Справа № 305/761/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
учасників судового розгляду: прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/4806/760/19 за апеляційною скаргою прокурора Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 04 червня 20219 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого неодруженого, судимого вироком Рахівського районного суду від 08 жовтня 2014 року, за ч.3 ст.185 КК України, до 4 років та 2 місяців позбавлення волі, 25.04.2017 Шевченківським районним судом м. Львів, на підставі ст.82 КК України, замінено невідбуту частину покарання на обмеження волі строком 1 рік 2 місяці 15 днів (покарання відбув повністю) ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 04 червня 2019 року ОСОБА_7 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_7 в дохід держави 572 (п'ятсот сімдесят дві) гривні 00 коп. процесуальних витрат, за проведення товарознавчої експертизи.
Речовий доказ: бензопилу марки «NVP GS 3500», зеленого кольору, яка передана на зберігання потерпілому, по вступу вироку в законну силу залишено ОСОБА_8 як власнику.
Згідно з вироком, ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
Обвинувачений ОСОБА_7 , будучи засудженим вироком Рахівського районного суду від 08 жовтня 2014 року, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, згідно якого йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці , та, 25.04.2017, Шевченківським районним судом м. Львів, на підставі ст.82 КК України, замінено невідбуту частину покарання на обмеження волі на строк 1 рік 2 місяці 15 днів, після звільнення з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
Так, 07 жовтня 2018 року, близько 20 години, ОСОБА_7 , знаходячись в смт. Великий Бичків, у дворогосподарстві колишньої співмешканки ОСОБА_9 , по АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом вільного доступу, викрав з підсобного будинку ОСОБА_9 бензопилу марки «NVP GS 3500», зеленого кольору, яка, згідно висновку товарознавчої експертизи від 19.11.2018 за №11/954 становить 1920 гривень, та належить потерпілому ОСОБА_8 , внаслідок чого, завдав останньому матеріальної шкоди на вказану суму.
В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження і доведеність вини ОСОБА_7 вказує на те, що оскаржуваний вирок є незаконним і підлягає скасуванню через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, тобто безпідставне призначення більш м'якого покарання ніж передбачено законом, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Просить скасувати оскаржуваний вирок суду та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч.2 ст.185 КК України - покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності обвинуваченого та потерпілої сторони, неявка яких, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. З матеріалів провадження вбачається, що: обвинувачений та потерпіла сторона належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги; відомостей про поважність причин неявки та заяви про відкладення розгляду кримінального провадження на інший термін від обвинуваченого не надходило; апеляційний розгляд кримінального провадження неодноразово відкладався і кримінальне провадження уже тривалий час перебуває у провадженні апеляційного суду; прокурор не заперечувала щодо розгляду кримінального провадження без участі обвинуваченого та потерпілої сторони.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 , кваліфікацію його дій за ч. 2 ст.185 КК України, сторонами кримінального провадження не оспорюються і апеляційним судом, з огляду на положення ст. 404 КПК України, не перевіряються, у зв'язку з чим визнаються обґрунтованими і належним чином вмотивованими, такими, що ґрунтуються на матеріалах та фактичних обставинах кримінального провадження.
Тому, вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_7 переглядається в межах доводів апеляційної скарги, зокрема щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні ОСОБА_7 покарання.
Відповідно до ч.1 ст.49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Вказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК України, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання. Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Матеріалами кримінального провадження підтверджено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 вчинив у 2018 році, також відсутні відомості про те, що ОСОБА_7 у період з 2018 по 23.11.2023 вчинив інше кримінальне правопорушення, не надані такі данні й суду апеляційної інстанції, а тому перебіг строків давності не переривався. Також, відсутні будь-які відомості про зупинення досудового чи судового провадження у зв'язку з ухиленням ОСОБА_7 від досудового розслідування або суду. Тому підстав вважати, що строки давності були зупинені, а отже вони на даний час не спливли, немає.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
Таким чином, п'ятирічний строк притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 необхідно обчислювати від 2018 року, який станом на день апеляційного розгляду минув, що узгоджується із правовим висновком, викладеним в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.12.2021 (справа № 521/8873/18), тому на підставі ч,5 ст. 74 КК України, з урахуванням п. 3 ч.1 ст. 49 КК України ОСОБА_7 підлягає звільненню від призначеного покарання за ч.2 ст.185 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Так, відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не є реабілітуючою підставою, у зв'язку із чим необхідна згода на звільнення особи від кримінальної відповідальності, а за відсутності такої згоди суд вправі звільнити лише від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК України.
Приймаючи рішення щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від призначеного покарання колегія суддів бере до уваги те, що обвинученним не заявлено клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
З огляду на наведене вище, колегія суддів вважає, що вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_7 підлягає зміні, а апеляційна скарга прокурора - частковому задоволенню.
Разом із тим, істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на законність та обґрунтованість ухваленого у кримінальному провадженні судового рішення (вироку), та які б слугували безумовною підставою для його скасування із призначенням нового судового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції, апеляційним судом не встановлено.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу прокурора Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 04 червня 2019 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, змінити.
Звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від призначеного судом покарання за ч. 2 ст. 185 КК України на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Судді