Справа № 309/3900/16-ц
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 листопада 2023 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослой Г.Г.,
суддів: Кондор Р.Ю., Мацунич М.В.,
з участю секретаря: Гусонька З.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його представника - адвокат Калин Василя Юрійовича на рішення Хустського районного суду від 01 липня 2019 року у справі № 309/3900/16-ц (Головуючий: Довжанин М.М.),-
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку та виділ земельної ділянки в натурі як об'єктів права спільної сумісної власності подружжя, мотивуючи тим, що 08 травня 1976 року сторони уклали шлюб, який було зареєстровано відділом РАЦСу у м. Хуст і рішенням Хустської міської ради № 124 від 18.04.1978 року їм було надано дозвіл на виконання будівельних робіт і вони почали будувати житловий будинок у АДРЕСА_1 . Також, 11 січня 2006 року Хустським міським відділом земельних ресурсів на ім'я відповідачки було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 034188, яким підтверджено виникнення у неї права спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0402 га, кадастровий номер 2110800000:01:053:0018 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , де у списку співвласників земельної ділянки зазначено позивача. Після закінчення будівництва будинку, рішенням виконавчого комітету Хустської міської ради № 256 від 29.05.2002 року їм було надано дозвіл на видачу правовстановлюючих документів на будинок і 26.11.2002 року видано свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 на 1/2 частку кожному.
Земельна ділянка з розташованими на ній житловим будинком та надвірними господарськими спорудами за АДРЕСА_1 належить позивачу та відповідачці на праві спільної сумісної власності без визначення часток кожного із співвласників, які згідно закону є рівними.
До складу житлового будинку входять надвірні споруди, які розміщені на земельній ділянці і становлять з ним одне ціле, а саме: свинарник, сарай, вбиральня, огорожа, яка міститься в технічному паспорті на житловий будинок, виготовленому 12.10.2016 року в результаті проведення його технічної інвентаризації Хустським ДПТІ.
З моменту набуття позивачем та відповідачкою права спільної сумісної власності на житловий будинок та земельну ділянку, вони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуватися спільним майном і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками.
Позивач неодноразово звертався до відповідачки з усною пропозицією укласти договір про поділ в натурі житлового будинку та земельної ділянки як об'єктів права спільної часткової та спільної сумісної власності, однак така пропозиція була залишена без розгляду відповідачкою, яка не виявила бажання укласти відповідний договір, погодити його умови або ж вчинити будь-які інші дії, що свідчили б про намір укласти відповідний правочин.
Позивач вважає, що оскільки між ним та відповідачкою не досягнуто домовленості про поділ (виділ) в натурі житлового будинку та земельної ділянки, що призвело до неможливості вчинити договір про поділ цього майна, в порядку передбаченому ст. 372 ЦК України, він має право на звернення до суду за захистом свого майнового права шляхом здійснення поділу житлового будинку та виділу земельної ділянки в натурі відповідно до частки кожної із сторін у спільній власності з метою припинення права спільної часткової власності на це майно.
Позивач також зазначає, що кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним входом, оскільки має місце технічна можливість переобладнання житлового будинку в ізольовані квартири, що звичайно повинно бути з'ясовано шляхом призначення відповідної будівельно-технічної експертизи, оскільки такі обставини потребують спеціальних знань у даній галузі.
Вважає, що житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1 необхідно поділити таким чином, щоб йому та відповідачці було виділено у власність відокремлену частину житлового будинку, яка б відповідала розміру їх 1/2 частки у праві спільної часткової власності. У тому випадку, якщо відповідно до ідеальної 1/2 частки кожного із співвласників поділити у натурі житловий будинок є неможливим, але при цьому виділ технічно допустимий з відхиленням від розміру часток кожного співвласника, поділ може бути здійснений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. Виділ земельної ділянки базується за тими ж принципами та методичними підходами, які застосовуються до поділу житлового будинку, за виключенням того правила, що у випадку виділу в натурі частки земельної ділянки, співвласнику якому вона виділяється, надається право саме на ту частину землі, на якій розташована відокремлена частина житлового будинку, що виділяється співвласнику.
У ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги і просив суд розділити житловий будинок в АДРЕСА_1 відповідно до варіанту № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи, виділивши йому квартиру АДРЕСА_1 у житловому будинку літ. «2А» приміщення: у цокольному поверсі - гараж ІV площею 17.17 м2, господарське приміщення V площею 19.70 м2, технічне приміщення VІ площею 5.40 м2 на другому поверсі: тамбур 11 площею 1.92 м2, кладова 12 площею 1.66 м2, гардеробна 13 площею 7.54 м2, кімната 14 площею 18.32 м2, коридор 15 площею 9.02 м2, кімната 16 площею 22.15 м2, кухня 17 площею 10.44 м2, ванна 18 площею 5.58 м2, господарське приміщення 19 площею 4.58 м2, балкон 21 площею 6.56 м2; всього загальною площею 121.14 м2 і стягнути з відповідачки на його користь: суму 14 500 грн., оплачених за проведення експертизи; 2500 грн., оплачених за виготовлення технічного паспорту; 1 100 грн., оплачених за топографо-геодезичні вишукування; 191 911 грн. - вартість облаштування окремого входу до будинку після розподілу та 18000 грн. - вартість технічних умов за приєднання до електромережі частини будинку позивача та стягнути також на його корить судовий збір, оплачений ним при подачі позовної заяви до суду.
Рішенням Хустського районного суду від 01 липня 2019 року позовну заяву із збільшеними позовними вимогами задоволено частково.
Виділено ОСОБА_1 на праві власності у житловому будинку за адресою АДРЕСА_2 (чотирнадцять) квартиру АДРЕСА_3 , яка складається з:
Приміщення у цокольному поверсі - господарське приміщення V площею 19,70 м2, технічне приміщення VI площею 5,40 м2, підвал ІІІ площею 9,58 м2; на другому поверсі: тамбур 11 площею 1,92 м2, кладова 12 площею 1,66 м2, гардеробна 13 площею 7,54 м2, кімната 14 площею 18,32 м2, коридор 15 площею 9,02 м2, кімната 16 площею 22,15 м2, кухня 17 площею 10,44 м2, ванна 18 площею 5,58 м2, господарське приміщення 19 площею 4,58 м2, балкон 21 площею 6,56 м2, всього загальною площею 122,45 м2.
Інші будівлі і споруди:
Господарський блок літ. Б, 1/2 частка огорожі № 2, 1/2 частка огорожі № 3, 1/2 частка огорожі № 4.
Виділено ОСОБА_2 на праві власності у житловому будинку за адресою АДРЕСА_2 (чотирнадцять) квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з:
Приміщення у цокольному поверсі - тамбур І площею 8,34 м2, підвал ІІ площею 14,73 м2, гараж IV площею 17,7 м2; на першому поверсі: тамбур зі сходовим маршем 1 площею7,73 м2, хол зі сходовою кліткою 2 площею 6,24 м2, коридор 3 площею 5,63 м2, кімната 4 площею 17,51 м2, кімната 5 площею 21,12 м2, кімната 6 площею 5,88 м2, санвузол 7 площею 4,56 м2, їдальня 8 площею 9,12 м2, кухня 9 площею 6,09 м2, балкон 10 площею 3,91 м2, всього загальною площею 128,03 м2.
Інші будівлі і споруди:
Хлів літ. В, вбиральня літ. Б, ворота № 1, 1/2 частина огорожі № 2, 1/2 частина огорожі № 3, 1/2 частина огорожі № 4.
Зобов'язано ОСОБА_1 (або будь-якого інший власник квартири АДРЕСА_3 ) забезпечувати ОСОБА_2 (або будь-якому іншому власнику квартири АДРЕСА_1 ) вільний доступ двічі на рік до горища будинку для чищення вентиляційних каналів та димоходів.
Земельну ділянку кадастровий номер 2110800000:01:053:0018 розміром 0,0402 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, залишено у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2067,00 гривень судового збору та 7250,00 гривень витрат за проведення експертизи.
У решті збільшених позовних вимого відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення змінити та виділити ОСОБА_1 у житловому будинку АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_1 у житловому будинку літ. «2А» приміщення у цокольному поверсі - гараж IV площею 17.17 м2 господарське приміщення V площею 19.70 м2, технічне приміщення VІ площею 5.40 м2 на другому поверсі: тамбур ІІ площею 1.92 м2, кладова 12 площею 1.66 м2, гардеробна 13 площею 7.54 м2, кімната 14 площею 18.32 м2, коридор 15 площею 9.02 м2, кімната 16 площею 22.15 м2, кухня 17 площею 10.44 м2, ванна 18 площею 5.58 м2, господарське приміщення 19 площею 4.58 м2, балкон 21 площею 6.56 м2; всього загальною площею 121.14 м2, господарський блок літ. «Б» 1) частину огорожі 2 та огорожу 3 і стягнути з Феденишинець на користь ОСОБА_1 : 2067 грн. судового збору, суму 7 2520 грн. оплачених за проведення експертизи, 1 250 грн. оплачених за виготовлення технічного паспорта, 550 грн. оплачених за топографо-геодезичні вишукування, 95 955,50 грн. вартість облаштування окремого входу до будинку після розподілу та 9 000 грн. вартість технічних умов за приєднання до електромережі частини будинку позивача та стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги, так як у рішенні не відображено, яким чином має позивач облаштувати собі вхід до своєї квартири, хоча у висновку експерта це чітко відображено, а враховуючи те, що у сторін по справі склалися тривалі неприязні відносини та у позивача при влаштуванні входу до своєї частини можуть виникнути труднощі, оскільки у тому місці де у позивача мають бути сходи, у відповідачки знаходиться віконний отвір, який вона згідно висновку експерта повинна замурувати. Окрім того, позивачу необхідно змурувати сходовий марш між першим і другим поверхом. При варіанті розподілу № 2 запропоновоаного експертом позивачу слід виділити частину огорожі № 2 та цілу огорожі № 3 оскільки це відповідає фактичному користуванню позивачем земельною ділянкою, так як після облаштування окремого входу позивачем саме через огорожу № 3 у нього має бути облаштовано заїзд у двір до входу у його частину будинку.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року залучено до участі у справі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , як правонаступника померлої ОСОБА_2 у якості відповідача по справі № 309/3900/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку та виділ земельної ділянки в натурі як об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Заслухавши пояснення ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6 які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Від ОСОБА_4 , його представника - ОСОБА_7 надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутності (т. 2 а.с. 68) і просять оскаржуване рішення залишити без змін, судова колегія вважає, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували між собою у зареєстрованому шлюбі, укладеному 08 травня 1976 року у відділ РАЦСу м. Хуст Закарпатської області.
14 травня 2006 року шлюб між сторонами розірвано, про що відділом РАГСу Хустського РУЮ Закарпатської області зроблено актовий запис № 90.
За період шлюбу сторонами придбано нерухоме майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідно до положень ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Частиною 1 статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частиною 1 статті 70 СК України передбачено що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 372 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.
У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Враховуючи встановлені обставини, позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 і між ними не було досягнуто у добровільному порядку згоди та визначити порядок користування спільною частковою власністю та спільним майном подружжя і ухвалою суду від 23.05.2017 року по справі призначено судово будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу.
Згідно висновку проведеної експертизи від 01 лютого 2018 року, запропоновано два варіанти розподілу житлвооогго будинку з господарськими будівлями і спорудами з відступом від розміру часток.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції сторони погодили із обраним позивачем варіанту поділу житлового будинку (згідно висновку варіант 2 квартира АДРЕСА_4 ) за виключенням розподілу приміщень у цокольному приміщенні.
Із врахуванням висновку експерта, на думку судової колегії, судом першої інстанції обґрунтовано визначено доцільність розділити приміщення цокольного поверху між сторонами по ширині будинку, а не по довжині, оскільки таке улаштування поділу дозволить як позивачу, так і відповідачу зберегти в'їзд у свою частину будинку.
Таким чином, у власність ОСОБА_1 слід передати у складі квартири АДРЕСА_3 у цокольному поверсі господарське приміщення V площею 19.70 м2, технічне приміщення VI площею 5.40 м2, підвал ІІІ площею 9.58 м2 (разом по цокольному поверху 34.68 м2), а у власність ОСОБА_2 передано у складі квартири АДРЕСА_1 у цокольному поверсі тамбур І площею 8.34 м2, підвал ІІ площею 14.73 м2, гараж IV площею 17.7 м2 (разом по цокольному поверху 40.24 м2).
По всім іншим приміщенням, у тому числі господарським будівлям і спорудам сторони дійшли згоди з поділом, запропонованим експертом у варіанті № 2.
Вимога відповідачки щодо забезпечення доступу до горища будинку для чищення вентиляційних каналів та димоходів сторонами не оспорюється.
Разом з тим, у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду, виділивши йому квартиру АДРЕСА_1 яка за рішенням виділена ОСОБА_2 , і підстави та мотиви такого поділу житлового будинку не наводить.
За таких обставин, суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма діл лягає застосуванню до цих правовідносин із посиланням на докази та висновки експерта, обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги позивача і виділив ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_5 , а земельну ділянку залишив у спільній сумісній власності сторін.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не має.
Доводи апеляційної скарги судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.
Судові витрати судом першої інстанції вирішено у відповідності до ст.ст. 133, 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - адвокат Калин Василя Юрійовича залишити без задоволення.
Рішення Хустського районного суду від 01 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено - 17 листопада 2023 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя Закарпатського
апеляційного суду Г.Г. Собослой