Справа № 639/3935/22
Провадження № 1-кп/639/194/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року м. Харків
Жовтневий районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.07.2021 за №12021220000000992, за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який на час вчинення кримінального правопорушення працював на посаді старшого оперуповноваженого відділу протидії злочинам у сфері обігу товарів підакцизної групи управління боротьби з фінансовими злочинами Головного управління ДФС у Харківській області, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
31.05.2021 ОСОБА_8 перебував на посаді старшого оперуповноваженого відділу протидії злочинам у сфері обігу товарів підакцизної групи управління боротьби з фінансовими злочинами Головного управління ДФС у Харківській області.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Таким чином, ОСОБА_8 станом на 31.05.2021, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» був працівником правоохоронного органу.
Відповідно до посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого 01.03.2005 ОСОБА_8 допущений до керування транспортних засобів категорії «В», «С».
Надалі, 31 травня 2021 року приблизно 17 годин 00 хвилин, ОСОБА_8 , керуючі автомобілем «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_2 рухався по вул. Полтавський шлях від вул. Семінарської в напрямку вул. Євгена Котляра у м. Харкові, діючи всупереч вимогам «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, а саме п. 18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а вразі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», та п. 18.4 «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», рухаючись по вказаній ділянці дороги, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не врахував дорожню обстановку та біля будинку №67 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові допустив наїзд на пішохода ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка вийшла на проїжджу частину та почала її перетинати по нерегульованому пішохідному переходу з право-наліво по ходу руху автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_10 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи №12-14/531-А/21 від 30.09.2021, спричинено закритий крайовий перелом тіла грудини та закритий неускладнений перелом тіла 8-го грудного хребця, що належить до категорії ушкоджень середньої ступеню тяжкості.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-22/2800-ІТ від 09.02.2022, у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_8 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху. Технічна можливість запобігання даної події для водія автомобіля «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_8 , визначалась виконанням ним вимог п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху. В діях водія ОСОБА_8 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з даною ДТП.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначав про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, зібраними матеріалами справи та необхідність призначення останньому покарання (основного і додаткового) у максимальному виді та розмірі, передбаченому санкцією відповідної частини статті КК України, а саме у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні надала показання, які узгоджуються із встановленими судом обставинами справи та зазначила, що заявлений цивільний позов підтримує, просить задовольнити в повному обсязі. Крім цього, враховуючи, зокрема те, що обвинуваченим не відшкодовано їй завданих злочином збитків, зазначала про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.
Долучила до матеріалів справи копію свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 , відповідно до якого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 22 березня 2023 року уклали шлюб; прізвище дружини - ОСОБА_12 ).
Представник потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримала доводи потерпілої, вважала, що її цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Зазначала про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, не визнав, зазначав про безпідставність та недоведеність його обвинувачення. Повідомив, що в день події він їхав по вул. Полтавський Шлях з боку ЮЖД, по лівій стороні зі швидкістю 50 км на годину. По правій стороні рухався легковий автомобіль, який ближче до СІЗО біля пішохідного переходу почав пригальмовувати. У ОСОБА_8 провалилася педаль, машина не почала гальмувати. Він декілька разів почав натискати, а вона не гальмувала. Коли відпустив вже гальмо, колеса якось заблокувались, відбулось різке загальмовування, машина почала рухатись заблокованими колесами.
ОСОБА_8 не пам'ятає чи від удару від руля, чи від хвилювання втратив свідомість, опритомнів тільки коли йому хтось відкрив двері, чоловік сказав: «ви збили пішохода». ОСОБА_8 був у паніці, не розумів, що відбувається. Коли вийшов із автомобіля, то побачив, що дійсно пішохід лежить. У той момент якийсь чоловік намагався підняти потерпілу. ОСОБА_8 викликав швидку допомогу. Швидка допомога приїхала, надала допомогу йому та потерпілій. Після огляду місця події йому під зберігальну розписку віддали машину.
Після цього ОСОБА_8 поїхав у наркоцентр, по дорозі у нього знову теж саме відбувалось: то колеса блокувались, то педаль провалювалась, ледь-ледь додому доїхав. На наступні дні він відігнав машину на СТО. Після огляду йому сказали, що у нього браковані супорта, і він замінив усю гальмівну систему, гальмівні диски, шланги, колодки, супорта, барабанний циліндр, - всю гальмівну систему в цілому.
На запитання прокурора ОСОБА_8 повідомив, що не пам'ятає які того дня були погодні умови та стан дорожнього покриття. Перед пішохідним передом він почав пригальмовувати, коли побачив, що машина з правої сторони пригальмовує. Яка була відстань до пішохідного переходу він не пам'ятає. Наявність гальмівного шляху від його автомобіля (який зафіксований на схемі ДТП від 31.05.2021, відповідно до якої гальмівний шлях складає 10,6 метрів та розпочинається на відстані близько 13 метрів від пішохідного переходу), ОСОБА_8 пояснив тим, що, як він казав раніше, колеса самі заблокувалися і він якось розгубився і нічого не пам'ятає. Коли на гальмо нажимав, машина не гальмувала, коли він вже педаль гальма відпустив, колеса самі якось почали гальмувати і того, що далі відбувалось він вже не пам'ятає, тому що втратив свідомість. Раніше розладів здоров'я, а саме знепритомніння за кермом автомобіля, у нього не було.
Також ОСОБА_8 підтвердив, що на момент ДТП він перебував на посаді оперуповноваженого податкової міліції, проходив обов'язкове медичне обстеження, які відповідно до нормативних документів МВС України необхідно проводити оперативним працівникам податкової міліції 1 раз на рік, симптомів захворювання, подібні тім, які були у нього 31.05.2021 під час керування автомобілем у нього не виявляли.
Крім цього, ОСОБА_8 підтвердив, що наступного дня після ДТП він відігнав машину на СТО для ремонту. На підтвердження цього йому давали відповідні документи, однак після початку повномасштабної війни ці документи кудись пропали, слідчому ці документи він не надавав.
На запитання представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 навіщо ОСОБА_8 пропонував потерпілій 5000 доларів на відшкодування завданої шкоди, якщо він не визнає свої провини у скоєнні злочину, ОСОБА_8 повідомив, що він і досі не визнає свою вину, однак, по-перше, він не пропонував певну суму - йому цю суму позначила потерпіла, а по-друге, оскільки трапилась така неприємна ситуація, то він вирішив допомогти людині. ОСОБА_8 завжди телефонував потерпілій, пропонував якусь допомогу, і медичну, і фінансову. Спочатку вона брала слухавку, а потім ігнорувала його, говорила, щоб він зв'язувався з її чоловіком, а потім з матір'ю. Була ситуація в перші дні вони йому прислали список: корсет купити, ліки, - він приїхав у лікарню і скільки потерпіла сказала треба грошей - він одразу віддав, а потерпіла про це розписку написала, чеки показала.
ОСОБА_8 не пропонував потерпілій, щоб та за відшкодовану завдану їй шкоду брала відповідальність на себе. Всього лиш було те, щоб він не був винуватим і все.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримав доводи обвинуваченого ОСОБА_8 про безпідставність його обвинувачення та зазначав про необхідність ухвалення виправдувального вироку. Зазначав про недоведеність наявності в діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, зокрема суб'єктивної сторони, а саме наявності вини обвинуваченого у формі необережності, наполягаючи на несправності гальмівної системи автомобіля, яким керував ОСОБА_8 , оскільки той тиснув на гальма, однак гальма не спрацьовували. Висновки судових автотехнічних експертиз вважає неналежними та недопустимими доказами, оскільки проводились вже після того, як ОСОБА_8 провів ремонт гальмівної системи.
Також зазначав про недопустимість такого доказу, як судово-медична експертиза потерпілої ОСОБА_10 , оскільки матеріали справи не містять ухвали слідчого судді, на підставі якої вилучались медична картка потерпілої.
Цивільний позов потерпілої вважає необґрунтованим (відсутні підтвердження пошкодження зазначеного у позові мобільного та ступеню його пошкодження, що вимагає відшкодування його повної вартості, тощо) і таким, що не підлягає задоволенню.
Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_8 його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 386 КК України, винуватість ОСОБА_8 доводиться дослідженими у судовому засіданні наступними доказами:
- протоколом огляду місця події дорожньо-транспортної пригоди від 31 травня 2021 року, з план-схемою та фототаблицями, відповідно до яких оглянуто ділянку проїзної частини дороги вулиці Полтавський Шлях, біля буд. 67. Проїзна частина має спуск у напрямку вул. Є. Котляра, з сухим асфальтовим покриттям. Дорожнє покриття на двох напрямках, шириною 18,25 м. До проїжджої частини примикають праворуч та ліворуч бордюрний камінь. Далі за бордюрним каменем розміщені праворуч та ліворуч огородження мосту. Місце пригоди знаходиться у зоні дії дорожніх знаків, встановлених по ходу огляду «Пішохідний перехід». Ділянка дороги в момент огляду освітлена денним освітленням. Загальний стан видимості дороги більше 200 метрів. Автомобіль “Шевроле Авео” розташовано на трамвайному полотні у напрямку вул. Є. Котляра. (а.с. 8-11);
- даними зберігальної розписки від 31.05.2021, відповідно до якої ОСОБА_8 отримав на відповідальне зберігання автомобіль Шевроле Авео д.н.з. НОМЕР_2 та зобов'язується автомобіль не ремонтувати, не продавати, не відчужувати, не передавати іншим особам без письмового дозволу органів слідства (дізнання), за необхідності надати його для огляду.
- даними копії посвідчення водія НОМЕР_4 , виданого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- даними листа КНП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 12.08.2021 про те, що 31.05.2021 о 17 год 10 хв до служби «103» надійшов виклик з номеру телефону НОМЕР_5 з приводу ДТП за адресою: м. Харків, вул Полтавський Шлях, 62-А, до гр. ОСОБА_10 , з доданими копіями карт виїзду бригади екстреної медичної допомоги на цей виклик;
- протоколом слідчого експерименту від 24.09.2021 з додатком-схемою, проведеного за участю свідка ОСОБА_13 біля будинку № 67 по вул. Полтавський Шлях, відповідно до яких ОСОБА_13 у присутності понятих показав за яких обставин 31.05.2021 приблизно о 17 год 10 хв автомобіль «Chevrolet Aveo» біля будинку №67 по вул. Полтавський шлях у м. Харкові допустив наїзд на пішохода безпосередньо на нерегульованому пішохідному переході під час перетину пішоходом цього переходу. Перед наїздом на пішохода автомобіль «Chevrolet Aveo» почав екстрене гальмування.Також ОСОБА_13 , зокрема, показав місце розташування автомобіля «Chevrolet Aveo» та пішохода, на якого було здійснено наїзд;
- протоколом слідчого експерименту від 24.09.2021 з додатком-схемою, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_10 біля будинку № 67 по вул. Полтавський Шлях, відповідно до яких ОСОБА_10 у присутності понятих показала за яких обставин 31.05.2021 приблизно о 17 год 20 хв автомобіль «Chevrolet Aveo» біля будинку №67 по вул. Полтавський шлях у м. Харкові допустив наїзд на неї безпосередньо на нерегульованому пішохідному переході під час перетину цього переходу.Також ОСОБА_10 , зокрема, показала місце розташування її та автомобіля «Chevrolet Aveo» під час наїзду;
- протоколом слідчого експерименту від 24.09.2021 проведеного за участю ОСОБА_8 біля будинку № 67 по вул. Полтавський Шлях, відповідно до якого ОСОБА_8 у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_9 та понятих показав, що 31.05.2021 приблизно о 17 год 00 хв він їхав по вул. Полтавський Шлях за кермом автомобіля «Chevrolet Aveo», у салоні автомобіля крім нього нікого не було. Він рухався у крайньому лівому ряді та побачив, що автомобілі справа від нього почали пригальмовувати. Він також почав тиснути на гальмо, однак педаль провалилась і в цей момент він став погано себе відчувати і втратив свідомість за кермом. Коли в салоні автомобіля він прийшов до тями, прохожі люди сказали йому, що він здійснив наїзд на пішохода. Під час проведення слідчого експериментуОСОБА_8 не зміг вказати відстань від його автомобіля до пішохідного переходу в момент утрати свідомості, місце наїзду на пішохода тощо. В доповненні до протоколу ОСОБА_8 зазначив, що після ДТП коли він транспортував автомобіль, колеса то блокувались самовільно, то гальмівна педаль не гальмувала. Наступного дня на СТО йому сказали, що у нього браковані «супорта» та замінили їх.
- копією наказу ГУ ДФС у Харківській області» від 20.09.2021 №257-о «Про звільнення ОСОБА_8 », відповідно до якого старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_8 , старшого оперуповноваженого відділу протидії злочинам у сфері обігу товарів підакцизної групи управління боротьби з фінансовими злочинами Головного управління ДФС у Харківській області, 24.09.2021 звільнено з посади та податкової міліції ДФС України у запас Збройних Сил України;
- висновком експерта ОСОБА_14 № 12-14/531-А/21 від 30 вересня 2021 року за результатами проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_10 , згідно якого, з урахуванням даних медичної документації та даних консультації лікаря-рентгенолога, у ОСОБА_10 має місце закритий крайовий перелом тіла грудини та закритий неускладнений перелом тіла 8-го грудного хребця.
Окрім цього, у ОСОБА_10 має місце синець у потиличній ділянці. За механізмом вищевказані ушкодження утворилися в єдиний проміжок часу від травматичної дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні особливості травматичної поверхні якого (яких) в ушкодженнях не відобразилися, за механізмом удар, удар-здавлення. При цьому, характер ушкоджень не виключає можливості утворення їх в умовах дорожньо-транспортної події 31.05.2021, при обставинах, що відомі з постанови слідчого.
За ступенем тяжкості: синець у потиличній ділянці належать до категорії легких тілесний ушкоджень. Закритий крайовий перелом тіла грудини та закритий неускладнений перелом тіла 8-го грудного хребця спричинили за собою тривалий розлад здоров'я понад 3-х тижнів (21 дня) і за цією ознакою, як у сукупності так і поодинці, належать до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Згідно медичної карти №9574 стаціонарного хворого відділення політравми КНП «МКЛШНМД ім. проф. О. І. Мещанінова» ХМР відомо, що при дослідженні крові ОСОБА_10 на момент госпіталізації у лікувальний заклад етиловий спирт не виявлений;
- висновком експерта ОСОБА_15 № СЕ-19/121-22/2800-ІТ від 09.02.2022 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, відповідно до якого:
згідно свідчень потерпілої ОСОБА_10 встановлено, що у дорожній обстановці водій автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_8 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху. Технічна можливість запобігання даної події для водія автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_8 , визначалась виконанням ним вимог п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху. В діях водія ОСОБА_8 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з даною ДТП;
згідно свідчень свідка ОСОБА_16 встановлено, що у дорожній обстановці водій автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_8 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.4, 12.9 (б), 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху. Технічна можливість запобігання даної події для водія автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_8 , визначалась виконанням ним вимог п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху. В діях водія ОСОБА_8 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з даною ДТП;
- висновком експерта ОСОБА_15 № СЕ-19/121-22/2673-ІТ від 17.02.2022 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, згідно якого, за умови, що транспортний засіб наданий на дослідження у тому стані, в якому він був безпосередньо після ДТП, робоча гальмівна система, рульове керування, ходова частина автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_2 знаходились у працездатному стані, при якому були відсутні будь-які несправності, які могли б впливати на їхні вихідні параметри.
- показами допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_6 , яка повідомила, що в той день, 31.05.2021, вона вийшла з роботи та направлялася додому, на електричку. Дійшла до пішохідного переходу, зупинилася, її почала пропускати машина з першого ряду, вона почала переходити дорогу, і з другого ряду ОСОБА_8 її збив. Вона впала, люди викликали швидку допомогу, її доставили до 4 невідкладної лікарні.
На запитання прокурора потерпіла ОСОБА_6 повідомила, що погода в той день була суха та сонячна. Вона почала переходити пішохідний перехід і її пропустив автомобіль, який рухався у правому ряді з лівої сторони направо. ОСОБА_8 рухався у другому ряді, посередині.
Удар вона відчула ззаду з лівої сторони. Їй здається, що зіткнення було прямо по центру автомобіля. З якою саме швидкістю рухався автомобіль ОСОБА_8 вона не може сказати, однак він рухався дуже швидко. Вона тільки вийшла на другу полосу, її пропустив автомобіль, вона дійшла до другого ряду і одразу її збила машина. ОСОБА_10 йшла прямо по середині пішохідного переходу. Чи здійснював ОСОБА_8 спробу гальмування вона не може точно сказати, бо вона чула якийсь свист у вухах, однак не може точно сказати чи від цього, чи від удару. чи від удару чи від цього.
Від удару автомобілем ОСОБА_10 доволі далеко відкинуло від автомобіля: прямо по Полтавському Шляху є трамвайна колія, ось її відкинуло прямо на зустріну полосу трамвайної колії, метри за 3-4 від автомобіля. Постраждала потилиця, з носа кров йшла Коли вона прийшла до тями, то навколо неї вже зібрались люди. Потім приїхала «швидка допомога» і її забрали. Хто саме викликав «швидку» вона не знає.
ОСОБА_10 підтвердила, що брала участь у проведенні спеціального слідчого експерименту де за її участі відтворювались обставини події і повністю підтверджує ці дані.
На запитання захисника ОСОБА_9 потерпіла ОСОБА_6 повідомила, що автомобіль, який здійснив на неї наїзд, вона вже побачила коли була по центру дороги. Вона пам'ятає, як пройшла одну смугу руху, потім другу і одразу побачила як її вже машина збиває. До цього вона автомобіль не бачила. По пішохідному переходу вона рухалась середнім темпом.
Чи гальмував або маневрував автомобіль, який здійснив на неї наїзд, до наїзду вона достовірно не може сказати. Особистого автомобіля у власності або користуванні вона не має. Щодо вимог її цивільного позову про витрати на придбання пального вона повідомила, що її возив її чоловік і заправлявся також він. На місці ДТП вона одразу втратила свідомість.
Після ДТП у зв'язку зі станом здоров'я її було переміщено на іншу посаду - тепер вона не займається дресируванням собак, а просто займається документацією. Висновок військо-лікарської комісії стосовно цього немає, просто керівництво пішло їй на зустріч у зв'язку з тим, що їй тепер не можна важке підіймати.
На запитання представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 потерпіла ОСОБА_6 повідомила, що одразу після скоєного вона лежала на асфальті, навколо неї було багато людей. Вона навіть не знала хто її збив. Наступного дня до неї приїжджав ОСОБА_13 , цікавився її здоров'ям, як вона себе почуваю і тд. ОСОБА_13 повідомив, що він був свідком ДТП, все бачив: як вона переходила дорогу, а ОСОБА_8 їхав і збив її. ОСОБА_13 казав, що був присутнім до кінця поки її не забрали. ОСОБА_13 залишив свої координати і сказав, що буде свідком у суді.
У момент ДТП у ОСОБА_10 була у спортивному костюмі та кросівках. Також на ній був браслет із золота 585 проби вагою до 2 грам, точно вагу вона не пам'ятає, це був подарунок. У результаті ДТП побився її телефон із захисним склом та чохлом, який вона купляла за 7000 грн, чек вона долучала. Також порвалися рюкзак, кросівки (вони взагалі злетіли з ніг), спортивний костюм.
Після ДТП приблизно тиждень вона була у 4 невідкладній лікарні, їй там «прокапали», прописали корсет, дали певні інструкції до її стану здоров'я. Лікувалася ОСОБА_10 вдома, так як у неї був ліжковий режим. За цими рекомендаціями лікарів вона купляла ліки, а чеки про їх придбання вона долучила до її цивільного позову.
До ДТП вона не мала вад мовлення, а після ДТП стала заїкатись, через що на неї тепер звертають увагу і вона відчуває дискомфорт.
Медичну документацію з цього приводу вона не змогла долучити до матеріалів справи через початок 24 лютого повномасштабної війни - всі її медичні документи залишились за місцем її проживання в смт Слатине, що не далеко від ОСОБА_17 , на кордоні. 24 лютого вона прокинулася від вибухів, взяла самі необхідні документи і одразу виїхала.
До ДТП вона працювала кінологом, однак у даний момент вона з собаками так активно не працює за станом здоров'я. Для дресирування необхідна активність: з собакою і пробігти треба, і смуга перешкод, а їй важко бігати. Це є наслідком ДТП, оскільки у неї був компресійний перелом грудного відділу хребта, 5, 6, 7, 8 хребців.
Під час лікування ОСОБА_10 витрачала гроші на пальне, їздила до лікаря на консультацію, односільчанка робила їй масажі за гроші, однак ніяких чеків звичайно в неї нема, ті гроші платила на руки.
Одразу коли ОСОБА_10 потрапила у ДТП і була на лікарняному, їй телефонували з роботи, ОСОБА_8 видно телефонував до її управління, натякав, що ледве не ОСОБА_10 його збила.
Від ОСОБА_8 їй також телефонували, питали «що трапилося», «як так, навіщо це все», намагалися зробити ледве не її винуватою. ОСОБА_8 хотів якось вплинути через керівництво, щоб ОСОБА_10 не подавала заяву і далі воно не афішувалось, казали, що ОСОБА_10 вимагає у нього гроші.
Розслідування цієї справи проводилось мляво, ОСОБА_10 з її представником - адвокатом писали скарги, щоб не затягували слідство, постійно були якісь перешкоди.
ОСОБА_8 з приводу скоєного ДТП вибачення у ОСОБА_10 не просив і взагалі вона його бачила один раз. Якогось каяття та співчуття від ОСОБА_8 вона не бачила.
На додаткове запитання прокурора потерпіла ОСОБА_10 уточнила, що з приводу того, що ОСОБА_8 вимагає гроші, тисне на неї - їй з роботи телефонував її начальник відділу охорони ОСОБА_18 , а також ОСОБА_19 її чоловікові.
Також потерпіла ОСОБА_10 підтвердила, що всю медичну документацію для проведення судово-медичної експертизи № 12-14/531-А/21 від 30 вересня 2021 року вона надавала слідчому самостійно та добровільно.
На додаткове запитання захисника ОСОБА_9 потерпіла ОСОБА_10 уточнила, що ОСОБА_19 працює в управлінні служби Харківської області, детальніше посаду вона не може повідомити.
На запитання захисника чи пропонував їй ОСОБА_8 грошові кошти в якості компенсації, ОСОБА_10 повідомила, що він був у неї один раз в лікарні на 3 або 4 день, коли йому зателефонував чоловік ОСОБА_10 і сказав, що їй потрібен корсет та медикаменти, якими її лікували у лікарні. Це ОСОБА_8 їй надав. Також ОСОБА_8 пропонував їй 4000 доларів, хотів, щоб ОСОБА_10 взяла провину на себе.
- показами допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , який повідомив, що він їхав по вул. Полтавський Шлях і побачив як на пішохідному переході автомобіль збиває дівчину. Він вискочив, викликав швидку медичну допомогу та поліцію.
На запитання прокурора свідок ОСОБА_13 повідомив, що він їхав за кермом автомобіля по вул. Полтавський Шлях у лівій смузі в сторону м. Київ. В якому стані було дорожнє покриття він не пам'ятає. Перед ним був інший транспорт, однак десь метрів за 20. Потерпіла переходила пішохідний перехід ліворуч від нього та рухалась у бік Південного вокзалу.
Потерпіла зайшла на пішохідний перехід, машина, яка рухалась у правій смузі зупинилась пропустити її. Потім потерпіла ступила на зебру, машина в першому ряду зупинилась, вона пішла далі, поки дійшла до середини другої смуги - машина її збила. Наїзд відбувся центральною частиною машини. Водій цієї машини почав гальмувати буквально за секунду до самого наїзду.
На запитання захисника ОСОБА_9 свідок ОСОБА_13 пояснив, що перед наїздом на потерпілу маневрування автомобіля було мінімальним, а сама машина зупинилась вже за «зеброю» на трамвайній колії.
Подробиць гальмування цього автомобіля він не пам'ятає, оскільки дивився не на машину, а на те, що відбувається з дівчиною, яка підлетіла до лобового скла, склалась в дві частини і вже злетіла на дорогу. За машиною він не слідкував - його більше хвилювала доля дівчини. ОСОБА_13 особисто бачив усі обставини наїзду на потерпілу.
Темп ходи потерпілої по пішохідному переходу був звичайний, як усі йдуть по «зебрі».
На запитання головуючого сідок ОСОБА_13 повідомив, що автомобіль, який здійснив наїзд на потерпілу був чорного кольору, номерного знаку спереду не було.
Після того, як ОСОБА_13 побачив цю ДТП, він зупинився, вийшов з машини і побіг до дівчини. В нього є певний досвід надання медичної допомоги після бойових дій. Він сказав потерпілій, щоб та не рухалась, підклав під неї спеціальний прилад (у нього був із собою) медичний, викликав швидку допомогу, поліцію, дочекався швидку. Потім потерпілу забрала «швидка», він дав свої показання поліції і поїхав далі.
Водій машини, яка здійснила наїзд на потерпілу, якийсь час (може хвилини 2-3) ймовірно був у шоковому стані, не міг вийти із машини, а потім він вийшов із машини і було видно, що він в шоковому стані. Було видно що він розумів, що він накоїв, обіцяв всіляку допомогу дівчині, допомагати медично і все інше. Після того він просто ходив біля машини, однак було видно, що він у шоковому стані.
-показами допитаного у судовому засіданні експерта ОСОБА_15 , який брав участь у проведенні судових автотехнічних експертиз № СЕ-19/121-22/2673-ІТ від 17.02.2022 та № СЕ-19/121-22/2800-ІТ від 09.02.2022, на запитання прокурора підтвердив, що ним проводилась експертиза технічного стану автомобіля і в питанні експертизи він писав що, дослідження проводилось у тому стані автомобіля, яким він був безпосередньо після ДТП. Зазначений на схемі ДТП гальмівний шлях свідчить про те, що автомобіль, який залишив ці сліди, гальмував. Відповідальність за технічний стан автомобіля, у тому числі гальмівної системи, перед кожним виїздом автомобіля несе водій.
На запитання захисника ОСОБА_9 експерт ОСОБА_15 підтвердив, що він проводив експертне дослідження автомобіля у такому вигляді, в якому він був наданий йому слідчим.
Дефект, який водієм не може бути виявлений до виїзду, може виникнути в процесі руху автомобіля, якщо є відмова якогось вузла, тобто руйнування його або руйнування під дією якоїсь сторонньої сили, якщо його міцність переважає за це навантаження. Якщо блокуються гальмівні механізми то блокується колесо, яким залишається гальмівний шлях. Згідно з експертною практикою автомобіль, оснащений системою ABS в деяких випадках все ж таки залишає сліди гальмування - як прані, так і одиночні.
Таким чином, оцінюючи здобуті у справі та безпосередньо досліджені в судовому засіданні вищеперелічені докази, які узгоджуються між собою, суд визнає їх належними та допустимими для правової оцінки дій обвинуваченого ОСОБА_8 та визнання його винуватості.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_8 в обсязі пред'явленого обвинувачення, є доведеною.
Дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Доводи сторони захисту про недоведеність вини обвинуваченого у формі необережності, наполягаючи на несправності гальмівної системи автомобіля, яким керував ОСОБА_8 , спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема висновком експерта ОСОБА_15 № СЕ-19/121-22/2673-ІТ від 17.02.2022 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, згідно якої робоча гальмівна система, рульове керування, ходова частина автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_2 знаходились у працездатному стані, при якому були відсутні будь-які несправності, які могли б впливати на їхні вихідні параметри.
Доводи сторони захисту про необхідність визнання висновків судових автотехнічних експертиз неналежними та недопустимими доказами, оскільки проводились вже після того, як ОСОБА_8 провів ремонт гальмівної системи, суд вважає безпідставними, оскільки на підтвердження наданих у судовому засіданні показань ОСОБА_8 не надано доказів проведення такого ремонту, а згідно з дослідженими у судовому засіданні даними зберігальної розписки від 31.05.2021, ОСОБА_8 отримав на відповідальне зберігання автомобіль Шевроле Авео д.н.з. НОМЕР_2 та зобов'язався автомобіль не ремонтувати, не продавати, не відчужувати, не передавати іншим особам без письмового дозволу органів слідства (дізнання), за необхідності надати його для огляду.
Доводи сторони захисту про необхідність визнання висновків судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_10 неналежними та недопустимими доказами, оскільки матеріали справи не містять ухвали слідчого судді, на підставі якої вилучалась медична картка потерпілої, суд також вважає безпідставними, оскільки судово-медична експертиза ОСОБА_10 № 12-14/531-А/21 від 30 вересня 2021 року проводилась з урахуванням сукупності даних медичної документації та даних консультації лікаря-рентгенолога, а потерпіла ОСОБА_10 під час допиту у судовому засіданні підтвердила, що всю медичну документацію для проведення цієї судово-медичної експертизи вона надавала слідчому самостійно та добровільно.
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено, що він наобліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, на час вчинення кримінального правопорушення працював на посаді старшого оперуповноваженого відділу протидії злочинам у сфері обігу товарів підакцизної групи управління боротьби з фінансовими злочинами ГУ ДФС у Харківській області, не одружений, дітей або інших осіб на утриманні не має, має постійне місце проживання, раніше не судимий.
Обставини, які відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, його наслідки, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.
Враховуючи вищевикладене, конкретні обставини справи, ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, не одружений, дітей або інших осіб на утриманні не має, його вік, стан здоров'я, майновий стан, наявність постійного місця проживання, ставлення до вчиненого (вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та цивільний позов потерпілої не визнає, завданої злочином шкоди потерпілій не відшкодував), відсутність обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання, позицію прокурора, потерпілої та її представника щодо необхідності призначення ОСОБА_8 покарання (основного і додаткового) у максимальному виді та розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, суд вважає за необхідне призначити йому основне покарання у виді штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для подальшого виправлення ОСОБА_8 , попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також відповідає таким принципам Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимність мети та невідворотність покарання.
Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_6 , суд виходить з наступного.
На обґрунтування позову зазначено, що в результаті кримінального правопорушення, позивачу спричинено матеріальну шкоду, а саме понесення витрат у розмірі 3970 грн., пов'язані з лікуванням та пошкодженими та витраченими речами внаслідок ДТП телефону 6745 грн. з комплектуванням чохол, захисне скло; золотий браслет 1,21 гр - 3855 грн., кросівки «Nike», спортивний костюм 1949 грн., рюкзак 949 грн.. Також позивач була змушена робити КТ грудного відділу хребта 800 грн., понесла витрати на пальне пов'язані з відвідувань лікарень, обстежень, закупівлею ліків, відвідувань слідчих органів, адвоката, зайняття плаванням згідно рекомендацій лікаря 154,96 грн., 400 грн., 262,59 грн., 348,61 грн., 385,90 грн., 400,46 грн., 414,22 грн., 327,23 грн., 423,62 грн., 200,09 грн., 375,90 грн., 387,79 грн., 368,28 грн., 427,48 грн., 277,33 грн., 439,30 грн., 427, 86 грн., 350 грн., 350 грн., 250 грн., 250 грн., 350 грн., 350 грн.,350 грн., 420 грн., всього 36959,62 грн.
Щодо моральної шкоди вказала, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого їй спричинено непоправну моральну шкоду, так як у неї погіршився стан здоров'я, вона цілодобово знаходиться у стресовому стані /пригніченість, безсоння/. Після перенесеного ДТП стала заїкуватись та з цього приводу стала комплексувати, адже я незаміжня та коли знайомлюсь з чоловіками, вони як почують що я заїкаюсь відразу відносини зі мною розривають, їй стало моторошно перетинати проїжджі частини вулиць, бо стала побоюватись щоб знову ніхто на неї не здійснив наїзд, просить людей допомогти їй перетнути проїжджу частину. Дане ДТП різко змінило її плани, цілі в житті. Відразу після скоєного вона потребувала допомоги зі сторони матері, проходила реабілітацію, лікування та матері також прийшлося змінити свої плани, адже вона працювала.
Позивач має постійні болі в спині навіть при мізерних навантаженнях, що завдає певних труднощів у її роботі, та буде змушена знайти іншу роботу, в той час як вона займалась до ДТП улюбленою роботою праця з тваринами /кінолог/, яких вона обожнює та не може без них жити, а тварини в свою чергу завжди чекають на неї. Внаслідок ДТП вона понесла витрати на професійного масажиста та по теперішній час не може функціонувати без масажу, лікувальну фізкультуру, відповідні продукти харчування для зміцнення кісток та вітаміни.
Більш всього її обурила поведінка водія ОСОБА_8 , який не попросив вибачення, не надав допомоги, при зустрічі веде себе впевнено, бо відчуває що любим шляхом йому вдасться уникнути відповідальності та на протязі слідства робив все, аби не бути на лаві підсудних, безпідставне затягування слідства та інше, та з цього приводу їй прийшлося подавати чисельні скарги до Офісу Генерального прокурора, щоб ОСОБА_8 було повідомлено про підозру, бо по справі майже за рік так і не були призначені відповідні експертизи, також вона робила все, щоб про дане укриття злочину дізналося суспільство.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У поданому цивільному позові потерпіла ОСОБА_6 порушує питання про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 завданої їй матеріальної шкоди на загальну суму 36 959 грн 62 коп., на підтвердження чого до цивільного позову долучає копії відповідних квитанцій та чеків.
З урахуванням викладеного, суд вважає беззаперечно доведеним, що в результаті вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення потерпілій завдано матеріальної шкоди у розмірі 800 грн - КТ грудного відділу хребта (долучена до цивільного позову копія фіскального чеку від 16.09.2021 Мед. Центр «ЛДЦ «ВАШЕ ЗДОРОВ'Я»).
Разом із цим суд вважає слушними доводи сторони захисту щодо необґрунтованості цивільного позову в частині стягнення майнової шкоди, зокрема, пов'язаної з пошкодженням та втратою внаслідок ДТП телефону 6745 грн. з комплектуванням чохол, захисне скло; золотий браслет 1,21 гр - 3855 грн., кросівки «Nike», спортивний костюм 1949 грн., рюкзак 949 грн, оскільки цивільний позов не містять обґрунтування та доказів наявності підстав для стягнення повної вартості цих предметів (ступеню їх пошкодження), а також того чи було їх пошкодження пов'язано з кримінальним порушенням, вчиненим ОСОБА_8 .
Крім цього, згідно з долученими до цивільного позову копіями квитанцій та чеків, зазначені у цьому позові 154,96 грн., 400 грн., 262,59 грн., 348,61 грн., 385,90 грн., 400,46 грн., 414,22 грн., 327,23 грн., 423,62 грн., 200,09 грн., 375,90 грн., 387,79 грн., 368,28 грн., 427,48 грн., 277,33 грн., 439,30 грн., 427, 86 грн., 350 грн., 350 грн., 250 грн., 250 грн., 350 грн., 350 грн.,350 грн., 420 грн, було витрачено на купівлю газу та бензину автомобільного, однак цивільний позов також не містять переконливих доказів, що саме ці витрати і саме в такому обсязі були пов'язані з кримінальним порушенням, вчиненим ОСОБА_8 .
За таких обставин, суд приходить до переконання, що цивільний позов у частині стягнення з ОСОБА_8 завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди потерпілій підлягає частковому задоволенню, а саме в доведеному обсязі.
При розв'язанні цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 завданої моральної шкоди суд виходить з вимог ст. ст. 23, 1167 ЦК України та роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» і вважає, що вчиненим ОСОБА_8 кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_6 заподіяна моральна шкода.
Відповідно до п. п. 1, 2 та 4 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Вирішуючи позов у частині відшкодування моральної шкоди, суд враховує те, що потерпілій безперечно завдано такої шкоди, тому що внаслідок протиправних дій обвинуваченого вона зазнала сильного фізичного болю, перенесла жахливий емоційний стрес, внаслідок чого її загальний емоційний стан і стан її здоров'я значно погіршились, вона почала заїкуватись, потерпіла була змушена неодноразово перебувати у відділу поліції, подавати чисельні скарги до Офісу Генерального прокурора, що в сукупності завдалоїй негативні моральні наслідки, порушило нормальні життєві відносини. Разом із тим, суд бере до уваги, що потерпіла після ДТП залишилась працювати за попереднім місцем роботи (переведена на іншу посаду) та вийшла заміж (до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 , відповідно до якого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 22 березня 2023 року уклали шлюб; прізвище дружини - ОСОБА_12 ).
З урахуванням викладеного, вимог розумності і справедливості, суд приходить до переконання, що цивільний позов у частині стягнення з ОСОБА_8 завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди потерпілій також підлягає частковому задоволенню.
Крім цього, у цивільному позові потерпіла просить стягнути із ОСОБА_8 понесені судові витрати на правову допомогу, на підтвердження чого 03.11.2023 до суду було надано відповідний розрахунок, складений на підставі договору про надання правової допомоги, на загальну суму 27 000 грн.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються, зокрема : із витрат на правову допомогу, витрат, пов'язаних із залученням спеціалістів.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
У постановах Касаційного кримінального суду Верхового Суду від 05.08.2020 по справі № 753/10028/18 (провадження № 51-121км20) та від 29.09.2022 по справі № 362/6438/21 (провадження № 51-1995км22) викладено правовий висновок, що правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо)).
Цивільний позивач - потерпіла ОСОБА_6 уклала із адвокатом ОСОБА_7 договір про надання правової допомоги від 29.06.2021, а також додаткову угоду № 1 від 29.06.2021 до вказаного договору щодо суми гонорару адвоката та порядку його сплати.
Згідно з актом про надану правову допомогу від 03.11.2023 розмір витрат на правову допомогу складає 27 000 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що до відшкодування на користь цивільного позивача - потерпілої ОСОБА_6 підлягають документально підтверджені процесуальні витрати на правову допомогу в загальному розмірі 27 000 грн, які необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 .
Крім цього, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні, а саме. судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-22/2673-ІТ від 17.02.2022 року у розмірі 2745 грн 92 коп. та судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-22/2800-ІТ від 09.02.2022 року у розмірі 2058 грн 44 коп.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого судом не обирався.
Речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 128, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матеріальну шкоду у розмірі 800 (вісімсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , понесені процесуальні витрати на правову допомогу у розмірі 27 000 (двадцять сім тисяч) грн 00 коп.
У задоволенні іншої частини цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_8 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати:
- за проведення судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-22/2673-ІТ від 17.02.2022 у розмірі 2745 (дві тисячі сімсот сорок п'ять) грн 92 (дев'яносто дві) коп.;
- за проведення судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-22/2800-ІТ від 09.02.2022 у розмірі 2059 (дві тисячі п'ятдесят дев'ять) грн 44 (сорок чотири) коп.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1