ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 688/4003/23
Провадження № 33/4820/630/23
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.
за участю секретаря судового засідання Півовара В.О.
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Заремби О.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 130 КУпАП, та
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені суддею І інстанції обставини
Постановою судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2023 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536,80 грн.
Відповідно до постанови судді, 16 вересня 2023 року о 01.04 год. ОСОБА_1 в м.Шепетівка по вул. Просвіти керував автомобілем «ВАЗ 21130», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота при розмові, нечітка хода, почервоніння очей) та відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки і в медичному закладі, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову суду першої інстанції, адміністративне провадження щодо нього закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Апелянт вказує, що від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не відмовлявся, навпаки погодився пройти лише у медичному закладі, але працівники поліції до закладу охорони здоров'я його не доставили, а вибір огляду на стан сп'яніння саме в медичному закладі суб'єктивно та незаконно розцінили як відмову у проходженні такого огляду.
Протокол ААД №121751 від 16.09.2023 року працівниками поліції у його присутності не складався, на підпис не надавався, через що він був позбавлений можливості надати свої пояснення та зауваження. Наголошує, що всі підписи, які містяться в матеріалах адміністративної справи йому не належать. Звертає увагу, що від підпису в протоколі не відмовлявся та йому не було вручено другого примірника протоколу.
При цьому, автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1 , як про це зазначено у протоколі та оскаржуваній ухвалі, він не керував, а керував автомобілем з номерним знаком НОМЕР_2 .
Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення він належним чином повідомлений не був. Оскаржувана постанова йому засобами поштового зв'язку не направлялася, незважаючи на те, що в справі наявний супровідний лист суду першої інстанції від 02.10.2023 №688/4003/23/10580/23, будь-яких доказів його направлення ОСОБА_1 укрпоштою матеріали справи не містять.
Копію судового рішення отримав 24.10.2023 під час ознайомлення з матеріалами справи, про що свідчить підпис на розписці, яка наявна в матеріалах справи.
Суд першої інстанції розглянув справу без його участі - особи, яка пригнута до відповідальності ОСОБА_1 , внаслідок чого істотно порушив його права, що є порушенням вимог ст. 268 КУпАП та усталеної практики ЄСПЛ.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2023 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП у діях ОСОБА_1 , з наведених у апеляційній скарзі підстав.
Заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог ст.294КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що право на судовий захист не повинно бути ілюзорним, а особа має мати реальну можливість оскаржити судове рішення.
Так, у пункті 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 4 грудня 1995 року ЄСПЛ зазначив, що для того, що б доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 29 вересня 2023 року за відсутності ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга була подана до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області 31.10.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Зі змісту статті 289 КУпАП вбачається, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження, оскільки копія постанови йому не надсилалася, з повним текстом він зміг ознайомитися лише 24.10.2023 року.
Крім того, загальновідомо, що на території Україні діє воєнний стан, який введений у зв'язку із воєнною агресією військ Російської Федерації проти України, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05.30 год. 24.02.2022 на території України терміном на 30 діб, надалі Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022 продовжено на 90 діб до 23.08.2022, Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022 продовжено на 90 діб.
Таким чином, причини, на які вказує ОСОБА_1 за яких було пропущено строк на звернення з апеляційною скаргою є поважними, а тому враховуючи вимоги п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п.8 ч.3 ст.129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, з метою забезпечення права особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд, суд апеляційної інстанції вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причини пропуску поважними.
Щодо доводів апеляційної скарги
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; скасувати постанову та закрити провадження у справі; скасувати постанову та прийняти нову постанову; змінити постанову.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 оскаржує факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, наполягає на тому, що поліцейськими порушено процедуру огляду на стан сп'яніння та складання адміністративних матеріалів.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддею суду першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 відповідає вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП, справу суддею розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що 16 вересня 2023 року о 01.04 год. ОСОБА_1 в м.Шепетівка по вул. Просвіти керував автомобілем «ВАЗ 21130», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка хода, почервоніння очей) та відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки і в медичному закладі.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у діях водія ОСОБА_1 порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп'яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Факт керування транспортним засобом 16.09.2023 ОСОБА_1 не оскаржує.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів: протоколом про адміністративне правопорушення серії АДД №121751 від 16.09.2023 (а/с 1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від огляду (а/с 9); відеозаписом, на якому зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.
Посилання апелянта на те, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння та складання адміністративних матеріалів без дотримання вимог КУпАП та інструкцій, не заслуговують на увагу, враховуючи наступне.
У зв'язку з вторгненням Російської Федерації на територію нашої держави з 24 лютого в Україні введено військовий стан. З 25 лютого на території Хмельницької області запроваджено комендантську годину. Комендантська година - це заборона перебування людей у визначений час (станом на 03.10.2022 - з 00:00 до 05:00) на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень. Перепустки і посвідченні видаються військовою комендатурою. Саме перепустки дозволяють перебувати на вулиці на період комендантської години. Перепустки, видані комендатурою, дійсні тільки в межах території, де запроваджено комендантську годину. Для пересування населеним пунктам громадянам необхідно завжди мати при собі документ, що посвідчує особу. Перевіряти документи і, відповідно, встановлювати правомірність перебування на вулицях та в інших громадських місцях під час комендантської години - повноваження патрульної поліції.
Так, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції через погано освітлений номерний знак та у зв'язку з порушенням комендантської години, про що останнього було повідомлено. Під час спілкування у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка мова та поліцейськими неодноразово було запропоновано йому пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки або у закладі охорони здоров'я, на що водій відмовився пройти огляд на місці зупинки та погодився пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, але на неодноразову пропозицію проїхати в лікарню ОСОБА_1 постійно ухилявся, вимагав повернути йому посвідчення водія, ставив інші умови, на пропозицію сісти в автомобіль поліції та проїхати в медичний заклад, відмовлявся сісти в автомобіль, таким чином, його дії свідчили про відмову пройти огляд на стан сп'яніння.
При цьому, працівниками поліції було роз'яснено, що водій зобов'язаний на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, і якщо водій не проїде із ними до медичного закладу, на що він дав згоду, це буде розцінено як відмова від проходження огляду на стан такого сп'яніння та на ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п.2.5. ПДР.
Після чого, працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення в присутності ОСОБА_1 , який відмовився від підпису про ознайомлення з протоколом та від дачі пояснень та зауважень.
Дослідивши відеозапис, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівники поліції при складанні адміністративного протоколу стосовно ОСОБА_1 та при огляді діяли в межах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інспектором поліції в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка мова. З чого слідує, що працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОН України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, тоді як ОСОБА_1 відмовився від огляду, а також від підпису цього акту (а/с 9).
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно з частинами 2, 3 статті 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за статтею 130 КУпАП.
Апеляційний суд звертає увагу, що протокол складався за відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції давала чіткі підстави вважати, що він мав ознаки алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу поліцейського, працівники поліції, керуючись частиною 1 статті 130 КУпАП та пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, мали процесуальні підстави для складання відповідного протоколу, в якому зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я.
Також є безпідставними доводи, що водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння не відмовлявся, навпаки погодився пройти лише у медичному закладі, але працівники поліції до закладу охорони здоров'я його не доставили, а вибір огляду на стан сп'яніння саме в медичному закладі суб'єктивно та незаконно розцінили як відмову у проходженні такого огляду, оскільки вони спростовуються відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, так і ухиляння від проходження такого огляду у закладі охорони здоров'я, що було розцінено поліцейським, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі
Так, доданими до протоколу відеозаписами, які досліджені судом, зафіксовані реальні події, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити дійсні обставини справи, які чітко вказують на ОСОБА_1 як на правопорушника, який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та на вимогу поліцейського пройти огляд, відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я.
Таким чином, доходжу висновку, що працівники патрульної поліції, зупинивши транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який порушив комендантську годину, діяли в межах своїх повноважень, правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства, огляд водія на стан сп'яніння ними було проведено з дотриманням норм КУпАП та Інструкції, а тому при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 такий порядок огляду порушений не був.
В інакшому випадку, у разі незгоди водія з діями працівників поліції, відповідно до вимог статті 267 КУпАП, ОСОБА_1 міг оскаржити такі дії у порядку, передбаченому КАС України до суду або до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі), тоді як на момент розгляду цієї апеляційної скарги звернення не було.
Доводи апеляційної скарги про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан сп'яніння міститься підпис, який не належить ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу, оскільки ці доводи не підтверджені відповідними доказами та розцінюються апеляційним судом як спосіб захисту.
Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що в протоколі про адміністративне правопорушення невірно зазначений номер транспортного засобу « НОМЕР_1 » замість « НОМЕР_2 », оскільки мають формальний характер, не спростовують факту керування ним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, а також ці доводи не можуть бути єдиною підставою для скасування рішення суду.
Окрім того, відсутність в матеріалах справи доказів підписання ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та вручення ОСОБА_1 другого примірника протоколу про адміністративне правопорушення, жодним чином не спростовує висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Стосовно доводів апеляційної скарги, що місцевим судом було розглянуто справу та прийнято рішення за відсутності ОСОБА_1 , що призвело до порушення його права на захист, апеляційний суд наголошує.
Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).
За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи щодо нього, а безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Також слід зазначити, що положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Твердження апелянта про те, що він не був належно повідомлений про день та час розгляду адміністративної справи спростовуються відеозаписами наданими до матеріалів адміністративної справи, з яких вбачається, що поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про те, що адміністративна справа відносно нього буде слухатись у Шепетівському міськрайонному суді 28.09.2023, але останній просить призначити до розгляду на 29.09.2023, на що йому працівник поліції погодився.
У матеріалах справи не міститься клопотань ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи. До того ж, звертаю увагу, що в ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 визнав, що поліцейський йому повідомив про час, дату та місце розгляду його справи, але він чекав повістку від суду.
Тож, апеляційний суд не вбачає у діях суду першої інстанції ознак упередженості, необ'єктивності та формальності підходу до розгляду цієї справи, доказів на підтвердження зворотного стороною захисту не надано, тому не можу погодитися з наведеними вище доводами апеляції про порушення судом першої інстанції права на захист особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_1 уклав договір із захисником, оскаржив постанову судді до суду апеляційної інстанції, тобто ОСОБА_1 було реалізоване право на захист, в тому числі і шляхом оскарження постанови судді та участі в апеляційному розгляді.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП, відповідно до вимог статті 33 КУпАП, у межах передбачених статтею 38 КУпАП строку.
З урахуванням наведеного, доходжу висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки відсутні підстави для скасування постанови суду та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 289, 294 КпАП України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.
Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк оскарження постанови судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2023 року.
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя