Справа № 127/34578/23
Провадження 2/127/4529/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Король О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА", ПАТ КБ "ПриватБанк", ТОВ "Житлово-експлуатаційне об'єднання", Третього відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про звільнення майна з-під арешту,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 за участю третіх осіб: Публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА", ПАТ КБ "ПриватБанк", ТОВ "Житлово-експлуатаційне об'єднання", Третього відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про звільнення майна з-під арешту.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви судом встановлено їх невідповідність вимогам цивільно-процесуального законодавства України.
Відповідно до статті 48 Цивільного процесуального кодексу України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) також зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.
Так, Верховний Суд у постанові № 335/12353/17 від 15.05.2019 року визначив склад учасників у справах про зняття обтяжень у вигляді арешту з майна. Виходячи з системного тлумачення статей 16, 572, 589 ЦК України, статті 60 Закону України «Про виконавче провадження», статті 1 Закону України «Про іпотеку» і роз'яснень пункту 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений до особи, в інтересах якої накладався арешт на майно, тобто до стягувачів.
Отже, позивачу необхідно визначити суб'єктний склад сторін, правильно сформулювати свої позовні вимоги відповідно до кола осіб, викласти позовну заяву у новій редакції та направити копії позовної заяви відповідачам та третім особам, які позивач визначить у позовній заяві.
Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України, -
УХВАЛИВ :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА", ПАТ КБ "ПриватБанк", ТОВ "Житлово-експлуатаційне об'єднання", Третього відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про звільнення майна з-під арешту - залишити без руху та надати позивачу триденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: