Рішення від 16.11.2023 по справі 904/516/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2023м. ДніпроСправа № 904/516/23

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Філіпенко О.В. /взяв участь в режимі відеоконференції/;

від відповідача: Гончаренко І.В.,

від третьої особи-1: Зіньковська Н.Б. /взяв участь в режимі відеоконференції/;

від третьої особи-2: Зіньковська Н.Б. /взяв участь в режимі відеоконференції/;

від третьої особи-3: Зіньковська Н.Б. /взяв участь в режимі відеоконференції/;

від третьої особи-4: представник не з'явився;

від третьої особи-5: Шестак А.П.

дослідивши матеріали справи №904/516/23

за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ДНІПРОГАЗ"

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Компанію СОДЕМАН ЛІМІТЕД,

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Компанії ТАНДЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД,

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Компанії ЕРІСВЕЛЛ ТРЕЙДІЕНГ ЛІМІТЕДза участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"

за участю третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - НАЦІОНАЛЬНОГО АГЕНТСТВА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИЯВЛЕННЯ, РОЗШУКУ ТА УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ,ОДЕРЖАНИМИ ВІД КОРУПЦІЙНИХ ТА ІНШИХ ЗЛОЧИНІВ

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 25.01.2023 за вих. №45/23 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ДНІПРОГАЗ" (далі - відповідач), в якій просить суд визнати недійсним, з моменту винесення, рішення Наглядової Ради АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" оформлене протоколом від 13.01.2023 №13/01-2023.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/516/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2023.

Ухвалою від 27.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.03.2023.

Через відділ документального забезпечення 03.03.2023 від представника позивача (Армена ВАРДАНЯНА) надійшла заява від 03.03.2023 за вих. №б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 06.03.2023 заяву позивача від 03.03.2023 за вих. №б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Через відділ документального забезпечення 07.03.2023 від третіх осіб 1, 2, 3 надійшли письмові пояснення, у яких представник третіх осіб 1, 2, 3 просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Через відділ документального забезпечення 08.03.2023 від відповідача відзив, у якому позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні 08.03.2023 оголошено перерву до 19.04.2023.

Ухвалою від 10.03.2023 продовжено підготовче провадження.

Через відділ документального забезпечення 22.03.2023 від третіх осіб 1, 2, 3 надійшли письмові пояснення, у яких представник третіх осіб 1, 2, 3 просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Через відділ документального забезпечення 07.04.2023 від відповідача надійшла відповідь на письмові пояснення, у яких відповідач просить суд не враховувати під час розгляду справи письмові пояснення третіх осіб 1, 2, 3 та задовольнити позовні вимоги.

Через відділ документального забезпечення 13.04.2023 від представника позивача (Армена ВАРДАНЯНА) надійшло клопотання від б/д за вих. № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 17.04.2023 клопотання позивача від б/д за вих. № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Через відділ документального забезпечення 18.04.2023 від третіх осіб 1, 2, 3 надійшла заява про зупинення провадження у справі №904/516/23 до набрання законної сили рішенням у справі №904/2242/22.

Через відділ документального забезпечення 19.04.2023 від відповідача надійшли заперечення на заяву третіх осіб 1, 2, 3 про зупинення провадження у справі №904/516/23.

Ухвалою від 19.04.2023 до участі у справі у якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" та у якості третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИЯВЛЕННЯ,РОЗШУКУ ТА УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ,ОДЕРЖАНИМИ ВІД КОРУПЦІЙНИХ ТА ІНШИХ ЗЛОЧИНІВ. Позивача зобов'язано невідкладно направити на адреси третіх осіб копії заяв по суті (позовної заяви, відповіді на відзив тощо та додані до них документи листом з описом вкладення), докази чого негайно надати суду. Відповідача зобов'язано невідкладно направити на адреси третіх осіб копії заяв по суті (відзиву, заперечень тощо та додані до них документи) листом з описом вкладення, докази чого негайно надати суду. Третім особам 1, 2, 3, 4, 5 надати письмові пояснення та відповідні докази на підтвердження повноважень їх представників станом на 19.04.2023. Третю особу-2 зобов'язань та її представника (Наталію Зіньковську) надати письмові пояснення щодо припинення чи реорганізації Компанії ТАНДЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД станом на 19.04.2023 та відповідні докази. Розгляд клопотання третіх осіб 1, 2, 3 про зупинення провадження у справі відкладено. Підготовче засідання відкладено до 17.05.2023.

Через відділ документального забезпечення 24.04.2023 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, у яких відповідач просить суд долучити до матеріалів справи оригінали доказів направлення відповідачем копій заяв по суті на адреси третіх осіб 4, 5.

Через відділ документального забезпечення 16.05.2023 від представника третіх осіб 1, 2, 3 надійшли письмові пояснення.

Через відділ документального забезпечення 17.05.2023 від третьої особи-4 надійшли письмові пояснення, у яких третя особа-4 просить суд позовні вимоги задовольнити та судове засідання, яке відбудеться 17.05.2023, провести без представника третьої особи-4.

Через відділ документального забезпечення 17.05.2023 від третіх осіб 1, 2, 3 надійшли письмові пояснення.

Ухвалою від 17.05.2023 підготовче засідання відкладено до 14.06.2023.

Через відділ документального забезпечення 29.05.2023 від третьої особи-5 надійшли письмові пояснення, у яких третя особа-5 просить суд позовні вимоги задовольнити.

Через відділ документального забезпечення 30.05.2023 від відповідача надійшла відповідь на пояснення третіх осіб 1, 2, 3 (вх. 17.05.2023), у який відповідач просить задовольнити позовні вимоги.

Протокольною ухвалою від 14.06.2023 суд зобов'язав учасників справи надати узагальнені письмові пояснення щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі до закінчення розгляду справи №904/2242/22, оскільки предметом спору у вказаній справі є обставини, на які сторони у справі №904/516/23 посилаються як на підставу позову та як на підставу заперечень проти позову. За результатами судового засідання оголошено перерву до 29.06.2023.

Через відділ документального забезпечення 22.06.2023 від відповідача надійшли пояснення щодо відсутності підстав для зупинення провадження у справі, у яких відповідач просить суд не зупиняти провадження у справі.

Через відділ документального забезпечення 26.06.2023 від третіх осіб 1, 2, 3 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Того ж дня, 26.06.2023 через відділ документального забезпечення від третіх осіб 1, 2, 3 надійшли письмові пояснення, у яких треті особи 1, 2, 3 наполягають на доцільності зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 27.06.2023 заяву третіх осіб 1, 2, 3 про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою від 29.06.2023 провадження у справі №904/516/23 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/2242/22.

Через відділ документального забезпечення 11.07.2023 від позивача надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, у яких позивач просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі №904/401/23.

Через відділ документального забезпечення 12.07.2023 від позивача надійшло клопотання, у якому позивач просить суд провести судове засідання з розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 12.07.2023 клопотання позивача про скасування заходів забезпечення позову прийнято до розгляду та призначено у судове засідання на 13.07.2023. Також судом задоволено клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 13.07.2023 клопотання позивача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих до подачі позову задоволено і скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі №904/401/23, якими заборонено відповідачу, а також будь-яким органам у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, а саме: Міністерству юстиції України та будь-яким іншим суб'єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (територіальним органам Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським радам, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, державним та приватним нотаріусам) вчиняти реєстраційні дії щодо внесення змін до відомостей про Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи Дніпрогаз" (ідентифікаційний код 26202860), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: реєстраційні дії щодо внесення будь-яких змін до відомостей про керівника цієї юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені цієї юридичної особи, а також реєстраційні дії щодо поновлення (актуалізації) запису (записів) про керівника цієї юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені цієї юридичної особи.

Через відділ документального забезпечення 14.08.2023 від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №904/516/23.

Ухвалою від 14.08.2023 поновлено провадження у справі №904/516/23 та продовжено здійснення провадження у справі №904/516/23 зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 21.09.2023.

Через відділ документального забезпечення 07.09.2023 від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання, яке відбудеться 21.09.2023 в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 08.09.2023 у задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання 21.09.2023 в режимі відеоконференції відмовлено.

Через відділ документального забезпечення 13.09.2023 від третіх осіб 1, 2, 3 надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання, яке відбудеться 21.09.2023, в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 18.09.2023 у задоволенні заяви представника третіх осіб 1, 2, 3 відмовлено.

Через відділ документального забезпечення 20.09.2023 від третіх осіб 1, 2, 3 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №904/516/23 до набрання законної сили рішенням у справі №320/19614/23.

Через відділ документального забезпечення 21.09.2023 від третіх осіб 1, 2, 3 надійшли письмові пояснення.

Ухвалою від 21.09.2023 підготовче засідання відкладено до 05.10.2023, а учасникам судового процесу запропоновано надати до суду письмові пояснення щодо можливості зупинення провадження у справі №904/516/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/19614/23.

Через відділ документального забезпечення 27.09.2023 від позивача надійшли письмові пояснення щодо клопотання про зупинення провадження у справі, у яких позивач доводить позицію про відсутність підстав для зупинення провадження у справі.

Через відділ документального забезпечення 02.10.2023 від відповідача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, у яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Через відділ документального забезпечення 04.10.2023 від третіх осіб 1, 2, 3 надійшли пояснення щодо зміни місця реєстрації третьої особи-1.

Через відділ документального забезпечення 05.10.2023 від третіх осіб 1, 2, 3 надійшли пояснення.

Ухвалою від 05.10.2023 у задоволенні клопотання третіх осіб 1, 2, 3 відмовлено, підготовче провадження у справі №904/516/23 закрито та призначено справу до розгляду по суті на 02.11.2023.

Через відділ документального забезпечення 01.11.2023 від третіх осіб 1, 2, 3 надійшли пояснення.

В судовому засіданні, яке відбулося 02.11.2023, оголошено перерву до 16.11.2023

В судовому засіданні 16.11.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, представник відповідача визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Представник третіх осіб 1, 2, 3 проти позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд у їх задоволенні відмовити. Представник третьої особи-4 в судове засідання не з'явився, а представник третьої особи-5 позовні вимоги визнав підставними та підтримав їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач стверджує, що з метою запобігання ризику виникнення надзвичайних ситуацій в енергетичній сфері, розпорядженням Кабінету Міністрів України було прийнято рішення щодо передачі в управління позивачу активів, на які ухвалою суду було накладено арешт.

Враховуючи наявне судове рішення та розпорядження Кабінету Міністрів України між третьою особою-5 та позивачем був укладений договір управління активами.

Під «активами» розуміються корпоративні права, а саме цінні папери, емітовані відповідачем, які належали останньому на праві власності.

Незважаючи на передачу позивачу в управління активів відповідача, члени наглядової ради відповідача, повноваження яких припинилися, провели власне засідання, за результатами якого був складений оскаржуваний протокол, який за твердженням позивача, порушує його права.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач не заперечує, що позивач набув повноважень з управління корпоративними правами товариства відповідача, позов визнає та просить суд позовні вимоги задовольнити.

Стислий виклад позиції третіх осіб 1, 2, 3

Треті особи 1, 2, 3 заперечують проти заявлених позивачем позовних вимог, оскільки вважають, що засідання наглядової ради, яке оформлено оскаржуваним позивачем протоколом, є правомочним. Повноваження наглядової ради у складі представників третіх осіб 1, 2, 3 підтверджуються протоколом загальних зборів від 21.04.2021.

Водночас треті особи 1, 2, 3 вважать нікчемним повідомлення позивача про зміну членів наглядової ради відповідача, оскільки воно суперечить вимогам закону з огляду на таке:

1) повідомлення складено за відсутності повноважень на складання такого у представника позивача, як управителя активів, згідно договору №11/2022 від 05.07.2022. Треті особи 1, 2, 3 вважають, що договір не є достатнім доказом для підтвердження набуття прав за цінними паперами, в тому числі і на зміну членів наглядової ради - представників акціонера, а набуття статусу управителя активів є неможливим без внесення відповідної інформації до системи депозитарного обліку;

повідомлення не містить обов'язкових реквізитів їх складання - дати та номеру;

повідомлення не має юридичної сили, оскільки не є правочином.

2) призначення членами наглядової ради відповідача - працівників третьої особи-4 суперечить як умовам договору, так і положенням Закону України «Про ринок природного газу»; дані аргументи були покладені в основу позовних заяв акціонерів відповідача у справі №904/2242/22 щодо визнання протиправними дій по заміні членів наглядової ради, зокрема відповідача;

3) треті особи 1, 2, 3 вважають, що оскільки зміна позивачем членів наглядової ради є нікчемною і не породжує жодних правових наслідків, позивач не отримав в управління активи за договору і його права не є порушеними.

Більш того, треті особи 1, 2, 3 вважають, що оскаржуване позивачем рішення не порушило прав позивача, оскільки фактично є невиконаним, оскільки державним реєстратором не було внесено зміни до державного реєстру юридичних осіб. Разом із цим існує рішення наглядової ради від 24.01.2023, що вказує на безперспективність виконання оскаржуваного рішення наглядової ради.

Відсутність порушень інтересів позивача треті особи 1, 2, 3 обґрунтовують і тим, що саме за клопотанням позивача були скасовані заходи забезпечення позову, які полягали у забороні державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру (справа №904/401/23).

Треті особи 1, 2, 3 вважають, що права позивача не порушені і з огляду на те, що наглядова рада, сформована позивачем, не має жодних обмежень у провадженні своєї господарської діяльності.

Стислий виклад позиції третьої особи-4

Третя особа-4 погоджується з позицією позивача та вважає, що оскаржуване ним /позивачем/ рішення наглядової ради є незаконним та підлягає визнанню недійсним.

Стислий виклад позиції третьої особи-5

Третя особа-5 вважає, що позивачем дотримано вимог чинного законодавства та правомірно сформовано новий склад наглядової ради товариства відповідача.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: наявності/відсутності порушення прав позивача; встановлення повноважень складу наглядової ради відповідача; правомірності заявлених позовних вимог.

Суд встановив, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі №757/11188/22-к задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора та накладено арешт на корпоративні права, заборонено здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, що належать на праві власності, зокрема:

КОМПАНІЇ ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED, місцезнаходження: Laskareos, 21, Strovolos Nicosia 2028 КІПР), а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), емітовані АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ДНІПРОГАЗ" (ідентифікаційний код 20262860) у кількості 6 518 088 штук номінальною вартістю 0,05 грн кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство "Банк "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ", ідентифікаційний код 21665382), що належать КОМПАНІЇ ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED, місцезнаходження: Laskareos, 21, Strovolos Nicosia 2028 КІПР) та становлять 16,5599% від загальної кількості;

КОМПАНІЇ ЕРІСВЕЛЛ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД (ERISWELL TRADING LIMITED, місцезнаходження: Eleftheriou Venizelou, 35 Cyprus, Nicosia, 1107 КІПР), а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), емітовані АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ДНІПРОГАЗ" (ідентифікаційний код 20262860) у кількості 6 552 464 штук номінальною вартістю 0,05 грн кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство "Банк "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ", ідентифікаційний код 21665382), що належать КОМПАНІЇ ЕРІСВЕЛЛ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД (ERISWELL TRADING LIMITED, місцезнаходження: Eleftheriou Venizelou, 35 Cyprus, Nicosia, 1107 КІПР) та становлять 16,6472% від загальної кількості;

КОМПАНІЇ СОДЕМАН ЛІМІТЕД (SODEMAN LIMITED, місцезнаходження: Irakleous, 9А, Pallouriotissa Nicosia 1046 КІПР), а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), емітовані АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ДНІПРОГАЗ" (ідентифікаційний код 20262860) у кількості 3 828 381 штук номінальною вартістю 0,05 грн кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство "Банк "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ", ідентифікаційний код 21665382), що належать КОМПАНІЇ СОДЕМАН ЛІМІТЕД (SODEMAN LIMITED, місцезнаходження: Irakleous, 9А, Pallouriotissa Nicosia 1046 КІПР) та становлять 9,7264% від загальної кількості.

Постановляючи 17.05.2022 ухвалу у справі №757/11188/22-к, суд встановив, що в ході здійснення досудового розслідування встановлено таке: Міністерством енергетики України проведено оцінку виконання вимог постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2017 №95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових».

За результатами проведеного дослідження документів та інформації, наявної в Міністерстві енергетики України, надано негативну оцінку діяльності Міністерства щодо виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 №95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових», з огляду на недотримання термінів укладання Договорів (Додаткових угод), які передбачені пунктом 4 Постанови, відсутності обґрунтування причин підписання Додаткових угод до договорів «Про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, замість укладання Договорів експлуатації газорозподільних систем або їх складових, більша частина переліків переданого майна складалась майже 5,5 років потому.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2012 №770 «Деякі питання використання державного майна для забезпечення розподілу природного газу» було доручено Міненерговугілля укласти з господарськими товариствами із газопостачання та газифікації, на балансі яких обліковується державне майно, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації і не може бути відокремлене від їх основного виробництва, договори про надання такого майна на праві господарського відання.

Оскільки, на балансі операторів газорозподільних систем, утворених у процесі корпоратизації, обліковувалося державне майно газорозподільних систем, яке не увійшло до статутного капіталу, не підлягало приватизації і не могло бути відокремлене від їх основного виробництва, то згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2012 №770 «Деякі питання використання державного майна для забезпечення розподілу природного газу» у 2012 - 2013 роках були укладені договори про надання такого майна на праві господарського відання. Зазначене майно використовувалося господарськими товариствами із газопостачання та газифікації у своїй господарській діяльності для надання споживачам природного газу послуг з його розподілу.

У травні - червні 2017 року уповноважена службова особа Міненерговугілля підписала з іншими операторами ГРМ протоколи розбіжностей із змістом, що суперечить вимогам Постанови та Закону України «Про ринок природного газу».

Протоколи розбіжностей підписано уповноваженою особою Міненерговугілля та представниками операторів газорозподільних систем, які передбачають оплату за експлуатацію газорозподільних систем та їх складових, лише за умови включення цих витрат до структури тарифу, який затверджується НКРЕКП, що суперечить Закону України «Про ринок природного газу», примірному договору експлуатації газорозподільних систем та їх складових, затвердженому Постановою №95 та не передбачено положеннями цієї постанови.

У відповідності до звіту № 01 21 за результатами проведеної оцінки виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 №95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових» розрахункова сума недоотриманих бюджетом надходжень за період з травня 2017 року по грудень 2020 року включно становить 1.550.000.000,00 грн.

Крім того, встановлено, що службові особи Міненерговугілля України, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 №95 «Про забезпечення інвективного використання газорозподільних систем або їх складових», внесли зміни до договорів експлуатації газорозподільних систем або їх складових, які суперечать вказаній Постанові, що спричинило тяжкі наслідки внаслідок використання державного майна на безоплатній основі та недоотримання державним бюджетом грошових коштів в особливо великих розмірах.

Також встановлено, що корпоративні права, зокрема оператора газорозподільної системи ПАТ «Дніпрогаз» (відповідача) є об'єктом кримінально протиправних дій, оскільки використовувались під час вчинення кримінального правопорушення, а тому постановою старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань від 16.05.2022 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021.

Київський апеляційний суд ухвалою від 19.12.2022 у справі №757/11188/22-к ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 залишив без змін, оскільки задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження №62021000000000160 про накладення арешту на корпоративні права товариств, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, як просив прокурор у своєму клопотанні.

Разом із указаним, в ухвалі Київського апеляційного суду вказано, що ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

В подальшому, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к з метою забезпечення збереження речових доказів та їх економічної вартості передано, зокрема корпоративні права:

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 №429-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках» з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і Міністерства енергетики щодо передачі в управління акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (код згідно з ЄДРПОУ 00153117) активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліком, що додається до оригіналу.

Вказаним розпорядженням визначено, що активи передаються до завершення здійснення процесуальних заходів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №552-р «Деякі питання діяльності акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»» попередньо погоджено рішення правління акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо надання згоди на вчинення акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" значного правочину, а саме - укладення з Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, договору управління активами (майном) шляхом погодження рішення акціонера акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз".

05.07.2022 між третьою особою-5 (далі - третя особа-5, установник управління) та позивач (далі - позивач, управитель) був укладений договір №11/2022 управління активами (майном) (далі - договір), відповідно до п. 1.1 умов якого у порядку та на умовах, визначених договором, установник управління передає управителеві на строк, визначений у пункті 1.2 розділу 1 договору, майно (далі - актив/активи) в управління, а управитель приймає активи та зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління такими активами.

У п.п. 1.1.1 п. 1.1 договору визначено, що до переліку активів, що передаються в управління вказані, зокрема такі:

корпоративні права, що належать на праві власності третій особі-2, а саме цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокуметарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000102388, емітовані відповідачем у кількості 6.518.088 штук номінальною вартістю 0,05 грн кожна (депозитна установа - публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий дім»), що належать третій особі-2 та становлять 16,5599% від загальної кількості (п. 20 переліку);

корпоративні права, що належать на праві власності третій особі-3, а саме цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокуметарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000102388, емітовані відповідачем у кількості 6.552.464 штук номінальною вартістю 0,05 грн кожна (депозитна установа - публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий дім»), що належать третій особі-3 та становлять 16,6472% від загальної кількості (п. 22 переліку);

корпоративні права, що належать на праві власності третій особі-1, а саме цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокуметарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000102388, емітовані відповідачем у кількості 3.828.381 штук номінальною вартістю 0,05 грн кожна (депозитна установа - публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий дім»), що належать третій особі-2 та становлять 9,7264% від загальної кількості (п. 23 переліку).

Згідно із п. 1.2 договору строк управління активами: з дати підписання цього договору і до 05.07.2027, або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і до завершення процесуальних заходів, про що управитель (позивач) отримує повідомлення від установника управління (третьої особи-5) та перебігу наступних п'яти місяців після такого повідомлення, або до дня одержання управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішень прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, набрання законної сили судовими рішеннями про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення активів в дохід держави в кримінальному провадженні, які перебувають в управлінні третьої особи-5, або до випадку, визначеного у розділі 6 договору. Дані щодо припинення цього договору вносяться до системи депозитарного обліку цінних паперів.

Управитель (позивач), відповідно до п. 1.3 договору, набуває повноважень щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати укладання цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє в частині управління активами до 05.07.2027, або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і до завершення процесуальних заходів, про що управитель (позивач) отримує повідомлення від установника управління (третьої особи-5) та перебігу наступних п'яти місяців після такого повідомлення, або до дня одержання управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішень прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, набрання законної сили судовими рішеннями про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення активів в дохід держави в кримінальному провадженні, які перебувають в управлінні третьої особи-5, або до випадку, визначеного у розділі 6 договору, а в частині виконання управителем грошових зобов'язань перед установником управління (третьою особою-5) та зобов'язань щодо повернення активів установнику управління, до їх повного виконання (п. 6.1 договору).

Суд встановив, що визнання договору №11/2022 від 05.07.2022 про управління майном (активами), укладеного між Акціонерним товариством Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів недійсним було предметом судового розгляду у справі №921/600/22. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2023 у задоволені позову було відмовлено. Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 11.07.2023 (дата ухвали Західного апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги).

З огляду на наявність ухвали Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі №757/11188/22, ухвали Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к та договору №11/2022 від 05.07.2022 управління активами (майном) управитель активами - позивач адресував відповідачу повідомлення про заміну членів наглядової ради - представників акціонерів - третіх осіб 1, 2, 3. Справжність підпису управителя активами відповідача генерального директора позивача ОСОБА_1 22.07.2022 засвідчила приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. Вказане повідомлення зареєстровано в реєстрі за №193.

Суд встановив, що обрання ОСОБА_1 генеральним директором позивача підтверджується рішенням акціонера позивача від 12.03.2018 за №13/2018 і відповідно до наказу від 13.03.2018 за №23-ОД Щодо виконання рішення акціонера ОСОБА_1 приступила до виконання обов'язків генерального директора позивача з 13.03.2018.

Треті особи 1, 2, 3 до матеріалів справи долучили відповідь від 01.08.2022 №4911-Лв-8007-0822 та від 28.07.2022 №СК-4053-4911-0722 позивачу на отримане від останнього повідомлення (арк. 251, том 1), у якій треті особи 1, 2, 3 повідомили, що легітимним складом наглядової ради відповідача є особи, обрані загальними зборами відповідача 21.04.2021 (протокол №1 від 19.04.2021), які не голосували та не обирали зазначених позивачем членів наглядової ради відповідача.

08.08.2022 за розпорядженням позивача депозитарною установою публічним акціонерним товариством «Банк «Кліринговий дім» було внесено зміни до анкети рахунку у цінних паперах власників-депонентів щодо призначення позивача управителем/керуючим. Зазначена інформація міститься у листі позивача від 11.08.2022 №326/22 за підписом ОСОБА_1 та у долученій третіми особами 1, 2, 3 до матеріалів справи інформації про блокування (обмеження прав за цінними паперами) від 08.08.2022 по рахункам у цінних паперах третіх осіб 1, 2, 3 (арк. 253-261, том 1).

Засідання наглядової ради відповідача відбулося 11.01.2023, на якому були присутні її члени. До порядку денного винесено такі питання: обрання голови та секретаря наглядової ради товариства відповідача; припинення повноважень голови та членів правління товариства відповідача, обрання голови та членів правління товариства відповідача.

За результатами засідання наглядової ради відповідача головою наглядової ради відповідача обрано ОСОБА_3 ; секретарем наглядової ради відповідача обрано ОСОБА_2; припинено повноваження голови правління відповідача ОСОБА_4 з дати прийняття цього рішення. Також головою правління відповідача обрано ОСОБА_10 з дня, наступного за днем прийняття даного рішення, членами правління відповідача обрано ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з дня, наступного за днем прийняття цього рішення.

Рішення засідання наглядової ради товариства відповідача оформлено протоколом №1/23 засідання наглядової ради Акціонерного товариства «Оператор гозорозподільної системи «Дніпрогаз». Справжність підписів голови, члена та секретаря наглядової ради відповідача засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за місцем проведення засідання наглядової ради товариства відповідача, а саме за адресою: місто Київ, вулиця Михайлівська, будинок 12, офіс 230. В реєстрі зареєстровано за №№ 17, 18, 19.

13.01.2023 у заочному голосуванні наглядової ради прийняли участь: голова наглядової ради - представник третьої особи-1, представник акціонера - третьої особи-2. У вказаному заочному голосуванні наглядової ради не прийняв участь член наглядової ради - представник акціонера - третьої особи-3.

До порядку денного поставлено такі питання:

1. Обрання тимчасово виконуючого обов'язки голови та секретаря наглядової ради;

2. Припинення повноважень голови та членів правління товариства;

3. Обрання голови та членів правління товариства.

Так, за результатами засідання, проведеного 13.01.2023 прийнято такі рішення:

1. Обрано тимчасово виконуючих обов'язків голови та секретаря наглядової ради, яких уповноважили підписати у нотаріуса протокол засідання наглядової ради;

2. Припинено повноваження голови та членів правління товариства відповідача;

3. Обрано голову та членів правління товариства відповідача.

Вирішено вважати повноваження обраних голови та членів правління товариства відповідача такими, що набули чинності з дати прийняття цього рішення та які будуть діяти до 30.06.2025 (включно).

Також вирішено внести зміни до відомостей стосовно товариства відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказане рішення наглядової ради, оформлене протоколом №13/01-2023 від 13.01.2023 засідання наглядової ради товариства відповідача, яке 13.01.2023 посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №49.

Оскільки позивач вважає, що рішення наглядової ради, оформлене протоколом №13/01-2023 від 13.01.2023 прийнято її не легітимним складом наявні підстави для визнання вказаного рішення недійсним з огляду на наведені обставини.

Суд також встановив, що відповідач визнав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з наведених позивачем підстав.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив питання дійсності/недійсності рішення наглядової ради відповідача, оформленого протоколом від 13.01.2023 №13/01-2023.

У статті 96-1 ЦК України надано визначення праву учасників юридичних осіб (корпоративні права) як сукупності правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства (ч. 1). Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи (ч. 2). Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: 1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку; 3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об'єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом; 6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту) (ч. 3). Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом (ч. 4). Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами (ч. 5). Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав (ч. 6).

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність товариства.

В частині 1 ст. 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 та ч. 1 ст. 39 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Загальні збори акціонерів можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції наглядової ради або ради директорів законом або статутом акціонерного товариства.

Наглядова рада акціонерного товариства (далі - наглядова рада) є колегіальним органом, що в межах компетенції, визначеної статутом акціонерного товариства та цим Законом, здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність його виконавчого органу (ч. 1 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Як встановлено судом, товариство відповідача є приватним акціонерним товариством (п. 1.4 Статуту Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», затвердженого загальними зборами акціонерів відповідача (протокол загальних зборів акціонерів відповідача №1 від 21.04.2021), у якому створено наглядову раду.

За змістом ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом акціонерного товариства (ч. 1). До виключної компетенції наглядової ради належить: 1) затвердження внутрішніх положень, якими регулюється діяльність товариства, крім тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно з цим Законом, та тих, що рішенням наглядової ради передані для затвердження виконавчому органу товариства; 2) підготовка та затвердження проекту порядку денного та порядку денного загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до проекту порядку денного, крім випадків скликання акціонерами позачергових загальних зборів; 3) формування тимчасової лічильної комісії у разі скликання загальних зборів наглядовою радою, якщо інше не встановлено статутом акціонерного товариства; 4) затвердження форми і тексту бюлетеня для голосування; 5) прийняття рішення про проведення річних або позачергових загальних зборів відповідно до статуту акціонерного товариства та у випадках, встановлених цим Законом; 6) прийняття рішення про розміщення товариством інших, ніж акції, цінних паперів; 7) прийняття рішення про викуп розміщених товариством інших, ніж акції, цінних паперів; 8) затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених цим Законом; 9) обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу товариства; 10) затвердження умов контрактів, що укладаються з членами виконавчого органу товариства; встановлення розміру їхньої винагороди; визначення особи, яка підписуватиме контракти (договори) від імені товариства з головою та членами виконавчого органу товариства; 11) прийняття рішення про відсторонення голови або члена виконавчого органу товариства від здійснення повноважень, про обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу; 12) обрання та припинення повноважень голови і членів інших органів товариства; 13) призначення на посаду і звільнення з посади керівника підрозділу внутрішнього аудиту (внутрішнього аудитора); 14) затвердження умов трудових договорів, що укладаються з працівниками підрозділу внутрішнього аудиту (з внутрішнім аудитором), встановлення розміру їхньої винагороди, у тому числі заохочувальних та компенсаційних виплат; 15) здійснення контролю за своєчасністю надання (оприлюднення) товариством достовірної інформації про його діяльність відповідно до законодавства, опублікування товариством інформації про кодекс корпоративного управління товариства, що використовується товариством; 16) розгляд звіту виконавчого органу та затвердження заходів за результатами його розгляду в разі віднесення статутом акціонерного товариства питання про обрання та припинення повноважень голови та членів виконавчого органу до виключної компетенції наглядової ради; 17) обрання членів реєстраційної комісії, крім випадків, передбачених цим Законом; 18) узгодження умов договору на надання аудиторських послуг та обрання особи, уповноваженої на підписання такого договору з суб'єктом аудиторської діяльності; 19) затвердження та надання рекомендацій загальним зборам за результатами розгляду аудиторського звіту суб'єкта аудиторської діяльності щодо фінансової звітності товариства для прийняття рішення щодо нього; 20) визначення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у межах граничного строку, визначеного частинами третьою та четвертою статті 34 цього Закону; 21) визначення дати складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення загальних зборів відповідно до частини першої статті 47 цього Закону та мають право на участь у загальних зборах відповідно до частини першої статті 41 цього Закону; 22) вирішення питань про участь товариства у промислово-фінансових групах та інших об'єднаннях; 23) вирішення питань про створення та/або участь у будь-яких юридичних особах, їх реорганізацію та ліквідацію; 24) вирішення питань про створення, реорганізацію та/або ліквідацію структурних та/або відокремлених підрозділів товариства, крім випадків, коли за рішенням наглядової ради вирішення зазначених питань делеговано виконавчому органу товариства; 25) вирішення питань, що належать до компетенції наглядової ради згідно з розділом XVIII цього Закону, у разі злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення товариства; 26) прийняття рішення про збільшення розміру статутного капіталу товариства у випадках, передбачених частиною четвертою статті 119 та статтею 121 цього Закону; 27) прийняття рішення про внесення змін до статуту акціонерного товариства у випадках, передбачених частиною четвертою статті 119, статтями 121 і 132 цього Закону; 28) прийняття рішення про вчинення значних правочинів або правочинів із заінтересованістю у випадках, передбачених статтями 107 і 108 цього Закону; 29) визначення ймовірності визнання товариства неплатоспроможним внаслідок прийняття ним на себе зобов'язань або їх виконання, у тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій; 30) прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладається з ним, встановлення розміру оплати його послуг; 31) прийняття рішення про обрання (заміну) депозитарної установи, що надає акціонерному товариству додаткові послуги, затвердження умов договору, що укладається з нею, встановлення розміру оплати її послуг; 32) надсилання оферти акціонерам відповідно до статей 93 і 94 цього Закону; 33) затвердження положень про комітети наглядової ради, якими регулюються питання утворення та діяльності зазначених комітетів; 34) вирішення інших питань, крім тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із законом та статутом акціонерного товариства. До виключної компетенції наглядової ради банку належать також питання, визначені Законом України "Про банки і банківську діяльність" (ч. 2). Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів у випадках, прямо передбачених цим Законом (ч. 3). Посадові особи органів акціонерного товариства забезпечують членам наглядової ради доступ до інформації в межах, передбачених цим Законом та статутом акціонерного товариства (ч. 4). Якщо кількість членів наглядової ради, повноваження яких дійсні, становить половину або менше половини її загального складу, визначеного відповідно до вимог закону, наглядова рада не може приймати рішення, крім рішень з питань проведення загальних зборів для обрання решти членів наглядової ради, а в разі обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування - для обрання всього складу наглядової ради (ч. 5).

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про акціонерні товариства» засідання наглядової ради скликаються за ініціативою голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради. Засідання наглядової ради також скликаються на вимогу виконавчого органу товариства чи його члена, інших осіб, визначених статутом акціонерного товариства, які беруть участь у засіданні наглядової ради. На вимогу наглядової ради в її засіданні або в розгляді окремих питань порядку денного засідання беруть участь члени виконавчого органу товариства та інші визначені наглядовою радою особи в порядку, встановленому положенням про наглядову раду. Засідання наглядової ради проводяться за потреби з періодичністю, визначеною статутом акціонерного товариства. У засіданні наглядової ради на її запрошення з правом дорадчого голосу можуть брати участь представники профспілкового або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового колективу (ч. 1). Засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу, за умови, що інше не передбачено статутом акціонерного товариства. У разі дострокового припинення повноважень одного чи кількох членів наглядової ради і до обрання повного складу наглядової ради засідання наглядової ради є правомочними для вирішення питань відповідно до її компетенції, за умови що кількість членів наглядової ради, повноваження яких є чинними, становить більше половини її загального складу (ч. 2). Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради від їх загальної кількості, які мають право голосу, якщо для прийняття такого рішення статутом акціонерного товариства не передбачено більшої кількості голосів (ч. 3). На засіданні наглядової ради кожний член наглядової ради має один голос. Статутом акціонерного товариства може передбачатися право вирішального голосу голови наглядової ради у разі рівного розподілу голосів членів наглядової ради під час прийняття рішень (ч. 4). Протокол засідання наглядової ради оформлюється протягом п'яти робочих днів після проведення засідання. Протокол засідання наглядової ради може складатися у формі електронного документа, на який накладаються кваліфіковані електронні підписи голови наглядової ради та секретаря такого засідання (ч. 5).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Законодавець у ч.ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України встановив, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (постанова Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 по справі №910/8060/19 вказав, що під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Під ефективністю судового захисту розуміється спроможність судового рішення (за наслідками його виконання) призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити права та законні інтереси особи, на захист яких було подано відповідний позов.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).

Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" зазначено, що засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Таким чином, виходячи зі змісту статей 15, 16 ЦК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством - ефективність); відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Відтак, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (провадження №12-80гс20, пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (провадження №12-52гс20, пункт 52), від 22.06.2021 у справі №220/606/18 (провадження №14-125цс20, пункт 76).

Отже, рішення наглядової ради товариства може бути оскаржене в судовому порядку акціонером товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства, статуту або, якщо порушено порядок прийняття такого рішення, а також, якщо воно порушує права чи законні інтереси такого акціонера товариства.

Водночас, позивач за таким позовом має довести спроможність судового рішення про визнання недійсним рішення наглядової ради товариства призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити його права та законні інтереси, на захист яких було подано такий позов. Також, виснуючи, чи підлягає захисту порушене право, суд має дати оцінку чи не спричинить задоволення позову порушення прав інших осіб, та чи не завдасть їм шкоди (ч. 3 ст. 16, ч.ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України).

Слід наголосити, що право на судовий захист шляхом оскарження рішень органів управління акціонерного товариства (зокрема наглядової ради) пов'язане із порушенням не лише суб'єктивних корпоративних прав, а й охоронюваних законом інтересів (законних інтересів), які у свою чергу можуть становити самостійний об'єкт судового захисту. Водночас важливим є те, що особа вправі звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, порушеного рішенням, що оскаржується.

Зміст поняття "охоронюваний законом інтерес" був визначений Конституційним Судом України у рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004, відповідно до якого це поняття треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, яке є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині зазначеного рішення вказав на те, що:

- поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним (абзац 3 підпункту 3.6 пункту 3);

- легітимний інтерес акціонерного товариства не є простою сукупністю законних інтересів його акціонерів. Індивідуальні інтереси останніх, як правило, відрізняються суперечливістю, а нерідко й конфліктністю, оскільки спрямовуються на пошук і використання або створення шляхів і засобів для задоволення різних за обсягом і змістом потреб та відрізняються різними мотивами у таких бажаннях і прагненнях. Не можуть бути завжди тотожними інтереси власника однієї акції та інтереси держателя контрольного пакету акцій, лабільні інтереси міноритарного (дрібного) акціонера, стратегічні інтереси акціонерного товариства у цілому тощо (абзац 1 підпункту 4.1. пункту 4);

- проблема правового захисту індивідуальних інтересів, особливо міноритарних акціонерів, як і виключення можливості зловживання такими інтересами, у сучасному законодавстві України ефективно не вирішена. В результаті акціонери, які мають незначний пакет акцій, взагалі не можуть впливати на діяльність товариства, їхні голоси фактично не враховуються на загальних зборах під час прийняття рішень, тобто законодавець свідомо допускає абсолютний пріоритет більшості голосуючих акцій, якими володіють кілька або навіть один акціонер, над меншістю голосуючих акцій, що належать переважній більшості учасників товариства - міноритарним акціонерам, і цим самим відбувається повне погашення законних індивідуальних інтересів останніх інтересами акціонерного товариства, формулювання яких залишається, як правило, прерогативою меншості учасників товариства (абзац 1 підпункту 4.3 пункту 4);

- акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства; порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом (абзац 1 підпункту 4.4 пункту 4).

Отже в акціонерному товаристві інтерес акціонера реалізується як безпосередньо через здійснення акціонером корпоративних прав, так і опосередковано - через діяльність самого товариства, учасником якого він є.

Будь-яке рішення, прийняте органами акціонерного товариства, так чи інакше стосується інтересу акціонера, який може бути прямим, опосередкованим чи потенційним. Кожний акціонер має (чи принаймні повинен мати, діючи добросовісно) інтерес у тому, щоб органи управління діяли відповідно до закону. Це так званий інтерес "всіх та кожного" у легітимності прийнятих рішень, який поряд з цим має абстрактний та загальний характер.

З огляду на функції наглядової ради, визначені у статті 69 Закону України «Про акціонерні товариства», а саме: здійснення управління товариством, контроль та регулювання діяльності його виконавчого органу, акціонер має безсумнівно законний інтерес в обранні як членів наглядової ради, так і членів правління.

Як встановлено судом, у заочному голосуванні наглядової ради, яке відбулося 13.01.2023 і за результатами якого прийнято рішення, оформлені оскаржуваним протоколом, взяли участь представники третіх осіб 1, 2, 3.

Водночас, суд акцентує увагу на тому, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі №757/11188/22-к накладено арешт на корпоративні права, зокрема третіх осіб 1, 2, 3 і зокрема третім особам 1, 2, 3 заборонено здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, що належать на праві власності.

Оскільки Київський апеляційний суд ухвалою від 19.12.2022 у справі №757/11188/22-к ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 залишив без змін, з 19.12.2022 (дата набрання останньою законної сили) третім особам 1, 2, 3 заборонено і брати участь в управлінні акціонерного товариства відповідача.

При цьому ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к /яка набрала законної сили 24.05.2022/ з метою забезпечення збереження речових доказів та їх економічної вартості корпоративні права, зокрема, третіх осіб 1, 2, 3 /на які ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі №757/11188/22-к накладено арешт/ передано в управління третій особі-5.

Суд звертає увагу, що порядок провадження депозитарної діяльності Центральним депозитарієм цінних паперів (далі - Центральний депозитарій) та депозитарними установами з надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, вимоги до порядку відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, порядку проведення операцій на рахунках у цінних паперах та їх видів, порядку зарахування цінних паперів до системи депозитарного обліку при емісії, їх обліку та зберігання, а також списання цінних паперів у зв'язку з їх погашенням та/або анулюванням, порядку внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника, стосовно всього випуску цінних паперів, стосовно здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів тощо, вимоги до діяльності учасників депозитарної системи та взаємовідносин між ними, вимоги до порядку складання реєстру власників іменних цінних паперів, у тому числі порядку взаємодії депозитарних установ з Центральним депозитарієм щодо складання реєстру, вимоги до змісту внутрішніх документів професійних учасників депозитарної системи України та інші вимоги, встановлення яких належить до компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) відповідно до Закону України «Про депозитарну систему України» (далі - Закон) врегульовано ПОЛОЖЕННЯМ про провадження депозитарної діяльності, яке затверджено Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 за №735 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2013 за №1084/23616.

Пунктом 10 глави 1 розділу V ПОЛОЖЕННЯ про провадження депозитарної діяльності (у редакції від 11.02.2022, яка застосована по всьому документу судового рішення) визначено, що у разі передачі цінних паперів депонента, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, АРМА на підставі відповідної ухвали слідчого судді, суду або згоди власника цінних паперів на їх передачу в управління АРМА статусу керуючого рахунком щодо рахунку в цінних паперах такого депонента в депозитарній установі набуває АРМА або юридична/фізична особа - підприємець, якій АРМА за результатами конкурсу в порядку, встановленому законом, такі цінні папери передані в управління (далі - Управитель).

Визначення «керуючий рахунком у цінних паперах» (далі - керуючий рахунком) наведене у п. 2 розділу І ПОЛОЖЕННЯ про провадження депозитарної діяльності і значить статус, якого в депозитарній установі набуває особа, якій депонентом, номінальним утримувачем надані повноваження щодо управління його рахунком у цінних паперах, або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) чи Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) / визначена АРМА особа у випадках та порядку, встановлених законодавством, або в Центральному депозитарії - юридична особа, якій емітентом, депозитарієм-кореспондентом надані повноваження щодо управління його рахунком у цінних паперах, або суб'єкт управління об'єктами державної власності/комунальної власності, який відповідно до законодавства України виконує функції з управління корпоративними правами, які є об'єктами державної власності / комунальної власності, за цінними паперами, що належать державі / територіальній громаді, права на які обліковуються на такому рахунку в цінних паперах, обсяг повноважень керуючого рахунком встановлюється відповідним правочином або відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, з 24.05.2022 повноваження щодо управління рахунками у цінних паперах, які належали третім особам 1, 2, 3, перейшло до третьої особи-5.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, третя особа-5 передала корпоративні права, що належали на праві власності, зокрема, третім особам-1, 2, 3 в управління управителю, тобто позивачу за договором від 05.07.2022.

Згідно із абз. 4 п. 11 гл. 1 розділу V ПОЛОЖЕННЯ про провадження депозитарної діяльності у разі передачі цінних паперів АРМА в управління Управителю Управитель здійснює повноваження власника таких цінних паперів на підставі договору про управління між АРМА та Управителем з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законодавством.

Слід відзначити, що питання дійсності /недійсності/ договору від 05.07.2022 було предметом судового розгляду, за результатами якого судом не встановлено недійсності договору від 05.07.2022, що підтверджується рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2023, яке набрало законної сили 11.07.2023.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2023 у задоволені позову було відмовлено. Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 11.07.2023 (дата ухвали Західного апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги).

При цьому суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі №185/7362/22, презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Відтак, станом на 13.01.2023 (дата прийняття оскаржуваного позивачем рішення наглядової ради) договір від 05.07.2022 у встановленому порядку не розірваний і не визнаний недійсним, а тому він /договір/ є обов'язковим для виконання.

При цьому суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №640/8916/20, згідно з яким навіть у разі визнання в судовому порядку дій, що передують укладенню договорів про управління майном, та самих договорів недійсними право, у даному випадку, третіх осіб 1, 2, 3 на користування майном не буде поновлене, оскільки сторони за оспорюваним правочином хоча і повернуться у початковий стан, однак законна сила ухвали про арешт залишиться незмінною.

Статтею 197 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером).

Таким чином, повноваження власника цінних паперів, які належали, зокрема третім особам 1, 2, 3, належать позивачу з 05.07.2022.

Логічним є висновок, що повноваження власника цінних паперів, які належали третім особам 1, 2, 3 і які перешли до позивача, припинилися у третіх осіб 1, 2, 3 саме з 05.07.2022.

Отже, участь в управлінні товариством відповідача має право здійснювати позивач, а не треті особи 1, 2, 3, а тому твердження останніх відхиляються судом як безпідставні.

Суд акцентує увагу, що жодних доказів переходу прав власника цінних паперів, станом на 13.01.2023 /дата прийняття оскаржуваного позивачем рішення/ до третіх осіб 1, 2, 3 матеріали справи не містять.

З огляду на встановлені у справі обставини і наявні докази суд доходить висновку, що проведення засідання наглядової ради відповідача 13.01.2023 за участі представників третіх осіб 1, 2, 3 є неправомірним, а тому наявні підстави для визнання недійсним, з моменту винесення, рішення наглядової ради відповідача, оформленого протоколом №13/01-2023 від 13.01.2023.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач позовні вимоги визнав повністю.

Статтею 191 ГПК України установлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Господарський суд встановив, що відзив (у якому відповідач визнав позовні вимоги) підписаний адвокатом відповідача Сільвановичем Геннадієм Борисовичем, повноваження якого підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1185281 від 07.03.2023.

Таким чином, господарський суд доходить висновку, що позов визнала повноважна особа.

Господарський суд перевірив наявність для того законних підстав та дійшов висновку прийняти визнання позову відповідачем, оскільки дії останнього не суперечать інтересам товариства, яке він представляє, та підтверджуються як фактичними обставинами справи так і поданими до суду доказами.

Так, оцінивши фактичні обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач довів обставини, якими підтверджено обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідач, в свою чергу, заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Водночас, заперечення третіх осіб не знайшли підтвердження в наявних у справі доказах, з огляду на таке.

Треті особи стверджували, що саме по собі складання та надсилання повідомлення про заміну членів наглядової ради для відповідача не означає автоматичної заміни її складу.

Оцінюючи заперечення третіх осіб, суд враховує, що у даному випадку позивач оскаржує легітимність рішення наглядової ради, прийнятого за участі представників третіх осіб.

Суд також зауважує, що попередній склад наглядової ради відповідача було обрано шляхом кумулятивного голосування загальними зборами акціонерів відповідача (протокол №1 від 21.04.2021) у складі фактично представників третіх осіб 1, 2, 3, однак в подальшому на корпоративні права вказаних третіх осіб був накладений арешт ухвалою Печерського районного суду міста Києва (від 17.05.2022 у справі №757/11782/22-к) і такі права за договором від 05.07.2022 передані в управління позивачу.

Між тим, згідно із ч. 7 ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції від 06.10.2021, яка була чинна на момент складання повідомлення від 22.07.2022) повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його обрання загальними зборами. У разі заміни члена наглядової ради - представника акціонера повноваження відкликаного члена наглядової ради припиняються, а новий член наглядової ради набуває повноважень з моменту отримання акціонерним товариством письмового повідомлення від акціонера (акціонерів), представником якого є відповідний член наглядової ради. Повідомлення про заміну члена наглядової ради - представника акціонера повинно містити інформацію про нового члена наглядової ради, який призначається на заміну відкликаного (прізвище, ім'я, по батькові (найменування) акціонера (акціонерів), розмір пакета акцій, що йому належить або їм сукупно належить). Порядок здійснення повідомлення про заміну члена наглядової ради - представника акціонера може бути визначений наглядовою радою товариства. Таке письмове повідомлення розміщується публічним акціонерним товариством на власному веб-сайті протягом одного робочого дня після його отримання товариством. Акціонер (акціонери), представник якого (яких) обраний членом наглядової ради, може обмежити повноваження свого представника як члена наглядової ради.

При цьому, із системного тлумачення абзацу першого частини першої, частини сьомої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" вбачається, що повноваження члена Наглядової ради, призначеного акціонером на заміну іншого дійсні з моменту отримання акціонерним товариством письмового повідомлення від акціонера, представником якого є відповідний член Наглядової ради.

Норму абзацу першого частини сьомої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства", яка визначає, що у разі заміни члена Наглядової ради - представника акціонера, повноваження відкликаного члена наглядової ради припиняються, а новий член Наглядової ради набуває повноважень з моменту отримання акціонерним товариством письмового повідомлення від акціонера (акціонерів), представником якого є відповідний член Наглядової ради, треба тлумачити з урахуванням норми абзацу другого частини шостої статті 53 цього Закону, оскільки остання містить загальне правило, що член Наглядової ради, обраний як представник акціонера або групи акціонерів згідно з частиною п'ятою цієї статті, може бути замінений таким акціонером або групою акціонерів у будь-який час.

Законодавець використовує тут займенник "будь-який", і це означає, що акціонер має право реалізувати це право протягом всього часу в межах загального строку повноважень членів Наглядової ради, обраного загальними зборами (аналогічна правова позиція висвітлена у п.п. 59-61 постанови Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 22.12.2021 у справі №924/641/20).

З огляду на положення Закону та наявні у справі докази суд доходить висновку, що повідомлення складено за наявності повноважень у позивача на його складання (договір від 05.07.2022), заміна представників третіх осіб у складі наглядової палати відбулася з моменту отримання акціонерним товариством відповідача письмового повідомлення від позивача, а тому твердження третіх осіб 1, 2, 3 про нерозуміння дати, від якої для них настають правові наслідки не ґрунтуються на вимогах Закону. Більш того, відповідач підтвердив отримання повідомлення позивача про заміну членів наглядової ради, а отже це є додатковим аргументом на користь правомірності як заявлених позовних вимог та і хибності позиції третіх осіб 1, 2, 3.

Отже, твердження представників третіх осіб про легітимність їх корпоративних прав на час прийняття ними оскаржуваного позивачем рішення наглядової ради /станом на 13.01.2023/ спростовується наявними у справі доказами.

Суд дійшов висновку, що складене позивачем повідомлення про заміну членів наглядової ради - представників акціонерів - третіх осіб 1, 2, 3, має юридичну силу та складене у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства».

Суд відхиляє і твердження третіх осіб 1, 2, 3 щодо того, що оскаржуване позивачем рішення наглядової ради від 13.01.2023 не порушує права позивача з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

За змістом п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" активи - кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні. Управління активами - діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора. У разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління. Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб'єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі. Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Зі змісту наведених норм чинного законодавства вбачається, що арешт активів, які є речовими доказами та об'єктами ймовірної конфіскації, а також їх передача в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на підставі ухвали слідчого судді (суду) є діями, які здійснюються з метою досягнення завдань кримінального провадження.

Саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово позбавляє власника /зокрема третіх осіб 1, 2, 3/ правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження майном і станом на дату /13.01.2023/ така ухвала суду набрала законної сили.

Ухвала слідчого судді (суду) про передачу активів в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є визначеним слідчим суддею (судом) спеціальним порядком зберігання речових доказів, яким забезпечується виконання ухвали про арешт цих активів.

Отже, з моменту постановлення слідчим суддею (судом) ухвали про арешт активів та ухвали про їх передачу в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, виключно останнє є особою, уповноваженою здійснювати володіння, користування та/або розпорядження цим майном, зокрема, має визначене ч. 2 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" право на передачу цього майна в управління іншим особам /зокрема позивачу/. Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 28.02.2023 у справі № 910/19288/21.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежновід характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги на ведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню у повному обсязі, а визнання відповідачем позовних вимог не порушує інтереси акціонерного товариства відповідача.

Судові витрати

За змістом ст. 129 ГПК України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, повернення 50% від суми сплаченого позивачем судового збору передбачене нормами чинного процесуального законодавства у випадку визнання відповідачем позову, тобто визнання позову у повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе в порядку, визначеному частиною 1 статті 130 ГПК України та частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу 50% сплаченого ним при поданні позову судового збору (у розмірі 1.342,00 грн), оскільки до початку розгляду справи по суті відповідачем було подано заяву про визнання позову.

В іншій частині витрати зі сплаті судового збору (у розмірі 1.342,00 грн) судом покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним рішення засідання Наглядової ради АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ДНІПРОГАЗ" (49101, місто Дніпро, вул. Кониського Олександра, будинок 5; ідентифікаційний код 20262860) (заочне голосування), оформлене протоколом №13/01-2023 від 13.01.2023.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ДНІПРОГАЗ" (49101, місто Дніпро, вул. Кониського Олександра, будинок 5; ідентифікаційний код 20262860) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" (01030, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 26, офіс 505; ідентифікаційний код 00153117) 1.342,00 грн (одну тисячу триста сорок дві грн 00 к.) судового збору.

Повернути АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ "ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" (01030, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 26, офіс 505; ідентифікаційний код 00153117) 1.342,00 грн (одну тисячу триста сорок дві грн 00 к.) судового збору з Державного бюджету України, сплата якого підтверджується платіжним документом №4127 від 25.01.2023.

Видати наказ (та ухвалу про повернення судового збору) після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 27.11.2023

Суддя С.А. Дупляк

Попередній документ

115192236

Наступний документ

115192238

Інформація про рішення:

№ рішення:	115192237
№ справи:	904/516/23
Дата рішення:	16.11.2023
Дата публікації:	28.11.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (18.06.2024)
Дата надходження:	30.01.2024
Предмет позову:	визнання недійсним рішення,

Розклад засідань:

Минулі засідання (12)

08.03.2023 12:00	Господарський суд Дніпропетровської області
19.04.2023 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
17.05.2023 11:45	Господарський суд Дніпропетровської області
14.06.2023 14:00	Господарський суд Дніпропетровської області
29.06.2023 10:00	Господарський суд Дніпропетровської області
13.07.2023 15:15	Господарський суд Дніпропетровської області
21.09.2023 14:45	Господарський суд Дніпропетровської області
05.10.2023 12:45	Господарський суд Дніпропетровської області
02.11.2023 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
16.11.2023 09:30	Господарський суд Дніпропетровської області
27.03.2024 16:30	Центральний апеляційний господарський суд
18.06.2024 14:15	Центральний апеляційний господарський суд