ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
23.11.2023Справа №910/11867/23
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-Страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт"
про стягнення 130 000,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" про стягнення 130 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Просто-страхування" на підставі Договору PVP.S №2201480 добровільного страхування наземних транспортних засобів від 20.06.2022 та внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Toyota Land Cruiser 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Chevrolet Volt, державний номерний знак НОМЕР_2 , водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, станом на дату настання останньої була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/208377920, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування спричинених збитків у розмірі 130 000,00 грн покладається на відповідача.
У змісті позовної заяви Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" зазначає, що очікує понести судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 6 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 відкрито провадження у справі №910/11867/23; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Ухвала суду від 31.07.2023 була надіслана Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Український страховий стандарт" 01.08.2023 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.
Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 07.08.2023 із відміткою на довідці відділення поштового від 03.08.2023 "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 31.07.2023 є 03.08.2023 (день проставлення у довідці відділення поштового зв'язку відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження).
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 у справі №910/11867/23 встановлено Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Український страховий стандарт" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Отже, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" вправі було подати відзив на позов у строк до 18.08.2023 включно.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, а відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
20.06.2022 Приватним акціонерним товариством "Просто-Страхування" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір PVP.S №2201480 добровільного страхування наземних транспортних засобів (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Toyota Land Cruiser 200, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1.13 Договору строк його дії встановлено з 21.06.2022 по 20.06.2023.
25.01.2023 близько 15 год. 39 хв. на перехресті вул. Святотроїцька та вул. Хрезатик у м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля Toyota Land Cruiser 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , автомобіля Chevrolet Volt, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Mazda 3, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 . А саме: ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Chevrolet Volt та рухаючись по другорядній дорозі по вул. Святотроїцька, виїхав на перехрестя з вул. Хрещатик, не виконав вимогу знаку 2.1 "Дати дорогу" та допустив зіткнення з автомобілем Mazda 3, що рухався по головній дорозі - вул. Хрещатик, після чого, некерований автомобіль Chevrolet Volt скоїв наїзд на автомобіль Toyota Land Cruiser 200, що рухався у зустрічному напрямку та зупинився перед перехрестям, у зв'язку з чим всі автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
Факт настання ДТП підтверджується довідкою №3023026371665521 Управління патрульної поліції в Черкаській області.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 п.п. 2.3б), 16.11 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 13.03.2023 у справі №712/1914/23, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 712/2031/23 у справі №712/2031/23 звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України; кримінальне провадження №12023250310000435 від 09.02.2023 відносно ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрито у зв'язку з примиренням.
У зв'язку з зверненням ОСОБА_1 до страховика за Договором із заявою на виплату страхового відшкодування від 14.02.2023, позивач на підставі страхового акту №162889 від 22.02.2023, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів вказаній страхувальником у заяві від 22.02.2023 особі (на рахунок СТО) у сумі 130 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №166 від 22.02.2023.
Тобто фактично позивачем сплачено страхувальнику за Договором страхове відшкодування у загальному розмірі 130 000,00 грн.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як встановлено постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 13.03.2023 у справі №712/1914/23, спірна ДТП, внаслідок якої було завдано шкоду автомобілю Toyota Land Cruiser 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , сталася з вини водія автомобіля Chevrolet Volt, державний номерний знак НОМЕР_2 , - ОСОБА_3 .
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Chevrolet Volt, державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на дату настання спірної ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/208377920, що підтверджується інформацією з бази Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо полісу №ЕР/208377920.
Наведеним договором (поліс №ЕР/203394576) передбачено, що франшиза становить - 0, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 130 000,00 грн.
Суд відзначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, чинній на момент страхового випадку (ДТП), тобто, станом на 25.01.2023.
На підтвердження розміру витрат, завданих спірною ДТП автомобілю страхувальника за Договором, позивачем було надано суду страховий акт №162889 від 22.02.2023, складений судовим експертом автотоварознавцем висновок експерта №17 від 31.01.2023, виставлений Фізичною особою-підприємцем Шулежко Павлом Михайловичем (основним видом діяльності якого є 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів) рахунок-фактури №СФ-28 від 14.02.2023 на суму 170 458,86 грн та платіжну інструкцію №166 від 22.02.2023 на суму 130 000,00 грн з призначенням платежу - страхове відшкодування за ремонт автомобіля Toyota Land Cruiser 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , власник ОСОБА_1 , згідно розп. №162889 від 22.02.2023, Черкаси без ПДВ.
Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Тобто наведеними положеннями закону встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.
За змістом ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром.
Отже, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу може бути висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).
На підтвердження розміру вартості відновлювального ремонту Toyota Land Cruiser 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , позивачем було долучено до позовної заяви висновок експерта №17 від 31.01.2023 (складений судовим експертом автотоварознавцем Березовським Андрієм Андрійовичем), у відповідності до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Land Cruiser 200 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (становить 0), складає 170 458,86 грн.
Керуючись нормами ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено вартість відновлювального ремонту застрахованого за Договором транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 170 458,86 грн.
Отже, розмір фактично виплачених позивачем в якості страхового відшкодування коштів менше розміру відновлювального ремонту, розрахованого згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а тому право вимоги Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" обмежується сумою, виплаченою позивачем за Договором добровільного страхування, - 130 000,00 грн.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Відтак, враховуючи визначені полісом №ЕР/208377920 розмір франшизи - 0 та ліміт відповідальності за шкоду майну - 130 000,00 грн, встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту, право на відшкодування якого перейшло до позивача, - 130 000,00 грн, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 130 000,00 грн.
З метою отримання страхового відшкодування позивач на підставі ст.ст. 11, 509, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування (вих. №04-752 від 09.03.2023), в якій просив сплатити страхове відшкодування у розмірі 130 000,00 грн на рахунок Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" за вказаними у даній заяві реквізитами, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 10.03.2023 та фіскальним чеком відділення поштового зв'язку від 10.03.2023.
У п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
За інформацією з пошукової системи Акціонерного товариства "Укрпошта" в мережі Інтернет дана заява про страхове відшкодування (поштове відправлення №0504546232717) не була вручена відповідачу та 10.04.2023 була повернута відділенням поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.
Неотримання Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" листа позивача із заявою про страхове відшкодування, у зв'язку з чим остання повернувся Приватному акціонерному товариству "Просто-страхування" з поміткою у довідці відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого терміну зберігання" є наслідками волевої поведінки Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" у формі бездіяльності щодо його належного отримання, а тому не може слугувати підставою для висновку про ненастання у відповідача обов'язку з виплати страхового відшкодування.
Відтак, відповідач повинен був сплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі 130 000,00 грн до 10.07.2023 включно (згідно приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки останній день 90-денного строку на виплату страхового відшкодування припадав на вихідний день - 09.07.2023 - неділю) .
Однак, відповідачем не надано суду доказів на спростування твердження позивача, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" не здійснило відшкодування шкоди (в тому числі, після звернення позивача до суду із даним позовом).
За таких обставин, зобов'язання відповідача перед позивачем у розмірі 130 000,00 грн підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано, а відтак Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" з 11.07.2023 є таким, що прострочило виконання свого зобов'язання із сплати страхового відшкодування у розмірі 130 000,00 грн.
Попри наведене, суд звертає увагу позивача, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" перебуває в стані припинення за рішенням засновників з 18.05.2023.
Статтею 105 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
За приписами ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується:
1) за рішенням її учасників, суб'єкта управління державної або комунальної власності або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;
2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;
3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.
Відповідно до частини 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.Проміжний ліквідаційний баланс затверджується ліквідаційною комісією (ліквідатором) юридичної особи.
Статтею 112 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Тобто законодавцем визначено спеціальний порядок задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників - шляхом пред'явлення вимог кредиторами у визначений засновниками (учасниками) юридичної особи строк, а відтак правові підстави для задоволення вимог Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" в інший спосіб (в судовому порядку), ніж передбачений Цивільним кодексом України, відсутні.
Варто відзначити, що аналогічного висновку щодо відсутності підстав для стягнення страхового відшкодування в судовому порядку з боржника (страховика за полісом ОСЦПВВНТЗ), який перебуває у стані припинення за рішенням засновників, дійшов Північний апеляційний господарський суд у своїй постанові від 21.01.2021 у справі №910/7736/20.
Судом також враховано, що у разі припинення юридичної особи за наслідками процедури банкрутства, Кодекс України з процедур банкрутства також передбачає обов'язок кредиторів звертатись із кредиторськими вимогами та унеможливлює стягнення заборгованості з особи, яка перебуває у стані припинення, в порядку позовного провадження в обхід встановленої законодавством процедури.
За таких обставин в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" слід відмовити.
Частиною 1 статті 123 Цивільного кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно ч. 3 ст. 124 Цивільного кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У змісті позовної заяви Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" вказує, що очікує понести судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 6 000,00 грн та витрати на оплату судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами частини 4 статті 123 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 14, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10; ідентифікаційний код 24745673) до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21; ідентифікаційний код 22229921) про стягнення 130 000,00 грн відмовити повністю.
2. Судові витрати позивача, пов'язані із розглядом справи, покласти на Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування".
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 23.11.2023.
Суддя Р.В. Бойко