Справа № 159/3414/23
Провадження № 2/159/887/23
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Лесика В.О.,
за участі секретаря Посполітак Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позовних вимог.
У червні 2023 Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 11.06.2020 року в розмірі 34140,44 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11 червня 2020 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» було укладено угоду про надання споживчого кредиту №501251917 (далі кредитний договір), відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит, а ОСОБА_1 зобов'язувалася повернути його та сплатити кошти за користування ним. 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Незважаючи на виконання позивачем умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання по кредитному договору перед позивачем не виконала, внаслідок чого у позичальника перед позикодавцем виник борг, сума якого заявлена до стягнення.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідачем подано відзив в якому заперечує проти задоволення позову. Посилається на те, що стягнена з відповідача на користь позивача щомісячна комісія за обслуговування кредиту -1.90% від суми кредиту суперечить положенням ч.1, ч.2 ст.11 ЗУ «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемним. Вказує, що банком в розрахунок заборгованості включено плату за обслуговування кредитної заборгованості, фактично не передбаченої підписаним сторонами договором. Зважаючи на викладене, просить в позові відмовити, оскільки позивач не довів належними та допустими доказами про розмір суми наявної заборгованості.
Рух справи в суді.
Позовну заяву подано до суду 27.06.2023.
28.06.2023 до відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради направлено запит про місце реєстрації відповідача.
10.07.2023 отримано повідомлення про місце реєстрації відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 12.07.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання. Одночасно відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Позиція учасників судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, письмово клопотав про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в силу вимог ст. 128 ЦПК України, була належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання; в судове засідання не з'явилася.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи.
Встановлено, що 11.06.2020 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 була підписана оферта на укладення угоди про надання кредиту № 501251917, анкета-заява про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», паспорт споживчого кредиту та графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, які в сукупності становлять кредитний договір, згідно умов якого ОСОБА_1 отримала кредит 61271,52 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом 17,99 % річних.
Відповідно до оферти ОСОБА_1 запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти з нею угоду про надання кредиту № 501251917, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для укладення цієї угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».
Оферта містить умови споживчого кредиту: тип кредиту «кредит готівкою», сума кредиту 61271,52 грн.,фіксована процентна ставка 17,99 % річних, строк кредиту 60 місяців.
За обслуговування кредиту 1,90 % від суми кредиту, зазначеній в цій Оферті без ПДВ. Дата повернення кредиту - 11.06.2025. Кредит видано для власних потреб. Розмір - 51925,02грн., спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Альфа-Банк», оплата страхового платежу в розмірі 9346,50 грн.
Всі відносини, що не врегульовані угодою, ОСОБА_1 запропонувала врегулювати договором, який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, є невід'ємною частиною угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку www.alfabank.ua.
Крім того, сторони своїми підписами узгодили в письмовій формі Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.
З наданого позивачем паспорта споживчого кредиту вбачається, що сторонами за вказаним кредитним договором узгоджено суму кредиту - 61271,52 грн., процентну ставку 17,99 %, а також штраф за кожне прострочення платежу від 1 до 4 днів в розмірі 200 грн., та за кожне прострочення платежу, яке триває 5 днів і більше в розмірі 400 грн.
30.11.2022 найменування АТ «Альфа - Банк» змінено на АТ «Сенс Банк», вказана обставина доводиться випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На підтвердження своїх позовних вимог банк надав розрахунок заборгованості за договором № 501251917 від 11.06.2020 року, згідно з яким станом на 22.01.2023 року розмір заборгованості ОСОБА_1 перед банком становить 34140,44 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 18229,31 грн., за відсотками - 3105,37 грн., за комісією - 12805,78 грн.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Позов підлягає до часткового задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Альфа-Банк» (після зміни назви АТ "Сенс Банк")).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором Банк виконав своєчасно і в повному обсязі, надававши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти. У свою чергу, взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконувала, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість за кредитним договором, яка складається з: 18229,31 грн. - за тілом кредиту та 3105,37 грн. - за відсотками.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З розрахунку заборгованості встановлено, що ОСОБА_1 періодично погашала заборгованість за наданим кредитом, що підтверджує факт укладення кредитного договору.
Доказів на спростування розміру заборгованості відповідач до суду не надала.
Враховуючи вищевикладене, відповідач істотно порушила умови кредитного договору, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, а тому позовні вимоги щодо стягнення вказаної заборгованості за тілом кредиту та відсотками є правомірними і підлягають до задоволення, які .
У той же час, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача комісії в розмірі 12805,76 грн. до задоволення не підлягають з огляду на таке.
Відповідно до статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі N496/3134/19 (провадження N 14-44цс21) зазначено, що 10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв'язку з чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України "Про захист прав споживачів", визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умов, якими встановлено плату щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України "Про споживче кредитування".
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Статтею 11 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року N 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути проінформований про строки i суми належних платежів.
Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов'язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону "Про банки і банківську діяльність"), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов'язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
За змістом цих приписів комісія за обслуговування може включати плату за розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, якщо споживач вимагає таку інформацію частіше одного разу на місяць.
Умови договору про споживчий кредит, укладеного після набрання чинності 10 червня 2017 року Законом України "Про споживче кредитування", про оплатність таких послуг, які один раз на місяць споживач вимагає або потребує для того, щоб виконати його обов'язок на користь банку, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
(Вказані висновки викладені у постанові від 13 липня 2022 року Великої Палати Верховного Суду у справі N 496/3134/19 (пункти 31.26-31.29).
Як зазначалося вище умовами підпункту б п. 1 Оферти на укладення угоди про надання кредиту №501251917 встановлено комісійну винагороду за обслуговування кредиту у розмірі 1,90% від суми кредиту. Графіком платежів та розрахунку вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який є додатком N 1 до угоди про надання кредиту, передбачено сплату позичальником щомісячної комісії за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 1,164 грн.
Відповідно до графіку платежів до суми щомісячного платежу за розрахунковий період входить: погашення суми кредиту, проценти за користування кредитом, а також платіж за додаткові та супутні послуги у вигляді розрахунково-касового обслуговування у незмінній сумі 1,164 грн щомісячно.
Всього за кредитом позичальник повинен сплатити на його погашення 163182,89 грн. з яких: 61271,52 грн. - сума кредиту, 32061,77 грн - проценти за користування кредитом та 69849,60 грн - платежі за розрахунково-касове обслуговування.
Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачу встановлено обов'язок щомісячної плати (комісії) за послуги банку, які за законом позивач має один раз на місяць надавати безоплатно, положення підпункту б п. 1 Оферти на укладення угоди про надання кредиту №501251917 щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними, а тому вимоги банку в частині стягнення заборгованості з комісії у розмірі 12805,76 грн. не підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України судовий збір у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача в користь позивача слід стягнути 1677,25 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 11 , 207, 509, 526 , 530 , 638 , 651 , 653 , 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13,76-81,89,141, 211 , 263-265ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" заборгованість за кредитним договором №501251917 від 11.06.2020 року, яка складається з
18229,31 грн. - за тілом кредиту, 3105,37 грн. - за відсотками, що у загальному розмірі становить 21334,68 (двадцять одну тисячу триста тридцять чотири грн. 68 коп. ).
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення комісії в розмірі 12805,76 грн. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" судовий збір у розмірі 1677,25 (одну тисячу шістсот сімдесят сім грн.25 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23484714, місцезнаходження: м. Київ, вул.Велика Васильківська,100.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 24 листопада 2023.
Головуючий: В'ячеслав Лесик