Справа № 352/951/17
Провадження № 2/352/4/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.
з участю секретаря Гундич Г.В.
представника позивача Матвійчука М. З.
відповідачки ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка одночасно представляє інтереси неповнолітнього ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
Первісний позивач ПАТ «Укрсоцбанк» 07.06.2017 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 27009,23 доларів США, що складається з 26210,88 доларів США заборгованості за тілом кредиту, 798,35 доларів США заборгованості за відсотками.
Ухвалою від 08.06.2017 суд відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 22.11.2017 суд залучив до участі в справі правонаступників померлого відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , яка після розірвання шлюбу 11.12.2012 повернула собі дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 », та ОСОБА_4 , яка одночасно представляє інтереси неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 06.03.2018 суд призначив підготовче засідання у рамках розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 21.05.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Післяуточнення позовних вимог 10.04.2019 позивач просив стягнути з відповідачів ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та неповнолітнього ОСОБА_5 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 27009,23 доларів США, з яких 26210,88 доларів США - заборгованість за кредитом, 798,35 доларів США - заборгованість за відсотками, у рівних частках з кожного відповідача та стягнути у рівних частках з кожного з трьох відповідачів витрати по сплаті судового збору в розмірі 10656,97 грн.
Ухвалою від 09.12.2019 суд залучив до участі в справі правонаступника первісного позивача АТ «Укрсоцбанк», яким є АТ «Альфа-Банк».
Ухвалою від 30.01.2020 суд залучив до участі в справі службу у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської радив якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
З 12.08.2022 позивач АТ «Альфа-Банк» змінив найменування на АТ «СЕНС БАНК».
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 10.10.2006 АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого був АТ «Укрсоцбанк», та позичальник ОСОБА_6 уклали договір кредиту № 780-22/340, згідно якого банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі 36000 доларів США з кінцевим терміном повернення заборгованості до 09.10.2021 зі сплатою 13 % річних. Додатковою угодою № 1 від 20.10.2008 до укладеного між сторонами кредитного договору внесено зміни до умов кредитування, зокрема, з 20.10.2008 установлено процентну ставку за користування кредитом на рівні 15 % річних та відповідно зазначено по тексту договору процентну ставку в розмірі 15 % річних. Виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором забезпечено нотаріально посвідченим іпотечним договором від 10.10.2006 за реєстровим номером 5434, згідно якого іпотекодавець ОСОБА_6 передав в іпотеку банку домоволодіння АДРЕСА_1 та присадибну земельну ділянку площею 0,25 га за цією ж адресою. У порушення умов кредитного договору позичальник ОСОБА_6 свої зобов'язання за цим договором належним чином не виконав, у результаті чого станом на 03.05.2017 його прострочена заборгованість становить 27009,23 доларів США, з яких 26210,88 доларів США - заборгованість за кредитом, 798,35 доларів США - заборгованість за відсотками. Тому позивач скористався своїм правом на звернення до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості за даним кредитним договором.
Представник відповідача - адвокат Лютан З. Й. 21.11.2023 подав до суду клопотання про закриття провадження в даній справі, яке підтримав у судовому засіданні, посилаючись на те, що банк у червні 2017 р., достеменно знаючи, що ще в 2012 р. позичальник ОСОБА_6 помер, звернувся з даним позовом до суду саме до померлого позичальника, правоздатність якого на час пред'явлення позову припинилася. Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 37 ЦПК України 2004 р. можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі. Тому провадження в справі підлягає до закриття на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України 2004 р. Такий висновок відповідає правовій позиції, яка міститься у постанові ВС від 14.02.2018 у справі № 310/10284/15-ц. Відповідно до правового висновку, що міститься в постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 185/998/16-ц, норма ст. 205 ЦПК України 2004 р. (ст. 255 чинного ЦПК України) є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (пунктами 1-7 ст. 205 ЦПК України 2004 р.), незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Представник позивача - адвокат Матвійчук М. З. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про закриття провадження в справі.
Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала заявлене клопотання про закриття провадження в справі.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого стороною відповідача клопотання та закриття провадження в даній справі, виходячи з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України 2004 р., чинного на час пред'явлення позову, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Аналогічна норма права міститься й у п. 1 ч 1 ст. 255 чинного ЦПК України.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (п. 6 ч. 1ст. 205 ЦПК України 2004 р.). Аналогічна норма міститься у п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017).
З аналізу п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України 2004 р. (п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України) вбачається, що суд може залучити правонаступників у справу тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
У ст. 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Згідно з ч. 1 ст. 26 ЦПК України 2004 р. у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб (аналогічна норма у ч. 1 ст. 42 чинного ЦПК України).
У ст. 28 ЦПК України 2004 р. визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (ст. 46 чинного ЦПК).
Частина 1 ст. 29 ЦПК України 2004 р. передбачала, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 чинного ЦПК).
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України 2004 р. сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 чинного ЦПК).
Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим та повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України, пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 р.).
При цьому норма ст. 205 ЦПК України 2004 р. (ст. 255 чинного ЦПК України) є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (пунктами 1-7 ст. 205 ЦПК України 2004 р.), незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Викладений правовий висновок, який суд застосовує згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, міститься в постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 185/998/16-ц.
У рамках розгляду даної справи суд установив, що первісний позивач ПАТ «Укрсоцбанк» у червні 2017 р. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,знаючи, що позичальник ОСОБА_6 у 2012 р. помер. Тобто банк звернувся до суду з позовом до померлого позичальника, цивільнаправоздатність якого на час пред'явлення позову припинилася.
Вказана обставина підтверджується заявою Івано-Франківського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» від 06.09.2012, яка 07.09.2012 зареєстрована в Тисменицькій державній районній нотаріальній конторі (копія заяви підшита на а.с.114 т.2), у якій банк підтвердив, що йому відомо про смерть ОСОБА_6 та відкриття спадщини, у зв'язку з чим кредитор просив довести до відома спадкоємців позичальника ОСОБА_6 про непогашений борг за кредитним договором.
З урахуванням викладеного суд закриває провадження в даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК Україниу зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. 260-261 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження у справі за позовом АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка одночасно представляє інтереси неповнолітнього ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Марія ХОМИНЕЦЬ
Повна ухвала складена 27.11.2023.