ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/5185/19 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укратоменергобуд" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Укратоменергобуд" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними,
УСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Укратоменергобуд» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 14.03.2019 № 3158 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Укратоменергобуд».
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю наказу у зв'язку з тим, що до 25 грудня 2018 року ДФС України була зобов'язана оприлюднити сформований та затверджений план - графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2019 рік, до якого включаються винятково платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів. На дотримання вимог п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, 22 грудня 2018 року ДФС України оприлюднила план - графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2019 рік, до якого позивача не було включено. Однак, 25 березня 2019 року позивач отримав засобами поштового зв'язку оскаржуваний наказ, який був виданий на підставі коригування у 2019 році плану графіка, в який було включено ПАТ «Укратоменергобуд». Разом з тим, у розділах ІІІ-V Податкового кодексу України не передбачено можливість коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану - графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків. У зв'язку із цим, позивач вважає оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що на момент виникнення спірних правовідносин чинним законодавством не було передбачено коригування річного плану-графіка проведення перевірок, шляхом включення до нього нових платників податків. Також, позивач акцентував увагу, що контролюючий орган не був допущений до проведення планової документальної перевірки, на підтвердження чого до апеляційної скарг додав акт про відмову в допуску до проведення перевірки від 28.03.2019 № 491/26-15-14-01-03.
Відповідачем подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Укратоменергобуд» № 3158 від 14.03.2019 начальником Головного управління ДФС у м. Києві призначено документальну планову виїзну перевірку позивача на підставі ст. ст.20, 77, 82 Податкового кодексу України, п.2 частини 1 ст.13 розділу IV Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Метою перевірки визначено дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 та іншого законодавства за відповідний період.
Вважаючи даний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з чинним законодавства України у податкових органів відсутні повноваження щодо коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків, то оновлений оприлюднений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік є протиправним. Проте, суд першої інстанції зазначив, що оскаржуваний позивачем наказ прийнято відповідачем на підставі обов'язкового до виконання плану-графіка на 2019 рік проведення документальних планових перевірок платників податків, який затверджений Державною фіскальної служби України. Також, суд першої інстанції зазначив, що прийняття наказу про призначення перевірки та проведення документальної планової виїзної перевірки є частиною процесу реалізації ГУ ДФС у м. Києві, повноважень, наданих йому законодавством.
Надаючи правову оцінку правомірності прийнятого судом першої інстанції рішення з урахуванням доводів апеляційної скарги та встановлених обставин справи, колегія суддів зазначає про таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 75.1 статті 75 ПК України (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За визначенням п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Відповідно до статті 77 Податкового кодексу України з метою удосконалення організації роботи з формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків Міністерством фінансів України затверджено Порядок № 524.
Згідно з абзацами другим - четвертим пункту 1 розділу І Порядку №524 річний план-графік для документальних планових перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складається відповідно до вимог статті 77 Податкового кодексу України.
План-графік документальних планових перевірок щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, складається з квартальних планів-графіків відповідно до вимог статті 346 Митного кодексу України.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування.
Нормами статті 77 Податкового кодексу України не передбачено коригування (оновлення) вже оприлюдненого плану-графіка, як і не передбачено можливості формування місячних, квартальних чи інших різновидів планів-графіків перевірок щодо дотримання податкового законодавства та не встановлено строки для їх оприлюднення, не закріплено право контролюючого органу на коригування (оновлення) оприлюдненого плану-графіка перевірок.
Згідно з Порядком №524 план-графік для документальних планових перевірок щодо дотримання податкового законодавства має бути річним; формування квартального плану-графіка передбачено тільки для проведення перевірок з питань державної митної справи.
Включення до затвердженого і оприлюдненого річного плану-графіка проведення перевірок в поточному році інших платників податків не відповідає нормам пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України. Врегулювання порядку проведення податкових перевірок на рівні закону свідчить, що законодавцем це питання розуміється в контексті гарантій прав платників податків. Ці гарантії однорідні із загальними гарантіями захисту від необмеженого державного контролю.
Колегія суддів звертає увагу, що у постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 826/11217/18 та від 18 серпня 2021 року у справі № 520/12825/19 акцентовано увагу, що норми статті 77 ПК України не передбачають можливості коригування (оновлення) вже оприлюдненого плану-графіка із внесенням до нього нових платників. Включення до затвердженого і оприлюдненого річного плану-графіка проведення перевірок в поточному році інших платників податків не відповідає нормам пунктів 77.1, 77.2 статті 77 ПК України. З урахуванням приписів пунктів 77.1, 77.2 статті 77 ПК України використані в Порядку № 524 терміни «оновлення» та «коригування» плану-графіка слід розуміти саме як уточнення, виправлення помилки стосовно вже включених до оприлюдненого плану-графіка платників податків.
Установлене статями 75-81 Податкового кодексу України правове регулювання податкових перевірок визначає певні обов'язкові умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, дотримання яких може бути належною підставою для прийняття керівником податкового органу наказу про проведення перевірки.
Процедурні порушення при призначенні перевірки мають наслідком протиправність прийнятого керівником податкового органу наказу про проведення перевірки.
Дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. У випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Таким чином, включення ПАТ «Укратоменергобуд» до плану-графіка документальних перевірок на 2019 рік шляхом коригування такого плану-графіка у березні 2019 року суперечить нормам Податкового кодексу України та Порядку.
У той же час, матеріали справи не містять документу, який би підтверджував наявність підстав для включення позивача до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.
У постанові від 05.11.2019 у справі №810/615/17 Верховний Суд підкреслив, що дотримання посадовими особами контролюючого органу законодавчо установлених обмежень щодо призначення податкової перевірки є обов'язковою передумовою реалізації податковим органом права на проведення перевірки. Передбачене пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України право платника не допустити посадових (службових) осіб до перевірки є лише додатковою гарантією захисту прав платника у сфері публічного права, яким платник вправі скористатися на власний розсуд.
У контексті наведеного судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Колегія суддів звертає увагу, що у розрізі спірних правовідносин та встановлених вище обставин безпідставності внесення контролюючим органом змін до плану-графіка перевірок на 2019 рік щодо ПАТ «Укратоменергобуд», яке станом на 25.12.2018 до такого плану включено не було, а також зважаючи, що відмова позивача у допуску посадових до проведення перевірки зафіксована відповідним актом від 28.03.2019 № 491/26-15-14-01-03, колегія суддів дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є належним.
Таким чином, колегія суддів, дійшла висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи цей спір, не врахував усіх обставин справи та безпідставно прийняв рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Отже, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача, що призвело до неправильного вирішення спору та є підставою для скасування судового рішення і ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог.
При цьому, згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу - задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 317, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укратоменергобуд" - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 14.03.2019 № 3158 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Укратоменергобуд».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан