головуючого-судді
Федченка О.С.,
суддів
Глоса Л.Ф. і Нікітіна Ю.І.
за участю прокурора
Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 27 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженця с. Муровані Куриловці Вінницької області,
громадянина України,
раніше судимого 26 липня 2006 року Білозерським
районним судом Херсонської області
за ч. 1 ст. 122, 75 КК України
на два роки позбавлення волі зі звільненням
від покарання з випробуванням з іспитовим
строком два роки з покладенням обов'язків,
передбачених ст. 76 КК України,
засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України на два роки і один місяць позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань за вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 26 липня 2006 року остаточно ОСОБА_1 визначено два роки і шість місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області судові витрати 200 грн. 08 коп.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він у невстановлений слідством час, в невстановленому слідством місці придбав наркотичний засіб - канабіс, який незаконно зберігав без мети збуту за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 до його вилучення 20 липня 2006 року працівниками міліції.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про зміну зазначеного вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. При цьому, посилається на те, що суд безпідставно призначив ОСОБА_1покарання шляхом часткового складання призначених йому покарань. Вважає, що вироки Білозерського районного суду Херсонської області від 26 липня та 27 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 повинні виконуватися самостійно.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказах і в касаційному поданні не заперечується.
За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України кваліфіковано правильно, що також не оспорюється у поданні.
Однак, як убачається з матеріалів кримінальної справи, суд допустив неправильне застосування кримінального закону при призначенні засудженому покарання.
Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.
Разом з тим, ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків не передбачено співвідношення між покаранням, від відбування якого особу звільнено з випробуванням і покаранням, що належить відбувати реально. Отже, за таких умов кожний вирок має виконуватися самостійно.
Суд зазначених вимог закону не виконав.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 було засуджено вироком від 26 липня 2006 року на два роки позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки, а злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, за який його засуджено вироком у даній справі до покарання, яке належить відбувати реально, останній вчинив до засудження за попереднім вироком.
Отже, суд при призначенні ОСОБА_1покарання не повинен був застосовувати принцип часткового складання покарань, оскільки в даному випадку вироки повинні були виконуватися самостійно, а тому вирок, постановлений у цій справі, підлягає зміні.
На підставі наведеного, керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів
касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.
Вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 27 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Виключити із цього вироку рішення суду про призначення покарання за сукупністю злочинів і вважати ОСОБА_1 засудженим за цим вироком за ч. 1 ст. 309 КК України на два роки і один місяць позбавлення волі.
Вирок Білозерського районного суду Херсонської області 26 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 виконувати самостійно.
Нікітін Ю.І. Глос Л.Ф. Федченко О.С.