Справа № 953/11115/23
н/п 1-о/953/9/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" листопада 2023 р. суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши заяву засудженого ОСОБА_2 , 1980 р.н., про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду Харківської області від 31 березня 2003 року про засудження ОСОБА_2 за п.п. 1,2,4,6,9,13 ч.2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До Київського районного суду м. Харкова 13 листопада 2023 року надійшла заява засудженого ОСОБА_2 про перегляд вироку апеляційного суду Харківської області від 31 березня 2003 року у справі № 76 за нововиявленими обставинами.
Відповідно до протоколу повторного авторозподілу від 13.11.2023 року визначено склад суду: головуючий суддя ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви засуджений зазначав, що справа потребує перегляду за нововиявленими обставинами, оскільки після розгляду справи та постановлення вироку апеляційним судом Харківської області 31 березня 2003 року у справі № 76, він засуджений за п.п. 1, 2, 4, 6, 9, 13 ч.2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Ухвалою Верховного Суду України від 14 жовтня 2003 року вирок Апеляційного суду Харківської області від 31 березня 2003 року залишений без змін. 16 вересня 2021 року Конституційний Суд України своїм рішенням визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) частину 1 ст. 81, ч.1 ст.82 Кримінального кодексу України у зв'язку з тим, що вони унеможливлюють їх застосування до осіб, яких засуджено до довічного позбавлення волі. На думку засудженого, призначене вироком суду покарання у виді довічного позбавлення волі є незаконним та не відповідає Конституції України, оскільки при призначенні такого покарання та подальшого відбуття покарання засудженому не було гарантовано можливість умовно-дострокового звільнення та зміни призначеного покарання більш м'яким. Також зазначає, що у рішенні ЄСПЛ «Семак та інші проти України» зазначено, що Україною встановлено порушення прав передбачених ст. 3 Конвенції, оскільки довічне покарання яке призначається особам без перспективи звільнення є несумісним з вимогами Конституції України.
Вважає, що ці дані є нововиявленими обставинами та рішення підлягає перегляду.
Дослідивши зміст поданої заяви, суд дійшов наступного висновку.
Провадження за нововиявленими обставинами регулюється главою 34 КПК України. За нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 464 КПК України не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
При цьому, вирішення судом питання про відкриття провадження означає, що питання стосується того, чи є підстави для відкриття провадження, тобто, таке формулювання дає повноваження як відкрити, так і відмовити у відкритті провадження, і вирішення цього питання залежить від наявності або відсутності підстав для відкриття провадження. Така позиція узгоджується з висновком об'єднаної палати ККС у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 лютого 2020 року (провадження № 51-1836кмо19, справа №522/14170/17).
З урахуванням наведеного, вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
Пункт 2 частини другої статті 459 виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017}
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Пункт 4 частини другої статті 459 в редакції Законів № 2136-VIII від 13.07.2017, № 2147-VIII від 03.10.2017}
Пункт 5 частини другої статті 459 виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017}
Відповідно до вимог ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються: 1) найменування суду, до якого подається заява про перегляд; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява; 4) обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; 5) обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду; 6) перелік документів та інших матеріалів, які додаються.
Відповідно до ч.1 ст. 463 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті.
При цьому, у справі № 1-9/2004 від 26.02.2020 р. Верховний Суд прийшов до наступних висновків: «тлумачення термінів «нововиявлені обставини», «обставини», що вживаються у ст. 459 КПК, має здійснюватися в системному зв'язку з іншими положеннями КПК, у першу чергу, зі ст. 91 цього Кодексу, яка визначає обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Отже, системне тлумачення положень ст. 459, пунктів 4, 5 ст. 462, ст. 91 КПК указує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи у звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: 1) вони об'єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду й особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення; 2) вони перебувають в органічному зв'язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення; 3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками, як: їх невідомість суду з причин, від нього незалежних; їх істотне значення для провадження; їх наявність в об'єктивній дійсності до ухвалення вироку; неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку у зв'язку з їх невідомістю судові; їх відкриття тільки після вступу вироку в законну силу».
У провадженні № 51-2290ск20 від 18.05.2020 р. Верховний Суд прийшов до висновку, що: «перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайним (екстраординарним) переглядом судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним. Тобто, обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті. Процедура скасування остаточного рішення передбачає виникнення суттєвих для справи обставин, які раніше не були відомі. Особа, яка порушує питання про скасування, має довести, що не було можливості надати зазначені докази на остаточному розгляді і що вони є суттєвими.
За змістом поданої заяви засудженим ОСОБА_2 , не наведено конкретних обставин, які б відповідали критеріям нововиявлених, та які б на його думку, не були відомі суду на час розгляду при ухваленні судового рішення, як першою, апеляційною та касаційною інстанціями, та доводила б їх неправильність, окрім того, зазначені у заяві обставини, як підстава для перегляду вироку за нововиявленими обставиними щодо не відповідності Конституції України, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 82 Кримінального кодексу України, відповідно до рішення Рішення Конституційного Суду України № 6-р(ІІ)/2021 від 16 вересня 2021 року, яким визнано, положення даних статей такими, що унеможливлюють їх застосування до осіб, яких засуджено до відбування покарання у виді довічного позбавлення волі. Положення ч. 1 ст. 81 КК України містить перелік осіб, до яких може бути застосовано умовно дострокове звільнення від відбування покарання, ч. 1 ст. 82 КК України вказує на право осіб, що відбувають покарання на його заміну більш м'яким. Суд звертає увагу на те, що норми закону, що стали предметом розгляду Конституційного Суду України стосуються не розгляду справи по суті чи постановлення вироку, а порядку його виконання. З огляду на таке формулювання є незрозумілим, яким чином положення ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 82 Кримінального кодексу України застосовані у вироку ухваленого щодо ОСОБА_2 та як обставина визнання цих положень неконституційними могла вплинути на судове рішення, ухвалене стосовно нього, відповідно на якій підставі таке рішення підлягає перегляду.
Таким чином, виходячи зі змісту п. 5 ч. 2 ст. 462 КПК України , обґрунтувань з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин заявником не вказано, а тому на думку суду, слід відмовити у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 461, 462, 464, 429 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження за заявою засудженого ОСОБА_2 , 1980 р.н., про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду Харківської області від 31 березня 2003 року про засудження ОСОБА_2 за п.п. 1,2,4,6,9,13 ч.2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194 КК України, по справі № 76.
Копію ухвали невідкладно надіслати заявникові.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом семи днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1