Справа № 147/1438/23
Провадження № 2/147/376/23
УХВАЛА
іменем України
24 листопада 2023 року смт Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Мудрак А.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тростянецького районного суду Вінницької області Мудрак А.М. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування,
ВСТАНОВИВ:
у провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції України у Вінницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування.
24 листопада 2023 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Мудрак А.М., в обгрунтування якої зазначає, що 23.10.23 суддею Тростянецького районного суду Мудрак А.М. прийнято ухвалу за його позовом про відкриття у спрощеному позовному провадженні. Вказав, що здивований, що справу такої складності суддя взялась розглядати без жодних пояснень сторін, їх думки та без додаткових доказів та присутності сторін, але погодився з таким рішенням. Також зазначив, що 22.11.2023 при розгляді кримінальної справи №147/1509/23 суддею, на його думку, були зумисне вчинені неприпустимі процесуальні порушення з явно корумпованого інтересу, на що він змушений звернутись на відповідні структури Вищу раду правосуддя, Раду доброчесності та ДБР України. Очевидно, що після цього очікувати справедливого рішення за даною справою нема жодної надії: суддя явно упереджена, проявляє не тільки не фаховість, але і явний корумпований інтерес на стороні замовника, демонструючи це в судовому засіданні, що викликає сумнів як в неупередженості судді, так і її об'єктивності. Стверджує, що на даний час він перебуває у відкритому конфлікті з суддею Мудрак А., тому довіряти розгляд справи за його позовом саме цією суддею не може з наведених причин.
Дослідивши матеріали цивільної справи та доводи поданої заяви про відвід, суддя приходить до наступного висновку.
18 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління національної поліції України у Вінницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2023 у справі № 147/1438/23 (провадження №2/147/376/23) визначено головуючого суддю Мудрак А.М.
Ухвалою судді від 23.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування. Постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України та встановлено строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.
08 листопада 2023 року на адресу суду поштовим зв'язком відповідачем 1 - ГУНП у Вінницькій області подано відзив на позов.
21 листопада 2023 року на адресу суду від відповідача 2 - Державної казначейської служби України, яке надіслано поштовим зв'язком 16.11.2023, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву із зазначенням у ньому клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 22.11.2023 продовжено строк для подання відзиву на позов та прийнято відзив відповідача -2.
Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, головною метою якого є відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є обґрунтовані сумніви.
Статтею 2 ЦПК України визначено, як мету цивільного судочинства справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, що відповідає засадам права на справедливий судовий розгляд, які закріплені в ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка була ратифікована Україною 17.07.1997.
Частинами 1-3, 7, 8, 11 статті 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч.1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Як зазначено вище, ухвалою судді від 23.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України. Встановлено відповідачам процесуальні строки, передбачені ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При вирішенні питання про відвід судом враховані обставини, зазначені у заяві, тому заява позивача про розгляд заяви про відвід за його участі не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як вбачається із практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення Європейського суду «Веттштайн проти Швейцарії»).
ЄСПЛ у своєму рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» (справа щодо гарантій розгляду справи незалежним і безстороннім судом) зазначав, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
У справі «Сокуренко і Стригун проти України» ЄСПЛ вказував, що справедливими в розумінні ст. 6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в об'єктивності та неупередженості судді.
Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.
В той же час, відповідно до Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом.
Частиною 3 статті 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Позивач ОСОБА_1 , заявляючи відвід головуючому судді, посилається на те, що він перебуває у відкритому конфлікті з суддею Мудрак А.М., тому довіряти розгляд справи за його позовом саме цією суддею не може. Вважає, її дії упередженими та вбачає реальну можливість вчинення несправедливого рішення по справі.
Відповідно до ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Проте, при розгляді справи жодної з перелічених у ч.1 ст. 36 ЦПК України обставин, судом не встановлено.
Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Незважаючи на те, що викладені в заяві про відвід судді доводи є необґрунтованими та не відповідають дійсності (не свідчать про будь-яку побічну чи пряму зацікавленість головуючого у справі в результатах її розгляду), але такі обставини викликають у ОСОБА_1 побоювання щодо неупередженості судді Мудрак А.М. у розгляді даної справи, з метою забезпечення умов, за яких в учасників судового розгляду та в очах стороннього розумного спостерігача не виникало б будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, а також з метою дотримання права на справедливий суд в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявлений відвід слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 36-41, 259, 260 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Мудрак А.М. від розгляду цивільної справи №147/1438/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції України у Вінницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування.
Матеріали цивільної справи №147/1438/23 (провадження №2/147/376/23) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції України у Вінницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування передати в канцелярію Тростянецького районного суду Вінницької області для визначення іншого судді відповідно до ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Мудрак