Справа № 194/1431/23
Номер провадження № 2/194/519/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді Корягіна В.О.,
з участю секретаря судового засідання Виходцевої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Мерцалова Максима Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Укр Кредит Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович, Київський обласний нотаріальний архів, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача адвокат Мерцалов М.Ю. 18 вересня 2023 року в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Тернівського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВ «Укр кредит фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол В.О., Київський обласний державний нотаріальний архів, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. 25 жовтня 2023 представник позивача надав суду уточнену позовну заяву. В обґрунтування уточненого позову зазначає, що з рахунку позивача на при кінці серпня 2023 року було знято грошові кошти. З автоматизованої системи виконавчого провадження було з'ясовано, що відносно позивача є виконавче провадження № НОМЕР_3, відкрите 09 лютого 2022 року на підставі виконавчого напису № 21512 від 22 грудня 2021 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» заборгованості в сумі 5730,00 грн. за кредитним договором № 0673-0704 від 16 квітня 2021 року. Зазначає, що з ТОВ «Укр кредит фінанс» позивач жодних кредитних договорів не укладав, про можливу передачу прав кредитора іншій фінансовій установі не повідомлявся. Так, позивач мав кредитні відносини з ТОВ «Укр кредит фінанс» ще у 2014 році, але боргових зобов'язань перед банком не має. Також, позивач вважає, що вказаний виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений приватним нотаріусом всупереч вимогам ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та норм Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Просить визнати виконачий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. 22 грудня 2021 року № 21512 таким, що не підлягає виконанню; стягнути з відповідача на її користь судові витрати; стягнути з відповідача на користь позивача 6253,42 грн.
Позивач та його представник адвокат Мерцалов М.Ю. у судове засідання не з'явився, однак представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю та відсутністю позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Представник відповідача ТОВ «Укр кредит фінанс» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол В.О. у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.
На виконання ухвали суду з Київського державного нотаріального архіву надійшла копія виконавчого напису та документів, на підставі яких він посвідчувався.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № 0673-0704 від 16 квітня 2021 року, укладеного між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі, останній надано кредит у розмірі 5000,00 грн., зі сплатою відсотків, строком до 24 червня 2021 року.
29 листопада 2021 року ТОВ «Укр кредит фінанс» на адресу ОСОБА_1 направив письмову вимогу про повернення заборгованості за кредитним договором № 0673-0704 від 16 квітня 2021 року в сумі 5100,00 грн.
Доказів отримання ОСОБА_1 вищезазначеної письмової вимоги суду не надано.
22 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 21512, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» заборгованості за кредитним договором № 0673-0704 від 16 квітня 2021 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 10 червня 2021 року по 29 листопада 2021 року в розмірі 5100,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3000,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам - 2100,00 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом - 630,00,00 грн., загальна сума, що підлягає стягненню 5730,00 грн.
На підставі виконавчого напису № 21512 від 22 грудня 2021 року приватним виконавцем Дніпропетровської області Біловол В.О. 09 лютого 2022 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3.
Згідно інформації приватного виконавця Дніпропетровської області Біловол В.О. від 25 жовтня 2023 року, в рамках виконавчого провадження №68578373 на депозитний рахунок приватного виконавця надійшли грошові кошти 6253,42 грн., які приватним виконавцем перераховані на користь стягувача ТОВ «Укр кредит фінанс» в розмірі 5258,56 грн., приватному виконавцю як основна винагорода у розмірі 525,86 грн., та витрати виконавчого провадження у сумі 469,00 грн.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси є виконавчий напис.
Відповідно до ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п.п. 3.1-3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5 із змінами, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, додаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» визнано незаконною та не чинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 залишено без змін.
Визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п.1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
Так, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2020 року у справі № 591/3779/19, від 30 вересня 2021 року у справі № 511/2748/17.
Також, з правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 320/8269/15-ц від 16 травня 2018 року, видно, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.
Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивачем було отримано лист з вимогою про усунення порушення стосовно зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим, позивач була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «Укр кредит фінанс», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 13.10.2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20).
Заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками нараховані у розмірі 2100,00 грн. за період з 10 червня 2021 року по 29 листопада 2021 року, тоді як у кредитному договорі № 0673-0704 від 16 квітня 2021 року, зазначено, що кредит надано до 24 червня 2021 року.
За ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, в матеріалах справи відсутні докази того, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі з дотриманням строків давності заборгованості, на підставі якого приватним виконавцем було відкрите виконавче провадження та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, та чи надавався відповідачем для вчинення виконавчого напису нотаріусу оригінал кредитного договору, який був нотаріально посвідченим.
Так, в матеріалах справи відсутні докази того, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем ТОВ «Укр кредит фінанс», тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі з дотриманням строків давності заборгованості, на підставі якого приватним виконавцем було відкрите виконавче провадження та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, та чи надавався відповідачем для вчинення виконавчого напису нотаріусу кредитний договір, який був нотаріально посвідченим.
З огляду на викладене, враховуючи те, що нотаріус при вчиненні оскаржуваного напису порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ТОВ «Брайт Інвестмент» на користь позивача безпідставно отриманих першим грошових коштів за спірним виконавчим написом в ході його примусового виконання в рамках виконавчого провадження, суд виходить з наступного.
Норми ст.ст. 1212, 1215 ЦК України визначено позадоговірний спосіб захисту права власності як кондикція. Кондикційний позов - вимога повернення безпідставно набутого або збереженого особою у себе майна за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) або якщо правова підстава згодом відпала. Таким чином, кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала або відбулась її трансформація (наприклад, договір, на підставі якого відбулось набуття майна, в подальшому було визнано недійсним; одна особа передала іншій кошти в якості авансу на виконання попереднього договору, однак основний договір в майбутньому так і не було укладено тощо). Відтак, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав існуючий договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст.1212 ЦК України, тобто норма даної статті підлягає застосуванню, коли одна сторона безпідставно утримує майно іншої сторони та при цьому в неї відсутнє відповідне договірне зобов'язання з повернення цього майна. У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №161/17945/18, від 16 червня 2020 року у справі № 910/22513/17.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, і за яким (виконавчим написом) відбулося повне або часткове виконання, є правовою підставою для виникнення у стягувача зобов'язання з повернення майна, що набуто ним в ході примусового виконання означеного виконавчого напису, тобто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого рішення суду правова підстава (виконавчий напис) вважається такою, що відпала. Відповідно до ст.1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.
Наведена правова позиція узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20, від 06 жовтня 2021 у справі № 623/363/20.
Згідно інформації приватного виконавця Дніпропетровської області Біловол В.О. від 25 жовтня 2023 року, в рамках виконавчого провадження №68578373 на депозитний рахунок приватного виконавця надійшли грошові кошти 6253,42 грн., які приватним виконавцем перераховані на користь стягувача ТОВ «Укр кредит фінанс» в розмірі 5258,56 грн., приватному виконавцю як основна винагорода у розмірі 525,86 грн., та витрати виконавчого провадження у сумі 469,00 грн.
Аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Отже, оскільки судом задоволено позовну вимогу про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, на підставі якого відбулось утримання з заробітної плати позивача грошових коштів в розмірі 5258,56 грн. на користь відповідача, то правова підстава для примусового стягнення спірних грошових коштів з позивача у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3, вважається такою, що відпала, що є підставою для повернення стягнутих грошових коштів позивачу, а тому суд, в межах заявлених позивачем вимог, приходить до висновку про необхідність задоволення даної позовної вимоги ОСОБА_1 та стягнення з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» грошових коштів в сумі 5258,56 грн.
Грошові кошти в розмірі 525,86 грн. основної винагороди приватному виконавцю та 469,00 грн. витрати виконавчого провадження стягненню не підлягають, оскільки вони не були сплачені на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
З урахуванням результату розгляду справи та відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі пропорційно задоволених позовних вимог, що складаються з судового збору в розмірі 2513,20 грн. (1073,60 грн. за подання позову, 536,80 грн. за подання заяви про забезпечення позову, 902,80 грн. за стягнення грошових коштів).
Керуючись ст.ст. 10, 12, 76, 81, 141, 223, 258, 263-265, 274, 280-282 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов представника позивача адвоката Мерцалова Максима Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Укр Кредит Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович, Київський обласний нотаріальний архів, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №21512, вчинений 22 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем про стягнення 5730,00 грн. з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (місцезнаходження: 01133, м. Київ бульвар Лесі Українки буд. 26 офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598, IBAN НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО 334851).
Стягнути з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (місцезнаходження: 01133, м. Київ бульвар Лесі Українки буд. 26 офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598, IBAN НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , грошові кошти у сумі 5258,56 грн.
Стягнути з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (місцезнаходження: 01133, м. Київ бульвар Лесі Українки буд. 26 офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598, IBAN НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 2513,20 грн. (з яких: 1073,60 грн. за подання позову, 536,80 грн. за подання заяви про забезпечення позову, 902,80 грн. за стягнення грошових коштів).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складено 27 листопада 2023 року.
Головуючий суддя: В.О. Корягін