ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 340/10890/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року (суддя Момонт Г.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за додаткові відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік (включно), виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 02 лютого 2018 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік (включно), виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 02 лютого 2018 року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року позов задоволено частково.
Суд вирішив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 18 лютого 2016 року по 02 лютого 2018 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 02 лютого 2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 18 лютого 2016 року по 02 лютого 2018 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 02 лютого 2018 року.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині, в якій відмовлено в задоволенні позовних вимог та задовольнити позовні вимоги в цій частині.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, судом не враховано вимоги законів України «Про відпустки» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а отримання позивачем статусу учасника бойових дій в 2016 році не спростовує факту, що позивач в період з 2015 року брав участь у бойових діях.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 18.02.2016 р. набув статусу учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 (а.с.6).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.02.2018 р. №27 капітана ОСОБА_1 , оперативного чергового відділення поточних бойових дій командного пункту, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 31 січня 2018 року №18 з військової служби на підставі статті 26 частини 1 пункту «а» (у запас), частини 8 пункту 1 підпункту «ж» (які вислужили строк військової служби за контрактом) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ зі змінами, з 02 лютого 2018 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Васильківського ОМВК Київської області (а.с.6). При цьому в наказі зазначено про виплату компенсації за 3 доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2018 рік.
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що на час прийняття наказу від 22.03.2018 р. №61, яким позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, відповідачем не здійснено нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п.12 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ст.162 Закону України «Про відпустки» за період з 2016 року по 2019 рік, що суперечить вимогам Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
За висновками суду першої інстанції позовні вимоги в частині періоду з 2015 року по 17.02.2016 року задоволенню не підлягають у зв'язку з відсутністю у позивача у зазначеному періоді статусу учасника бойових дій та, як наслідок, права на відпустку відповідно до п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. №3551-ХІІ учасникам бойових дій надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Статтею 162 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. №504/96-ВР, у редакції, чинній на час звільнення позивача, встановлено, що учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Судом першої інстанції вірно було встановлено, що позивач як учасник бойових дій не використав додаткову відпустку за період з 2016 року по 2018 рік, а тому набув право на отримання грошової компенсації за таку відпустку при звільненні з військової служби.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги в частині періоду з 2015 року по 17.02.2016 року задоволенню не підлягають.
Суд першої інстанції вірно врахував відсутність у позивача у зазначеному періоді статусу учасника бойових дій та, як наслідок, права на відпустку відповідно до п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Право на отримання додаткової відпустки діючим законодавством пов'язано зі статусом учасника бойових дій, визначеним Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У зв'язку із відсутністю права на використання додаткової відпустки як учасником бойових дій, відсутнє і право на грошову компенсацію за невикористані дні такої відпустки за спірний період.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 22 листопада 2023 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш