Справа № 159/5054/23
Провадження № 3/159/2333/23
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Денисюк Т.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Ковельського РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштований,
за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №843123 від 28.08.2023 ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 28.08.2023 о 18.50 годині в м. Ковелі на вул. Володимирська, 2 не виконував неодноразове законне розпорядження (вимогу) працівника поліції про припинення правопорушення, а саме шарпав працівника поліції, поводив себе зухвало та нахабно, чим вчинив злісну непокору законній вимозі (розпорядженню) поліцейського.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за статтею 185 КУпАП.
Належним чином повідомлений ОСОБА_1 на виклики до суду жодного разу не з'явився.
Про час і місце судового розгляду був повідомлений поліцейським під відеофіксацію, в подальшому судом телефонограмою, шляхом скерування судових викликів на адресу проживання особи (зворотні рекомендовані повідомлення №06 002 275 862 62 та №06 002 318 890 91), а також шляхом направлення судових викликів на електронну адресу, повідомлену ОСОБА_1 в заяві від 06.09.2023.
Аналізуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи за наявними у справі доказами.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов такого висновку.
Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція статті 185 КУпАП передбачає відповідальність за дії, які полягають у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків або відмова виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (рішення Конституційного Суду України від 11.10.2011 в справі 1-28/2011, п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 26.06.1992 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).
Безпосереднім об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки.
Таким чином, особливість застосування статті 185 КУпАП полягає в тому, що вимога поліцейського, яку злісно не виконує правопорушник, спрямована на забезпечення громадського порядку і суспільної безпеки.
На таку особливість застосування статті 185 КУпАП вказав Верховний Суд України в узагальненні «Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185-185-2 КУпАП)» де зазначив, що вимоги працівника поліції та його розпорядження - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, що має бути законодавчо обґрунтованим та спрямованим на охорону громадського порядку та суспільної безпеки.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП та не може бути перекладений на суд.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення надано лише рапорт працівника поліції Ковельського РУП та протокол про адміністративне затримання.
Рапорт працівника поліції не є письмовим доказом в розумінні статті 251 КУпАП, а є лише формою письмових пояснень.
Протокол про адміністративне затримання фіксує наслідок реагування на поведінку особи.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є достатнім доказом вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення.
Отже, жоден із вищевказаних доказів не підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що долучений до матеріалів справи диск з відеозаписом з місця події, містить шість відофайлів. Однак з них виявилось можливим відтворити лише три відофайли, на яких зафіксована процедура оформлення адміністративного матеріалу, а саме оголошення особі протоколу про адміністративне затримання серії АЗ №019331 від 28.08.2023 та протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №843123 від 28.08.2023. На відео, які досліджені в судовому засіданні, ОСОБА_1 категорично заперечив свою провину у вчиненні правопорушення, про що власноручно зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення».
Інші три відеофайли на диску переглянути в судовому засіданні не виявилось можливим. Направлений повторно на вимогу суду диск з відеозаписами містить аналогічні недоліки.
Інші належні, допустимі та достовірні докази в матеріалах справи відсутні.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 01.11.1996 за № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
При цьому, статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною поки її вину не доведено згідно закону.
Згідно зі статтею 7 Кодексу ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За відсутності належних та допустимих доказів провини особи, суд доходить висновку про відсутність складу правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 256, 283, 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої статтею 185 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
СуддяТ. В. Денисюк