ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 600/5898/23-а
Головуючий у 1-й інстанції: Левицький Василь Костянтинович
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
22 листопада 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Другого відділу держаної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся із позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду в якому просив:
визнати протиправними та скасувати постанови відповідача 1 - державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці ЗМУМЮ Іванчука А.В.:
- про відкриття виконавчого провадження ВП № 72376695 від 15.08.2023;
- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 72376695 від 15.08.2023;
- про стягнення виконавчого збору ВП № 72376695 від 15.08.2023;
- про арешт коштів боржника ВП № 72376695 від 15.08.2023.
зобов'язати відповідача 1 закрити виконавче провадження ВП № 72376695 від 15.08.2023.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.09.2023 в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що в державного виконавця були відсутніми визначені законом підстави для повернення виконавчого документа стягувачу, а відтак виконавець зобов'язаний був відкрити виконавче провадження, винісши відповідну постанову. За таких обставин порушення відповідачем строку винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не може слугувати самостійною та достатньою підставою для висновку про протиправність оскарженої постанови про відкриття виконавчого провадження.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задоволено повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що в матеріалах справи відсутні докази вручення позивачу постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, тому виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, не набрав законної сили.
Крім того позивачем вказано, що виконавче провадження ВП № 72376695 відкрито державним виконавцем з порушенням строку відкриття. Також зазначено, що він не був повідомлений про відкрите виконавче провадження стосовно нього.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що приймаючи оскаржувані постанови державний виконавець діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством.
Стосовно строків зазначив, що тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України встановлені Законом України «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Щодо набрання постановою про притягнення до адміністративної відповідальності законної сили зазначає, що в постанові СЕ №0065706 виданій 07.03.2023 вказана дата набрання законної сили 27.03.2023.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 13.11.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду на 21.11.2023 на 09:50.
Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з'явилися, при цьому в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
07.03.2023 головним спеціалістом - інспектор з паркування інспекції з паркування, управління порядку та контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради Михайлов О.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відозапису) Серії СЕ № 0065706, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 680,00 грн. У разі несплати штрафу, у порядку примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, стягнуто з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 1360,00 грн.
Із змісту постанови видно, що її копію надіслано позивачу рекомендованим листом за вих. № 20081 від 07.03.2023. Дата набрання постанови законної сили: 27.03.2023, строк пред'явлення постанови до виконання: 27.06.2023.
У постанові від 07.03.2023 також зафіксовано, що 17.01.2023 о 11 год. 36 хв. позивач на транспортному засобі Марки SsaNg YoNg, ДНЗ НОМЕР_1 , за адресою м. Чернівці, вул. Богомольця Олександра 15, здійснив зупинку на перехресті, чим створив перешкоду для інших учасників руху, внаслідок чого порушив п 15.9(г) ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
01.05.2023 управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради направило до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для примусового виконання постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) Серії СЕ № 0065706 від 07.03.2023.
15.08.2023 Другим відділом держаної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 72376695 з примусового виконання виконавчого документу - постанови Серії СЕ № 0065706 від 07.03.2023, виданої управлінням порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради, про стягнення з позивача штрафу у сумі 1360,00 грн.
15.08.2023 Другим відділом держаної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову ВП № 72376695 про стягнення виконавчого збору, якою стягнуто з позивача виконавчий збір у розмірі 136,00 грн.
15.08.2023 Другим відділом держаної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову ВП № 72376695 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначеного для позивача розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 210,50 грн.
15.08.2023 Другим відділом держаної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову ВП № 72376695 про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - ОСОБА_2 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, усього на загальну суму 1706,50 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що у позовній заяві позивач зазначав та не заперечувалося відповідачем, що 15.08.2023, через СМС повідомлення ПриватБанку, позивач дізнався про арешт його карткового рахунку виконавчою службою, а через інтернет ресурс «Єдиний реєстр боржників» - про відкрите виконавче провадження Другим відділом держаної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
18.08.2023 позивач звернувся до відповідача для отримання інформації про відкрите виконавче провадження відносно нього, та в той же день отримав копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 72376695.
Вважаючи оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, арешт коштів боржника протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Частиною 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону № 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Отже, державний виконавець зобов'язаний відповідно до вимог чинного законодавства не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно матеріалів справи постанова серії СЕ № 0065706 прийнята управлінням порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради 07.03.2023.
Вказана постанова направлена до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом від 01.05.2023.
Натомість постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем лише 15.08.2023, тобто більше ніж через три місяці з дня його направлення.
При цьому у відзиві на апеляційну скаргу відповідачем вказано про те, що тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України встановлені Законом України «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Колегія суддів відхиляє такі твердження відповідача метою прийняття Закону України «Про внесення змін до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 2129-IX від 15.03.2022 (набрав чинності 26.03.2022) є забезпечення дотримання прав учасників виконавчого провадження під час дії воєнного стану. Водночас, якщо стягувач, у тому числі державний орган, має можливість звернутись до державної виконавчої служби до закінчення воєнного стану, то він має робити це із дотриманням загальних строків пред'явлення виконавчих документів до виконання , що встановлені ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». В іншому випадку недотримання встановлених Законом строків може призвести до свавілля з боку стягувача та правової невизначеності для боржника.
Таким чином колегія суддів погоджується з твердженням позивача, що постанова про відкриття виконавчого провадження протиправно винесена з порушенням строків встановлених частиною 5 статті 26 Закону № 1404-VIII, однак відповідно до 4. 5 ст. 13 цього ж Закону, порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Разом з тим колегія суддів приймає доводи скаржника про те, що постанова серії СЕ № 0065706 від 07.03.2023, видана управлінням порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради, про стягнення з позивача штрафу у сумі 1360,00 грн не набрала законної сили, а тому у відповідача не було правових підстав відкривати виконавче провадження з виконання такого документу виходячи з наступного.
Нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено особливості та порядок направлення постанов про накладення адміністративного стягнення на примусове виконання.
Статтею 291 КУпАП встановлено, що постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
У відповідності до ч. 3 ст. 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 300-1 КУпАП у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 142 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною. Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня вчинення відповідного правопорушення.
У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частинах першій та другій статті 142 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.
У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
Тобто постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не можуть бути направлені на примусове виконання до завершення процедури оскарження, та останні підлягають лише примусовому виконанню після закінчення строку, установленого ч. 1 ст. 307 КУпАП.
Приймаючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії СЕ № 0065706 від 07.03.2023 позивач не оскаржував у судовому порядку.
При цьому у постанові управлінням порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради серії СЕ № 0065706 від 07.03.2023 вказано дату набрання постанови законної сили: 27.03.2023; строк пред'явлення постанови до виконання: 27.06.2023.
Також зазначено, що копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності надіслано на адресу позивача рекомендованим листом за вих. № 20081 від 07.03.2023.
Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що постанова серії СЕ № 0065706 від 07.03.2023 не містить інформації щодо вручення примірника такої постанови позивачу.
Крім того у постанові вказана адреса позивача « АДРЕСА_1 », тоді як згідно копії паспорта позивача місце проживання його зареєстроване за адресою « АДРЕСА_2 ».
Докази направлення постанови на адресу позивача та її вручення позивачу в матеріалах справи відсутні.
Таким чином відсутні підстави вважати, що постанова від 07.03.2023 набрала законної сили, а відтак, відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження з виконання постанови серії СЕ № 0065706 від 07.03.2023.
Також слід зазначити, що відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що порушення своїх прав та інтересів позивач, серед іншого, обґрунтовує тим, що незгідний з постановою про накладення адміністративного стягнення серії СЕ № 0065706 від 07.03.2023, на підставі якої відкрито виконавче провадження ВП № 72376695 від 15.08.2023, проте позивач не оскаржує таку постанову.
Стосовно таких висновків колегія суддів зазначає, що позивачем вказано про те, що він не отримував таку постанову, а тому не міг її оскаржувати. Вказане жодним чином не спростовується відповідачем.
Такі твердження позивача підтверджуються матеріалами справи, зокрема, постанова від 07.03.2023 не містить інформації про вручення її примірника позивачу, а лише про направлення її без зазначення адреси, на яку направлялося та відомостей про вручення.
При цьому встановлення обставин щодо набрання законної сили постановою від 07.03.2023 має суттєве значення, оскільки за відсутності доказів набрання законної сили, оскаржувана постанова прийнята відповідачем протиправно та підлягає скасуванню.
Вказані обставини в сукупності дають правові підстави для висновку про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення серії СЕ № 0065706 від 07.03.2023, а тому така підлягає скасуванню.
Щодо інших оскаржуваних постанов, апеляційний суд зазначає, постанови про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору та арешт коштів боржника є похідними від відкриття виконавчого провадження та приймаються (виконуються) безпосередньо після відкриття виконавчого провадження і випливає з нього. Отже, визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження тягне за собою (автоматично) скасування заходів спрямованих на таке примусове виконання рішення.
Стосовно зобов'язання відповідача закрити виконавче провадження ВП № 72376695 від 15.08.2023 слід зазначити, що в даних правовідносинах належним та достатнім способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та інших, як похідних, що має правовим наслідком - відсутність відкритого виконавчого провадження, а тому відповідно і відсутні підстави для його закінчення. Тому вимога про зобов'язання відповідача закінчити (закрити) виконавче провадження не має правового змісту (є зайвою).
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку що належним способом захисту порушених прав позивача буде задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування постанов Другого відділу держаної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП № 72376695 від 15.08.2023, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 72376695 від 15.08.2023, про стягнення виконавчого збору ВП № 72376695 від 15.08.2023, про арешт коштів боржника ВП № 72376695 від 15.08.2023.
Відносно тверджень позивача про те, що судом першої інстанції не прийнято рішення щодо клопотання про залучення третьої особи колегія суддів зазначає, що таке клопотання розглянуто судом першої інстанції. За результатами розгляду суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні такого клопотання, про що зазначено у протоколі судового засідання від 07.09.2023.
Разом з тим у клопотанні про залучення третьої особи відповідач просив залучити Управління порядку та контролю за благоустроєм Інспекції з паркування Чернівецької міської ради. Проте, в межах даної справи судом перевіряється правомірність акту індивідуальної дії відповідача, який стосується конкретної особи (позивача). Натомість вимоги до Управління порядку та контролю за благоустроєм Інспекції з паркування Чернівецької міської ради позивачем не ставилися, а отже рішення у справі не може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки Управління, а тому відсутні підстави для залучення його третьою особою у справі.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Частиною 6 ст. 139 КАС України вказано, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання позову позивач мав сплатити 1073,60 грн судового збору, а за подання апеляційної скарги - 1610,40 грн.
При цьому позивачем сплачено судовий збір згідно квитанції № 1201039765 від 25.08.2023 - 1073,60 грн. за подання позову та згідно квитанції № 1218247617 від 06.10.2023 - 2559,75 грн. за подання апеляційної скарги.
Тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 2684 грн. судового збору сплаченого згідно квитанції № 1201039765 від 25.08.2023 на суму 1073,60 грн. та квитанції № 1218247617 від 06.10.2023 на суму 1610,40 грн.
Решта суми сплаченої згідно квитанції №1218247617 від 06.10.2023 (949,35 грн) є надміру сплаченою та може бути повернута позивачу за його заявою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову.
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати постанови Другого відділу держаної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції:
про відкриття виконавчого провадження ВП № 72376695 від 15.08.2023;
про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 72376695 від 15.08.2023;
про стягнення виконавчого збору ВП № 72376695 від 15.08.2023;
про арешт коштів боржника ВП № 72376695 від 15.08.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу держаної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судових витрат понесених на сплату судового збору.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 4 ст.272, 328, 329 КАС України
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.