Справа № 194/1647/23
Номер провадження 1-кс/194/340/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тернівка Дніпропетровської області скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12023041400000261 від 06.07.2023 року, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області із скаргою на постанову слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12023041400000261 від 06.07.2023 року.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 посилається на те, що слідчим ОСОБА_4 постанова від 29.09.2023 року про закриття кримінального провадження №12023041400000261 від 06.07.2023 року обґрунтована тим, що під час розслідування кримінального провадження були здійснені заходи щодо встановлення свідків та очевидців злочину, а також пошук інформації для підтвердження факту наявності у потерпілого зазначеного майна. З вказаним висновком він не погоджується, оскільки свідки ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , які були 20.05.2023 року присутні на місці злочину, не надавали будь-яких показів. Зазначає, що слідчим було сфальсифіковано постанову про задоволення клопотання від 11.09.2023 року про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, постановивши вказану постанову «заднім» числом; станом на 24.10.2023 року йому не надали можливості ознайомитись з матеріалами вказаного провадження. Таким чином, вважає, що слідчим постанову про закриття кримінального провадження від 29.09.2023 року винесено передчасно без дослідження всіх обставин, у зв'язку з чим просить скасувати вказану постанову слідчому в кримінальному провадженні №12023041400000261 від 06.07.2023 року.
Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав викладених в скарзі. Вважає, що кримінальне провадження закрите передчасно, оскільки слідчим не проведені всі слідчі (розшукові) дії в межах досудового розслідування, зокрема не допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Крім того, він не ознайомлений з матеріалами кримінального провадження.
Слідчий ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву про розгляд скарги без його участі, щодо задоволення скарги заперечував.
Ухвалою слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023 року відкрито провадження по скарзі.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
Частина 2 ст. 9 КПК України визначає, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно зі ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Статтею 94 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно із ст.284 ч.2 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із засобів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Таким чином, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Таким чином, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження.
Згідно з ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 303 КПК України закріплено право певного кола осіб на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскарженні рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Під час розгляду скарги встановлено, що 06.07.2023 року до ЄРДР внесені відомості за №12023041400000261 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні скаржником ОСОБА_3 було заявлено відвід слідчому судді, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 року.
За постановою слідчого СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 29.09.2022 року кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041400000261 від 06.07.2023 року закрито, у зв'язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Постанова слідчого обґрунтована тим, що встановити місцезнаходження викраденого майна, не надалося можливим, також потерпілим ОСОБА_3 не надані повні вихідні дані переліку викраденого майна. Згідно повідомлення експерта №СЕ-19/104-23/30296-ТВ від 04.09.2023 року, судову товарознавчу експертизу провести неможливо. Сумніви, що дії невстановленої особи були спрямовані саме на крадіжку не можуть бути покладені в основу процесуального рішення.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим не встановлені і не допитані в якості свідків інші особи, на яких посилається потерпілий, як на можливих очевидців події кримінального правопорушення. Зокрема в ході досудового розслідування не було допитано в якості свідка ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були присутні 20.05.2023 року на місці події, про що наголошує ОСОБА_3 у своїй скарзі та посилаючись при цьому на протокол допиту його в якості потерпілого від 11.07.2023 року.
Як слідує із змісту оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, досудовим розслідуванням закрито провадження, оскільки відсутній склад кримінального правопорушення.
Однак, такий висновок слідчого є не повним, оскільки в оскаржуваній постанові відсутні посилання на проведені слідчі дії в цьому провадженні.
Тобто, крім наведених аргументів які вказують на закриття провадження за відсутності складу кримінального правопорушення, інші відомості проведеного розслідування, слідчим не наведено.
З сукупності доказів наявних в матеріалах кримінального провадження не можливо одностайно встановити відсутність вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_3 , оскільки факт вчинення крадіжки майна не спростований та не обґрунтований з урахуванням конкретної обстановки.
Отже, з постанови слідчого про закриття кримінального провадження вбачається, що ним не з'ясовано всіх обставин, які мають суттєве значення для кримінального провадження.
Вказані факти свідчать про неповноту проведеного досудового розслідування та передчасного прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
У відповідності до вимог ст.9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, оскаржувана постанова винесена в порушення вимог ч. 5 ст. 110 КПК України, оскільки прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим показань, документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
З огляду на встановлені в ході розгляду скарги обставини, слідчий суддя вважає, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження є необґрунтованою, оскільки рішення про відсутність в діянні невстановленої особи складу кримінального правопорушення прийнято передчасно, без вжиття всіх передбачених законом заходів для встановлення складу кримінального правопорушення та належної правової оцінки встановленим обставинам, а також об'єктивної оцінки всіх наданих показів свідків та визначення усіх елементів кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна чи об'єктивна сторона).
Слід зауважити, що слідчий суддя не повинен підміняти собою одну зі сторін кримінального провадження щодо ініціювання питання про збирання, отримання доказів або їх забезпечення, оскільки це не відповідатиме критеріям ефективності здійсненні судового контролю у кримінальному провадженні. Згідно з ч. 3ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені на його розгляд сторонами кримінального провадження та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Враховуючи, що при розслідуванні вказаного кримінального провадження не було проведено всіх необхідних слідчих дій для повного і всебічного встановлення обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, слідчим належним чином не вжито заходів для виконання вимог ст. 9 КПК України, що є суттєвим порушенням і безпосередньо впливає на законність прийнятого рішення, тому постанова, винесена слідчим СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 29.09.2022 року про закриття кримінального провадження, підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження № 12023041400000261 поверненню до ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області для продовження досудового розслідування.
При цьому, слідчим суддею приймається до уваги правова позиція, викладена у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» в якому зазначено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Щодо посилання ОСОБА_3 , зазначеного в скарзі з приводу ненадання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження та не розгляду його клопотання з цього приводу, слідчий суддя оцінку не надає, оскільки, в силу вимог ст. 307 КПК України, слідчий суддя при розгляді скарги розглядає її в межах вимог зазначених в скарзі.
В той же час, слідчий суддя враховує, що п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
На переконання слідчого судді, питання щодо захисту слідчим суддею порушених прав учасників кримінального провадження після завершення досудового розслідування обмежується вирішенням питання про скасування постанови про закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 303-304, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12023041400000261 від 06.07.2023 року - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 29.09.2022 року про закриття кримінального провадження №12023041400000261 внесеного06.07.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Матеріали даного кримінального провадження повернути до ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1