Справа № 347/3209/23
Провадження № 2/347/755/23
УХВАЛА
залишення позовної заяви без руху
27 листопада 2023 року м.Косів
Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю.С. вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Статтею 80 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що у разі, якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому ЦПК України або міжнародним договором України.
Згідно ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.1.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 липня 2008 року за № 573/15264, у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном. Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави.
Згідно з ст. 2 Конвенції «Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень ст. ст. 3 - 6.
Відповідно до ст. 3 цієї Конвенції, орган влади чи судовий працівник, компетентний, відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Крім того, відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року, така конвенція застосовується у відносинах України з Аргентиною, Білорусією, Бельгією, Болгарією, Канадою, Китаєм, Кіпром, Чехією, Данією, Єгиптом, Естонією, Фінляндією, Францією, Німеччиною, Грецією, Угорщиною, Ірландією, Ізраїлем, Італією, Японією, Латвією, Литвою, Люксембургом, Мексикою, Нідерландами, Норвегією, Польщею, Португалією, Кореєю, Румунією, Словаччинною, Словенією, Іспанією, Шрі-Ланкою, Швецією, Швейцарією, Туреччинною, Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, США, Венесуелою, Антигуа і Барбуда, Багами, Барбадос, Ботсвана, Кувейтом, Малаві, Пакистаном, Сан-Марино і Сейшели; держави підписали цю Конвенцію, бажаючи створити відповідні засоби, для того, щоб судові або несудові документи, які підлягають врученню за кордоном, були доведені до відома їх одержувачів у належний строк, піклуючись про поліпшення організації правової взаємодопомоги шляхом спрощення та прискорення процедури.
Згідно ст. 1 Конвенції, ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Відповідно до ч. 2 п. b) ст. 15 Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року, кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема, з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.
04 лютого 1994 року Верховною Радою України ратифікований Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 травня 1993 року (надалі - Договір про правову допомогу).
Відповідно до статті 2 Договору про правову допомогу суди і органи прокуратури Договірних Сторін, що далі іменуються «установи юстиції», надають взаємну правову допомогу у цивільних та кримінальних справах. Інші органи Договірних Сторін, компетентні в цивільних та кримінальних справах, звертаються за наданням правової допомоги за посередництвом власних установ юстиції.
Стаття 4 Договору про правову допомогу встановлює, що Договірні Сторони надають взаємну правову допомогу щодо підготовки, пересилки та вручення документів, виконання обшуку, вилучення та видачі речових доказів, проведення експертизи, огляду, допиту сторін, свідків, експертів, підозрюваних, обвинувачених і підсудних, а також виконання інших процесуальних дій.
Відповідно до п. 6.7 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом міністерства юстиції від 27 червня 2008 року № 1092/5/54 суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до ст. 2 цієї Конвенції, напряму.
Згідно з п. 2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та ДСА України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України.
На вимогу зазначеної Інструкції позивач повинен надати до суду завірений переклад позовної заяви та доданих документів на мову іноземної держави, для звернення судом, відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах», через Міністерство юстиції України до компетентного суду Республіки Польща, про вручення відповідачу позовної заяви з документами. Переклад документів на мову запитуваної країни та їх належне засвідчення покладається на заінтересовану особу (позивача).
Разом з тим, позивачем надано лише один пакет документів перекладений на офіційну мову запитуваної держави.
Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_3 проживає в Республіці Польща, позивачу слід надати ще один екземпляр належним чином засвідченого перекладу позовної заяви та усіх додатків до неї на офіційну мову запитуваної держави, для вручення їх відповідачу за місцем проживання (реєстрації).
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем надана копія нотаріально-засвідчена копія перекладу свідоцтва про народження дитини, лише в одному екземплярі. А відтак позивачу необхідно надати суду ще два екземпляри копії свідоцтва про народження дитини, один для суду, інший для вручення відповідачу.
Оскільки позивачем ініційоване звернення до суду із даним позовом, суд вважає за доцільне покласти на нього оплату вартості витрат, пов'язаних із перекладом відповідних документів.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, які слід усунути шляхом надання (надіслання) суду двох копій свідоцтва про народження дитини, належним чином засвідчених, а також надання суду ще одного належним чином засвідченого екземпляру перекладу позовної заяви та усіх додатків до неї на офіційну мову запитуваної держави, оскільки провадження буде здійснюватися у рамках міжнародної співпраці.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. С. Кіцула