державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам; державної соціальної допомоги на догляд.
Згідно п. 5 Порядку № 261 право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам мають особи, що одночасно відповідають таким умовам:
1) особи, які досягли віку 63 років і не мають права на пенсію відповідно до законодавства або визнані інвалідами в установленому порядку.
2) не одержують пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», та допомогу, що призначається відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;3) є малозабезпеченими особами (крім інвалідів I групи);
Відповідно до п. 10 Порядку № 261 для призначення соціальної допомоги подаються такі документи: заява за формою, затвердженою наказом Мінсоцполітики.
Також, вказаним пунктом Порядку №261 визначено перелік документів, які необхідно надати разом з поданням заяви.
Для призначення соціальної допомоги заява подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Соціальна допомога призначається з дня звернення за допомогою. У разі коли звернення за соціальною допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особами віку, встановленого статтею 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» або встановлення інвалідності, допомога призначається відповідно з дня досягнення особами віку, встановленого статтею 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» або встановлення МСЕК інвалідності особі.
Днем звернення за призначенням соціальної допомоги вважається день прийняття органом соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами. (п. 11 Порядку № 261).
У п. 36 Порядку № 261 визначено, що засуджені мають право на призначення соціальної допомоги, яка за наявності відповідного права призначається органами соціального захисту населення за місцем відбування особою покарання.
Особа, яка під час відбування покарання набула права на соціальну допомогу, подає до адміністрації установи виконання покарань клопотання щодо забезпечення необхідних умов для призначення їй соціальної допомоги за місцезнаходженням такої установи, зокрема щодо виклику представників органів соціального захисту населення і офіційного прийому ними в установленому порядку відповідних документів, передбачених пунктом 10 цього Порядку, безпосередньо від особи, яка відбуває покарання, або від її представника за довіреністю.
Адміністрація установи виконання покарань не більш як протягом 30 днів з дати реєстрації клопотання особи, яка набула права на призначення соціальної допомоги під час відбування покарання, забезпечує зустріч цієї особи із представником органу соціального захисту населення та всебічно сприяє належному оформленню і поданню нею відповідних документів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних документів через її представника.
Системний аналіз наведених норм доводить, що право на державну соціальну допомогу мають, зокрема, особи з інвалідністю. Така допомога призначається у випадку, якщо особа не має права на пенсію по інвалідності або державну допомогу у зв'язку з інвалідністю та постійно проживає на території України. Для призначення допомоги така особа особисто або через свого представника повинна звернутися до уповноваженого суб'єкта з відповідною заявою, до якої додати необхідні для призначення допомоги документи. При цьому, державна соціальна допомога призначається з дня звернення за допомогою. Разом з тим, якщо звернення за соціальною допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності, то допомога призначається відповідно з дня встановлення МСЕК інвалідності особі. Засуджені мають право на призначення соціальної допомоги, яка призначається за місцем відбування особою покарання. Така особа подає до адміністрації установи виконання покарань клопотання щодо забезпечення необхідних умов для призначення їй соціальної допомоги за місцезнаходженням такої установи. Адміністрація установи виконання покарань протягом визначеного строку забезпечує зустріч цієї особи із представником органу соціального захисту населення, сприяє належному оформленню і поданню документів, забезпечує умови для оформлення і подання документів.
Варто зазначити, що норми чинного, як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи в суді не покладали на установу, в які засуджений відбуває покарання доводити до останнього про наявність в нього права на отримання соціальної допомоги. Разом з тим, у разі звернення засудженого з клопотання про призначення соціальної допомоги, на адміністрацію установи виконання покарань покладено обов'язок щодо забезпечення зустрічі цієї особи із представником органу соціального захисту населення та всебічного сприяння належному оформленню і поданню нею відповідних документів або забезпечення умов для оформлення і подання необхідних документів через її представника.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу інвалідність була встановлена згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №037292 від 27.02.2015.
Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що позивач в період з дати встановлення інвалідності із заявою про встановлення соціальної допомоги до відповідача не звертався. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо наявності факту такого звернення.
При цьому, додану до матеріалів справи заяву від 15.04.2015 за №8/2713, як доказ звернення з клопотання про отримання соціальної допомоги суд оцінює критично, адже з її змісту слідує, що засуджений ОСОБА_1 просив призначити йому пенсію по інвалідності, а не соціальну допомогу.
В даному випадку, як вказано представником позивача в позовній заяві та не заперечувалось позивачем у відповіді на відзив, про наявність в нього права на отримання соціальної допомоги йому стало відомо лише в червні 2022 року.
В зв'язку з цим, 21.06.2022 він звернувся до відповідача із заявою про сприяння в оформленні йому соціальної допомоги, як особі з інвалідністю ІІІ групи.
В контексті наведеного суд враховує, що у поданій заяві від 21.06.2022 позивач особисто вказав, що попередньо про призначення відповідного виду соціальної допомоги він не звертався.
Твердження позивача про те, що відповідний допис у заяві ним був вчинений під примусом суд також оцінює критично, адже в підтвердження відповідних обставин стороною позивача до матеріалів справи не додано жодного належного та допустимого доказу, не повідомлено суд про їх існування.
В свою чергу, з наданих представником відповідача додаткових пояснень судом встановлено, що на виконання вимог п. 36 Порядку 261 Адміністрацією установи виконання покарань вживались активні дії по сприянню засудженому в отриманні соціальної допомоги, як особі з інвалідністю третьої групи. Зокрема, начальником установи 21.06.2022 (тобто в день звернення засудженого із заявою про призначення соціальної допомоги) завірено довіреність на ОСОБА_3 , який безпосередньо займався підготовкою документів для надсилання до органу соціального захисту населення.
При цьому, з незалежних від відповідача причин, а саме у зв'язку з спливом терміну дії паспорту позивача, призначення останньому соціальної допомоги було відтерміновано на строк необхідний для оформлення нового паспорта громадянина України у формі ID-картки.
При вирішення даної адміністративної справи судом також враховано, що отримана позивачем в лютому 2023 року сума соціальної допомоги включала в себе соціальну допомогу за листопад, рудень 2022 року та січень, лютий 2023 року. Звідси слідує, що документи про призначення ОСОБА_4 соціальної допомоги, як особі з інвалідністю третьої групи, відповідачем до органу соціального захисту населення було направлено в листопаді 2022 року (після виготовлення нового паспорта), адже в протилежному випадку така допомога позивачу не була б нарахована за листопад 2022 року.
В контексті наведеного суд зауважує, що право на державну соціальну допомогу не є абсолютним, адже для її призначення встановлений певний механізм, дотримання якого й дає можливість отримання такої допомоги. Кожна особа вільна у розпорядженні своїми права.
За таких обставин, суд вказує, що дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки ним було вжито всіх заходів та створено належні умови для оформлення і подання позивачем необхідних документів для отримання державної соціальної допомоги.
Втім, суд критично оцінює доводи позивача щодо прояву відповідачем протиправної бездіяльності, яка полягає у неповідомленні засудженого про наявність в нього права на отримання відповідного виду соціальної допомоги,
Суд зауважує, що право на державну соціальну допомогу не є абсолютним, адже для її призначення встановлений певний механізм, дотримання якого й дає можливість отримання такої допомоги. Кожна особа вільна у розпорядженні своїми права.
ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)", як суб'єкт владних повноважень, повинна діяти у межах та у спосіб визначений чинним законодавством. В даному випадку, до обов'язків відповідача не входило та не входить на час розгляду справи повідомлення засуджених про наявність в них права на призначення соціальних виплат. Як вже зазначалось вище, законодавець лише поклав на установи виконання покарань обов'язок у сприянні засудженим в реалізації їх прав на призначення відповідних соціальних.
За таких обставин, суд вказує, що дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства, адже ним було вжито всіх заходів та створено належні умови для оформлення і подання позивачем необхідних документів для отримання державної соціальної допомоги.
Державна соціальна допомога особам призначаються відповідними структурними підрозділами місцевих державних адміністрацій. Державна соціальна допомоги призначається з моменту звернення особи. Для призначення державної соціальної допомоги особі необхідно звернутися з відповідною заявою та необхідними для цього документами.
Таким чином, підставою призначення державної соціальної допомоги є факт звернення особи з відповідною заявою. За відсутності ж звернення структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій не вправі на власний розсуд призначати державну соціальну допомогу.
Як вже встановлено судом, позивач звернувся з відповідною заявою та документами лише 21.06.2022 і саме з цього часу у відповідача виник обов'язок у сприянні засудженому в призначені соціальної допомоги.
Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах вимоги позивача не мають достатнього підґрунтя у національному законодавстві, адже Порядком №216 прямо передбачено обов'язки відповідача у правовідносинах пов'язаних з призначенням та виплатою засудженим державної соціальної допомоги.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Державна установа "Вінницька установа виконання покарань (№1)" (вул. Брацлавська, буд. 2, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 08562602)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна