СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
24 листопада 2023 року Справа № 480/12275/23
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кравченко Є.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Сумського окружного адміністративного суду звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просять:
- визнати дії військової частини НОМЕР_1 під час проведення службового розслідування на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 №745 від 10.08.2022 протиправними;
-визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 № 867/2 від 19.09.2022 «Про підсумки службового розслідування за фактом відмови від виконання бойового розпорядження та самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцями механізованої роти»;
- поновити ОСОБА_1 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 ;
- поновити ОСОБА_2 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату додаткової грошової винагороди та премії за липень-серпень 2022 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в повному обсязі;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити грошове забезпечення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за період з липня 2022 по дату поновлення на військовій службі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
За наслідками перевірки позовної заяви та доданих до неї доказів встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог КАС України.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина 3 статті 122 КАС України передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону вбачається, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст.122 КАС України).
Як встановлено судом, позивач оскаржує наказ командира військової частини, яким позивачів було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.
Частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Пунктом 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Наведене свідчить про те, що до вказаних правовідносин має застосовуватись місячний строк звернення до суду.
При цьому, у такій категорії справ законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Як встановлено судом, представником позивача позов з додатками відправлено на адресу суду через підсистему "Електронний суд" 19.11.2023.
Відтак позивачі, звернувшись до суду 19.11.2023 з вимогою про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 19.09.2022 пропустили визначений законом строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Разом з тим, у позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яке мотивоване тим, що оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 867/2 від 19.09.2022 «Про підсумки службового розслідування за фактом відмови від виконання бойового розпорядження та самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцями механізованої роти» до відома позивачів не доводився, відтак, не міг бути оскаржений у встановлений законом строк. Копію наказу та матеріали службового розслідування, що стали підставою для винесення оскаржуваного наказу, надіслано військовою частиною на електронну адресу представника позивачів лише 19.10.2023, відтак датою, коли позивачі дізналася про порушення своїх прав, слід вважати 19.10.2023.
Дослідивши доводи клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення, суд враховує наступне.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій, і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
У контексті наведенего суд наголошує, що отримання представником позивача 19.10.2023 копії наказу та матеріалів службового розслідування, що стали підставою для ввинесення оскаржуваного наказу не змінює моменту, з якого позивачі могли і повинні були дізнатись про порушення своїх прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивачі почали вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
Так, у позовній заяві зазначено, що позивачі звернулися до Адвокатського об'єднання "Апріорі" за отриманням правничої допомоги, у зв'язку з протиправними діями командування військової частини НОМЕР_1 та 12.12.2022 уклали договір про надання правничої допомоги, що свідчить про те, що позивачі були обізнані з можливим порушеннях своїх прав та законних інтересів ще в грудні 2022 року.
З огляду на вищезазначене, суд вбачає, що про порушення свого права позивачам стало відомо не після отримання відповіді на адвокатський запит у жовтні 2023 року, а раніше, оскільки за правовою допомогою вони звернулися у грудні 2022 року, а позов подано у листопаді 2023 року.
При цьому, суд враховує, що позивачами в даній позовній заяві зокрема заявлено позовні вимоги про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити виплату додаткової грошової винагороди та премії за липень-серпень 2022 року в повному обсязі, тобто позивачі вказують на порушення їх права при нарахуванні щомісячного грошового забезпечення.
На переконання суду, отримуючи щомісячне чергове грошове забезпечення у неналежному розмірі у позивачів була об'єктивна можливість дізнатися про складові грошового забезпечення, які їм виплачувались, їх розмір та підстави виплати у неповному розмірі.
Необізнаність позивачів про розмір грошового забезпечення, які їм виплачувались під час проходження служби свідчить лише про їх пасивну поведінку та байдужість до власних прав та обов'язків, за наявності об'єктивної можливості дізнатися про складові грошового забезпечення, які їм виплачувались, їх розмір та підстави виплати або невиплати.
Таким чином, позивачі не навели змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ними всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати їх процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не довели, що в цій справі можливість вчасного подання ними позовної заяви не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від їх волевиявлення.
Натомість, пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивачів щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку. Таку ж позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 грудня 2022 у справі № 990/102/22.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачами та його представником не наведено причин і не надано відповідних доказів, які б підтверджували реальну відсутність у позивачів можливості звернення до суду із цим позовом у встановлений процесуальним законодавством строк, а дійсна поважність зазначених позивачами причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не доведена, тому суд не вбачає підстав для поновлення позивачам строку звернення до суду із цим позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, позивачам необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначити інші поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.Д. Кравченко