ПОСТАНОВА
Іменем України
16 листопада 2023 року м. Кропивницький
справа № 385/1375/23
провадження № 22-ц/4809/1309/23
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дуковський О.Л.
судді - Голованя А.М., Дьомич Л.М.
Розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2023 року, у складі головуючого Панасюка І.В. у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Гайворонський сектор Державної міграційної служби про визнання безвісно відсутнім, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є її сином.
Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2023 року зазначену заяву повернуто заявнику.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду заявниця подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не може надавати оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів.
Вважає, що суд першої інстанції фактично дав оцінку доказам, які надані заявницею, що на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі є неприпустимим.
Крім того зазначає, що при застосуванні процесуальних норм судам слід уникати надмірного формалізму, що визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Предметом перегляду є ухвала про визнання неподаної та повернення заяви заявнику, яка відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що оскаржувана ухвала зазначена в частині другій статті 369 ЦПК України, то колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 15.08.2023 залишено без руху заяву ОСОБА_1 про визнання особи безвісно відсутньою, з підстав її не відповідності ст. 306 ЦПК України.
Суд першої інстанції зазначив, що заявницею не вказано обставин, які підтверджують безвісну відсутність особи, часу її відсутності, а також не обґрунтувано чому заявницею саме вказано Гайворонський сектор Державної міграційної служби, який не є юридичною особою, а не Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області ,оскільки заява подана з метою подальшого отримання пенсійних виплат.
Повертаючи заяву суд першої інстанції послався на те, що заявниця не виконала вимоги ухвали про залишення заяви без руху ,у зазначений судом строк.
Доводами апеляційної скарги є те, що заява подана у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства, а подання доказів на підтвердження підстав звернення не передбачено чинним законодавством.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду про повернення заяви підлягає скасуванню, з таких підстав.
ОСОБА_1 звернувшись із заявою про визнання безвісно відсутнім свого сина ОСОБА_2 .
Зазначала, що 04.11.2022 її було повідомлено про те, що її син загинув 27.10.2022 внаслідок пострілу вогнепальної зброї. Загибель сина, вона та її чоловік не визнають, протокол огляду тіла не підписували ,проводиться генетична експертиза тіла, а тому вважають, що їх син безвісно зник.
Вважає, що обставини заяви можуть встановлюватися судом під час її розгляду по суті.
Крім того, ч. 1 ст. 307 ЦПК України передбачено, що суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.
Законом України №2505-VIII «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» від 12.07.2018 визначено, що особою, зниклою безвісти, вважається фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року).
Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року та «Нун'єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Отже, на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі суддя не вправі вирішувати питання достатності доказів, поданих позивачем на обґрунтування своїх вимог, а кожна сторона може розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд та несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, відсутність певних доказів не перешкоджає розгляду справи, за результатами якого вирішується питання про доведеність чи недоведеність пред'явлених позовних вимог, оцінка доказів є можливою виключно на стадії розгляду справи по суті
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 25 січня 2021 року у справі № 201/1333/19 та від 08 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункт 6 частини першої статті 374 ЦПК України).
Згідно пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвалив.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу слід направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи те, що апеляційний суд по цій справі не змінює судове рішення та не ухвалює нове, а направляє справу для продовження розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.
Керуючись статтями 367, 368, 374 ч.1 п.6, 379, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Ухвалу Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2023 року - скасувати.
Справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Гайворонський сектор Державної міграційної служби про визнання безвісно відсутнім - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий О.Л. Дуковський
Судді А.М. Головань
Л.М. Дьомич