Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Нікітіна Ю.І. та Кармазіна Ю.М.,
за участю прокурора
Брянцева В.Л.,
захисника
ОСОБА_3
та засуджених
ОСОБА_1 і ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні 23 жовтня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області від 6 липня 2007 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
громадянин України, такий,
що судимості не мав,
засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України на дванадцять років позбавлення волі.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,
громадянин України, такий,
що судимості не мав,
засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України на одинадцять років позбавлення волі.
Цим вироком постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 по 30 тисяч гривень моральної шкоди, а також на користь ОСОБА_5 2057 гривень майнової шкоди.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнано винними і засуджено за умисне вбивство ОСОБА_6, яке вони вчинили за наступних обставин.
6 лютого 2007 року приблизно о 15-ій годині ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_6 у вагончику охорони буто-щебневого кар'єру, що біля с. Кисилівка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, почали вживати спиртні напої. О 18-ій годині ОСОБА_6 вийшов із вагончика і направився додому. В цей же час п'яний ОСОБА_1 виявив, що в нього зник мобільний телефон. Запідозривши ОСОБА_6 у його крадіжці, він наздогнав того і завдав декілька ударів кулаком та взутими ногами в обличчя потерпілого. Подальше побиття ОСОБА_6 ОСОБА_1 припинив ОСОБА_2 Після цього всі повернулися у вагончик з метою відшукання телефону, але там його не знайшли. Там же у вагончику ОСОБА_1 знову ж таки наніс ногою удар в голову ОСОБА_6, а коли той звідти вийшов, наздогнав його і продовжив наносити удари. До розпочатого ОСОБА_7 побиття потерпілого долучився ОСОБА_2 і вони удвох нанесли ОСОБА_6 зі значною силою чисельні удари ногами й руками в голову та тулуб і вбили його. Після цього труп відвезли до річки Смотрич і кинули у воду.
У касаційному поданні прокурор просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Своє прохання вмотивовує тим, що суд без достатніх на те підстав перекваліфікував дії засуджених з п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 115 цього ж Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора на підтримання касаційного подання, пояснення захисника і засуджених на його заперечення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, підстав для його задоволення колегія суддів не знайшла.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в злочині, за який їх засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, ними не оспорюються і підтверджуються наведеними у вироку доказами, які суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив та правильно оцінив.
Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не заперечували факту вбивства ними ОСОБА_6 і про обставини розвитку події, що мала місце 6 лютого 2007 року на території кар'єру, дали показання, зміст яких зводився до того, що побиття потерпілого було зумовлене насамперед їхнім перебуванням у стані алкогольного сп'яніння та підозрою у вчиненні ним крадіжки телефону.
Продемонстрований засудженими при відтворенні обстановки і обставин події механізм заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень об'єктивно узгоджується з даними висновку судово-медичної експертизи про наявність у потерпілого тілесних ушкоджень у вигляді переломів одинадцяти ребер, внутрішньої кісткової пластинки тіла грудини, тощо. За ствердження експерта смерть ОСОБА_6 настала від черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась субдуральною гематомою (крововиливом під м'яку мозкову оболонку) і субарахноїдальним крововиливом, які зумовили набряк і стискання головного мозку. Такі тілесні ушкодження могли утворитись від нанесення не менше восьми ударів тупими твердими предметами з ребристою травмуючою поверхнею з прикладенням значної сили, можливо взутого ногою (а.с. 35-37, 38-39, 176-179, 186-189, 211-212, 217-218, 283-284, 284-285).
Винність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_6 підтверджується також показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, які підтвердили ту обставину, що вдень 6 лютого 2007 року ОСОБА_6 залишився у вагончику з ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а вранці наступного дня на території біля вагончика ними були виявлені сліди крові. а в річці - труп потерпілого.
Із показань свідка ОСОБА_11 видно, що ввечері 6 лютого 2007 року до неї прийшли ОСОБА_2 з ОСОБА_1 в окровавленому одягу, який вона випрала.
Судово-імунологічною експертизою на зимній куртці (дублянці) та штанах ОСОБА_1 була виявлена кров, яка за своїми біологічними ознаками співпадає з кров'ю потерпілого ОСОБА_6 (а.с. 109-110).
Проаналізувавши вищенаведені докази в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в умисному вбивстві ОСОБА_6, яке вони вчинили групою осіб, але без попередньої змови.
Що стосується доводів касаційного подання про безпідставність перекваліфікації дій засуджених з п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 115 цього ж Кодексу, то з ними колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.
Наявними у справі доказами не встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2, як виконавці вбивства ОСОБА_6, до моменту вчинення цього злочину попередньо обговорювали питання про спосіб позбавлення життя потерпілого чи домовлялися про спільність своїх дій або ж про розподіл ролей при цьому, тощо, а об'єднали своє зусилля на досягнення злочинного результату ситуативно безпосередньо в процесі його виконання. Із матеріалів справи видно і це встановлено судом, що ОСОБА_2 долучився до виконання об'єктивної сторони розпочатого ОСОБА_1 злочину. Врахувавши такі обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку, що в даному конкретному випадку вбивство потерпілого було вчинено групою осіб без попередньої змови , а тому правильно кваліфікував дії засуджених за ч. 1 ст. 115 КК України, навівши у вироку з цього приводу переконливі мотиви.
Призначене ОСОБА_1 і ОСОБА_2 покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого ними злочину та даним про їх особи. При його обранні суд врахував як обставини, що пом'якшують покарання, так і обставину, що його обтяжує, - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів. Підстав для його пом'якшення, про що просили ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в запереченнях на касаційне подання та в засіданні касаційного суду, колегія суддів не вбачає.
Цивільні позови в справі розглянуті з дотриманням процесуальних норм, установлених законом, та з урахуванням положень ЦК України, які регулюють питання відшкодування майнової і моральної шкоди, заподіяної злочином.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які б могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, не встановлено.
Отже, підстав для зміни чи скасування постановленого щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 судового рішення немає.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області від 6 липня 2007 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - без зміни.
судді:
С.М. Міщенко Ю.І. Нікітін Ю.М. Кармізін