Справа № 731/298/23 Головуючий у 1 інстанції Савенко А. І.
Провадження № 33/4823/844/23
Категорія -
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року місто Чернігів
Суддя Чернігівського апеляційного суду Акуленко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 жовтня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з нього на користь держави 536,80 грн судового збору.
Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду строків притягнення до відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, без встановлення вини ОСОБА_1 .
Судом першої інстанції встановлено, що 29.04.2023 року о 19 год. 45 хв. в смт. Варва, по вул. Польовій, ОСОБА_1 керував автомобілем «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, на розгляд суду І інстанції надійшов протокол про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 29.04.2023 року о 19 год. 45 хв. в смт Варва, по вул. Миру, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору, а також за допомогою гучномовця, чим порушив п.п. «б» п. 8.9 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Постановою судді Варвинського районного суду від 08.05.2023 року справи про адміністративні правопорушення № 731/298/23 (за ч. 1 ст. 130 КУпАП) та № 731/299/23 (за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП) об'єднано в одне провадження за № 731/298/23.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як в частині притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП так і в частині закриття провадження за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у зв'язку із закінченням строків притягнення, передбачених ст. 38 КУпАП та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на відсутність доказів його винуватості, рішення суду прийнято на підставі обставин, які не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що твердження поліцейських під відеофіксацію щодо необхідності використання пасків безпеки, як вимога щодо примусової зупинки, безпідставні, оскільки відповідний протокол відносно нього не було складено. Тому вважає, що всі зібрані в подальшому докази вини у вчиненні правопорушень, передбачених як ч. 1 ст. 122-1, так і ч. 1 ст. 130 КУпАП є неналежними та недопустимими. До протоколу додано «диск з відео нагрудної камери», тоді як чинним законодавством такий пристрій не передбачено, крім того, такі відеозаписи містять суперечності у ідентифікаторів часу, тому також вважає недопустимим і такий доказ до протоколу за ч. 1 ст. 122-1 не додавався, тому не може бути доказом вини за дане правопорушення.
Зазначає, що пропозиція поліцейського про проходження ним медичного огляду мала провокативний характер, дії працівника поліції фактично полягали у спонуканні його відмовитися від огляду, не дивлячись на відсутність ознак сп'яніння. Крім того вказує, що формулювання обвинувачення у протоколі щодо його відмови від медичного огляду на місці зупинки не відповідає вимогам Інструкції № 1452/735, якою не передбачено проходження медичного огляду на місці зупинки, а також проводиться поліцейськими, які мають спеціальні звання, тому вважає, що його відмова була законною. Належним підтвердженням запропонованого огляду у медичному закладі є письмове направлення працівника поліції, яке відсутнє, що також є порушенням інструкції. Суд у постанові виклав фабулу обвинувачення, яка відрізняється від зазначеної у протоколі.
Також вказує на безпідставний розгляд справи у суді першої інстанції у його відсутність, попри наявне клопотання про відкладення, яке не було розглянуто судом та безпідставно проведено судове засідання у його відсутність. Зазначає, що будь-яких доказів його винуватості за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП не було надано, тому вважає, що провадження повинно бути закрито за відсутністю складу правопорушення, а не по закінченню строків притягнення, що не є реабілітуючою обставиною.
В судове засідання апеляційного суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи міститься телефонограма.
За таких обставин, приходжу до висновку про можливість апеляційного розгляду у відсутність апелянта, належним чином повідомленого про день та час розгляду справи.
Згідно ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновків суду щодо фактичних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так і доведеності вини ОСОБА_1 у його вчиненні, зокрема у тому, що останній, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я.
При цьому, апеляційний суд враховує, що ч. 2 ст. 283 КУпАП визначено, що постанова про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених при розгляді справи, тобто суд при ухваленні рішення, зобов'язаний викласти у постанові за результатами розгляду обставини вчинення такого правопорушення, які цим судом визнані доведеними або які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
З огляду на що, доводи апеляційної скарги про невідповідність фактичних обставин, викладених у протоколі, викладеним судом, не заслуговують на увагу, оскільки судом в ході розгляду справи, встановлено фактичні обставини щодо порушення ОСОБА_1 положень п. 2.5 ПДР, які не містять таких розбіжностей, які б впливали на висновки суду щодо винуватості останнього.
Обставини вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 038294 від 29.04.2023 року, підтверджуються також іншими, наявними у справі та дослідженими під час її розгляду в суді доказами, зокрема відеозаписом, з якого вбачається, що після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , у останнього були наявні ознаки сп'яніння, тому пропозиція пройти огляд на визначення стану сп'яніння працівниками поліції була об'єктивна та законна. Останній відмовився від огляду як на місці, так і в закладі охорони здоров'я, що створює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що запропонований медичний огляд на місці зупинки суперечить положенням Інструкції, оскільки такий можливий лише у медичному закладі не спростовує вини ОСОБА_1 , який по факту відмовився як від проходження огляду на місці, так і в медичному закладі, що також було запропоновано поліцейським.
Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Посилання на недопустимість такого доказу як відеозапис через невідповідність найменування приладу Інструкції, також необґрунтований, оскільки відеозаписом безперервно зафіксовано події та обставини, які є предметом розгляду у даному судовому провадженні.
Оцінюючи наведені в оскаржуваній постанові докази, з урахуванням вимог, передбачених ст. 252 КУпАП, суд І інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вказані докази є належними та допустимими, узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені під час її розгляду.
Разом з тим, судом було закрито провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП. При цьому судом, у відповідності до положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі в цій частині не розпочиналося та докази не досліджувалися, що позбавляє суд апеляційної інстанції переглядати та давати оцінку обставинам та доказам, які не були предметом розгляду суду першої інстанції. За таких обставин, рішення суду у цій частині підлягає залишенню без змін.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги про розгляд справи у суді першої інстанції без участі ОСОБА_1 та його захисника, то судом обґрунтовано таке рішення поведінкою сторони захисту, які вшосте не з'явилися до суду, деталізовано причини відкладення попередніх судових засідань та вірно розцінено таку як зловживання процесуальним правом, яка спрямована на затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності, що, зокрема, і призвело до закриття провадження за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Крім того, право на участь у судовому засіданні було поновлено у суді апеляційної інстанції, яким ОСОБА_1 не скористався та не з'явився до суду.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, підстави для його скасування відсутні, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та про закриття провадження в частині притягнення за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду строків, передбачених ст. 38 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяС. О. Акуленко