ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13.11.2023м. СумиСправа № 920/978/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/978/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рост Трейдинг” (вул. Маршала Бірюзова, буд. 37, м. Полтава, 36007)
до відповідача Дочірнього підприємства “Сумський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (вул. Роменська, буд. 79/2, м. Суми, 40002)
про стягнення 414 725 грн 72 коп.,
представники учасників справи у судове засідання не з'явилися
УСТАНОВИВ:
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 414 725 грн 72 коп., в тому числі 375 000 грн 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 153 грн 56 коп. пені, 47 грн 50 коп. штрафу, 9174 грн 66 коп. 3% річних, 30 350 грн 00 коп. інфляційних втрат відповідно до договору поставки (купівлі-продажу) товару № 2001/23 від 20.01.2023, укладеного між сторонами.
Ухвалою від 21.08.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/978/23, призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 21.09.2023, 11:15; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Копія ухвали суду від 21.08.2023 була надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження та отримана останнім 25.08.2023, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
13.09.2023 позивач подав заяву (вх. № 5777 від 13.09.2023), в якій просить суд судове засідання, призначене на 21.09.2023 об 11 год. 15 хв., проводити без участі позивача та представника позивача; зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
21.09.2023 відповідач подав заяву (вх. № 3636 від 21.09.2023), в якій просить суд розстрочити виконання рішення по справі № 920/978/23 до 31.12.2023 рівними частинами. Відповідач зазначає, що у ДП “Сумський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” наразі відсутні фінансові можливості негайно виконати рішення суду та одразу погасити заборгованість у повному обсязі. Основним джерелом доходу підприємства є отримання плати за надані послуги (виконані роботи) з ремонту, реконструкції та утримання автомобільних доріг, мостів, автострад та інших споруд. Наслідки військової агресії рф проти України спричинили скрутне фінансове становище підприємства, відповідач вимушений був залучати кредитні ресурси. Підприємством було укладено договір про надання овердрафту з АТ “Банк Січ”, за яким існує заборгованість у сумі 341 006 грн 52 коп. Також підприємство уклало договір про надання овердрафту з АТ “Комерційний банк “Глобус” (договір №40/ЮКО-23). Крім цього, у підприємства існує кредиторська заборгованість за отримані матеріали, яка складає 39 501 374,74 грн.; кредиторська заборгованість за отримані послуги, яка складає 1 1370 48,97 грн. Заборгованість за фінансовими позиками складає 300 000,00 грн. Через скрутний фінансовий стан у підприємства відсутня фінансова можливість виконувати свої боргові зобов'язання й перед іншими контрагентами. Через скрутний фінансовий стан підприємство ДП “Сумський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” було вимушене звернутись до Головного управління ДПС у Сумській області щодо розстрочення сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та укласти договір про розстрочення грошового зобов'язання. Стягнення одразу всієї суми боргу на користь позивача критично погіршить фінансове становище підприємства, спричинить значне погіршення у можливості виконання підприємством замовлень через нестачу коштів, спричинить його збитковість. Сукупно такі обставини можуть призвести до припинення діяльності підприємства. Розстрочка виконання рішення суду надасть змогу підприємству погасити борг поступово шляхом періодичних виплат, що не завдасть значних фінансових втрат, надасть змогу надалі здійснювати господарську діяльність й виконувати свої зобов'язання перед позивачем, належним чином розрахуватися з ним. Примусове стягнення заборгованості призведе до тяжких фінансових наслідків для підприємства, відсутності можливості у підприємства погасити заборгованість з виплати заробітної плати працівникам підприємства та може загрожувати банкрутством.
У судовому засіданні 21.09.2023, за участю представника відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.10.2023, 10 год. 30 хв. для надання позивачу можливості ознайомитися із заявою відповідача про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 3636 від 21.09.2023) та висловити свою позицію по справі щодо відповідної заяви.
27.09.2023 позивач подав пояснення (вх. № 6127/23 від 27.09.2023), в якому заперечує проти задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду. Позивач зазначає, що скрутне фінансове становище не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється відповідачем на власний ризик. Розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувана і боржника. Вказуючи на обставини скрутного фінансового становища, наявність заборгованості перед банками та кредиторської заборгованості, відповідач не пояснює та не обґрунтовує яким чином буде забезпечене, за відповідних обставин, виконання судового рішення частинами у разі розстрочення, відповідно, у позивача відсутні підстави вважати, що надання розстрочки сприятиме реальному виконанню судового рішення, забезпечить баланс прав і законних інтересів стягувана і боржника. Також відповідач зазначає, що договір поставки (купівлі-продажу) товару (з доставкою) № 2001/23 був укладений між сторонами 20 січня 2023 року, тобто після початку військової агресії рф проти України, наслідки якої, як зазначає відповідач, призвели до скрутного фінансового становища.
27.09.2023 позивач подав заяву (вх. № 6124/23 від 27.09.2023), в якій просить суд судове засідання, призначене на 11.10.2023 о 10 год. 30 хв., проводити без участі позивача та його представника; зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
04.10.2023 позивач подав заяву (вх. № 6285 від 04.10.2023), в якій повідомляє, що відповідачем 27.09.2023 була здійснена оплата заборгованості, у рахунок основної суми боргу, в розмірі 100 000 грн 00 коп.
11.10.2023 відповідач подав лист (вх. № 6429/23 від 11.10.2023), в якому зазначає, що підприємство сплатило позивачеві 100 000,00 грн, а тому станом на 11.10.2023 розмір основної заборгованості складає 275 000,00 грн. До листа відповідач додав копію платіжної інструкції № 2611 від 27.09.2023 та копію картки рахунку 63.1 від 11.10.2023.
У судовому засіданні 11.10.2023, за участю представника відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.11.2023, 12-00; протокольну ухвалу про повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання в порядку ст. 120 ГПК.
09.11.2023 позивач подав заяву (вх. № 7099/23 від 09.11.2023), в якій просить суд судове засідання, призначене на 13.11.2023 о 12 год. 00 хв., проводити без участі позивача та його представника; зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
20.01.2023 між сторонами укладений договір поставки (купівлі-продажу) товару № 2001/23 (з доставкою) за умовами якого позивач зобов'язується поставляти та передавати у власність відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити наступний товар: сіль кам'яна (технічна) у бігбегах (надалі іменується - товар).
Відповідно до п. 1.2. договору найменування товару: сіль кам'яна у бігбегах. Кількість товару, що підлягає поставці згідно з умовами договору становить 500т. Покупець на свій розсуд, керуючись власними господарськими потребами, визначає загальну кількість заявок на поставку товару та не зобов'язаний замовляти товар на всю суму, визначену сторонами як ціна договору.
Загальна вартість товару за договором складається із вартості кожної партії товару, поставленої в межах строку дії договору (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 5.4. договору датою передачі товару від постачальника покупцю вважається дата підписання видаткової накладної на товар, що засвідчує реальне отримання товару за кількістю та якістю матеріально - відповідальними (уповноваженими) особами, які визначені сторонами.
Пунктом 4.3. договору визначено, що постачальник разом з товаром передає документи, зазначені в п. 4.1., п. 4.2. договору, а покупець зобов'язується розрахуватися з постачальником за отриманий товар в такому порядку: 50% - протягом 3-х банківських днів за фактом поставки; 50% - протягом 30 календарних днів.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2023 року (п. 10.1. договору).
Відповідно до видаткових накладних № 70 від 20.01.2023 на суму 250 000 грн 00 коп., № 71 від 20.01.2023 на суму 250 000 грн 00 коп., № 76 від 23.01.2023 на суму 250 000 грн 000 коп., № 77 від 23.01.2023 на суму 237 500 грн 00 коп., № 78 від 23.01.2023 на суму 250 000 грн 00 коп., № 79 від 23.01.2023 на суму 237 500 грн 00 коп., а також товарно-транспортних накладних № 84 від 20.01.2023, № 82 від 20.01.2023, № 86 від 23.01.2023, № 87 від 23.01.2023, № 88 від 23.01.2023, № 89 від 23.01.2023 позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 1 475 000 грн 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив договірні зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 375 000 грн 00 коп.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд встановив, що факт поставки позивачем відповідачу товару за договором на суму 1 475 000 грн 00 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема видатковими та товарно-транспортними накладними, що підписані сторонами, підписи скріплені печатками.
За товар, який поставив позивач згідно з видатковими накладними, відповідач частково розрахувався: 24.02.2023 в сумі 500 000 грн, 21.04.2023 в сумі 500 000 грн та 21.06.2023 в сумі 100 000 грн. На дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за поставлений товар, з урахуванням часткових оплат, становила 375 000 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № 2611 від 27.09.2023, після звернення позивача з позовом до суду та відкриття судом провадження у справі, відповідач частково сплатив заборгованість за товар в сумі 100 000 грн 00 коп.
За цих обставин, враховуючи факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 275 000 грн 00 коп. заборгованості за товар. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 100 000 грн. 00 коп. заборгованості за товар суд закриває на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Згідно з п. 7.3.7. договору, у разі порушення строків оплати товару, покупець на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,001% від суми боргу за кожен день прострочення та штраф в розмірі 0,0001% від суми боргу (сплачується одноразово).
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, з урахуванням строків оплати товару, визначених договором, за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховані: 1) пеня в сумі 153 грн 56 коп. за період з 23.02.2023 до 20.06.2023, виходячи з суми заборгованості в розмірі 475 000 грн 00 коп.; 2) штраф в сумі 47 грн 50 коп. (0,0001% від суми боргу - 475 000 грн 00 коп.); 3) 3 % річних в сумі 4 567 грн 81 коп. за період з 23.02.2023 до 20.04.2023, виходячи з суми заборгованості в розмірі 975 000 грн 00 коп., 4 606 грн 85 коп. за період з 23.02.2023 до 20.06.2023, виходячи з суми заборгованості в розмірі 475 000 грн 00 коп., 4) інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 16 575 грн 00 коп. за період з березня до квітня 2023 року, виходячи з суми заборгованості 975 000 грн 00 коп., в розмірі 13 775 грн 00 коп. за період з лютого до травня 2023 року, виходячи з суми заборгованості 475 000 грн 00 коп.
Перевіривши розрахунок позивача суд встановив, що позивач двічі нарахував 3% річних та інфляційні втрати за період з 23.02.2023 до 20.04.2023, виходячи з суми заборгованості в розмірі 475 000 грн 00 коп., в тому числі у складі боргу в сумі 975 000 грн. 00 коп.
Правомірним та обґрунтованим в межах заявленого позивачем періоду, з урахуванням часткових оплат, є нарахування інфляційних втрат за період з 23.02.2023 до 20.04.2023, виходячи з суми заборгованості 975 000 грн 00 коп. (16 604 грн 25 коп.), за період з 21.04.2023 до 31.05.2023, виходячи з суми заборгованості 475 000 грн 00 коп. (2 375 грн 00 коп.); 3% річних за період з 23.02.2023 до 20.04.2023, виходячи з суми заборгованості 975 000 грн 00 коп. (4 567 грн 81 коп.), за період з 21.04.2023 до 20.06.2023, виходячи з суми заборгованості 475 000 грн 00 коп. (2 381 грн 51 коп.).
За цих обставин, враховуючи встановлений судом факт несвоєчасної оплати відповідачем товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 153 грн 56 коп. пені, 47 грн 50 коп. штрафу, 6 949 грн 32 коп. 3% річних, 18 979 грн 25 коп. інфляційних втрат.
У задоволенні позову в іншій частині, щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 11 370 грн 75 коп. та 3% річних в сумі 2 225 грн 34 коп., суд відмовляє за їх необґрунтованістю.
Розрахунки перевірені судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на сайті https://ips.ligazakon.net/calculator/ff; результати долучені до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
За приписами ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами статті 86 ГПК України.
Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочення виконання рішення суду вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення та із дотриманням балансу інтересів сторін.
Суд зазначає, що скрутне фінансове становище не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється відповідачем на власний ризик. Розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення, суд встановив, що вказуючи на обставини скрутного фінансового становища, наявність заборгованості перед банками та кредиторської заборгованості, відповідач не пояснює та не обґрунтовує яким чином буде забезпечене, за відповідних обставин, виконання судового рішення частинами у разі розстрочення, відповідно, у суду відсутні підстави вважати, що надання розстрочки сприятиме реальному виконанню судового рішення, забезпечить баланс прав і законних інтересів стягувача і боржника. Суд також враховує, що договір поставки (купівлі-продажу) товару № 2001/23 був укладений між сторонами 20.01.2023, тобто після початку військової агресії рф проти України, наслідки якої, як зазначає відповідач, призвели до скрутного фінансового становища.
За цих обставин суд відмовляє у задоволенні заяви Дочірнього підприємства “Сумський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 3636 від 21.09.2023).
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 6016 грн 94 коп., з урахуванням часткового задоволення позову, а також факту сплати відповідачем основного боргу в сумі 100 000 грн. 00 коп. після звернення позивача з позовом до суду.
Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Сумський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (вул. Роменська, буд. 79/2, м. Суми, 40002, код ЄДРПОУ 31931024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рост Трейдинг” (вул. Маршала Бірюзова, буд. 37, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 39771951) 275 000 грн 00 коп. заборгованості за товар, 153 грн 56 коп. пені, 47 грн 50 коп. штрафу, 6 949 грн 32 коп. 3% річних, 18 979 грн 25 коп. інфляційних втрат, 6016 грн 94 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Провадження у справі в частині стягнення з Дочірнього підприємства “Сумський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” 100 000 грн 00 коп. заборгованості за товар - закрити.
4. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
5. Відмовити у задоволенні заяви Дочірнього підприємства “Сумський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 3636 від 21.09.2023).
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
7. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане суддею 23.11.2023.
Суддя Д. В. Вдовенко