09.10.2023 227/3655/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2023 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Здоровиці О.В.,
за участю
секретаря с/з Сисенко Ю.В.
позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2
представника первісного позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до Добропільської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування та
за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Добропільської міської ради, ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності в порядку спадкування, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, -
ВСТАНОВИВ:
Зміст первісних позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до Добропільської міської ради та ОСОБА_2 , в якому просить:
визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на житловий будинок «А-1» житловою площею 39.6 кв.м, загальною площею 61,9 кв.м, допоміжною площею 11.8 кв.м з надвірними побудовами та спорудами: веранда «а-1», погріб «Пг», ганок «а1», літня кухня «Б-1», прибудова «б-1», літній душ «Д-1, вбиральня «Е-1», паркан «N1», хвіртка «N2», паркан «N3», вимощення «І», відмостка «ІІ», водопровід «ІІІ».
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що її матір ОСОБА_2 проживала з ОСОБА_4 до дня смерті останньої однією сім'єю за адресою АДРЕСА_1 та вони вели спільне господарство, оскільки у ОСОБА_4 нікого з родичів не було і остання мала вади зору та не могла сама себе обслуговувати. 11.09.2018 року ОСОБА_4 та її мати здійснила її поховання.
За рік до смерті ОСОБА_4 склала на її користь заповіт від 28 вересня 2017 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Добропільського районного нотаріального округу Донецької області Молодняк О.В., згідно якого ОСОБА_4 на випадок її смерті зробила розпорядження про те, що все її майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і все те, що буде належати їй на день смерті, та на що вона за законом матиме право, заповідає ОСОБА_2 , а у разі її смерті раніше або одночасно з ОСОБА_4 , - ОСОБА_1 .
Внаслідок того, що ОСОБА_4 маючи вади зору, не могла особисто прочитати та підписати текст заповіту, заповіт було посвідчено у присутності свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , після чого за особистим дорученням ОСОБА_4 підписаний ОСОБА_7 , про що мається відмітка в тексті заповіту.
Після смерті ОСОБА_4 26 вересня 2018 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Добропільського районного нотаріального округу Донецької області Молодняк О.В. з метою подання заяви про прийняття спадщини.
В цей же день 26.09.2018 року до нотаріуса звернулась і її мати ОСОБА_2 з приводу прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Нотаріус прийняла від них документи та повідомила про необхідність провести оплату нотаріальних послуг пов'язаних з відкриттям спадкової справи та призначила їм дату прийому.
01 жовтня 2018 року позивач разом з ОСОБА_2 прибули на прийом до приватного нотаріуса Молодняк О.В., де отримали витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі, виданий 26 вересня 2018 року за № 53444324, приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу Молодняк Л.П., хоча остання жодного разу не бачила їх.
Нотаріус ОСОБА_8 поклала перед нею та її матір'ю ОСОБА_2 напечатані за допомогою комп'ютера документи, а саме:
від імені ОСОБА_1 - заяву про прийняття спадщини за законом, датовану 26 вересня 2018 року за № 664,
від імені ОСОБА_2 - заяву про відмову від прийняття спадщини, датовану 26 вересня 2018 року за № 665,
сказала, щоб вони підписували вказані документи, зазначаючи, що так для них буде краще. Після того, як вони підписали вказані заяви, ОСОБА_8 , зробивши паузу, повідомила, що заповіт, складений на ім'я ОСОБА_2 , ОСОБА_4 скасувала своєю заявою і продемонструвала їм вказану заяву.
Позивач зазначає, що її матір ОСОБА_2 сумлінно та чесно виконувала обов'язки щодо догляду за ОСОБА_4 , піклувалася про неї, про скасування заповіту ОСОБА_4 ніколи не згадувала, а навпаки часто в розмовах нагадувала про те, що залишає, належний їй на праві власності будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , саме ОСОБА_2 .
Позивач зазначає, що заповіт, який ОСОБА_4 склала 28.09.2017 року, остання не могла скасувати самостійно, оскільки фізично не мала можливості цього зробити, так як мала вади зору, а нотаріус, виконуючи нотаріальну дію, допустила порушення, передбачене ч. 1 ст. 1257 ЦК України.
Відповідно до змісту складеного 28.09.2017 року ОСОБА_4 заповіту вбачається, що зазначений заповіт посвідчувався в присутності запрошених заповідачем двох свідків, оскільки заповідач не могла особисто прочитати уголос та підписати текст заповіту внаслідок вад зору. Все це зазначено в посвідченому нотаріусом заповіті, який було зареєстровано в Спадковому реєстрі.
Наявність у ОСОБА_4 вад зору такого ступеню, внаслідок яких вона не мала можливості самостійно читати підтверджується медичними документами.
В той же час, як підтверджується наданими до позову документами, 06.10.2027 року ОСОБА_4 скасувала заповіт шляхом подання особистої заяви до нотаріуса, на підставі якої були вчинені нотаріальні записи про скасування ОСОБА_4 раніше посвідченого нею 28.09.2017 року заповіту.
Позивач вважає скасування заповіту є нікчемним правочином, оскільки таке скасування повинно було проводиться нотаріусом у порядку, встановленому ЦК України для посвідчення заповіту, але цього зроблено не було.
Позивач зазначає, що оскільки ОСОБА_4 мала вади зору, які унеможливлювали самостійне її прочитання та підписання заповіту від 28.09.2017 року, у зв'язку з чим вказаний заповіт посвідчувався в присутності двох свідків, остання не могла через вказані обставини 06.10.2017 року самостійно прочитати заяву про скасування заповіту та підписати її.
Також позивач зазначає, що посвідчення заповіту ОСОБА_4 28.09.2017 року проводив приватний нотаріус Молодняк О.В., яка 06.10.2017 року також і посвідчувала заяву ОСОБА_4 про скасування заповіту від 28.09.2017 року, яка була обізнана щодо стану зору ОСОБА_4 , оскільки з дня посвідчення нею заповіту ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до дня посвідчення заяви ОСОБА_4 про його скасування (06.10.2017 року) пройшло лише 8 днів.
Зазначає, що на підставі ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України, а відповідно до ст.1257 ЦК України, заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Таким чином позивач вважає, що нотаріусом Молодняк О.В. було грубо порушено порядок скасування заповіту, передбачений ч.7 ст.1254 ЦК України, норми Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 року № 296/5, внаслідок чого правочин у вигляді скасування заповіту, відповідно до ч.2 ст.215, ст.1257 ЦК України є нікчемним, що свідчить про те, що заповіт ОСОБА_4 від 28.09.2017 року є дійсним і не скасованим.
Після смерті ОСОБА_4 позивач своєчасно звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини і просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , але постановою від 18.03.2019 року нотаріусом було відмовлено в оформленні свідоцтва, з посиланням на те, що заповіт від 28.09.2017 року був скасований ОСОБА_4 на підставі заяви про скасування заповіту від 06.10.2017 року.
Враховуючи наведене, те, що нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, вона вимушена була звернутися до суду для захисту своїх прав і просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями.
Зміст зустрічних позовних вимог.
Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до Добропільської міської ради та ОСОБА_1 , в якому просить:
встановити факт її постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини,
визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на житловий будинок «А-1» житловою площею 39.6 кв.м, загальною площею 61,9 кв.м, допоміжною площею 11.8 кв.м з надвірними побудовами та спорудами: веранда «а-1», погріб «Пг», ганок «а1», літня кухня «Б-1», прибудова «б-1», літній душ «Д-1, вбиральня «Е-1», паркан «N1», хвіртка «N2», паркан «N3», вимощення «І», відмостка «ІІ», водопровід «ІІІ».
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона знала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і допомагала померлій за її життя у всіх справах, бо остання мала вади зору і не могла сама себе обслуговувати, проживаючи разом з останньою до самої смерті ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_4 вона здійснила її поховання, бо в неї нікого з родичів не було. Факт їх постійного проживання підтверджується медичними документами, актами депутата Добропільської міської ради, показами свідків.
За рік до смерті ОСОБА_4 склала на неї заповіт за яким все майно, що належало останній, заповідала ОСОБА_2 , а в разі якщо вона помре раніше або одночасно з ОСОБА_4 майно за заповітом переходить до ОСОБА_1 .
Внаслідок того, що ОСОБА_4 мала вади зору і не могла особисто прочитати та підписати текст заповіту, заповіт було посвідчено у присутності свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , після чого за особистим дорученням ОСОБА_4 підписаний ОСОБА_7 , про що мається відмітка в тексті заповіту.
Після смерті ОСОБА_4 26 вересня 2018 року вона звернулась до приватного нотаріуса Добропільського районного нотаріального округу Донецької області Молодняк О.В. з метою подання заяви про прийняття спадщини. Нотаріус прийняла документи та повідомила про необхідність провести оплату нотаріальних послуг пов'язаних з відкриттям спадкової справи та призначила дату прийому.
01 жовтня 2018 року вона разом з донькою ОСОБА_1 прибули на прийом до приватного нотаріуса Молодняк О.В., де отримали витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі, виданий 26 вересня 2018 року за № 53444324.
Нотаріус ОСОБА_8 поклала перед нею та її донькою напечатані за допомогою комп'ютера документи, а саме: від імені доньки ОСОБА_1 - заяву про прийняття спадщини за законом, датовану 26 вересня 2018 року за № 664, від імені ОСОБА_2 - заяву про відмову від прийняття спадщини, датовану 26 вересня 2018 року за № 665, і сказала, щоб вони підписували вказані документи, бо так для них буде краще. Після того, як вони підписали вказані заяви, ОСОБА_8 , повідомила, що заповіт, складений на її ім'я, ОСОБА_4 , остання скасувала своєю заявою і продемонструвала їм вказану заяву.
Позичка зазначає, що вона сумлінно та чесно виконувала обов'язки щодо догляду за ОСОБА_4 , піклувалася про неї, про скасування заповіту ОСОБА_4 ніколи не згадувала, а навпаки часто в розмовах нагадувала про те, що залишає їй дім. Вважає, що заповіт, який ОСОБА_4 склала, остання не могла скасувати самостійно, оскільки фізично не мала можливості цього зробити, так як мала вади зору, а нотаріус, виконуючи нотаріальну дію, допустила порушення, передбачене ч. 1 ст. 1257 ЦК України.
Позивач вважає скасування заповіту є нікчемним правочином, оскільки таке скасування повинно було проводиться нотаріусом Молодняк О.В. у порядку, встановленому ЦК України для посвідчення заповіту, але цього зроблено не було.
Зазначає, що посвідчення заповіту ОСОБА_4 28.09.2017 року проводив приватний нотаріус Молодняк О.В., яка 06.10.2017 року також і посвідчувала заяву ОСОБА_4 про скасування заповіту від 28.09.2017 року. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про те, що нотаріусу Молодняк О.В. достеменно було відомо про те, що ОСОБА_4 не може за станом здоров'я особисто прочитати заяву про скасування заповіту, оскільки з дня посвідчення нотаріусом заповіту ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до дня посвідчення заяви ОСОБА_4 про його скасування (06.10.2017 року) пройшло лише 8 днів і тому знаючи про вказані обставини, мала би дотримуватися вимог ст.1257 ЦК України та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 року № 296/5, але цього не зробила.
26.02.2019 року позивачка звернулась до нотаріуса із заявою про відкликання своєї заяви про відмову від прийняття спадщини і 21.03.20219 року подала нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що залишився після смерті ОСОБА_4 , але нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва посилаючись на те, що вона не є спадкоємцем ОСОБА_4 ані за заповітом, ані за законом.
На підставі викладеного позивачка ОСОБА_2 просить встановити факт постійного її проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на день смерті останньої і визнати її право власності в порядку спадкування за заповітом на вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями.
Узагальнення доводів та заперечень іншіх учасників справи
Відзив на позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідачами не надано.
З заяв відповідача - Добропільської міської ради (а.с.89,219 т.1) вбачається, що рада не має заперечень проти позову ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнала позовні вимоги ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 позов ОСОБА_2 визнала та просила його задовольнити.
Позивачі в судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в них.
Крім того, позивач ОСОБА_2 суду пояснила, що з ОСОБА_4 вона разом жила за адресою АДРЕСА_1 однією сім'єю. Саме ОСОБА_4 її позвала до себе жити, оскільки потребувала сторонньої допомоги, бо мала вади зору і не могла самостійно себе обслуговувати, оскільки практично нічого не бачила. З ОСОБА_4 вони жили як одна сім'я з березня 2017 року. З того часу вона перевезла до ОСОБА_4 свої речі (спальні речі, кухонні приладдя, одяг) і постійно жила за адресою АДРЕСА_1 , доглядала за ОСОБА_4 , купувала продукти, прала, вбиралась по господарству. Гроші у них були спільні, ОСОБА_4 надавала їй свої кошти, якими вона розпоряджалась. Також у зв'язку з домовленістю з ОСОБА_4 , внаслідок того, що вона здійснювала догляд за нею, остання в 28.09.2017 році склала на неї заповіт на вказаний будинок. Коли ОСОБА_4 померла вона здійснила її поховання і взяла усі витрати з похованням на себе. В строк, передбачений законом вона звернулась до нотаріусу з приводу прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .. Нотаріус порадила їм, враховуючи те, що за заповітом спадкоємцями є вона, а в разі її смерті її донька ОСОБА_1 , щоб вона відмовилась від прийняття спадщини, а спадщину прийняла її донька ОСОБА_1 і сказала, що так буде для них краще та надала їм для підпису заздалегідь підготовлені заяви, які вони і підписали. Але після цього нотаріус повідомила про те, що ОСОБА_4 заповіт на їх користь скасувала і тому вони не зможуть оформити спадщину, бо за законом не є спадкодавцями ОСОБА_4 ..
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що ОСОБА_2 є її подругою. Вона є квартальною по АДРЕСА_1 . ОСОБА_10 вона добре знала, бо остання жила по АДРЕСА_1 . Підтвердила, що ОСОБА_2 стала проживати постійно разом з ОСОБА_10 з 2015 року, коли остання втратила зір і майже нічого не бачила, до смерті останньої. Вона була вхожа в дім ОСОБА_10 і коли остання стала жити разом з ОСОБА_2 часто заходила до них. Пояснила, що ОСОБА_10 та ОСОБА_2 жили як сім'я ( ОСОБА_11 доглядала за ОСОБА_12 як за членом сім'ї, а саме купувала продукти, готувала, прибирала, прала, доглядала город та територію домоволодіння, господарство у них було спільне). Їй також відомо, що у останніх був спільний бюджет.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що померла ОСОБА_10 була його сусідкою по вулиці. Зазначила, що їй відомо, що у ОСОБА_10 були вади зору. Протягом певного періоду до смерті ОСОБА_10 , але не змогла пояснити протягом якого саме періоду, разом з останньою в її будинку з нею проживала ОСОБА_2 , яка її і поховала. Зазначила, що протягом останнього року перед смертю ОСОБА_12 вона ОСОБА_11 у дворі останньої бачила постійно. На питання суду пояснила, що вона не може достовірно сказати чи проживала ОСОБА_11 разом з Литвиновою в будинку АДРЕСА_1 чи приходила до неї, оскільки їй це не відомо.
Рух справи у суді.
Ухвалою суду від 17.09.2021 року відкрито провадження у справі ЕУНСС № 227/3655/21 за первісним позовом ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду у загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання, задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 ,витребувана спадкова справа у нотаріуса.
05.10.2021 року ОСОБА_2 подано до суду зустрічний позов.
Ухвалою суду від 13.10.2021 року зустрічний позов ОСОБА_2 (ЕУНСС № 227/3947/21) був прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 . Об'єднаній справі призначено номер № 227/3655/21 та у справі призначено підготовче засідання, задоволено клопотання позивача ОСОБА_2 , витребувана у нотаріуса копія заповіту ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 17.12.2021 року задоволено клопотання первісного позивача ОСОБА_1 про виклик свідків, закрито підготовче засідання та призначена справа до судового розгляду.
16.02.2022 року первісним позивачем ОСОБА_1 заявлено відвід судді.
Ухвалою суду від 16.02.2022 року в задоволенні заяви про відвід судді відмовлено.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Згідно копії дубліката свідоцтва про право власності на житло від 21 червня 1993 року, виданого бюро по приватизації житла при Добропільському управлінні житлово-комунального господарства по п/о Добропіллявугілля на підставі розпорядження № 129 від 17.05.1997 року (а.с.38 т.1), копії свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видано 14.08.1997 року державним нотаріусом Добропільської держаної нотаріальної контори - Молодняк О.В.(а.с.39-40 т.1) та копії довідки ТОВ «Добропільске БТІ» № 1508 від 06.09.2021 року (а.с.109 т.1) підтверджується, що будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .
Згідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видано 14.08.1997 року державним нотаріусом Добропільської держаної нотаріальної контори - Молодняк О.В.(а.с.39-40 т.1) домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 складається з одноповерхового франкованого ошлакованого житлового будинку. Житловою площею 39,6 кв.м. та надвірних побудов та споруд: а- ганок, пг - погріб, Г- уборна, № І - паркан, І-заможення.
Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який виготовлено станом на 29.09.2021 року за замовленням ОСОБА_1 (а.с.102-107 т.1) вбачається, що домоволодіння за вказаною адресою складається з житлового будинку (А-1) загальною площею 61,9 кв.м, житловою площею 39,6 кв.м, допоміжною площею 11,8 кв.м з надвірними побудовами та спорудами: веранда «а-1», погріб «Пг», ганок «а1», літня кухня «Б-1», прибудова «б-1», літній душ «Д-1», вбиральня «Е-1», паркан «№1», хвіртка «№2», паркан «№3», вимощення «І», відмостка «ІІ», водопровід «ІІІ».
Довідкою ТОВ «Добропільське БТІ» № 15.07 від 29.09.2021 року (а.с.108 т.1) підтверджується, що при поточній інвентаризації 10.09.2021 року житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 виявлено:
будівлі: Д-1-літній душ (1997 р.п.) та Е-1 - вбиральня (1997 р.п.), які відносяться до тимчасових будівель
збільшення загальної площі житлового будинку до 61,9 кв.м. При оформленні спадщини у 1997 році у свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.08.1997 року не включено побудови: веранда а-1 (1968 р.п.0 площею 10,5 кв.м, літня кухня Б-1 (1968 р.п.) та прибудова б-1 (1968 р.п.), збудовані квартиронаймачем до 1992 року.
28 вересня 2017 року ОСОБА_4 оформила заповіт, який було посвідчено приватним нотаріусом Добропільського районного нотаріального округу Донецької області Молодняк О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 687. Згідно вказаного заповіту ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті та на що вона за законом матиме право, вона заповідала ОСОБА_2 , а у разі її смерті раніше заповідача або одночасно з нею, або у разі відмови спадкоємця від спадщини чи неприйняття спадщини з будь-яких причин, все своє майно ОСОБА_4 заповідала ОСОБА_1 . Також у вказаному заповіті містяться відомості про те, що цей заповіт на прохання та зі слів заповідача записано нотаріусом за допомогою технічних засобів, зачитано вголос свідками заповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . В зв'язку з тим, що заповідач ОСОБА_4 не може особисто прочитати уголос та підписати текст заповіту, внаслідок вад зору, згідно зі ст. 1253 ЦК України заповіт посвідчено в присутності вказаних свідків. Окрім того, в зв'язку з тим що заповідач ОСОБА_4 не може особисто прочитати уголос та підписати текст заповіту, внаслідок вад зору, з її особистим дорученням, в її присутності, текст цього заповіту до його підписання зачитаний уголос запрошеними заповідачем свідками, а після прочитання, в присутності приватного нотаріуса Добропільського районного нотаріального округу Донецької області Молодняк О.В. і свідків, в двох примірниках о 14 годині 25 хвилин підписав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.76-77 т.1).
Вказаний заповіт було зареєстровано в Спадковому реєстрі 28 вересня 2017 року за № 687, про що свідчать як копія заповіту(а.с.75 т.1), так і відомості інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 53444043(а.с.70 т.1), яка міститься в наданій суду приватним нотаріусом Молодняк О.В. копії спадкової справи № 278/2018 до майна померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.65 т.1).
Згідно матеріалів спадкової справи № 278/2018, відкритої приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу Донецької області Молодняк Л.П. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с.65-86 т.1), ОСОБА_4 своєю заявою від 06 жовтня 2017 року (а.с.78т.1), адресованою приватному нотаріусу Добропільського районного нотаріального округу Донецької області - Молодняк О.В. скасувала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Добропільського районного нотаріального округу Донецької області Молодняк О.В. 28 вересня 2017 року і зареєстрований в реєстрі за № 687. На вказаній заяві міститься надпис «Отминяю завищание на Дусю Пухлякову, 6 октября 2017» (із збереженням мови та орфографії), а також проставлений підпис ОСОБА_4 . Вказану заяву було зареєстровано в реєстрі за № 701.
Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 53444043 від 26.09.2018 року (а.с.70-71 т.1) підтверджується, що ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за життя неодноразово складала заповіти та неодноразово їх скасовувала. Зі змісту вказаної довідки вбачається, що ОСОБА_4 11.03.2002 року був складений заповіт, зареєстрований під № 8179531, який в подальшому був скасований 28.02.2003 року заповітом, зареєстрованим під № 8364486, який в свою чергу був скасований ОСОБА_4 за її заявою від 14.01.2011 року, зареєстрованою за № 50592159. Також з вказаної довідки вбачається, що ОСОБА_4 складався заповіт, зареєстрований за № 57615292 від 24.06.2015 року та № 61302139 від 28.09.2017 року. Заповіт, зареєстрований під № 61302139 від 28.09.2017 року був скасований за заявою заповідача від 06.10.2017 року, зареєстрованою за № 61340771.
Зі змісту заповіту від 24.06.2015 року, який посвідчено державним нотаріусом Другої добропільської державної нотаріальної контори Донецької області - Гусєєвою О.В. та зареєстровано в реєстрі під № 687 (а.с.218 т.1) вбачається, що ОСОБА_4 заповідала на випадок своєї смерті ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами АДРЕСА_1 . Також зміст даного заповіту свідчить про те, що у зв'язку з вадами зору ОСОБА_4 і не можливості нею особисто прочитати текст заповіту уголос, за її дорученням, в її та присутності та присутності нотаріуса, текст заповіту до його підписання був зачитаний уголос запрошеними заповідачем свідками ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Текст заповіту власноручно був підписаний заповідачем ОСОБА_4 та зазначеними свідками у присутності нотаріуса.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 13 вересня 2018 року Добропільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідний актовий запис № 449 від 13 вересня 2018 року (а.с.16 т.1).
Вказаний факт також підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00021101989 від 01.10.2019 року (а.с.68 т.1).
26 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Добропільського міського нотаріального округу Молодняк Л.П. із заявою про прийняття спадщини за заповітом, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с.66 т.1).
Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 53444324 від 26.09.2018 року (а.с.72 т.1) підтверджується, що спадкова справа № 278/2018 після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , була відкрита приватним нотаріусом Молодняк Л.П. саме за заявою ОСОБА_1
26 вересня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Добропільського міського нотаріального округу Молодняк Л.П. із заявою про відмову від спадщини, в якій зазначила, що їй відомо про її права на спадщину за заповітом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , і від вказаної спадщини за заповітом вона відмовляється. Також ОСОБА_2 було роз'яснено нотаріусом її право на відкликання вказаної заяви та її скасування протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, тобто до 11 березня 2018 року (а.с.67 т.1).
26 лютого 2019 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Добропільського міського нотаріального округу Донецької області Молодняк Л.П. із заявою про відкликання своєї заяви про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_4 (а.с.79 т.1).
18 березня 2019 року ОСОБА_1 подала приватному нотаріусу Добропільського міського нотаріального округу Донецької області Молодняк Л.П. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.80 т.1).
Постановою приватного нотаріуса Молодняк Л.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18 березня 2019 року № 237/02-31 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки вона не є спадкоємцем ОСОБА_4 ані за заповітом, ані за законом (а.с.80 зв.бік т.1).
21 березня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Молодняк Л.П. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 у вигляді спадкового майна - житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.81 т.1).
Постановою приватного нотаріуса Добропільського міського нотаріального округу Молодняк Л.П. від 21 березня 2019 року № 255/02-31 ОСОБА_2 в оформленні свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено, тому що вчинення такої нотаріальної дії суперечить законодавству України, бо вона не є спадкоємцем вказаної особи ані за заповітом, ані за законом (а.с.83 т.1).
Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 66561278 від 23.09.2021 року (а.с.87 т.1) підтверджується, що спадкові свідоцтва у спадковій справі № 278/2018 (спадкодавець ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) станом на 23.09.2021 року не видавались.
Матеріалами справи підтверджується, що первісний позивач ОСОБА_1 та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 є по відношенню один до одного донькою та матір'ю (а.с.15 т.1).
Копією довідки Відділу реєстрації Добропільської міської ради № 14/4709 від 24 вересня 2018 року (а.с.29 т.1), копією довідки голови квартального комітету ОСОБА_17 по вул. Московській від 25 вересня 2018 року(а.с.30 т.1), копією акту від 21 березня 2019 року, складеного депутатом Добропільської міської ради Ульянич О.В. за участю сусідів ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 (а.с.31 т.1), копією довідки голови квартального комітету вул.Московська від 21.03.2019 року (а.с.34 т.1) підтверджується той факт, що ОСОБА_2 спільно проживала разом з ОСОБА_4 по день смерті останньої (до ІНФОРМАЦІЯ_3 ), за адресою: АДРЕСА_1 .
Копією довідки завідувача ПС м. Добропілля СШМД м. Мирноград ВСП КЛПУ «ОЦЕМД та МК» від 22 березня 2019 року підтверджується, що ОСОБА_2 неодноразово викликала ШМД за період з 29 грудня 2015 року по 18 серпня 2018 року та знаходилася поряд з хворою ОСОБА_4 і здійснювала медичний та соціальний догляд за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.32 т.1).
Зі змісту копії довідки, виданої 25.03.2019 року лікарем амбулаторії № 1 КНП «Добропільський ЦПМСД Добропільської міської ради» Ченським (а.с.35 т.1) вбачається, що вона видана ОСОБА_2 АДРЕСА_2 в тому, що вона дійсно проживала спільно і здійснювала медичний догляд за ОСОБА_4 з липня 2017 по 11.09.2018 року.
Відповідно до копії довідки лікаря КЗОЗ «Добропільська ЛІЛ» Поліклінічне відділення № 1 - ОСОБА_22 від 25.04.2019 року (а.с.33 т.1), ОСОБА_4 , 1927 р.н., знаходилась під наглядом окуліста з 1997 року, зір правого ока складав - 0,08, лівого - 0,8, стаціонарно проходила лікування у 1997 та 1998 роках у очному відділенні м. Красноармійська. Останній запис в амбулаторній картці датований 25.05.2012 року з виставленням діагнозу: зрілі катаракти обох очей. Оперативне лікування катаракт безперспективне, тому що в анамнезі глаукома.
Копією відповіді завідувача амбулаторією № 1 КНП «Добропільський ЦПМСД» Добропільської міської ради - ОСОБА_23 від 15.04.2019 року(а.с.36 т.1) підтверджується, що з 2012 року ОСОБА_4 знаходилась на «Д» обліку у окуліста з діагнозом «Зріла катаракта обов очей. (Зорова функція різко порушена, правильне світловідчуття), оперована закрито кутова ІІ с глаукома».
Позиція суду.
Позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
Застосовані норми права та мотиви з яких виходив суд.
Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців(стаття 1296 ЦК України).
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини(ст.1298 ЦК України).
Відповідно до п.23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до статті 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до глави 86 ЦК України, спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.
Відповідно до п.17 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини(ст.1223 ЦК України).
Відповідно до ст..1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Відповідно до ст.1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну. Положення цієї статті не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця. Якщо на спадкоємця за заповітом, який відмовився від прийняття спадщини, було покладено заповідальний відказ, обов'язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну. Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).
Відповідно до ст..1242 ЦК України, заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов'язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо). Умова, визначена у заповіті, має існувати на час відкриття спадщини.
Заповідач має право призначити іншого спадкоємця на випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування, а також у разі відсутності умов, визначених у заповіті (стаття 1242 цього Кодексу). Підпризначеним спадкоємцем може бути будь-яка особа, визначена у статті 1222 цього Кодексу(ст..1244 ЦК України).
Відповідно до ст.1242 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1248 ЦК України, нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).
Відповідно до ст.1253 ЦК України, у випадках, встановлених абзацом третім частини другої статті 1248 і статтею 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов'язковою. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.
Статтею 1254 ЦК України передбачено право заповідача у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу. Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним (ст.1257 ЦК України).
Відповідно до положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджено наказом МЮУ від 22.02.2012 № 296/5 (в редакції, що діяла в період з 28 вересня по 06 жовтня 2017 року, тобто в період посвідчення заповіту ОСОБА_4 та посвідчення її заяви про скасування вказаного заповіту):
тексти заповітів викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків (пункту 1 глави 9 розділу I ),
перед підписанням документа нотаріус зобов'язаний забезпечити ознайомлення зі змістом документа сторін (учасників) (пункту 3 глави 9 розділу I ),
якщо фізична особа внаслідок фізичної вади, хвороби або іншої причини (наприклад, неписьменна) не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа, яка визначається зазначеною фізичною особою. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не мала змоги підписати документ, зазначається у тексті документа та в посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено(пункту 5 глави 9 розділу I ),
якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, має вади зору або з інших причин не має змоги самостійно прочитати документ, нотаріус уголос прочитує їй текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка (пункту 6 глави 9 розділу I )
Главою 3 розділу ІІ вказаного Порядку передбачені правила посвідчення заповіту, внесення змін до нього та його скасування, яких повинен дотримуватися нотаріус.
Відповідно до п.п.1.7, 1.8, 1.11 Порядку, нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що зазначається перед його підписом. Якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншою фізичною особою. На бажання заповідача, а також у випадках, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватись не менше ніж при двох свідках. Текст заповіту має містити відомості про особи свідків, а саме: прізвище, ім'я, по батькові кожного з них, дату народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого було встановлено особу свідка. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.
Відповідно до п.17 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо у книзі шостій ЦК немає відповідного правила.
Право на пред'явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача. Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, зокрема,недієздатною, малолітньою, неповнолітньою особою (крім осіб, які в установленому порядку набули повну цивільну дієздатність), особою з обмеженою цивільною дієздатністю, представником від імені заповідача, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із частиною першою статті 1257 ЦК є нікчемним, тому на підставі статті 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги до правочинів.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України недійсність правочину є недодержанням в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
За частиною 2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В ході судового розгляду судом достовірно встановлено, що ОСОБА_4 за життя склала заповіт від 28.09.2017 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Добропільського районного нотаріального округу Донецької області Молодняк О.В. Внаслідок вад зору вказаний заповіт було посвідчено в присутності двох свідків і підписано за її дорученням текст заповіту у її присутності ОСОБА_7 .
Факт наявності у ОСОБА_4 на момент складання заповіту (28.09.2017 року) вад зору через які остання не мала можливості прочитати складений нотаріусом заповіт, на думку суду, був підтверджений в судовому засіданні позивачами. Вказані обставини підтверджуються, вказаним заповітом, який посвідчувався приватним нотаріусом Молодняк О.В., письмовими медичними документами щодо стану здоров'я ОСОБА_4 , а також і заповітом ОСОБА_4 , який був складений нею в 2015 році та посвідчувався державним нотаріусом Другої добропільської державної нотаріальної контори Донецької області Гусєвою О.В. (а.с.218 т.1), з якого вбачається, що остання вже на той час вже мала вади зору, внаслідок чого вона не мала можливості самостійно читати документи.
Також в судовому засіданні встановлено, що через 8 днів, а саме 06.10.2017 року, ОСОБА_4 звернулась до приватного нотаріуса Молодняк О.В., тобто до того ж нотаріуса, який 28.09.2017 року, в присутності двох свідків посвідчував її заповіт, з заявою про скасування вказаного заповіту, яка була посвідчена без будь-яких свідків.
Враховуючи незначний час з дати посвідчення заповіту ОСОБА_4 , а саме з 28.09.2017 року по 06.10.2017 року, а також існуючий у ОСОБА_4 діагноз «Зріла катаракта обох очей. Зорова функція різко порушена», суд вважає, що приватний нотаріус Молодняк О.В. не міг не знати про те, що ОСОБА_4 не має можливості самостійно прочитати текст заяви про скасування заповіту. Крім того, спосіб власноручного написання ОСОБА_4 на заяві про скасування заповіту від 28.09.2017 року, напису «Отминяю завищание на Дусю Пухлякову, 6 октября 2017» (із збереженням мови та орфографії), а також спосіб проставлення нею свого підпису на заяві, на думку суду, безсумнівно свідчить про те, що ОСОБА_4 , в силу свого захворювання не мала можливості самостійно читати текст, підготовленої нотаріусом заяви про скасування заповіту від 28.09.2017 року.
Вказані обставини свідчать про те, що приватним нотаріусом Молодняк О.В. при складанні та посвідченні заяви ОСОБА_4 від 06.10.2017 року про скасування її заповіту, складеного нею 28.09.2017 року і зареєстрованого в реєстрі за № 687, були порушенні вимоги ст..1247 ЦК України щодо її складання та посвідчення, що в свою чергу дає підстави констатувати, що вказана заява, відповідно до вимог ч.1 ст.1257 ЦК України, є нікчемною.
У зв'язку з тим, що заява ОСОБА_4 від 06.10.2017 року судом визнана нікчемною, заповіт останньої від 28.09.2017 року(яким вона заповідала своє майно ОСОБА_2 , а у разі її смерті раніше заповідача або одночасно з нею, або у разі відмови спадкоємця від спадщини чи неприйняття спадщини з будь-яких причин, все своє майно ОСОБА_4 заповідала ОСОБА_1 ) станом на момент смерті ОСОБА_4 є дійсним.
Таким чином, спадкоємці за заповітом, які своєчасно прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 мали право отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом у нотаріуса.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_2 26.09.2018 року, протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, відмовилась від прийняття спадщини за заповітом, на що вказує її заява (а.с.67 т.1) і протягом строку, встановленого для її прийняття заяву про відмову не відкликала.
Заява ОСОБА_2 про відкликання відмови від спадщини була подана останньою до нотаріуса лише 26.02.2019 року, тобто після строків, передбачених ст.1270 ЦК України (а.с.79 т.1).
Зазначене свідчить, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, яка своєчасно прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 та якій нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом і тому її позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується вимог ОСОБА_2 , то ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки в судовому засіданні, як вище було зазначено, встановлений факт відмови останньої від прийняття спадщини за заповітом і тому вона, відповідно до вимог законодавства є такою, що спадщину як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_4 не прийняла.
Щодо вимог ОСОБА_2 про встановлення факту постійного її проживання зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини (тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 ), то суд зазначає, що встановлення вказаного факту не має для позивача юридичного значення, оскільки, як встановлено судом ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 є спадкоємцем за заповітом і як спадкоємець за заповітом вона 26.09.2018 року відмовилась від спадщини.
Тому сам факт встановлення її постійного проживання, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, не має для неї юридичного значення, оскільки вона своєю заявою від 26.09.2018 року відмовилась від спадщини.
Також для ОСОБА_2 не буде мати юридичного значення і встановлення факту її проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 , склавши заповіт від 28.09.2017 року, своє майно заповідала, зазначеним в ньому особам. В даному випадку ОСОБА_2 , яка відмовилась від спадщини та ОСОБА_1 , яка своєчасно прийняла спадщину.
Таким чином ОСОБА_4 , складаючи заповіт від 28.09.2017 року позбавила права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом і тому, якщо і буде встановлений факт проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ( ОСОБА_4 ) однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, тобто факт встановлення того, що ОСОБА_2 є спадкоємицею четвертої черги, то і в цьому разі вона не зможе одержати право на спадкування після смерті ОСОБА_4 .
Керуючись ст. 81,133,141,259,263-265,52 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Добропільської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , а саме право власності на:
житловий будинок (А-1) загальною площею 61.9 м2, житловою площею 39.6 м2, допоміжною площею 11.8 м2 з надвірними побудовами та спорудами: веранда «а-1», погріб «Пг», ганок «а1», літня кухня «Б-1», прибудова «б-1», літній душ «Д-1», вбиральня «Е-1», паркан «№1», хвіртка «№2», паркан «№3», вимощення «І», відмостка «ІІ», водопровід «ІІІ».
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Добропільської міської ради, ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Позивач/відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 виданий Добропільським МРВУМВС України в Донецькій області, зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 .
Позивач/відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 виданий Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області
Представник позивача/відповідача - адвокат Крецул Лариса Миколаївна, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю № 1285 від 27.07.2012 року, адреса для листування: АДРЕСА_4 .
Відповідач - Добропільська міська рада, код ЄДРПОУ 32897190, юридична адреса: Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. Першотравнева, буд. 83.
Повний текст рішення буде складено 09 жовтня 2023 року
Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Суддя О.В. Здоровиця
29.09.23