ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23.11.2023м. СумиСправа № 920/1176/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/1176/23
за позовом Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” (40021, м. Суми, вул. Лебединська, буд. 13, код ЄДРПОУ 03352432)
до відповідача Приватного акціонерного товариства “Сумбуд” (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 86, код ЄДРПОУ 14017843),
про стягнення 55800 грн 47 коп.,
1. Короткий зміст позовних вимог, заперечень проти позову та хід розгляду справи.
1.1. 11.10.2023 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 55800 грн 47 коп., в тому числі: 50192 грн 04 коп. борг, 1575 грн 87 коп. інфляційні втрати, 905 грн 32 коп. 3% річних, 3126 грн 34 коп. пеня.
1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2023, справу призначено судді Жерьобкіній Є.А.
1.3. Ухвалою від 17.10.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1176/23, суд визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України). Позивачу надав семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України. Відповідачу надав семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України. Заяви, клопотання і заперечення подаються сторонами в письмовій формі.
1.4. До суду надійшла заява позивача про закриття провадження у справі (вх. № 4143 від 26.10.2023), відповідно до якої позивач повідомив, що 24.10.2023 відповідачем ПАТ «Сумбуд» сплачено основний борг за розподіл природного газу в сумі 50192 грн 04 коп., що підтверджено платіжною інструкцією № 1230 від 24.10.2023.
1.5. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у порядку ст. 165 ГПК України. Ухвала про відкриття провадження у цій справі, що була направлена на адресу відповідача, отримана останнім 23.10.2023, що підтверджено поштовим повідомленням, яке повернулося на адресу суду 25.10.2023.
1.6. За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
2.1. 01.01.2016 між АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «СУМИГАЗ» (далі - AT «Сумигаз», Позивач, Оператор ГРМ) і ПАТ «СУМБУД» (далі - AT "Сумбуд", Відповідач, Споживач) був укладений договір розподілу природного газу шляхом підписання Заяви-приєднання № 09420Е0HNFAP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на умовах Типового договору затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498. Цей договір уклададється на невизначений строк (п. 12.1 Договору).
2.2. Відповідно до абз. 10, п. 1.4 розділу І Типового договору, послуга з розподілу природного газу - це послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача.
Згідно п. 1.1., 1.2., 1.3. Типового договору розподілу природного газу, останній є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).
Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Відповідно до положень пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи із річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача відповідно до цього Кодексу, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.
Згідно п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем Оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу об'єктом (об'єктами) споживача за попередній газовий рік, величину планованої місячної плати за послуги розподілу із зазначенням її складових (визначається Оператором ГРМ відповідно до абзацу першого цього пункту). Така інформація може бути надана споживачеві шляхом розміщення її в особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання- передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими), платіжних документах тощо.Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2021 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, величина перевищення має бути сплачена споживачем за двократною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу. Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року. У випадку якщо річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, нарахування Оператором ГРМ вартості перевищення замовленої потужності не здійснюється.
2.3. Відповідно до п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ з 01.01.2022 річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за:
39 куб.м - для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі;
126 куб.м - для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі;
314 куб.м - для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об'єкта споживача, що не є побутовим.
Оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об'єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік (абзац восьмий пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ).
Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійсюєтьс до 01 листопада) подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік (абзац восьмий пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ).
2.4. Річна замовлена потужність об'єкта Споживача на 2022 визначена виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу AT "Сумбуд" за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, зокрема, за період 01.10.2020 по 30.09.2021 становить 84113,88 м3. Між сторонами підписаний та належним чином оформлений акт приймання - передачі газу № СУМ0049472 від 30.09.2021, в якому визначено РЗП на 2022 рік (додається до позову). Таким чином, 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача становить 7009,49 м3.
2.5. Річна замовлена потужність (далі - РЗП) об'єкта Споживача на 2023 рік визначена виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу AT "Сумбуд" за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, зокрема, за період 01.10.2021 по 30.09.2022 становить 34963,03 м3. Між сторонами підписаний та належним чином оформлений акт приймання - передачі газу № СУМ0067143 від 30.09.2022, в якому визначено РЗП на 2023 рік. Таким чином, 1/12 РЗП об'єкта (об'єктів) споживача становить 2913,59 м3.
2.6. Відповідно до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2766 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для AT «Сумигаз» установлено наступний тариф на послуги розподілу природного газу:
1) на період з 01 січня 2022 року - у розмірі 1,608 грн. за 1 м3 (з урахуванням ПДВ);
Щомісячний платіж за розрахунком AT «Сумигаз» на 2022 рік дорівнює 84113,88 м3 х 1,608 грн. за 1 м3 (тариф на послуги розподілу природного газу) /12 = 11 271,26 грн.
Щомісячний платіж за розрахунком AT «Сумигаз» на 2023 рік дорівнює 34968,59 м3 х 1,608 грн. за 1 м3 (тариф на послуги розподілу природного газу) /12 = 4 685,05 грн.
2.7. Періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць (п. 2 гл.6 р. VI Кодексу газорозподільних систем).
Відповідно до п. 7 гл.6 р. VI Кодексу ГРМ оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу.
Згідно з п. 10 глави 6 розділу VI Кодекс ГРМ надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.
Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.
Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.
До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
2.8. Відповідно до п. 6.6 Договору, остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
2.9. За листопад 2022 - серпень 2023 відповідачу надано послугу з розподілу природного газу (потужність) на загальну суму 60022,90 грн., що підтверджується актами наданих послуг з розподілу природного газу та рахунками на оплату, що направлені позивачем на адресу відповідача супровідними листами, зокрема:
за листопад 2022р. на суму 11271,28 грн.
за грудень 2022р. на суму 11271,26 грн.
за січень 2023р. на суму 4685,05 грн.
за лютий 2023р. на суму 4685,04 грн.
за березень 2023р. на суму 4685,05 грн.
за квітень 2023р. на суму 4 685,05 грн.
за травень 2023р. на суму 4685,04 грн.
за червень 2023р. на суму 4685,05 грн.
за липень 2023р. на суму 4685,04 грн.
за серпень 2023р. на суму 4685,04 грн.
2.10. Позивач вказує, що, станом на 30.11.2022, за Відповідачем обліковувалась заборгованість у сумі 90170,04 грн.
13.12.2022 відповідачем сплачено 35000,00 грн.
09.08.2023 відповідачем сплачено 50000 грн.
21.08.2023 відповідачем сплачено 15000,00 грн. які зараховані як погашення заборгованості, що обліковувалась до листопада 2022.
Тобто загальна сума надходжень становила 100000 грн. з них залишок 9829,96 грн. було зараховано за надання послуги розподілу за листопад 2022.
Таким чином, станом на 27.09.2023, за відповідачем рахується заборгованість за листопад 2022 (залишок на суму 1441,32 грн.) - серпень 2023 у розмірі 50192,94 грн.
2.11. 26.10.2023 до суду надійшла заява позивача про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу, оскільки 24.10.2023 відповідачем ПАТ «Сумбуд» сплачено основний борг за розподіл природного газу в сумі 50192 грн 04 коп., що підтверджено платіжною інструкцією № 1230 від 24.10.2023.
2.12. Згідно п. 8.2. Типового договору розподілу природного газу у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснються починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 3126 грн 34 коп. пені, 1575 грн 87 коп. інфляційних втрат, 905 грн 32 коп. 3% річних.
3. Мотиви, якими керувався суд, застосоване ним законодавство та висновки за наслідками розгляду справи.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договорів, правочинів, інших юридичних фактів.
Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
За приписами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 2, 6 ст. 633 ЦК України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Умови публічного договору, які суперечать ч. 2 цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
Тобто, договір розподілу природного газу є договором приєднання, за яким його умови визначені заздалегідь однією із сторін, а тому такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другою стороною до нього в цілому, що означає, що друга сторона не може змінювати умови запропонованого договору, а може лише прийняти їх в запропонованому вигляді.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу; споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини; постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
За приписами ч. 1 ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Згідно п. 4 гл. 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи.
Згідно з пунктами 2.1., 2.2. Договору розподілу, Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки і порядку, визначені цим Договором; обов'язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд встановив, що за листопад 2022 - серпень 2023 позивачем відповідачу надано послугу з розподілу природного газу на загальну суму 60022,90 грн., що підтверджено наявними у справі доказами: актами наданих послуг з розподілу природного газу, рахунками на оплату, що направлені позивачем на адресу відповідача супровідними листами.
Згідно платіжної інструкції № 1230 від 24.10.2023 відповідачем - АТ «Сумбуд» сплачено позивачу 50192 грн 04 коп. боргу за розподіл природного газу.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Оскільки матеріалами справи підтверджено факт сплати відповідачем на користь позивача 50192 грн 04 коп. боргу за розподіл природного газу, що є предметом розгляду у цій справі, суд дійшов висновку, що між сторонами відсутній предмет спору в цій частині, а тому, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, провадження у справі підлягає закриттю в частині суми основного боргу.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 8.2. Типового договору розподілу природного газу у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснються починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором.
Відповідно до розрахунку позивача, за несвоєчасну оплату за розподіл природного газу, відповідачу нарахована пеня в загальному розмірі 3126 грн 34 коп., за період з 11.04.2023 до 10.10.2023.
Перевіривши за допомогою Юридичного калькулятора розрахунок позивача, суд, згідно ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, не виходячи за межі позовних вимог, дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 3126 грн 34 коп.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно поданого позивачем розрахунку, за несвоєчасну оплату за розподіл природного газу, відповідачу нараховані 3% річних в розмірі 905 грн 32 коп., за період з з 13.12.2022 до 10.10.2023, та 1575 грн 87 коп. інфляційних, з період з 13.12.2022 до 10.07.2023.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за розподіл природного газу, перевіривши за допомогою Юридичного калькулятора розрахунок позивача, суд, згідно ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, не виходячи за межі позовних вимог, дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 905 грн 32 коп. 3% річних та 1575 грн 87 коп. інфляційних нарахувань.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 232, 233, 236, 237, 238, 239, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Сумбуд” (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 86, код ЄДРПОУ 14017843) на користь Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” (40021, м. Суми, вул. Лебединська, буд. 13, код ЄДРПОУ 03352432) 3126 грн 34 коп. пені, 905 грн 32 коп. 3% річних та 1575 грн 87 коп. інфляційних втрат; 2684 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. В частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 50192 грн 04 коп. провадження у справі - закрити за відсутністю предмета спору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане суддею 23.11.2023.
Суддя Є.А. Жерьобкіна