Верховного Суду України у складі:
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Таран Т.С. і Кармазіна Ю.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Чуднівського районного суду Житомирської області від 30 січня 2006 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області від 16 травня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
громадянин України, раніше не судимий,
засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на шість років позбавлення волі.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області від 16 травня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 17 серпня 2005 року приблизно о 1-ій год. у власному будинку, що по АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки умисно вбив ОСОБА_2, завдавши йому трьох ударів металевим валом у голову, від чого настала смерть потерпілого.
У касаційній скарзі та доповнені до неї засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення змінити, перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 115 КК України та ст. 118 КК України. Посилається на однобічність і неповноту досудового слідства. Вказує на відсутність умислу на вчинення умисного вбивства ОСОБА_2, зазначаючи, що завдав останньому тілесні ушкодження, знаходячись у стані необхідної оборони, який виник внаслідок протиправних дій потерпілого. Зазначає про порушення його права на захист.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що в задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 в умисному вбивстві ОСОБА_2 підтверджується доказами, які суд всебічно і повно дослідив, давши їм належну правову оцінку.
На досудовому слідстві ОСОБА_1 на допиті як підозрюваного та обвинуваченого 20.08.2005 року показував, що 16 серпня 2005 року вночі в своєму будинку виявив ОСОБА_2, який зайшов у його відсутності до нього дивитись телевізор. На його прохання залишити будинок потерпілий відмовився і кинувся на нього битись, проте він ухилився та вибіг з помешкання. На вулиці перекурив і через деякий час повернувся в кімнату, взявши з комори металевий вал, бо хотів ОСОБА_2 налякати. Коли зайшов у кімнату ОСОБА_2 продовжував дивитись телевізор і побачивши його знову хотів вдарити кулаком. Випереджаючи удар ОСОБА_2, вдарив його тричі металевим валом у голову.
За даними висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_2 наступила від тупої травми голови, рублених ран голови, перелому кісток склепіння та основи черепа, відкритої черепно-мозкової травми. Виявлені в нього тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмета з гранями, яким міг бути металевий вал (а.с. 105-107).
Із показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що 17 серпня 2005 року до них приходив їх сусід ОСОБА_1 і сказав, що в його будинку ввімкнено світло і хтось там знаходиться. Оскільки в будинок ОСОБА_1 ОСОБА_2 приходив і раніше, вони сказали йому йти в хату. Через годину до них повернувся ОСОБА_1 і сказав, що вбив металевим валом ОСОБА_2
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 міг давати звіт своїм діям і керувати ними, як в період вчинення інкримінованого йому діяння, так і в даний час (а.с. 83-84).
Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що він на час вчинення злочину не перебував у стані алкогольного сп'яніння, є безпідставними і спростовуються даними протоколу медичного огляду від 17.08.2005 року про виявлення в нього стану алкогольного сп'яніння (а.с. 15).
Дослідивши зібрані в справі докази, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1, діючи з прямим умислом, умисно вбив ОСОБА_2, що спростовує доводи засудженого про заподіяння смерті потерпілому при перевищені меж необхідної оборони, знаходячись у стані сильного душевного хвилювання.
Із матеріалів справи не вбачається об'єктивних даних, які б свідчили про те, що показання ОСОБА_1 давав внаслідок застосування до нього незаконних методів слідства. Також вважаються безпідставними його доводи про порушення права на захист.
Так, на досудовому слідстві з моменту затримання ОСОБА_1 йому роз'яснялись його процесуальні права, в тому числі і право мати захисника, але скористатись цим правом він відмовився, що підтверджується його записом у відповідних процесуальних документах. У подальшому на досудовому слідстві, а також в суді захист його прав і законних інтересів здійснював захисник ОСОБА_5
Доводи, які за змістом є аналогічними доводам касаційної скарги засудженого, перевіряв також суд апеляційної інстанції, який розглядаючи справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 з наведенням відповідних мотивів визнав їх безпідставними, а вирок щодо нього - законним і обгрунтованим.
Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України кваліфіковані правильно.
При призначенні ОСОБА_1 покарання суд відповідно вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б безумовною підставою для скасування судових рішень, у справі не виявлено.
Отже, постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення відповідають вимогам закону. Тому підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
Судді:
В.О. Паневін Т.С. Таран Ю.М. Кармазін