ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 495/2164/23
Номер провадження 2/495/1746/2023
26 жовтня 2023 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Боярського О.О.,
при секретарі Саханові О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білгород-Дністровський в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 про стягнення коштів за недонос речового майна, отриманого ним під час проходження військової служби, -
ВСТАНОВИВ:
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить суд стягнути з відповідача на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) шкоду, завдану внаслідок недоносу речового майна в розмірі 5622,29 грн.
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.
Громадянин ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у в/ч НОМЕР_1 НГУ на посаді командира 3-го відділення 3-го стрілецького взводу 3-ої стрілецької роти (з конвоювання, екстрадиції, та охорони підсудних ), з 15 червня 2017 року по 24 січня 2020 року, що підтверджується витягами з наказу (по стройовій частині) від 15.06.2017 №139 та від 24.01.2020 №16.
Під час проходження ОСОБА_1 військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , наказом командира вч НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) від 24.01.2020 №16, з останнім було припинено контракт про проходження ним військової служби та оголошено про направлення для проходження строкової служби, розірвавши контракт відповідно до підпункту «ж» пункту 2 частини 5 статті 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» через систематичне не виконання умов контракту.
Вч НОМЕР_1 НГУ належним чином здійснювала речове забезпечення солдата ОСОБА_1 під час проходження ним військової служби за контрактом. Військовослужбовець отримував належне йому речове майно згідно норм належності та враховуючи строки експлуатації такого майна.
Керуючись п. 18 розділу ІІІ Інструкції про речове забезпечення, а також враховуючи факт звільнення з військової служби солдата ОСОБА_1 «через службову невідповідність», у військової частини НОМЕР_1 НГУ виникла необхідність утримати з останнього кошти за речове майно, яке було отримане солдатом ОСОБА_1 під час проходження військової служби та строки експлуатації (носіння) яких не закінчилися.
Таким чином, відповідно Довідки-розрахунку від 07.05.2020 № 8 встановлено, що впродовж 2017-2020 років (тобто коли солдат ОСОБА_1 проходив службу у в/ч НОМЕР_1 НГУ в якості військовослужбовця контрактної служби), ним з речового складу частини було отримане речове майно, строки експлуатації якого на момент звільнення військовослужбовця не закінчилися, а саме: «Кашкет», «Шапка зимова повсякденна», «Куртка зимова», « ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Сорочка», «Рукавички трикотажні», «Напівчоботи хромові утеплені», «Напівчеревики хромові», «Шкарпетки зимові», « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «Шапка зимова», «Костюм літній польовий», « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «Рукавички демісезонні», « ІНФОРМАЦІЯ_4 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 », «Ремінь брючний», «Сумка транспортна індивідуальна».
Вартість недоношеного речового майна яка підлягає утриманню з ОСОБА_1 за недонос вище переліченого речового майна складає 5622,29грн.
Також слід зазначити, що військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, направляла лист ОСОБА_1 , про заборгованість останнього перед в/ч НОМЕР_1 НГУ за недонос речового майна у сумі 5622,29 грн. (п'ять тисяч шістсот двадцять дві гривні 29 копійок) та було запропоновано сплатити дану заборгованість добровільно. ОСОБА_1 дане прохання та даний лист проігнорував, відповіді щодо добровільної сплати до в/ч НОМЕР_1 НГУ не надав.
Солдатом ОСОБА_1 під час звільнення нанесено збиток державі у розмірі 5622,29 грн. (п'ять тисяч шістсот двадцять дві гривні 29 копійок). Начальником фінансової служби даний збиток у сумі 5622,29 грн. занесений у книгу грошових стягнень і нарахувань. Таким чином, борг солдата ОСОБА_1 на час його звільнення складає 5622,29 грн.
Рух справи у суді.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.07.2023 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
26.10.2023 року сторони у судове засідання не з'явились.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Однак подав до суду заяву, відповідно до якої просив суд, розглянути справу без його участі. На задоволені позовних вимог наполягає, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України, у порядку ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наявності умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, та оскільки позивач не заперечує щодо заочного вирішення справи, суд вважає за можливе допустити заочний розгляд справи.
Фактичні обставини справи встановлені судом та нормативно правове обґрунтування суду.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що громадянин ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у в/ч НОМЕР_1 НГУ на посаді командира 3-го відділення 3-го стрілецького взводу 3-ої стрілецької роти (з конвоювання, екстрадиції, та охорони підсудних ), з 15 червня 2017 року по 24 січня 2020 року, що підтверджується витягами з наказу (по стройовій частині) від 15.06.2017 №139 та від 24.01.2020 №16.
Під час проходження ОСОБА_1 військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , наказом командира вч НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) від 24.01.2020 №16, з останнім було припинено контракт про проходження ним військової служби та оголошено про направлення для проходження строкової служби, розірвавши контракт відповідно до підпункту «ж» пункту 2 частини 5 статті 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» через систематичне не виконання умов контракту.
Згідно ч.1 статті 91 ЗУ «Про Соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно абзацу четвертого частини третьої статті 20 Закону України "Про Національну гвардію України", норми забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України військовою формою одягу, спеціальним одягом, взуттям та спорядженням, а також іншими предметами речового майна визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
Механізм організації та порядку речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в військових частинах НГУ, визначено Інструкцією з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 року № 475 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 червня 2017 року за № 797/30665 (далі - Інструкція про речове забезпечення).
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про речове забезпечення:
«речове майно - це предмети обмундирування, взуття, білизни, постільних речей, спорядження, спеціального, концертного та постового одягу, нагрудні знаки і знаки розрізнення, санітарно-господарське, культурно-просвітницьке та спортивне майно, верхолазне спорядження, спеціальне спорядження для службових собак, технічні засоби речової служби та запасні частини до них, інструмент та матеріали для пошиття, ремонту та хімічного чищення речового майна, намети, брезенти, декоративні тканини і килимові вироби, музичні інструменти для штатних військових оркестрів, прапори, папір, канцтовари, бланки та книги обліку і звітності, мило та мийні засоби»;
«строк експлуатації (носіння) предметів речового майна - час, установлений нормами забезпечення речовим майном, протягом якого предмет має носитися або перебувати в експлуатації».
Відповідно до п. 8 розділу І Інструкції про речове забезпечення:
«Строк експлуатації (носіння) предметів повсякденної форми одягу військовослужбовців установлюється залежно від групи забезпечення речовим майном (першої чи другої), до якої віднесено військову частину, де проходить військову службу військовослужбовець».
«До першої групи забезпечення речовим майном належать:
з'єднання, військові частини, навчальні військові частини (центри), бази, установи, підрозділи територіальних управлінь Національної гвардії України».
Відповідно до п. 9 розділу І Інструкції про речове забезпечення:
«Строк експлуатації (носіння) предметів, які входять до складу бойового єдиного комплекту, установлюється залежно від категорії військовослужбовців».
«До 1 категорії належать військовослужбовці (за винятком військовослужбовців строкової служби) з'єднань, військових частин, навчальних військових частин (центрів), баз, установ, підрозділів територіальних управлінь, курсанти вищих військових навчальних закладів Національної гвардії України».
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Інструкції про речове забезпечення: «Бойовий єдиний комплект - комплект предметів польового обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту для екіпірування військовослужбовців».
«Майном бойового єдиного комплекту забезпечуються всі категорії військовослужбовців, резервісти та особи, призвані на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори».
Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції про речове забезпечення:
«Речове майно військовослужбовцям видається на майбутній строк служби».
«Видача предметів речового майна достроково (до закінчення визначених нормами забезпечення строків експлуатації (носіння) забороняється, за винятком безкоштовної заміни предметів речового майна в разі втрати чи нівечення військовослужбовцями та військовозобов'язаними при виконанні службових обов'язків чи внаслідок стихійного лиха, а також у разі виявлення їх прихованих дефектів. Строки експлуатації (носіння) виданих на заміну предметів речового майна обчислюються з дня видачі».
Відповідно до п. 18 розділу ІІІ Інструкції про речове забезпечення:
«У разі звільнення військовослужбовців за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, засудженням особи до позбавлення волі або обмеження волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України та строки експлуатації (носіння) яких не закінчилися, утримується з урахуванням строку перебування їх у носінні на підставі довідки-розрахунку на утримання вартості речового майна».
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що вч НОМЕР_1 НГУ належним чином здійснювала речове забезпечення солдата ОСОБА_1 під час проходження ним військової служби за контрактом. Військовослужбовець отримував належне йому речове майно згідно норм належності та враховуючи строки експлуатації такого майна.
Керуючись п. 18 розділу ІІІ Інструкції про речове забезпечення, а також враховуючи факт звільнення з військової служби солдата ОСОБА_1 «через службову невідповідність», у військової частини НОМЕР_1 НГУ виникла необхідність утримати з останнього кошти за речове майно, яке було отримане солдатом ОСОБА_1 під час проходження військової служби та строки експлуатації (носіння) яких не закінчилися.
Таким чином, відповідно Довідки-розрахунку від 07.05.2020 № 8 встановлено, що впродовж 2017-2020 років (тобто коли солдат ОСОБА_1 проходив службу у в/ч НОМЕР_1 НГУ в якості військовослужбовця контрактної служби), ним з речового складу частини було отримане речове майно, строки експлуатації якого на момент звільнення військовослужбовця не закінчилися, а саме: «Кашкет», «Шапка зимова повсякденна», «Куртка зимова», « ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Сорочка», «Рукавички трикотажні», «Напівчоботи хромові утеплені», «Напівчеревики хромові», «Шкарпетки зимові», « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «Шапка зимова», «Костюм літній польовий», «Куртка вітровологозахисна зимова», «Штани вітровологозахисні зимові», «Рукавички демісезонні», «Фуфайка з короткими рукавами», « ІНФОРМАЦІЯ_5 », «Ремінь брючний», «Сумка транспортна індивідуальна».
Вартість недоношеного речового майна яка підлягає утриманню з ОСОБА_1 за недонос вище переліченого речового майна складає 5622,29 грн. (п'ять тисяч шістсот двадцять дві гривні 29 копійок).
Строки експлуатації вище переліченого майна зазначені у Нормах забезпечення речовим майном військовослужбовців та працівників Національної гвардії України в мирний час та особливий період, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 № 475 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 червня 2017 року за № 798/30666 (далі - Норми).
З метою роз'яснення суду та відповідачу порядку здійснення розрахунку на утримання коштів за недонос речового майна, прошу звернути увагу на наступне.
Роз'яснення щодо розрахунку за недонос: «Шапка зимова повсякденна»- (№ з/п-2), строки носки якої передбачені графою 5 розділу «Обмундирування» Норми 2, вищезазначеного наказу. Таким чином, даною нормою передбачено, що військова частина НОМЕР_1 повинна видавати військовослужбовцю 1 (одну) шапку зимову повсякденну на 5 років (60 місяців). Виходячи з цього, солдат ОСОБА_1 , «шапку зимову повсякденну» отримав у червні 2017 року, та носив «шапку зимову повсякденну» 32 місяців, а повинен був носити 60 місяців. Тобто недонос речового майна складає 28 місяців. Таким чином: 1178,40 грн. (ціна предмета) / 60 (строк експлуатації предмета) * 28 (строк недоносу) = 549,92 грн. (сума до утримання).
За такою ж аналогією здійснюється розрахунок за недонос: «Кашкет», «Шапка зимова повсякденна», «Куртка зимова», «Плащ накидка з чохлом», «Кітель і штани», «Сорочка», «Рукавички трикотажні», «Напівчоботи хромові утеплені», «Напівчеревики хромові», «Шкарпетки зимові», « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «Шапка зимова», «Костюм літній польовий», «Куртка вітровологозахисна зимова», «Штани вітровологозахисні зимові», «Рукавички демісезонні», «Фуфайка з короткими рукавами», « ІНФОРМАЦІЯ_5 », «Ремінь брючний», «Сумка транспортна індивідуальна», строки носки яких передбачені Довідкою розрахунком від 07.05.2020 № 8, відповідно Норм.
Керуючись п. 18 розділу ІІІ Інструкції про речове забезпечення, суму нараховану до утримання вартості речового майна з військовослужбовця, та суму нарахованої грошової компенсації вартості за неотримане речове майно було взаєморозраховано згідно Довідки від 07.05.2020 № 19 на суму 3613,32 грн. (три тисячі шістсот тринадцять гривень 32 копійки) та загальна заборгованість становить 5622,29 грн. (п'ять тисяч шістсот двадцять дві гривні 29 копійок).
З матеріалів справи вбачається, що військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, направляла лист ОСОБА_1 , про заборгованість останнього перед в/ч НОМЕР_1 НГУ за недонос речового майна у сумі 5622,29 грн. (п'ять тисяч шістсот двадцять дві гривні 29 копійок) та було запропоновано сплатити дану заборгованість добровільно. ОСОБА_1 дане прохання та даний лист проігнорував, відповіді щодо добровільної сплати до в/ч НОМЕР_1 НГУ не надав.
Солдатом ОСОБА_1 під час звільнення нанесено збиток державі у розмірі 5622,29 грн. (п'ять тисяч шістсот двадцять дві гривні 29 копійок). Начальником фінансової служби даний збиток у сумі 5622,29 грн. занесений у книгу грошових стягнень і нарахувань. Таким чином, борг солдата ОСОБА_1 на час його звільнення складає 5622,29 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Висновки суду за результатами розгляду справи.
Зважаючи на ті обставини, що відповідач був звільнений з військової служби у запас за пп. «е» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», а саме через службову невідповідність, позивач має право на утримання з відповідача вартості предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову, а позивачем були понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2684 грн, суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених останнім судових витрат у розмірі 2684 грн.
Керуючись ст.ст.12,13,19,81,141,247,259,263-265,274,279,280 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 про стягнення коштів за недонос речового майна, отриманого ним під час проходження військової служби - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , МФО 820172, рахунок НОМЕР_4 в ДКСУ м. Київ майнову шкоду в сумі 5622,29 грн. (п'ять тисяч шістсот двадцять дві гривні 29 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , МФО 820172, рахунок НОМЕР_4 в ДКСУ м. Київ понесені судові витрати в розмірі 2684 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.О.Боярський