Справа № 750/4678/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/465/23
Категорія - арешт майна. Доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
27 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю
слідчого ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, одночасно в режимі відеоконференції, судове провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 вересня 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволене клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБ України в Чернігівській області ОСОБА_6 та накладений арешт на вилучений під час проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1 мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S 21 Ultra 5a» ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , із сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_9 , із забороною власнику відчужувати, розпоряджатися та користуватися мобільним телефоном.
Постановляючи рішення, слідчий суддя вказав на те, що зазначене у клопотанні майно є матеріальним об'єктом, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, зокрема, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, а тому може бути використаний як доказ злочину і відповідає критеріям, установленим у ст. 98 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати як необґрунтовану, невмотивовану та таку, що постановлена з порушенням вимог чинного кримінального процесуального законодавства, постановити нову, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Управління СБ України в Чернігівській області про накладення арешту на майно, виявленого та вилученого в ході невідкладного обшуку 14 вереся 2023 року за адресою: АДРЕСА_2 , відмовити.
Аргументує тим, що розгляд за клопотанням про арешт майна слідчим суддею був неповним, оскільки залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення у вказаній справі.
Так, слідчим не були встановлені обставини, які передбачають підстави для арешту майна, адже формальне посилання слідчого на положення ст. 171, 170 КПК України про те, що вилучені речі мають доказове значення у вказаному кримінальному провадженню, не є вагомою підставою для здійснення накладення арешту, оскільки фактично відсутні аргументи чи доводи на підтвердження наявності у вилученого телефону ознак речового доказу. Визнання вилученого в ході обшуку майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні не є безумовною підставою для накладення арешту на таке майно.
На внутрішнє переконання слідчого, вилучений мобільний телефон, який належить та перебуває в особистому користуванні ОСОБА_9 , міг нібито використовуватися для проведення та координації неофіційних зустрічей із засновником ТОВ «Шеврон-Київ» ОСОБА_10 , для можливого обговорення питання оплати та виконання державного контракту.
Однак, не зрозумілим є той факт, яке ж доказове значення має вищевказаний телефон для даного кримінального провадження, адже перелік підозрюваних осіб у кримінальному провадженні не є визначеним. Фактично мобільний пристрій був визнаний речовим доказом виключно за особистим переконанням старшого слідчого.
Захисник переконана у тому, що ухвалою слідчого судді про надання дозволу на обшук житла ОСОБА_9 неконкретизовані ні номери телефонів, що підлягають вилученню, ні їх власники, тому слідчий міг зафіксувати інформацію, що на них утримується на місці проведення обшуку, без вилучення мобільного терміналу, як це визначено у ч. 6 ст. 236 КПК України.
Слідчим суддею також не були враховані процесуальні порушення, які були допущені слідчим під час проведення обшуку. У разі тимчасового вилучення майна, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Отже, клопотання про накладення арешту майна, вилученого в ході невідкладного обшуку 14 вересня 2023 року, мало б бути подане до суду 16 вересня 2023 року. При цьому, діюче кримінальне процесуальне законодавство не передбачає можливості поновлення строку на звернення із клопотанням про арешт майна.
Однак, всупереч вимогам ч. 5 ст. 171 КПК України, дане клопотання надійшло до суду лише 18 вересня 2023 року, при цьому, в тексті ухвали від 19 вересня 2023 року жодним чином не вказана дата звернення слідчого, а станом на дату подання апеляційної скарги, відсутня інформація щодо способу відправлення слідчим клопотання про накладення арешту на адресу суду.
Таким чином, захисник переконана у тому, що звернення до суду із клопотанням про арешт майна, вилученого під час обшуку 14 вересня 2023 року вказує на порушення вимог ч. 5 ст. 171 КПК України. В оскаржуваній ухвалі слідчого судді не міститься жодних посилань на причину пропуску встановленого законом процесуального строку.
Крім того, в протоколі обшуку слідчим не зазначений час закінчення слідчої дії, до протоколу не долучений відеозапис проведення обшуку, що є порушенням вимог, встановлених ст.ст. 106, 107 КПК України, якими передбачено обов'язкову фіксацію обшуку за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Отже, слідчий суддя був позбавлений можливості встановити розбіжності, які мають місце між змістом протоколу обшуку та фактичними діями, зафіксованими відеозаписом.
Захисник вважає, що клопотання старшого слідчого про накладення арешту на майно за неналежним складенням протоколу обшуку взагалі не підлягало розгляду, що слідчим суддю було залишено поза увагою, що призвело до неправомірного задоволення клопотання та накладення арешту на телефон ОСОБА_9 .
Вказує на порушення слідчим суддею прав третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт майна. Так, про час розгляду справи 19 вересня 2023 року власника майна повідомлено не було. Копію ухвали адвокатом було отримано лише після звернення до слідчого із клопотанням про повернення майна.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом. Копію повного тексту ухвали безпосередньо слідчим суддею направлено не було, в Єдиному державному реєстрі судових рішень дана ухвала до цього часу не опублікована.
На переконання сторони захисту, така поведінка слідчого судді є неприйнятною та свідчить про явно упереджений характер розгляду справи та спрямований на створення штучних перешкод щодо оскарження даного рішення до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідача, слідчого і прокурора, які не заперечували проти часткового задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Питання поновлення захиснику адвокату ОСОБА_8 строку на апеляційне оскарження ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 вересня 2023 року було вирішено на стадії прийняття апеляційної скарги, відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційного розгляду, тому повторному розгляду не підлягає.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Управління служби безпеки України в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023270000000065, внесеному до ЄРДР від 04 квітня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 04.04.2023 на блок-посту біля автомобільного мосту через р. Десна на виїзді з м. Чернігова в ході проведення огляду автомобіля «Renault Kangoo», д.н. НОМЕР_5 , виявлено військову форму (штани костюму літнього польового) у кількості 100 одиниць, з биркою: «Власність НГУ Не для продажу. Виробник та постачальник: ТОВ «Шеврон-Київ», а також документи, в яких виробником військової форми зазначене ТОВ «Глобал Імідж» (код 45113797).
У цей же день, до чергової частини Управління СБ України в Чернігівській області невстановленою особою надано товарно-транспортну накладну на вантаж «Штани костюма літнього польового (ТУ У 14.1-00034022-078:2015 (зі сповіщенням про зміни № 3), особливості застосування № 2, ткан. ТВ від 29.12.2022 № 89 тип 9, клас 21)» у кількості 100 одиниць, де вантажоодержувачем зазначено ФОП « ОСОБА_11 » (ІПН НОМЕР_6 ).
У подальшому, в ході досудового розслідування встановлено, що ФОП « ОСОБА_11 » здійснює пошив одягу з давальницької сировини на замовлення ТОВ «Шеврон-Київ» (код ЄДРПОУ 44967390, м. Київ, дата заснування16.01.2023), за домовленістю сторін вартість послуг за пошив штанів становить - 290 грн. за одиницю. Разом з цим, отримано відомості про те, що між ФОП « ОСОБА_11 » та ТОВ «Глобал Імідж» укладено договір підряду на виготовлення продукції № 18/11 від 18.02.2023 на пошиття штанів у кількості 1000-1500 одиниць, за ціною 270,00 грн. за шт.
Разом з тим військова частина № НОМЕР_7 Національної гвардії України фактично уклала з ТОВ «Шеврон-Київ» Державний контракт (договір) на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення № 34/В33-2023 від 27.01.2023, на загальну суму 150 157 412 грн. Згідно зі специфікацією до вказаного контракту ціна за одиницю продукції (штанів костюма літнього польового) становить 648,00 грн. Однак, у зв'язку з відсутністю власного виробництва ТОВ «Шеврон-Київ» замовило та організувало пошив військової форми у значної кількості швейних фабрик та фізичних осіб-підприємців, які здійснюють поставки готової продукції через оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта».
Отже, відомості, які містяться в зібраних органом досудового розслідування матеріалах кримінального провадження дають підстави вважати, що невстановлені посадові особи та представники ТОВ «Шеврон-Київ» вводять в оману службових осіб Національної гвардії України щодо наявності матеріально-технічної бази для своєчасного виготовлення оборонного замовлення на пошиття військового одягу та вартості виготовленої продукції, чим перешкоджають законній діяльності Національної гвардії України.
23 серпня 2023 року ухвалою слідчого судді був наданий дозвіл на проведення обшуку в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить заступнику начальника управління тилового забезпечення департаменту логістики Головного управління національної гвардії України ОСОБА_9 , який може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, обставини вчинення якого встановлюються органом досудового розслідування.
14 вересня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді проведений обшук за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_9 , в ході якого було вилучено мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S 21 Ultra 5a» ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , із сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_9 .
Постановою слідчого від 15 вересня 2023 року вилучений під час обшуку телефон визнаний речовими доказами у кримінальному провадженні.
Критика захисником строків звернення слідчого з клопотанням про накладення арешту на майно з вказівкою на те, що слідчий порушив вимоги ч. 5 ст. 171 КПК України і клопотання не підлягало розгляду слідчим суддею, є безпідставною та суперечить наявним у матеріалах доказам.
Вимоги ч. 5 ст. 171 КПК України, на які у своїй апеляційній сказі посилається захисник, стосуються тимчасово вилученого майна, клопотання про арешт якого слідчий має подати не пізніше наступного робочого дня після вилучення такого майна.
У даному кримінальному провадженні обшук був проведений 14 вересня 2023 року, під час цієї слідчої дії було вилучений мобільний телефон ОСОБА_9 , про накладення арешту на який подав клопотання слідчий.
Супровідний лист до клопотання про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно за вихідним номером 74/12/4400 вказує про те, що воно було скероване до місцевого суду 15 вересня 2023 року, тобто на наступний робочий день після проведення слідчої дії.
З конверту Укрпошти, в якому на адресу суду надійшли матеріали клопотання, слідує, що відправлення від слідчого відділу Управління СБУ в Чернігівській області для відправлення до Деснянського районного суду м. Чернігова було отримано 16 вересня 2023 та 18 вересня 2023 року надійшло на адресу суду, що підтверджується штампом уповноваженої особи суду.
Таким чином, слідчим дотримані строки звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а слідчим суддею вірно прийняте рішення про можливість розгляду даного клопотання по суті заявлених вимог.
За правилами ст. 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У даному провадженні слідчий суддя прийняв рішення про розгляд клопотання без участі власника майна, щодо якого вирішувалось питання про накладення арешту, тому жодних порушень з боку суду та уповноважених осіб суду щодо не виклику власника майна та його захисника в судове засідання, як про це вказує захисник, не встановлено.
Згідно положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів провадження, звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна слідчим чітко визначено мету зазначену в законі для арешту майна, з належним обґрунтуванням доведено необхідність арешту саме з цією метою.
Під час постановлення оскаржуваної ухвали про арешт майна слідчим суддею було враховано, що вилучений під час проведення обшуку мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S 21 Ultra 5a» ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , із сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_9 , вірно визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки слідчим було доведено, що існують обґрунтовані підстави вважати, що вони могли використовуватись під час вчинення кримінального правопорушення, в мобільному терміналі можуть міститись відомості, що матимуть значення для проведення досудового розслідування, що повністю узгоджується із визначенням речових доказів, наведеному у ст. 98 КПК України, та спростовує доводи апелянта щодо відсутності підстав вважати, що зазначене майно відповідає критеріям, якими визначено підстави для накладення арешту.
Колегія суддів звертає увагу на те, що за матеріалами кримінального провадження та змістом ухвали про надання дозволу на проведення обшуку, чітко вбачається, що вилучені у підозрюваного мобільні телефони з сім-картками могли ним використовуватись під час вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування, а отже, інформація, яка міститься на сім-картках та в самій операційній системі мобільного терміналу, може бути використана в якості доказу у кримінальному провадженні.
При цьому, обшук був проведений за відсутності спеціаліста, інформація, яка міститься на вилучених технічних пристроях не копіювалась, що стало безумовною підставою для її вилучення з метою подальшої обробки інформації спеціалістом, що відповідає положенням частини 2 статті 168 КПК України та суперечить доводам сторони захисту в цій частині.
Не долучення до матеріалів клопотання запису проведення обшуку в квартирі ОСОБА_9 , під час якого був вилучений мобільний телефон з сім-картками, не доводить той факт, що обшук проводився з порушенням вимог кримінального процесуального закону,як помилково вважає захисник.
На даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не перевіряє належність та допустимість доказів, а лише перевіряє їх з точки зору, чи доводять вони доводи, якими обґрунтоване клопотання про накладення арешту на майно.
Заперечення щодо порушень під час проведення обшуку захисник матиме можливість висловити під час судового розгляду.
Таким чином, на час розгляду як клопотання слідчого так і апеляційної скарги органом досудового розслідування в повній мірі були виконані вимоги кримінального процесуального закону, а слідчим суддею перевірені підстави для накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку 14 вересня 2023 року, яке на даний час може мати доказове значення у кримінальному провадженні.
З часу вилучення майна та накладення на його арешту минуло більше двох місяців, інформація, яка цікавила орган досудового розслідування з мобільного телефону скопійована, а тому, для забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти, достатнім буде заборонити власнику тільки розпорядження мобільним телефоном, передавши його в користування та володіння власника.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 422, 424 КПК України колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 вересня 2023 року про накладення арешту на майно скасувати.
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБ України в Чернігівській області ОСОБА_6 задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучений під час проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1 мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S 21 Ultra 5a» ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , із сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_9 , із забороною власнику відчужувати, передати в розпоряджатися та користування мобільний телефон із сім-картами.
Ухвала є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4