ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2023м. ДніпроСправа № 904/5121/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Державної екологічної інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Комунального підприємства "ТЕРНІВСЬКЕ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО", м. Тернівка, Дніпропетровська область
про відшкодування збитків у розмірі 134 033,65 грн.
ПРОЦЕДУРА:
Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить стягнути з Комунального підприємства "ТЕРНІВСЬКЕ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО" завдані державі збитки, внаслідок скиду забруднюючий речовин зі зворотними водами з очисних споруд підприємства в р. Самара з перевищенням нормативів гранично допустимого скиду в розмірі 134 033,65 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду від 04.01.2023 усунути недоліки позовної заяви, а саме надати докази сплати (доплати) судового збору у встановленому порядку (з інформацією про його зарахування до спеціального фонду державного бюджету) та у розмірі 827,00 грн.
08.02.2023 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів з додатком за вих.№6-591-10 від 08.02.2023.
Позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2023 виконано.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
07.03.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
13.03.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
16.03.2023 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.
31.03.2023 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, аналогічного змісту який надійшов до суду 16.03.2023.
Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку, у зв'язку із вжитими в Україні карантинними заходами та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введенню в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України на КП “Тернівське житлово - комунальне господарство” в період з 27 вересня по 08 жовтня 2021 року встановлено наднормативний (з перевищенням встановлених нормативів ГДС) скид забруднюючих речовин (азот амонійний, фосфати, залізо загальне, нафтопродукти) зі зворотними водами з очисних споруд підприємства в р. Самара у термін з 27 листопада 2019 року по 29 вересня 2021 року, що є порушенням ст. 44, ст. 110 Водного Кодексу України.
За результатом проведеного заходу складено акт від 08 жовтня 2022 р.
Постановою про накладення адміністративного стягнення від 11 жовтня 2021 року №214899 головного інженера підприємства Черняка Пантелія Васильовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 59КУпАП(забруденнявод), та накладено адміністративне стягнення в розмірі 136,00 грн. Вказану постанову виконано 12.10.2021.
Виявлене порушення стало підставою для здійснення позивачем розрахунку розміру відшкодування збитків у розмірі 134 033,65 грн.
Позиція відповідача
Відповідач позовні вимоги визнало частково та просив стягнути з нього на користь позивача збитки заподіяні внаслідок скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами з очисних споруд підприємства в річку "Самара" з перевищенням нормативів гранично допустимого скиду в розмірі 56 050,22 грн.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з наявністю підстав для стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення водного об'єкту скидом недостатньо очищених зворотних вод у сумі 134 033,65 грн.
Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) у період з 27 вересня по 08 жовтня 2021 року було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Комунальним підприємством “Тернівське житлово - комунальне господарство” вимог природоохоронного законодавства України.
Під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на КП “Тернівське житлово - комунальне господарство” в період з 27 вересня по 08 жовтня 2021 року встановлено наднормативний (з перевищенням встановлених нормативів ГДС) скид забруднюючих речовин (азот амонійний, фосфати, залізо загальне, нафтопродукти) зі зворотними водами з очисних споруд підприємства в р. Самара у термін з 27 листопада 2019 року по 29 вересня 2021 року, що є порушенням ст. 44, ст. 110 Водного Кодексу України.
За результатом проведеного заходу складено акт від 08 жовтня 2022 р.
Постановою про накладення адміністративного стягнення від 11 жовтня 2021 року №214899 головного інженера підприємства Черняка Пантелія Васильовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 59КУпАП(забруденнявод), та накладено адміністративне стягнення в розмірі 136,00 грн. Вказану постанову виконано 12.10.2021.
Збитки, заподіяні державі в результаті порушення природоохоронного законодавства Відповідачем (скид забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановлених нормативів ГДС) були розраховані на підставі “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів” затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року N 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 р. за N 767/16783 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства екології та природних ресурсів України від 30 червня 2011 року N 220, від 30 жовтня 2015 р. №367, від 16 лютого 2021 року №119), далі - Методика.
Відповідно до п.1.2. Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із наднормативними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами.
Згідно з п.1.4. Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства. Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.
Розрахунок збитків, заподіяних водному об'єкту внаслідок скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами здійснюється по формулі (12) Методики.
У разі скиду у водний об'єкт, який знаходиться у межах населеного пункту, коефіцієнт збільшується в 1,2 рази.
В розрахунку збитків за період з 01 січня 2020 року по 30 серпня 2020 року при обчислюванні маси наднормативного скиду по фосфатам використано норматив ГДС відповідно до дозволу на спеціальне водокористування №33/ДП/49д-17 від 31 серпня 2017 року.
З 31 серпня 2020 року скид зворотних вод КП “Тернівське житлово-комунальне підприємство” здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування №117/ДП/49д-20 терміном дії до 31 серпня 2023 року.
08 листопада 2021 року Позивач направив претензію № 7/437-ПР про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу на суму 134033,65 грн. в порядку ст. 19 Господарсько-процесуального кодексу України Відповідачу з метою досудового врегулювання спору.
В місячний термін з дня одержання претензії, шкода спричинена державі порушенням вимог природоохоронного законодавства шляхом внесення 134033,65 грн. не була відшкодована, що і стало причиною спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Приймаючи рішення у справі суд враховує, що водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України (далі -ВК України), Законом та іншими актами законодавства.
Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування (ст. 2 ВК України).
Відповідно до преамбули ВК України, всі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту. Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд, води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування (ст. ст. 3, 6 ВК України).
Згідно з вимогами ст. 1 ВК України водокористування - це використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); ліміт скиду забруднюючих речовин - граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні обпекти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування.
Статтею 46 ВК України та ст. 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що використання природних ресурси в Україні, у тому числі і водних, здійснюється в порядку загального та спеціального.
Частинами першою та другою статті 48 ВК України унормовано, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
У відповідності до ст. 49 ВК України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
При цьому водокористувачі зобов'язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу тощо (ст. 44 ВК України).
Статтею 70 ВК України передбачено, що скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань та за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.
Окрім того, відповідно до положень п. 15 Правил охорони поверхових вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465, скидання зворотних вод у водні об'єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування, а п. 17 Правил визначено, що граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування.
Зазначені правила є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, діяльність яких щодо скидання зворотних вод у водні об'єкти впливає або може вплинути на стан поверхневих вод.
Згідно зі ст. 33 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.
Усі води, як визначає ст. 95 ВК України (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
Згідно із п. 6 ч. 3 ст. 110 ВК України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Враховуючи наведене, Відповідачем допущено порушення вимог ст. ст. 44, 70 ВК України, ст. ст. 33, 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Зокрема, відповідачем скид забруднюючих речовин зі зворотними водами у р. Самара за період з 27.11.2019 по 29.09.2021 здійснювався з перевищенням встановленого нормативу гранично допустимих скидів.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 ВК України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Надаючи оцінку наведеним позивачем підстав для стягнення збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, суд враховує наступне.
За приписами ч. 1 ст. 13, ст. 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Частиною 1 ст. 5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до положень ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб тощо.
Статтею 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей. Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Відповідно до положень ст. ст. 66, 68 Конституції України, ст. ст. 49, 153 ГК України та ст. ст. 41, 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пунктом 1.6. Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України від 27.06.2001 № 02-5/744 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища” встановлено: вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки. Відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; вини заподіювана шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.
Правова позиція з аналогічних правовідносин наведена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №922/1699/15.
Отже, суд погоджується з доводами позивача, що в даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у наднормативному скиді забруднюючих речовин зі зворотними водами у водний об'єкт (р.Самара), причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою Відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки Відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства, самої шкоди, вина полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.10.2018 у справі №925/119/18 та від 22.07.2019 у справі №909/374/18, від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.05.2019 по справі №920/1107/17, від 17.09.2019 по справі №922/1699/15.
Враховуючи вказане вище суд дійшов висновку, що позивачем правомірно здійснено перевірку та здійснено розрахунок шкоди завданої Відповідачем водному об'єкту внаслідок скидів забруднюючих речовин з перевищенням встановлених у дозвільному документів нормативів в розмірі 134 033,65 грн.
Доводи відповідача, що при здійсненні розрахунку збитків в період з 27.11.2019 року по 31.12.2019 року, з 01.01.2020 року по 30.08.2020 року, з 31.08.2020 року по 31.12.2020 року позивач неправомірно застосовує поп равний коефіцієнт 10 не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до Наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів №119 від 16.02.2021. Пункт 7.1. розділу VII доповнено новим абзацом: для речовин значення ГДК яких більше одиниці, в чисельнику вводиться поправний коефіцієнт 10, який набрав чинності від 04.06.2021 року.
Перевірка щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства України проводилась в період з 27.09.2021 по 08.10.2021. Тобто після набрання чинності зазначеним наказом.
Отже розрахунок шкоди внаслідок порушення відповідачем природоохоронного законодавства правомірно проведено позивачем на підставі формули яка встановлена на час виявлення порушення.
Доказів відшкодування шкоди в повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.
За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 134 033,65 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у сумі 134 033,65 грн.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо судового збору.
Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" (51502, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Маяковського, буд. 29; код ЄДРПОУ 31657751) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 92; код ЄДРПОУ 43877118) збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу внаслідок скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами в р. Кільтень в сумі 134 033,65 грн, із зарахуванням коштів на р/р UA638999980333149331000004453, ГУК у Кіровоградській області, Смолінська ОТГ, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України, код класифікації доходів бюджету 24062100.
Стягнути з Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" (51502, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Маяковського, буд. 29; код ЄДРПОУ 31657751) на користь Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 92; код ЄДРПОУ 43877118) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано - 23.11.2023.
Суддя В.Г. Бєлік