ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 460/235/19 пров. № А/857/17500/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року з визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду, головуючий суддя - Друзенко Н.В., постановлена у м. Рівне, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 року у справі №460/235/19 позов задоволено повністю. Зобов'язано Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації провести з 17.07.2018 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленого ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, віднесеній до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік; стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області.
Рішення набрало законної сили 12.07.2019 року.
18.04.2023 року позивач подав до суду заяву, в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Окремою ухвалою від 24.04.2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі; визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації, щодо не виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 року у адміністративній справі №460/235/19, щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 з 17.07.2018 року щомісячної грошової допомоги, встановленої ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року. Зобов'язано Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023 року у справі №460/235/19 окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 року змінено , виклавши абзац другий резолютивної частини у такій редакції: «Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації, щодо не виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 року у справі № 460/235/19, щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 з 17.07.2018 року щомісячної грошової допомоги, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.». В решті окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 року залишено без змін.
05.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №460/235/19 відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду задовольнити.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідач допустив протиправні дії щодо виконання рішення в частині правильності та повноти здійснення нарахування коштів.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення заяви позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006 року, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011 року).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 року, «Ромашов проти України» від 27.07.2004 року, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009 року).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Також, згідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У відповідності до ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Як підтверджується матеріалами справи, предметом спору у даній справі було проведення з 17.07.2018 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленого ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, віднесеній до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідачем надано суду докази того, що ним вчинені всі належні та можливі дії для виконання судового рішення. Перерахунок щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 року позивача проведено належним чином у повній відповідності до судового рішення. Протилежного позивачем не доведено.
На підтвердження обґрунтувань про те, що відповідач обмежив (припинив) період нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги, позивачем не надано жодного доказу.
Із листа відповіді можливо встановити лише те, що розмір щомісячної грошової допомоги становить 12 528,17 грн.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення у даній справі відповідачем виконано, в межах покладених на відповідача зобов'язань та предмету спору, відтак відсутні підстави для визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до ч. 3 ст. 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, заявник повинен зазначити докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 383 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року з визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду у справі №460/235/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін