Справа №524/2439/23
Провадження №2-др/524/27/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м.Кременчуці заяву адвоката Варавіна Сергія Дмитровича про ухвалення додаткового рішення по справі 524/2439/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації частини вартості відчуженого спільного майна подружжя
УСТАНОВИВ:
В провадженні Автозаводського районного суду м.Кременчука перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації частини вартості відчуженого спільного майна подружжя.
10 жовтня 2023 року судом ухвалено рішення по справі про відмову у задоволенні позову.
Від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій він просив стягнути із позивача на користь відповідача 16 001 грн витрат на правничу допомогу.
Від представника позивача надійшли письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, які були обґрунтовані тим, що договір про надання професійної правничої допомоги укладений між відповідачем та адвокатом 10.04.2023, тоді як позовна заява датована 18.04.2023. На переконання представника позивача, вказана обставина свідчить про те, що договір має зовсім інший предмет та не стосується представництва інтересів ОСОБА_2 по справі 524/2439/23. Також представника позивача просила врахувати, що на їх переконання адвокатом відповідача було умисно завищений час та кількість наданих послуг. Звертала увагу на те, що кошти в сумі 16001 грн були сплачені батьком відповідача.
Питання про ухвалення додаткового рішення було вирішено без виклику учасників процесу.
Згідно із п.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд враховує те, що подані представником відповідача докази підтверджують понесення витрат на правничу допомогу в сумі 16001 грн. Зокрема, вказані обставини підтверджуються долученою квитанцією №1 від 12.08.2023 та розрахунком суми гонорару за договором про надання професійної правничої допомоги від 10.04.2023.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи. Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Суд враховує посилання представника позивача на те, що договір між адвокатом та відповідачем по справі був укладений до подання позовної заяви. Разом із тим, норми процесуального законодавства не містять заборони щодо представництва адвокатом інтересів клієнта в різних справах на підставі одного договору.
Враховуючи складність справи та обсяг поданих представником відповідача доказів , зміст відзиву та клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн є справедливим та компенсує відповідачу витрати на правову допомогу.
Керуючись ст.258-260, 270 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
По справі 524/7632/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації частини вартості відчуженого спільного майна подружжя - ухвалити додаткове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_2 судові витрати в сумі 8000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ