Справа № 450/5556/23 Провадження № 1-кп/450/526/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт у спрощеному провадженні у кримінальному провадженні внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023142430000332 від 01.11.2023 р. про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Милошовичі, Пустомитівського району, Львівської області, українець, громадянин України, із середньою освітою, командир бойової машини - командира 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат військової служби за призовом під час мобілізації, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального проступку, відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 126 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
24 жовтня 2023 року близько 21 год 00 хв командир 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_3 перебуваючи в будинку за місцем свого проживання, що за адресою: будинок АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп'яніння, під час раптового конфлікту зі своєю тіткою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на грунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс останній кулаками обох рук три удари по обох руках потерпілої, якими вона прикривала голову, внаслідок чого вона втратила рівновагу та впала на підлогу на правий бік, а потім скориставшись її безпорадним станом, наніс кулаком правої руки один удар в ділянку ребра, а у подальшому продовжуючи свій злочинний умисел на спричинення фізичного болю ОСОБА_4 наніс їй три удари правою ногою в ділянку лівого плеча, чим спричинив останній побої, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КК України.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надавав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_4 також подала заяву щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст.382 КПК України.
Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, знайшла своє підтвердження, та доведена повністю.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.126 КК України, є правильною, так як він вчинив умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень потерпілій.
За вчинення кримінального проступку обвинувачений підлягає покаранню, при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 , вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, він раніше не судимий, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря- психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставинами, які обтяжують покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, а також вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п.п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_3 , слід призначити основне покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 126 КК України з урахуванням вимог ст.ст. 4 та 5 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування та протягом судового розгляду даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання не має.
Процесуальних витрат, речових доказів у даному кримінальному провадженні немає, цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. ст. 100, 302, 373, 374, 381-382 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесять) грн. в дохід держави.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати прокурору і обвинуваченому.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
СуддяОСОБА_1