Справа № 524/12125/21
Провадження № 2-др/524/25/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:
головуючої судді Семенової Л.М.,
з участю секретаря судового засідання Санакоєвої Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кременчуці заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у справі
УСТАНОВИВ:
17.12.2021 року до Автозаводського районного суду міста Кременчука надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Ухвалою судді від 10.01.2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Заочним рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 03.03.2022 року задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства «Полтаваобленерго»; стягнуто з відповідача
-заборгованість за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, спожиті у період з липня 2012 року по січень 2019 року на загальну суму 6 579 грн 21 коп., з яких: 5 879 грн 62 коп. - сума боргу за послугу з централізованого опалення та 699 грн 59 коп. - сума боргу за послугу з централізованого постачання гарячої води;
-встановлений індекс інфляції у розмірі 516 грн 85 коп. та 3 % річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 223 грн 42 коп.,
судовий збір в розмірі 2 270 грн 00 коп.
04.07.2023 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.
Ухвалою суду від 21.07.2023 року заочне рішення від 03.03.2022 року скасовано, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
24.07.2023 на адресу суду надійшло клопотання про заміну первісного відповідача у справі.
Ухвалою суду від 10.10.2023 року у справі замінено відповідача ОСОБА_1 на належного ОСОБА_2 .
Розгляд справи по суті не закінчений.
12.10.2023 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у справі. Представник заявника ОСОБА_3 просить суд стягнути на користь ОСОБА_1 з Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору у розмірі 536 грн 80 коп. при подачі до суду заяви про перегляд заочного рішення.
Сторони про розгляд заяви повідомлені належним чином.
Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вирішуючи заяву, суд виходить з наступного:
Згідно із главою 8 розділу I ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Визначені ЦПК види судових витрат є вичерпними, тому на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, не може покладатися обов'язок нести інші витрати, не передбачені законодавством.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується виключно ЦПК. Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися як збитки.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону України «Про судовий збір»). Платники судового збору, об'єкти справляння судового збору та розміри ставок судового збору визначені ст. 2, 3, 4 Закону України «Про судовий збір». Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Пунктом 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» за № 10 від 17.10.2014 року зазначено, що статтею 7 Закону № 3674-VI врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI «Про судовий збір»). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.
Згідно пункту 46 постанови перелік витрат сторін (склад витрат), наведений у статті 87 ЦПК, не є вичерпним.
Витрати, пов'язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, у разі визнання їх судом необхідними (наприклад, зберігання речових доказів; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача; витрати заявника у справі окремого провадження про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника, пов'язані з публікацією у місцевій пресі оголошення про виклик до суду держателя цінного папера (стаття 262 ЦПК) тощо) несе сторона, яка заявила про їх вчинення, а якщо клопотання заявлено обома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суди повинні враховувати, що:
-виплата сум сторонам та їх представникам, свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам передбачає відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з переїздом до іншого населеного пункту та явкою до суду, у порядку, передбаченому статтями 85 і 86 ЦПК;
-витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, відшкодовуються в порядку, передбаченому статтею 87 ЦПК;
-граничні розміри компенсації таких витрат передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».
Суд звертає увагу заявника, що законодавством не передбачено розгляд питання щодо відшкодування судових витрат про у порядку ст. 51 ЦПК України під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Після закінчення розгляду справи такі витрати розподіляються судом на загальних підставах згідно зі статтею 88 ЦПК.
Згідно із ч. 3 ст. 246 ЦПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Розгляд справи по суті не закінчено, а тому вирішення питання про розподіл судових витрат є передчасним.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. 270 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у справі залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд міста Кременчука (з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до Полтавського апеляційного суду) шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Суддя Л.М. Семенова