Справа № 524/1304/22
Провадження №2-др/524/26/23
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2023 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:
головуючої судді Семенової Л.М.,
з участю секретаря судового засідання Санакоєвої Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кременчуці заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у справі
УСТАНОВИВ:
У провадженні Автозаводського районного суду міста Кременчука перебувала цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми за час прострочення за кредитним договором.
Заочним рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 15.11.2022 року задоволено позовні вимоги стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 166,13 доларів США., стягнуто судовий збір в розмірі 1 240 грн 50 коп. з кожного.
08.12.2022 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.
Ухвалою суду від 03.02.2023 року заочне рішення від 15.11.2022 року скасовано, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 28.09.2023 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Укргазбанк» задоволено частково; стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку 3% річних від простроченої суми заборгованості за період з 17.02.2019 року по 20.08.2019 року (185 днів) в розмірі 347 грн 68 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку сплачений судовий збір по 98 грн 52 коп. з кожного.
17.10.2023 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у справі. Представник заявника ОСОБА_3 просить суд стягнути на користь відповідача з Акціонерного товариства «Укргазбанк» судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору у розмірі 456 грн 80 коп. при подачі до суду заяви про перегляд заочного рішення та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 761 грн 80 коп.
Сторони про розгляд заяви повідомлені належним чином.
Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вирішуючи заяву, суд виходить з наступного:
Згідно із ч. 3 ст. 246 ЦПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону України «Про судовий збір»). Платники судового збору, об'єкти справляння судового збору та розміри ставок судового збору визначені ст. 2, 3, 4 Закону України «Про судовий збір». Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Пунктом 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» за № 10 від 17.10.2014 року зазначено, що статтею 7 Закону № 3674-VI врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI «Про судовий збір»). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.
Стаття 137 ЦПК України передбачає, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно пункту 47 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» за № 10 від 17.10.2014 року, право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).
Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Порядок надання безоплатної правової допомоги у цивільних справах передбачений у розділі III Закону України від 02 червня 2011 року № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу», положення якого забезпечуватимуться поетапно, починаючи з 01 січня 2015 року.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Пунктом 48 постанови зазначеної, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК.
Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою, та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Судом встановлено, що розгляд справи проводився у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Згідно копії квитанції № б/н від 30.06.2022 року (а.с. 68 зворот), наданої адвокатом, ОСОБА_1 сплатив за правничу допомогу фіксовану суму гонорару в розмірі 3 000 грн 00 коп., що підтверджується витягом з договору від 17.05.2022 року (а.с. 69).
Адвокат участі у судових засіданнях не приймав, розгляд справи просив проводити без його участі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Суд вважає, що з урахування того, що позовні вимоги задоволено частково, справа не є складною, не потребувала від правника значних зусиль та часу, існує усталена судова практика у справах зазначеної категорії, розумними та співмірними є витрати на правничу допомогу в сумі 1 000 грн 00 хв.
Щодо питання про відшкодування судових витрат у порядку ст. 51 ЦПК України під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд виходить з того, що законодавством не передбачено такого відшкодування.
За викладених обставин, суд стягує з Акціонерного товариства «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1 000 грн 00 хв.
В частині стягнення судового збору за подачу заяви про перегляд заочного рішення на користь позивача слід відмовити.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. 270 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у справі задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 238 грн 20 хв.
В частині стягнення судового збору за подачу заяви про перегляд заочного рішення - відмовити.
Позивач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280, адреса реєстрації: вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (дана народження суду не відома, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд міста Кременчука.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Семенова