Справа №522/17760/19
Провадження №1-кп/522/2986/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
судді - ОСОБА_2 ,
судді - ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси угоду про визнання винуватості, разом із обвинувальним актом, який надійшов із Одеської місцевої прокуратури №3, у кримінальному провадженні №12019160500003421, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.06.2019 року, у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
адвоката - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, суд
ВСТАНОВИВ:
У березні-квітні 2019 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час невстановлена особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, розповіла ОСОБА_8 , на теперішній час засудженого Приморським районним судом м. Одеси від 01.11.2023 року, про те, що ОСОБА_9 , який мешкає в квартирі АДРЕСА_2 , постійно дошкуляє мешканцям указаного будинку, періодично пошкоджуючи автомобілі, які їм належать. При цьому, вказана невстановлена особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, декілька раз звернулася до ОСОБА_8 , із проханням здійснити вплив на ОСОБА_9 з метою припинення ним протиправних дії стосовно сусідів.
У зв'язку з цим, у ОСОБА_8 , який вирішив допомогти невстановленій особі, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, виник намір спрямований на вчинення стосовно ОСОБА_9 хуліганських дії, шляхом застосування до нього фізичного та морального насилля. З метою полегшення реалізації вказаного злочинного умислу ОСОБА_8 запропонував своїм знайомим невстановленій особі №1, та ОСОБА_5 , допомогти йому вчинити хуліганські дії, шляхом застосування фізичного та морального насилля стосовно ОСОБА_9 , на що вони погодились.
Приступивши до безпосередньої реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на вчинення хуліганських дії, шляхом застосування фізичного та морального насилля стосовно ОСОБА_9 , 30.06.2019 року у вечірній час ОСОБА_8 разом із невстановленою особою №2, на автомобілі марки «Toyota RAV 4», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_8 заїхали за невстановленою особою №1, та разом на вказаному автомобілі направились до місця проживання ОСОБА_9 . При цьому, ОСОБА_5 взяв із собою балон, споряджений речовиною сльозогінної та дратівної дії «Перець» і пістолет марки «Флобер», для того щоб в разі необхідності застосувати їх до ОСОБА_9 .
Залишивши автомобіль на вулиці Гоголя в м. Одесі, ОСОБА_8 , невстановлена особа №1, та ОСОБА_5 , 30.06.2019 року приблизно о 21 годині 05 хвилин прийшли до квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , де проживав ОСОБА_9 , та через дверний отвір, в якому відсутні двері, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, без дозволу господаря вказаного житла, проникли до вказаної квартири, де невстановлена особа №1, та ОСОБА_8 пройшли до кімнати, в якій знаходився ОСОБА_9 із матір'ю, а ОСОБА_5 знаходився позаду них де, порушуючи спокій громадян, та демонструючи зневажливе ставлення до загальноприйнятних правил поведінки, почали висловлюватися на адресу ОСОБА_9 нецензурною лайкою, та погрожувати фізичним насиллям, проявляючи таким чином особливу зухвалість.
Продовжуючи хуліганські дії, невстановлена особа №1, перебуваючи в кімнаті та, побачивши там ОСОБА_9 , безпричинно, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, не зважаючи на перебування у квартирі жінки похилого віку, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, яка виразилась у застосуванні заздалегідь заготовленого балону із засобом, спорядженим речовиною сльозогінної та дратівної дії «Перець», розпилив його у бік розташування осіб, які перебували в кімнаті, завдавши їм фізичних страждань.
В подальшому, невстановлена особа №1 діючи самостійно (проявивши ексцес виконавця), самовільно вийшовши за межі попередньої спільної домовленості із ОСОБА_8 , та ОСОБА_5 , на вчинення хуліганських дії, шляхом застосування фізичного та морального насилля стосовно ОСОБА_9 , без їх відому, нічого не повідомляючи останнім про свій злочинний намір, умисно, використовуючи малозначний та нікчемний привід, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальноприйнятих норм поведінки і моральності, грубо порушуючи громадський порядок, виявляючи особливу зухвалість, відносно потерпілого ОСОБА_9 , з метою протиправного заподіяння смерті потерпілому із хуліганських мотивів, дістав зі своєї поясної сумки пістолет марки «Флобер», який він приготував заздалегідь, і приніс із собою, та зробив з нього не менше шести пострілів в область нижніх та верхніх кінцівок, а також тулуба ОСОБА_9 , спричинивши йому тілесні ушкодження, від яких останній помер на місці події.
Після вчинення вказаних протиправних дії ОСОБА_8 , невстановлена особа №1, та ОСОБА_5 із місця події зникли.
За наведених обставин ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненні указаного кримінального правопорушення, та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, що описані у обвинувальному акті, та просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, та призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання згідно до угоди.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 просив затвердити угоду про визнання винуватості, та призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання відповідно до угоди.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим.
Згідно до вимог п.1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчинені нетяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, та його винність у вчиненні указаного кримінального правопорушення доведена.
Крім того, судом було з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, передбачені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, який буде до нього застосовано у разі затвердження угоди про визнання винуватості.
Згідно до вимог ч.6 ст.474 КПК України дослідивши угоду про визнання винуватості, суд переконався, що сторони добровільно уклали зазначену угоду, що укладена угода була добровільним волевиявленням обвинуваченого, та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Перевіряючи угоду на відповідність ч.7 ст.474 КПК України суд вважає, що зазначена угода від 7 листопада 2023 року про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України та закону, умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та закону, дії обвинуваченого кваліфіковані правильно, умови угоди відповідають інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, немає підстав вважати, що угода не була добровільною, немає підстав вважати, що умови угоди неможливо виконати, є фактичні підстави для визнання винуватості.
Судом обвинуваченому ОСОБА_5 роз'яснено наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст.476 КПК України.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що зазначена угода про визнання винуватості повинна бути затверджена судом.
Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні указаного кримінального правопорушення повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує його особу, що він обвинувачується у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, раніше не судимий.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відсутні.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_5 , ступеню тяжкості кримінального правопорушення, наявності вище зазначених двох пом'якшуючих покарання обставин, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд погоджується із узгодженим сторонами в угоді про визнання винуватості від 7 листопада 2023 року покаранням у вигляді позбавлення волі, та такий вид покарання буде достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На підставі вимог ч.5 ст.72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами ч.1 цієї статті. На підставі зазначеного, суд вважає необхідним зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 у строк відбування покарання, по зазначеному вироку суду, строк його перебування під вартою з 02.07.2019 року до 01.06.2023 року із розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
На підставі ст.174 КПК України суд приходить до висновку про необхідність скасування частково арешту, який був накладений, згідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 04.07.2019 року на речові докази, які належали обвинуваченому ОСОБА_5 , а саме на шорти синього кольору, білу футболку, чорні кросівки з білою підошвою,мобільний телефон марки «Мейзу» М5S ІМЕІ1: НОМЕР_2 ; ІМЕІ2: НОМЕР_3 ,так як у подальшому застосуванні такого арешту відпала потреба.
Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України. Керуючись ст.ст.100, 174, 331, 367-371, 373, 374, 376, 395, 474, 476, 532 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду, укладену 10 липня 2023 року про визнання винуватості між прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_6 , таобвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, яке зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019160500003421 від 30.06.2019 року.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, та призначити йому покарання за указаною частиною указаної статті - позбавлення волі строком на 3 /три/ роки 10 /десять/ місяців 29 /двадцять дев'ять/ днів.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 02.07.2019 року до 01.06.2023 року із розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Вважати, що засуджений ОСОБА_5 відбув покарання за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси від 23.11.2023 року.
Скасувати частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.07.2019 року, а саме на шорти синього кольору, білу футболку, чорні кросівки з білою підошвою, мобільний телефон марки «Мейзу» М5S ІМЕІ1: НОМЕР_2 ; ІМЕІ2: НОМЕР_3 .
Речові докази: шорти синього кольору, білу футболку, чорні кросівки з білою підошвою,мобільний телефон марки «Мейзу» М5S ІМЕІ1: НОМЕР_2 ; ІМЕІ2: НОМЕР_3 повернути обвинуваченому ОСОБА_5 за належністю.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. На вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд, з підстав, передбачених ст.394 КПК України, а також у касаційному порядку, що визначено у п.1 ч.3 ст.424 КПК України.
Вирок першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Головуючий суддя - ОСОБА_1
суддя - ОСОБА_2
суддя - ОСОБА_3
23.11.2023