Справа № 127/22772/23
Провадження № 2/127/2848/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2023 м. Вінниця
головуючого судді Романюк Л.Ф.,
при секретарі Курутіній О.В.,
за участі представника відповідача Матвіюк Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (м. Луцьк) про стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 08.07.2016 року сторони уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .07.2016 року.
В шлюбі у сторін народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.03.2017 року.
Відповідач інших осіб на утриманні не має, він працездатний, його стан здоров'я дозволяє працювати, він може сплачувати аліменти.
Просила суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 28.07.2023 року.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні, в режимі відео конференції, позовні вимоги визнала частково, а саме в розмірі 1/8 частки.
13.11.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказано, що розмір аліментів повинен бути обґрунтований позивачем, адже сплачувана сума аліментів безпосередньо призначена для виплат на дитину та не повинна бути такою, що призводить до збагачення позивача.
Відповідач вдруге одружений, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 і на його утриманні перебуває також малолітня ОСОБА_5 .
Вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
08.07.2016 року сторони уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 08.07.2016 року (а.с.4).
Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 14.02.2022 року шлю між сторонами розірвано (а.с.5-7).
В шлюбі у сторін народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.03.2017 року.
ОСОБА_2 вдруге одружений, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 (а.с.39).
Доказів, що малолітня ОСОБА_5 знаходиться на утримання ОСОБА_2 суду не надано.
Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Крім того, статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батько (- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 11 ЗУ «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно ч. 1ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, і відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 5 ст.183 СК України,той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України суд застосовує аналогію закону).
Зважаючи на положення ст. ст. 141, 180-182 СК України, зокрема про солідарний обов'язок батьків на утримання неповнолітньої дитини суд вважає, що з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини від усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 28.07.2023 року.
Відносно стягнення з відповідача аліментів саме у розмірі частки, суд зазначає те, що відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 80,84,141,179,180-183 СК України, керуючись ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-81,137, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (м. Луцьк) про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 28.07.2023 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 на користь держави 1073,60 грн. судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 27.11.2023 року.
Учасники процесу:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ).
Суддя: