Справа № 953/19019/19
н/п 1-в/953/384/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" листопада 2023 р. Київський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Київського районного відділу філії державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» в Харківській області про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
встановив:
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2019 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від призначеного покарання строком на три роки із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок набрав законної сили 25 червня 2020 року.
Київський районний відділ філії державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» в Харківській області звернувся до суду з клопотанням про звільнення засудженого ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку за вироком Київського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2019 року.
На обґрунтування клопотання зазначено, що до Київського районного відділу філії державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» в Харківській області надійшов вищевказаний вирок для виконання.
15 вересня 2020 року засуджений ознайомлений під особистий підпис з порядком та умовами відбування іспитового строку.
Проте, у період з 15 вересня 2020 року по 27 листопада 2022 року засуджений порушував порядок та умови відбування покарання, а саме: періодично не з'являвся до уповноваженого органу з питань пробації на реєстрацію у встановлені дні, не повідомив про зміну місця проживання. Згідно повідомлення Державної прикордонної служби України, 03 червня 2022 року ОСОБА_3 перетнув кордон України.
Станом на 06.06.2023 року засуджений не вчинив нового правопорушення, іспитовий строк закінчився 27 листопада 2022 року.
У судове засідання прокурор ОСОБА_4 не з'явився, надавши суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, якою заперечував щодо задоволення клопотання.
У судове засідання представник Київського районного відділу філії державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» в Харківській області не з'явився, зазначивши у поданні про розгляд подання за його відсутності, яке підтримує у повному обсязі.
У судове засідання засуджений ОСОБА_3 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду, що відповідає положенням ч. 5 ст. 539 КПК України.
Враховуючи неявку учасників кримінального провадження у судове засідання, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали клопотання разом з матеріалами особової справи на засудженого ОСОБА_3 № 80/2020, приходить до наступного.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку.
Матеріали особової справи свідчать, що іспитовий строк за вироком Київського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2019 року у відношенні ОСОБА_3 закінчився 27 листопада 2022 року.
Згідно ч. 1 ст. 78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Так, з матеріалів особової справи слідує, що 15 вересня 2020 року ОСОБА_3 роз'яснено покладені на нього вироком Київського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2019 року обов'язки.
Засудженого зобов'язано з'являтися на реєстрацію до органу пробації Київського районного відділу філії державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» в Харківській області і призначено йому днем явки І та ІІ середу кожного місяця (постанова про встановлення днів явки на реєстрацію від 15 вересня 2020 року).
15 вересня 2020 року ОСОБА_3 ознайомлено з вказаною постановою, що підтверджується підписом засудженого.
Проте, наявним у матеріалах особової справи листком реєстрації підтверджено, що ОСОБА_3 періодично не з'являвся до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації, за що 09 жовтня 2020 року та 12 лютого 2021 року оголошено останньому попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Судовим розглядом встановлено порушення ОСОБА_3 покладених на нього вироком Київського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2019 року обов'язків.
Згідно довідки управління інформаційної аналітичної підтримки ГУНП в Харківській області станом на 06 червня 2023 року ОСОБА_3 не вчинив нового кримінального правопорушення.
Проте , матеріали особової справи на засудженого містять відомості щодо притягнення ОСОБА_3 у період іспитового строку до адміністративної відповідальності, а саме: 03.02.2021 року за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, 06 лютого 2020 року за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, 30 березня 2021 року за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
21 травня 2021 року за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За приписами ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Частиною 3 ст. 166 КВК України визначено, що систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Під час розгляду клопотання судом встановлено систематичне вчинення ОСОБА_3 правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення, а також порушення покладених на засудженого обов'язків, свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Положеннями ст. 94 КПК України визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
За наведених у справі обставин, суд дійшов висновку про невиконання ОСОБА_3 покладених на нього вироком суду обов'язків, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання як такого, що не ґрунтується на вимогах закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. 166 КВК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
постановив:
У задоволенні клопотання Київського районного відділу філії державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» в Харківській області - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1