П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/15831/22
Перша інстанція: суддя Харченко Ю.В.,
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є.,
суддів: Коваля М.П., Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу ГУНП в Одеській області №1782 вiд 03.10.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб окремих територіальних підрозділів ГУНП в Одеській області» про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції i відділення поліції №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року, ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у м.Одесі у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В апеляційній скарзі апелянтом зазначається, що з березня 2022 він був задіяний до несення служби на різних блокпостах, внаслідок чого він жодним чином не отримував, та не мав взагалі можливості ні отримати зазначені у Наказі №1782 від 03.10.2022 матеріали - 28 фактів ДТП, які зареєстровано в ЄО, в період з 14.03.2022 до 14.09.2022, та тим більше, вносити їх до інформаційних підсистем, як і виконувати інші функції, не пов'язані з організованим режимом несення служби на блокпості (БП). Несення служби на блокпості є найважливішим напрямком захисту визначених дислокацій у місті та області, відбувається у режимі 12 годин через 24, а іноді і 8 годин через 16 годин, задіяний особовий склад ні на мить не може покидати БП. Порядок, обставини та умови роботи на БК унеможливлюють фізично та технічно будь-яку іншу роботу, пов'язану з отриманням матеріалів та їх опрацюванням безпосередньо у відділенні поліції.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначається про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції, тому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в поліції на посаді старшого інспектора сектору реагування поліції ВП № 1 Березівського РВП ГУНМ в Одеській області.
08.08.2022 року за вих. № 1301/42-15/01-22 на ім'я Начальника ГУНП в Одеській області начальником Одеського управління ДВБ НПУ полковником поліції М. Черновим направлено подання для усунення виявлених недоліків та вжиття відповідних заходів реагування в якому зазначено, що працівниками Одеського управління 04.08.2022 спільно зі слідчими ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві проведено обшук за місцем фактичного мешкання поліцейського СРПП відділення поліції № 1 (смт Іванівка) Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області сержанта поліції ОСОБА_2 . Під час обшуку за вказаною адресою виявлено у великій кількості матеріали адміністративних правопорушень за період з 2021-2022 року. Проведеною перевіркою встановлено, що деякі матеріали складено працівниками відділення поліції № 1 (смт. Іванівка) Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, але фактично їх не скеровано до суду, а також інші адміністративні матеріали, які направлено Іванівським районним судом Одеської області на адресу відділення поліції № 1 (смт. Іванівка) Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області з метою усунення недоліків, але робота щодо усунення вказаних недоліків не проводилась.
08.08.2022 року за вих. № 55/1307 на ім'я Начальника ГУНП в Одеській області, начальником УГІ ГУНП в Одеській області полковника поліції В. Капуляк була складена Доповідна записка про призначення службового розслідування, відповідно до якої зазначено, що 04.08.2022 року до управління головної інспекції ГУНП в Одеській області з чергової частини відділення поліції № 1 Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області надійшла інформація про проведення обшуків за місцем мешкання поліцейських вказаного підрозділу. 04.08.2022 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Ю. Федулеєвої від 07.07.2022 (справа № 947/14386/22) посадовими особами ТУ ДБР у м. Миколаєві, спільно із працівниками Одеського управління ДВБ НПУ були проведені обшуки за місцем мешкання капітана поліції ОСОБА_1 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області сержанта поліції ОСОБА_2 . Під час обшуку за місцем мешкання сержанта поліції ОСОБА_2 працівниками Одеського управління ДВБ НПУ була вилучена його службова документація (адміністративні матеріали). В ході обшуку за місцем мешкання капітана поліції ОСОБА_1 нічого не вилучалось. Більш детальна інформація в інтересах слідства не розголошується. У зв'язку з викладеним пропонувалось відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VII, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 та 1356/32808 відповідно, створити дисциплінарну комісію із працівників управління превентивної діяльності ГУНП, та призначити службове розслідування, про результати якого поінформувати управління головної інспекції ГУНП.
18 серпня 2022 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області видано Наказ № 1372 “Про призначення службового розслідування”, в якому зазначено, що до ГУНП в Одеській області надійшли Доповідна записка начальника УГІ ГУНП в Одеській області полковника поліції В. Капуляка (вх. УПД від 09.08.2022 № 2589) та подання для усунення виявлених недоліків для вжиття відповідних заходів реагування начальником Одеського управління ДВБ НПУ полковником поліції М. Черновим (вх. УПД від 11.08.2022 № 2643).
27.08.2022 року Головою дисциплінарної комісії начальником УПД ГУНП в Одеській області на ім'я Начальника ГУНП в Одеській області була складена Доповідна записка про продовження строків проведення службового розслідування, в якій викладено прохання, щодо продовження строків проведення службового розслідування до 16.09.2022 року, у зв'язку з необхідністю проведення додаткових перевірочних дій, що мають суттєве значення для проведення повного та об'єктивного службового розслідування.
30.08.2023 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області видано Наказ № 1474 щодо продовження строку проведення службового розслідування до 16.09.2022 року.
За результатами службового розслідування Начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області 16.09.2022 року був складений Висновок службового розслідування, в якому встановлено наступне.
Так, 06.11.2021 o 05.24 год. працівниками служби безпеки нафтопроводу MHT «Укртранснафта» на 86 кілометрі магістрального нафтопроводу «Одеса-Броди» поблизу с. Силівка, Березівського району, Одеської області виявлено пошкодження нафтопроводу у вигляді несанкціонованого підключення шляхом приєднання до нього додаткового обладнання, не передбаченого технологією промислової експлуатації магістрального нафтопроводу ЄО ВП № 1 Березівського РВП ГУНП від 06.11.2021 № 3602
Слідчим відділом ВнП № 1 Березівського РВП ГУНП за вказаним фактом були внесенні відомості до ЄРДР № 12021162260000529 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 292, ч. 3 ст. 185 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що вивезення викрадених з нафтопроводу нафтопродуктів могло відбуватись на тягачі «Volvo FH 12», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , яка є дружиною старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 .
В подальшому, вказаний тягач з нафтопродуктами 09.11.2021 було виявлено в ході обшуку у складських приміщеннях, які розташовані з північно-східної сторони території колишнього колгоспу «Мільйонник», який розташований між с. Блонське та с. Шеметове Березівського району, Одеської області, в якому пайовий внесок має матір капітана поліції ОСОБА_1 .
У зв'язку із отриманням інформації щодо можливої причетності капітана поліції ОСОБА_1 до скоєння вищевказаного злочину, 16.11.2021 матеріали кримінального провадження № 12021162260000529 були передані до другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві (далі - ТУ ДБР, у м. Миколаєві).
04.08.2022 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Ю. Федулеєвої від 07.07.2022 (справа № 947/14386/22) посадовими особами ТУ ДБР, у м.Миколаєві спільно із працівниками Одеського управління ДВБ НПУ були проведені обшуки за місцем мешкання капітана поліції ОСОБА_1 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області сержанта поліції ОСОБА_2 .
Під час обшуку за місцем мешкання сержанта поліції ОСОБА_2 працівниками Одеського управління ДВБ НПУ була виявлена та вилучена службова документація (адміністративні матеріали). В ході обшуку за місцем мешкання капітана поліції ОСОБА_1 нічого не вилучалось. Більш детальна інформація в інтересах слідства не розголошується.
Вилучені адміністративні матеріали були складені сержантом поліції Кухарчиком С.В., капітаном поліції ОСОБА_1 , старшим сержантом поліції ОСОБА_4 , сержантом поліції ОСОБА_5 .
Частина з них взагалі не була направлена до суду, а інша частина матеріалів було повернуто Іванівським районним судом Одеської області до ВНП № 1 Березівського РВП для доопрацювання. Однак, робота щодо усунення недоліків взагалі не проводилась.
До того ж, при перевірці вилучених протоколів про адміністративні правопорушення по ІПНП «Цунамі» встановлено, що велику кількість протоколів не внесено до ІПНП «Цунамі».
Зокрема,в ході вивчення вилучених адміністративних матеріалів, встановлено, що протоколи серії ВАБ № 188863 від 11.10.2021, ОСОБА_6 , ст. 173 КУпАП: ВАБ № 188864 від 11.10.2021, ОСОБА_7 , ст. 173-2 КУпАП частини статті не вказано; АПР18 № 646419 від 11.09.2021, ОСОБА_8 , ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; АПР18 № 646412 від 12.08.2021, ОСОБА_9 , ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; АПР18 № 646475 від 17.06.2021 ОСОБА_10 ст. 173 КУпАП; АПР18 № 646416 від 17.08.2021 ОСОБА_11 , ст. 173 КУпАП; АПР18 № 646468 від 07.06.2021, ОСОБА_12 , ст. 173 КУпАП; АПР18 № 646408 від 16.07.2021, ОСОБА_13 , ст. 173 КУпАП; АПР18 № 646480 від 13.07.2021, ОСОБА_14 , ст. 173 КУпАП, ОБ № 097735 від 17.10.2021, ОСОБА_15 , ст. 124 КУпАП: ОБ № 097846 від 28.12.2021, ОСОБА_16 , ст. 124 КУпАП; ОБ № 097845 від 28.12.2021, ОСОБА_17 , ст. 124 КУпАП: ОБ № 097841 від 17.10.2021, ОСОБА_18 , ч. 1 ст. 122-2 КУпАП; ВАБ № 188861 від 03.10.2021, ОСОБА_19 , ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; АПР18 № 646420 від 11.09.2021, ОСОБА_20 , ст. 173 КУпАП; АПР18 № 646418 від 20.08.2021, ОСОБА_21 , ст. 173 КУпАП; ВАБ № 188862 від 06.10.2021, ОСОБА_22 , ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; ВАБ № 762163 від 11.09.2021, ОСОБА_23 , ст. 173 КУпАП - не були внесені до ІПНП «Цунамі» та не направлені до суду для прийняття рішення по справі.
До того ж, були виявлені протоколи про адміністративні правопорушення, які не внесено до ІПНП «Цунамі» та не направлені для розгляду до адмінкомісії: серії ВАБ № 762164 від 23.09.2021, ОСОБА_24 , ст. 183 КУпАП; ВАБ № 762166 та ВАБ № 762167 від 08.10.2021, ОСОБА_25 , ст. 183 КУпАП; ВАБ № 762168 від 12.10.2021 ОСОБА_25 , ст. 183 КУпАП; АПР 18 № 646415 від 12.08.2021, ОСОБА_26 , ст. 183 КУпАП; АПР18 № 646471 від 08.06.2021, ОСОБА_27 , ст. 183 КУпАП; АПР18 № 646410 від 28.07.2021, ОСОБА_28 , ст. 183 КУпАП; ВАБ № 762170 від 06.12.2021, ОСОБА_29 , ст. 183 КУпАП.
Також, адміністративні матеріали, повернуті судом на доопрацювання, однак зазначені протоколи не внесено до ІПНП «Цунамі», недоліки по ним не усунуті та не направлені до суду повторно: серії ДПР18 № 169802 від 24.08.2021, ст. 124 КУпАП, ОСОБА_30 ; ДПР 18 № 169803 від 24.08.2021, ст. 122-4 КУпАП, ОСОБА_30 ; ВАБ № 762126 від 12.12.2021, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_31 ; ВАБ № 762124 від 01.12.2021, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_32 ; АПР18 № 008875 від 28.02.2021, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_33 ; ВАБ № 762125 від 02.12.2021, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_34 ; АПР 18 № 646465 від 24.05.2021, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_35 ; АПР18 № 646472 від 16.06.2021, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_36 ; АПР18 № 646478 від 05.07.2021, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_37 ; АПР 18 № 646413 від 12.08.2021, ст184 КУпАП ОСОБА_9 (при цьому в матеріалі наявна постанова ГАВ № 223096, яка не внесена до ІПНП «Цунамі» та направлена до суду); ОБ № 074129 від 23.11.2021, ст. 124 КУпАП ОСОБА_38 (направлено не в той суд, ПІБ порушника вказано російською мовою); АПР18 № 646476 від 05.07.2021, ч.1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_39 ; ВАБ № 762173 від 16.12.2021, ч. 1 ст. 184 КУпАП, ОСОБА_28 ; ВАБ № 762169 від 22.11.2021, ст. 173 КУпАП, ОСОБА_40 ; ВАБ № 762162 від 27.08.2021, ст. 173 КУпАП, ОСОБА_41 ; ВАБ № 762172 від 16.12.2021, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_28 ; АПР18 № 646409 від 17.07.2021, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_42 ; АПР 18 № 646411 від 12.08.2021, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_43 : ВАБ № 762161 від 27.08.2021, ст. 173 КУпАП, ОСОБА_44 .
Також, були вилучені матеріали, повернуті судом на доопрацювання, які до бази даних «Цунамі» було внесено, однак недоліки по яких не усунені, та не направлені до суду після доопрацювання по протоколам: АПР18 № 008878 від 10.04.2021, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_45 ; ОБ № 097736 від 17.10.2021 ОСОБА_15 ч. 1 ст. 130 КУпАП; АПР18 № 646335 від 07.04.2021, ст. 173 КУпАП ОСОБА_46 ; ОБ № 097731 від 06.05.2021, ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_47 ; протокол ОБ № 097844 від 19.12.2021, ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_48 ; ОБ № 097732 від 09.05.2021, ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_49 ; АПР18 № 646463 від 13.05.2021, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_50 ; АПР18 № 646337 від 09.04.2021, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_51 .
За номером протоколу серії АПР18 № 646474 від 17.06.2021, ОСОБА_52 , ст. 173 КУпАП, внесено в ІПНП «Цунамі» інший протокол відносно ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоліки не усунено, не направлено в суд повторно
До того ж, виявлені матеріали ЄО № 681 від 04.03.2021, за фактом ДТП на 408 км а/д Київ-Одеса, які взагалі не були розглянуті та рішення на теперішній час взагалі не прийнято. В наслідок чого, винуватець ДТП уник адміністративної відповідальності.
Також, протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 097737 від 05.02.2022, складений відносно ОСОБА_54 за ст. 124 КУпАП не направлено до суду на розгляд.
Було вилучено порожній бланк протоколу серії ВАБ № 762177 з підписами невстановленого правопорушника, протокол серії ВАБ № 762152 та його копія, ймовірно зіпсований, оскільки заповнено лише графи «дата», «посада та ПІБ працівника, який складає протокол», «ПІБ правопорушника», та інші матеріали (ухвала Іванівського районного суду Одеської області про відкладення судового засідання та привід засудженого по справі № 499/318/21 від 22.09.2021, постанова Іванівського районного суду Одеської області про витребування доказів по справі № 499/587/21 від 27.08.2021, постанова Одеського апеляційного суду від 13.08.2021 про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_55 та постанова Комінтернівського районного суду Одеської області від 08.06.2021 по справі № 504/1519/21 ОСОБА_55 про закриття справи за п. 7 ст. 247 КУпАП, копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00042-01124-21 від 16.04.2021, пояснення ОСОБА_56 від 18.08.2021, виписка з ІПНП «Цунамі» щодо гр-на ОСОБА_57 та копії протоколів серії ВАБ № 762155, ВАБ № 762154, ВАБ № 762153, взагалі не надано порушникам).
Встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 097891 від 16.04.2022, складений сержантом поліції Кухарчиком С.В. відносно ОСОБА_58 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, взагалі не направлено до суду, a В ІПНП «Цунамі» зазначено, що за вих. № 788 від 20.04.2022 він відправлений до Іванівського районного суду Одеської області.
Також, у висновку від 16.09.2022 року було встановлено, що до ВНП № 1 надійшов лист начальника УПП в Одеській області ДПП НПУ підполковника поліції Дмитра Хмарука про те, що протягом липня 2022 року було виявлено 46 фактів невнесення інформації до ІТС «ІПНП» щодо ДТП з потерпілими (вх. від 16.08.2022 № 2125) на території Одеської області, з яких один факт невнесення ДТП на території обслуговування ВНП № 1.
Відповідно до Журналу вхідної кореспонденції ВиП № 1, вказаний матеріал для виконання отримав капітан поліції ОСОБА_1 . До того ж, шляхом моніторингу ІПНП «Цунамі», встановлено що з 14.03.2022 по 14.09.2022 виявлено 28 фактів невнесення карток ДТП, тобто під час розгляду листа УПП в Одеській області ДПП від 16.08.2022 № 2125 капітан поліції ОСОБА_1 поставився формально та не спромігся перевірити інші факти ДТП щодо внесення до ІПНП протягом поточного року. Тим більше, що з 25.07. по 09.08.2022 старший інспектор СРПП ВНП № 1 капітан поліції Франчук С.Г. тимчасово виконував обов'язки начальника СРПП, так як підполковник поліції ОСОБА_59 перебував у щорічній оплачуваній відпустці за 2021 рік.
Під час службового розслідування було проведено додаткову перевірку стану службової діяльності сектору реагування патрульної поліції підрозділу, в ході якої виявлено систематичні порушення службової дисципліни та вимог нормативно-правових актів особовим складом сектору.
Так, виявлено наступні матеріали ЄО, які капітаном поліції ОСОБА_1 були розглянуті у порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» та Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930:
02.02.2022 до ВНП № 1 надійшов адвокатський запит від ОСОБА_60 щодо надання інформації за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 18.09.2020 року (вх. від 02.02.2022 № АЗ-5).
Розгляд вказаного запиту було доручено старшому інспектору СРПП капітану поліції Франчуку С.Г. Вказаний запит було розглянуто в порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто через 21 день. Рапорт про продовження строків розгляду в матеріалах взагалі відсутній.
Також, виявлені порушення розгляду матеріалів, а саме: ЄО № 272 від 28.01.2022, ЄО № 151 від 15.01.2022, ЄО № 255 від 26.01.2022, ЄО № 186 від 19.01.2022, ЄО № 145 від 14.01.2022, ЄО № 132 від 13.01.2022. По вказаним матеріалам було прийнято рішення без надання відповідей заявникам, не опитано свідків, заявників та притягнено правопорушників до відповідальності. В матеріалах лише рапорти про те, що не можливо встановити місцезнаходження заявника та правопорушника. Більш того, вказані рапорти не доводились начальникові ВНП № 1 Кучугурі О.М. про свідчить відсутність резолюції.
Окрім того, 17.08.2022 о 13:16 год. до ВнП № 1 надійшло повідомлення про те, що за адресою Іванівський район, с. Конопляне заявник бачив підозрілого чоловіка, просить перевірити. На вказане повідомлення було направлено наряд ГРПП у складі поліцейського СРПП сержанта поліції ОСОБА_2 під позивним «Легат-2». Однак, відповідно до підсистеми «Геопортал» ІПНП «Цунамі» наряд ГРПП на місце події не виїжджав, про що свідчить аналіз трекінгу руху.
Аналогічні порушення виявлені у матеріалах ЄО № 2207 від 11.08.2022. Також, під час вивчення адміністративних матеріалів встановлені численні порушення ст.ст. 256, 283 КУпАП, Інструкції МВС України від 07.11.2015 № 1395 працівників СРПП, а саме: капітана поліції ОСОБА_1 та сержанта поліції Кухарчика С.В. Наприклад, були виявлені постанови серії БАВ № 320702 від 26.07.2022, БАВ № 324167 від 11.09.2022, БАВ № 324166 від 11.09.2022, БАВ № 324164 від 02.09.2022, БАВ № 320732 від 31.08.2022, БАВ № 320739 від 30.08.2022, БАВ № 320733 від 21.08.2022, БАВ № 320717 від 11.08.2022, БАВ № 320719 від 11.08.2022, БАВ № 320638 від 23.08.2022, ОБ № 097891 від 16.04.2022, ОБ № 0697848 від 10.04.2022, в яких допущено виправлення, що свідчить про систематичні порушення вимог Інструкції МВС України від 07.11.2015 № 1395.
У висновку зазначено, що відповідно до Листа начальника ВНП № 1 полковника поліції Кучугури О.М. від 26.08.2022 № 62.2/2945, у 2022 році обов'язки щодо введення відомостей про складені адміністративні матеріали до ІПНП «Цунамі», щодо вчинених ДТП за участю транспортних засобів, було покладено на капітана поліції ОСОБА_1 , здійснення контролю за адміністративно-правозастосовною діяльністю з питань дотримання законності станом під час провадження в справах про адміністративні правопорушення, облік та направлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху для розгляду у відповідні інстанції, постанов по справам про адміністративні правопорушення для примусового виконання до органів ДВС, посвідчень водія, вилучених під час складання адміністративних справ, покладено на підполковника поліції Назаренка М.О. та капітана поліції Франчука С.Г.
З матеріалів справи вбачається, що під час проведення службового розслідування відповідачем були відібрані пояснення у ОСОБА_1 .
Так, опитаний старший інспектор сектору реагування поліції ВП № 1 Березівського РВП ГУНМ в Одеській області Франчук Сергій Григорійович пояснив, що в його обов'язки входить розгляд матеріалів ЄО та прийняття по ним рішення, реагування на виклики, складання адміністративних протоколів та постанов по справі про адміністративні правопорушення та ін. Стосовно матеріалів про адміністративні правопорушення, які були вилучені при обшуку у сержанта поліції Кухарчика С.В., а саме протоколів серії ВАБ № 188863 від 11.10.2021, складений відносно ОСОБА_6 за ст. 173 КУпАП, серії ВАБ № 188864 від 11.10.2021, складеного відносно ОСОБА_7 за ст. 173-2 КУпАП та серії АПР18 № 646419 від 11.09.2021, складеного відносно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, пояснив, що матеріали були зібрані та відпрацьовані у повному обсязі, на даних матеріалах є резолюція керівництва підрозділу. Вказані матеріали він отримав у черговій частині, склав стосовно порушників протоколи про адміністративні правопорушення та оформив супровідні листи до суду і В подальшому надав для їх відправлення своєму безпосередньому керівнику підполковнику поліції ОСОБА_61 для подальшої передачі особі, яка відповідальна за внесення їх до бази ІПНП «Цунамі». З яких причин вказані протоколи не внесені до ІПНП «Цунамі» та в суд не направлені, йому невідомо. Стосовно протоколів серії ВАБ № 762164 від 23.09.2021 ( ОСОБА_24 ст. 183 КУпАП). ВАБ № 762166 та ВАБ № 762167 від 08.10.2021 ( ОСОБА_25 ст. 183 КУпАП), ВАБ № 762168 від 12.10.2021 ( ОСОБА_25 , ст. 183 КУпАП), серії АПР 18 № 646412 від 12.08.2021 (Гоян №C. ч. 1 ст. 173-2 КУпАП) також ОСОБА_1 не зміг пояснити, чому вони не внесені до ІПНП «Цунамі», та не направлені на адмінкомісію та в суд. При цьому, додав, що на той час посада адмінпрактика була вакантна, тому бланкову продукцію працівники СРПП підрозділу отримували у ОСОБА_62 , яка в подальшому вносила всі адміністративні матеріали до ІПНП «Цунамі».
За наслідками проведення службового розслідування, згідно Висновку за фактом порушень службової дисципліни окремими посадовими особами ГУНП в Одеській області від 16.09.2022 року, Дисциплінарна комісія вважала за необхідне за порушення вимог п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 1, п.п. 7, 8 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VII, абзац 1 та 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджений наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. B затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, п. 17, 19 органах поліції, розділу ХІІІ, п. п. 7, 9, 10 розділу XIV Тимчасового положення про відділи (сектори) реагування патрульної поліції територіальних підрозділів ГУНП в Одеській області, затвердженого наказом ГУНП в Одеській області від 07.05.2021 № 999, п. п. 12 та 14 посадової інструкції, що виразилось у неналежному контролі за діями підлеглого особового складу СРПП, допущенні виправлень у постановах про накладення адміністративного стягнення, не внесення інформації про ДТП до ІПНП «Цунамі», старшому інспектору сектору реагування патрульної поліції ВНП № 1 Березівського РВП ГУНП B Одеській області капітану поліції ОСОБА_1 оголосити сувору догану.
З урахуванням чого, Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1782 від 03.10.2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб окремих територіальних підрозділів ГУНП в Одеській області» за порушення вимог пунктів 2, 4 частини третьої статті 1, пунктів 7, 8 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ, абзаців першого та другого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 7 розділу ІІ, пункту 9 розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, пунктів 17 та 19 розділу ХІІІ, пунктів 7, 9, 10 розділу ХIV Тимчасового положення про відділи (сектори) реагування патрульної поліції територіальних підрозділів ГУНП в Одеській області, затвердженого наказом ГУНП в області від 07.05.2021 № 999, пунктів 12 та 14 посадової інструкції, що виразилось у неналежному контролі за діями підлеглого особового складу СРПП, допущенні виправлень у постановах про накладення адміністративного стягнення, невнесенні інформації про ДТП до ІПНП «Цунамі», невиконанні вимог протоколів оперативних нарад керівництва відділення поліції № 1 Березівського РВП ГУНП в області, старшому інспектору сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області капітанові поліції ОСОБА_1 оголошено сувору догану.
З Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 03.10.2022 року № 1782 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб окремих територіальних підрозділів ГУНП в Одеській області» позивач ознайомлений 04.10.2022 року, про що свідчить його особистий підпис.
Вважаючи вищевказаний Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 03.10.2022 року № 1782, протиправними, ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Суд першої інстанції розглядаючи справу дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону №580-VIII).
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII.
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).
Згідно з статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893.
Згідно з розділом VI Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Порядку №893 зазначено, що в наказі про призначенні - службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії - визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно і проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування не відомо). Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Вирішуючи спір, суд враховує, що обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: - чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; - чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; - чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; - чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Аналогічні висновки неодноразово висловлювались Верховним Судом у своїх рішеннях та, зокрема, у постанові від 06 лютого 2020 року у справі № 826/1916/17.
Переглядаючи справу в суді апеляційної інстанції колегія суддів встановила, що позиція апелянта зводиться до того, що ОСОБА_1 в період скоєння дисциплінарних проступків був переміщений на службу на блокпости розташовані на території обслуговування Березівського РВП ГУНП в Одеській області, що на думку апелянта унеможливило належне виконання ним функціональних обов'язків.
Колегія суддів на такий аргумент апелянта вважає за необхідний зазначити, що у відповідності до частини 4 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на поліцейського виключно законом.
У відповідності до частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
В свою чергу, частина 4 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Указом Президента України №64/2022 "Про ведення воєнного стану в Україні”, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і обороні України, відповідно до п.20 ч.І ст.106 Конституції' України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, постановлено введення в Україні воєнного стану з 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
Пунктом 2 Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони У країни, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 встановлено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон) визначено зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.
У відповідності до статті 1 Закону воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, в тому числі і такого характеру:
- встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
- перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що дійсно працівники поліції на підставі Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» залучаються до забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, шляхом несення служби на блокпосту.
В свою чергу колегія суддів наголошує, що зміст Закону України «Про Національну поліцію» не передбачає можливості змінювати режим роботи поліцейського, у тому сенсі, про який зазначає апелянт.
Дослідивши положення законодавства, колегія суддів встановила, що режим служби позивача міг змінитись лише у разі переміщення або переведення його на іншу посаду, із специфічними умовами служби, проте дані обставини відносно ОСОБА_1 не наступали.
Блокпост не є організацією, органом поліції або структурним підрозділом Головного управління, він не передбачає посад, керівників, робочих місць.
Блокпостом є виключно тимчасове місце несення служби, після відбуття з якого особи повертаються на свої робочі місця, а несення служби на блокпості не є відрядженням або переміщенням, а є лише тимчасовим виконанням певних функцій.
З матеріалів справи встановлено, що позивач не заступав на несення служби на блокпост кожного дня, не проходив службу на посаді яка передбачає виключно несення служби на блокпосту.
Позивач як і всі поліцейські з 24.02.2022 року повинен був поєднувати виконання функціональних обов'язків за своєю посадою, із запровадженням заходів правового режиму воєнного стану.
Крім того, колегія суддів наголошує, що з висновку службового розслідування вбачається, що позивачу інкримінують порушення в частині не внесення адміністративних матеріалів до ІПНП «Цунамі» та направлення цих матеріалів на розгляд до суду, не направлені позивачем на розгляд до адміністративної комісії та матеріалів які були повернуті судом на доопрацювання та в подальшому не були направлені до суду повторно, стосуються періоду до запровадження в Україні воєнного стану та до створення блокпостів на яких ніс службу позивач, при цьому здійснювати вказані заходи відносно адміністративних матеріалів які складав позивач повинен був саме ОСОБА_1 , а не інші працівники, що спростовує доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі.
Також, колегія суддів встановила, що пунктом 1 наказу ВП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області від 29.06.2022 року №55 «Про призначення відповідальних осіб за внесення інформації по дорожньо-транспортним пригодам до ІП «ДТП» ВП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області» призначено відповідальним за напрямком роботи по лінії безпеки дорожнього руху, внесення даних до ІП «ДТП» ІПНП інформації про всі дорожньо-транспортні пригоди, що зареєстровані на території обслуговування ВП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області, в тому числі і старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 .
Наказом ГУНП в Одеській області від 07.05.2021 року №999 затверджено Тимчасове положення про відділи (сектори) реагування патрульної поліції територіальних підрозділів Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - Положення).
Таким чином, відповідним наказом позивач був задіяний на несення служби на блокпостах розташованих на території обслуговування ВП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області.
Проте, даним наказом позивач не відсторонювався від виконання функціональних обов'язків та жодним чином не звільнявся від виконання обов'язків за посадою на якій проходить службу в Національній поліції України, що підтверджується листом ВнП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області від 21.11.2022 року №622/5058.
Розділом XIV Положення передбачено обов'язки Старшого інспектора відділу (сектору) реагування патрульної поліції районного управління (відділу) поліції, відділу (відділення) поліції у складі районного управління (відділу) поліції, зокрема:
Пункт 7 щодо аналізу результатів службової діяльності ГРІ 111 шодо стану реагування на повідомлення та заяви, профілактики злочинності, забезпечення безпеки дорожнього руху, складення адміністративних матеріалів, у тому числі щодо правильності та своєчасності виконання службових завдань;
Пункт 9 щодо контролю в межах компетенції якості складання матеріалів про адміністративні правопорушення;
Пункт 10 щодо аналізу стану дорожньо-транспортного травматизму на території обслуговування. Забезпечення своєчасного та повного внесення інформації про ДТП до «ІПРГП».
З огляду на зазначені вище накази, які наявні в матеріалах справи судова колегія встановила, що з лютого 2022 року весь особовий склад був вимушений виконувати додаткові завдання у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану.
В тому числі деякі працівники приймають участь в бойових діях за межами Одеської області, деякі працівники як позивач проходять службу на блокпостах, інші працівники здійснюють інші заходи передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII.
Колегія суддів вважає, що якщо на думку апелянта факт його залучення до несення служби на блокпостах унеможливлював виконання ним функціональних обов'язків, то він мав можливість у відповідності до частини 2 статті 5 Статуту подати відповідний рапорт щодо неможливості виконання наказу ВП № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області від 29.06.2022 року №55 та наказу ГУНП в Одеській області від 07.05.2021 року №999, проте матеріали справи не містять доказів подання такого рапорту.
З огляду на викладене, доводи апелянта про те, що неможливість виконувати вчасно свої функціональні обов'язки зумовлено переміщенням позивача на блокпости спростовуються вищезазначеними висновками суду, а тому не приймаються до уваги.
Стосовно доводів апелянта щодо невнесення виправлень та не належного оформлення матеріалів справ про адміністративні правопорушення, які складались позивачем слід зазначити наступне.
Наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376 затверджено Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція).
У відповідності до пункту 7 розділу II Інструкції не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Фактично даний пункт встановлює два обов'язку під час складення протоколу у справі у адміністративне правопорушення :
1. Заборону закреслення чи виправлення відомостей що заносяться до протоколу - незалежно до чи після підпису особою стосовно якої він складається;
2. Заборону унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Зазначені заборони не залежать одна від одної, через що твердження апелянта про те, що він не здійснював закреслення або виправлення саме після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено, не підлягають врахуванню.
Також, інформацію щодо внесення до ІПНП «Цунамі» стосовно вчинення ДТП за участю транспортних засобів внесено до посадової інструкції старшого інспектора СРПП ВнП № 1 капітана поліції ОСОБА_1 , з якою останній був ознайомлений 06.07.2022.
Більш того, наказом ВнП № 1 Березівського РВП ГУНП від 29.06.2022 №55 призначено відповідальним за внесення до ІПНП «Цунамі» щодо вчинення ДТП за участю транспортних засобів начальника СРПП підполковника поліції Назаренка М.О., старшого інспектора СРПП капітана поліції Франчука С.Г. та інспектора СРПП лейтенанта поліції Тарнавського Л.А.
В ході службового розслідування було встановлено, що до ВнП № 1 надійшов лист начальника УПП в Одеській області ДПП НПУ підполковника поліції Дмитра Хмарука про те, що протягом липня 2022 року було виявлено 46 фактів невнесення інформації до ІТС «ІПНП» щодо ДТП з потерпілими (вх. Від 16.08.2022 № 2125) на території Одеської області, з яких один факт невнесення ДТП на території обслуговування ВнП № 1.
Відповідно до Журналу вхідної кореспонденції ВнП № 1, вказаний матеріал для виконання отримав капітан поліції ОСОБА_1 .
До того ж, шляхом моніторингу ІПНП «Цунамі», встановлено що з 14.03.2022 по 14.09.2022 виявлено 28 фактів невнесення карток ДТП, тобто під час розгляду листа УПП в Одеській області ДПП від 16.08.2022 № 2125 капітан поліції ОСОБА_1 поставився формально та не спромігся перевірити інші факти ДТП щодо внесення до ІПНП протягом поточного року.
При цьому, судом встановлено, що з 25.07.2022 по 09.08.2022 старший інспектор СРПП ВнП № 1 капітан поліції ОСОБА_1 тимчасово виконував обов'язки начальника СРПП, так як підполковник поліції ОСОБА_59 перебував у щорічній оплачуваній відпустці за 2021 рік.
Під час службового розслідування було проведено додаткову перевірку стану службової діяльності сектору реагування патрульної поліції підрозділу, в ході якої виявлено систематичні порушення службової дисципліни та вимог нормативно-правових актів особовим складом сектору.
Так, виявлено наступні матеріали ЄО, які капітаном поліції ОСОБА_1 були розглянуті у порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» та Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, а саме 02.02.2022 до ВнП № 1 надійшов адвокатський запит від ОСОБА_60 щодо надання інформації за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 18.09.2020 року (вх. від 02.02.2022 № АЗ-5).
Розгляд вказаного запиту було доручено старшому інспектору СРПП капітану поліції Франчуку С.Г. Вказаний запит було розглянуто в порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто через 21 день. Рапорт про продовження строків розгляду в матеріалах взагалі відсутній.
Також, виявлені порушення розгляду матеріалів, а саме: ЄО № 272 від 28.01.2022, ЄО № 151 від 15.01.2022, ЄО № 255 від 26.01.2022, ЄО № 186 від 19.01.2022, ЄО № 145 від 14.01.2022, ЄО № 132 від 13.01.2022. По вказаним матеріалам було прийнято рішення без надання відповідей заявникам, не опитано свідків, заявників та не притягнуто правопорушників до відповідальності. В матеріалах лише рапорти про те, що не можливо встановити місцезнаходження заявника та правопорушника. Більш того, вказані рапорти не доводились начальникові ВнП № 1 Кучугурі О.М. про свідчить відсутність резолюції.
Окрім цього, 17.08.2022 о 13:16 год. до ВнП № 1 надійшло повідомлення про те, що за адресою Іванівський район, с. Конопляне заявник бачив підозрілого чоловіка, просить перевірити. На вказане повідомлення було направлено наряд ГРПП у складі поліцейського СРПП сержанта поліції Кухарчика С.В. під позивним «Легат-2». Однак, відповідно до підсистеми «Геопортал» ІПНП «Цунамі» наряд ГРПП на місце події не виїжджав, про що свідчить аналіз трекінгу руху.
Аналогічні порушення виявлені у матеріалах ЄО № 2207 від 11.08.2022.
Також, під час вивчення адміністративних матеріалів встановлені численні порушення ст.ст. 256, 283 КУпАП, Інструкції МВС України від 07.11.2015 № 1395 працівників СРПП, а саме позивачем у деяких постановах було допущено виправлення, що на думку колегії суддів свідчить про систематичні порушення вимог Інструкції МВС України від 07.11.2015 № 1395 та спростовує доводи апелянта в цій частині.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Крім того, Дисциплінарний статут Національної поліції України не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.
При цьому, суд позбавлений компетенції визначати вид стягнення за його суворістю, оскільки відповідно до вимог Статуту це віднесено до дискреційних повноважень керівника.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Виходячи з положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 811/952/15.
Таким чином, застосований до позивача вид дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани є одним із найменш суворих з числа можливих, є цілком співмірним із допущеними порушеннями та є необхідним засобом підтримання службової дисципліни, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач при прийнятті спірного наказу діяв на підставі, у межах повноважень, та у спосіб передбачений законодавством України.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач, заперечуючи проти притягнення до дисциплінарної відповідальності, жодним чином не спростовує покладені в основу такої відповідальності обставини, які свідчать про незадовільну роботи позивача.
Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: М.П. Коваль
Суддя: І.О. Турецька